хочу сюди!
 

Славушка

48 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 45-55 років

Замітки з міткою «небо»

Малинове небо над містом Токмак

Normal 0 MicrosoftInternetExplorer4 Чудо! Токмак. Запорозька область. Близько 15:00. Дзвонить жінка: „Візьми фотік. Зроби світлину. Ніколи такого малинового неба не бачила!” Послухав.Нічого не побачив. Здивували світлини. Пропоную. Може хто пояснити може, що то було?[Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка]

Взгляд в небо

[Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана...

Читати далі...

Mediateur

Між небом і землею ти живеш, Енергію волхва одержавши від долі. Її вогонь ти у собі несеш – Він лиш твоїй кориться волі..[Приєднана картинка] Ним втискуєш парсеки у " дірки" І мчиш, не вибираючи дороги…. Шепочуть щось, хвилюючись, зірки. Та що тобі їх всі перестороги?[Приєднана картинка] Мені ж диктуєш ти слова – Написане, хоч інколи, читаєш? І разу ж не сказав: « Ти - неправа , Бо ти мене погано знаєш!» 21.11.2015&nbsp...

Читати далі...

віршування в окупації.

[Приєднана картинка]46. в осінній оповіді біль...так кажуть, все йде по спіралі...куди ж нас виведе крива?..у смерть і злидні зараз граєм,золою мокрою слова.ця у вибоїнах дорога -куди веде? ніхто не зна.іржаво-чорна від порогазникає в темряві вона.і хмарне небо із землеюзійшлися обрієм на згуб.уздовж дороги, понад неюдими палаців і халуп.і брязкалами жовкле листягримить на розі всіх стихій,з гілля злітає наче з вістряяк фатум, сполох в долі злій.і дощ спаде холодний мжею,з вітрами сіє на окіл.а ...

Читати далі...

чиєсь обличчя у сльозах...

...чиєсь обличчя у сльозах і звідкись лине сміх веселийнадії квіточка в рукахпіском просипалась на землю -чи то поезія булалунає піснею тривожноі давить неба синя млаі слово вимовить не можу...

Воістину !

[Приєднана картинка]Фото з вільних джерел.

* * *

сижу угрюм за писменным столомчужой себе и мир весь непонятен -то вверх то вниз качается мой дом[Приєднана картинка]как будто он подвешен на канате -то небо вдруг передо мной сверкнёта то вдруг погружаюсь я в болотои - снова ввысь но задом наперёдстекает грязь с души моей и плоти -и вновь болото небо сердца больи шум и гам и скрип переворотаи ветра стон и звон высоких сфер -а я сижу наедине с собойрука дрожит и мысли без полётаи за спиной со скрипом бъётся дверь...1977г.?

Луганск, вечер, закаты

Выйдя вечером, просто любуешься красками закатного неба. Благо - телефон под рукой - можно запечатлеть :) [Приєднана картинка]Свято-Владимирский собор. [Приєднана картинка]Храм Св. Александра Невского. [Приєднана картинка]Храм-часовня Печерской Иконы Божией Матери. На ул. Королёва, возле "Лелеки" [Приєднана картинка]Стальная паутина. Дом на ул. Херсонской. [Приєднана картинка]И закат где-то там недалеко, на Херсонской или Ватутина...

Читати далі...

віршування в окупації

21. мить....клепсидра неба висипала сонцепіском червоним поміж хмар сипких -сяйнула іскра, тліючи, погасла -яскравий спомин невловимий стих.і обрій звис у мріях невідбулийна тих шарагах, з місяця в зірках -у зграї нетлі давній попіл прахуздіймають мов квітковий пил в степах.то злую гру затіяло минуленапівтонів, у світло й тінь, з відлуньі відзеркалень, де в скляних відламахбезликий мім штовхає в ніч валун...

віршування в окупації

12. літачки, кораблики...літачки кораблики лЕгкі у простОріплавають літають в небі і на морікрила і вітрила з метеликових крилповедуть у далі подувом вітриі хмаринки білі у безмежній воліплавом пропливають в небесах крізь долюподивом у спогад із дитячих мрійбіль і щем у серці згублених надійпригадаю юність весняною раннюквітами тендітними світлого коханняі серпанок степом в дивній цій поріосипає очі росами зорі...