хочу сюда!
 

Анютка

25 лет, лев, познакомится с парнем в возрасте 26-45 лет

Заметки с меткой «долар»

Долар в Україні. Згадка.

   Долар в Україні. Згадка.

 

Літом 1998-го долар був по 2 гривні…

- Хочеш «донорів» – давай в два рази більше гривень…)

.

Я пам’ятаю це…перша цифра, яку я п0бачив, п0павши у міст0 Київ, була – 1.89…)))

.

Восени вже 3 грн…

Восени через рік – вже 4 грн.

.

Потім стабільність -  2000-2008 рр. – по 5.40

.

Потім стабільність 2008-2013 рр. – по 8 грн.

.

Потім прийшли дві росіянки – Гонтарева і Рожкова….

.

- Одну еле вигнали недавно, друга досі! працюе…))

.

.

Ось така історія долара в Україні. Яку Ви не знали…

.

.

бонус) -


Експрес опитування.

Хто Ви? Песиміст чи оптиміст?

Порошенко і Яценюк ніколи не будуть українськими «Рузвельтами»

Те, що відбувається в країні, – це кредитування економіки за рахунок заощаджень людей на безповоротній основі. Якщо згадати стрибок долара в першому кварталі цього року до 1:40, то можна зауважити, що ціни тоді дуже швидко підтягнулися під цей же поріг. Опустилися вони значно пізніше, і аж ніяк не до рівня 1:22. Це один зі шляхів, як відбувається вилучення накопичень у громадян.

Подібний сценарій колись відбувався у США. Тоді уряд Рузвельта звернувся до американців з закликом, що вони повинні акумулюватися, згуртуватися й допомогти за рахунок своїх накопичень вивести економіку країни з кризи – інакше, існування Штатів як таких ставилося під загрозу. Люди повірили, вони почали нести дорогоцінні метали, гроші, давати їх у борг уряду США. Проте, що важливо: уряд не забирав у людей заощадження – він брав у борг. У результаті команді Рузвельта вдалося вивести країну з кризи, борги були повернуті всім громадянам країни. А Уряду Порошенка-Яценюка ніколи не стати урядом Рузвельта. Вони використали на свій манер американський підхід і для того, щоб прокредитувати економіку, вирішили просто відібрати в людей їхні заощадження.

Відкладений попит на долар та політика стримування грошової маси – фактори, які вже скоро неминуче вплинуть на стабільність гривні, знизивши її вартість до позначки щонайменше 30 грн за долар. На сьогодні курс 1 до 22 досягається насамперед за рахунок жорсткого адміністративного контролю за валютним ринком. По-друге, завдяки стримуванню гривневої маси. Це було б, напевне, правильно, якби в країні розвивалася економіка, але вона задихається, тому розумна інфляція та друкування грошей оживили б споживчий попит, запустили загублену систему товарообігу в країні. Адже на сьогодні разюче падає виробництво й торгівля, і це крайній показник того, що економіка країни перебуває в стані дуже поганої турбулентності.

Стрімке падіння ВВП, до якого прив’язана національна валюта, зумовлює негативну динаміку для стабільності гривні.

Сьогоднішнє превалювання експорту над імпортом пояснюється насамперед збіднінням людей. Якщо проаналізувати структуру експорту, ми не помітимо суттєвого пожвавлення, хоча за останні два роки гривня девальвувала на 280 %, і вітчизняні товари в доларову еквіваленті стали значно дешевшими. Непогані експортні показники отримуються виключно завдяки сільському господарству, причому левову частку в цьому експорті займають олійні культури, які при надвиробництві, як відомо, виснажують землю.

Керівництво Національного банку ставить собі в заслугу, що в країні купують менше валюти, ніж продають. Проте люди змушені віддавати свої заощадження. Разом з тим ні для кого не секрет, що у нас чудово розвивається чорний ринок валюти. І там питання позитивного чи негативного сальдо – хто більше продає або купує – ще треба двічі подивитися. Бо ті, хто можуть накопичувати валюту, роблять це, бо розуміють, що стабільність гривні на сьогодні нічим не підтверджена.

На сьогодні цінність гривні повністю утримується штучним шляхом і реальних фактів, які б підтвердили її стабільність немає. На долар є відкладений попит, і цей попит у найближчому майбутньому обов’язково відіграє свою роль. Політика стримування грошової маси не може бути нескінченною, і рано чи пізно цю масу буде викинуто на ринок, що одразу ж відіб’ється на реальній цінності гривні.

Коли чекати коливань курсу?

З початком опалювального сезону НАК «Нафтогаз України» буде змушений вийти на міжбанк для купівлі валюти як самостійний повноправний учасник валютних відносин. Постійна потреба НАКу у валюті створюватиме значний попит – як наслідок, реальний ринковий курс гривні до долара неодмінно буде знижуватися.

Поки що цього всіма силами намагаються не допустити, адже може бути колосальний удар по цінності національної грошової одиниці, який призведе до злету ціни долара. Неспроста НАК «Нафтогаз України», заручившись підтримкою ЄК, проводить переговори з ЄБРР та іншими фінансовими інституціями щодо надання валютної фінансової допомоги на закупівлю газу. Спроби залучити кошти на міжнародних ринках протягом літа виявилися невдалими. Як раз ЄБРР планує в  кінці вересня рятувати НАК – при потребі в $ 1 млрд, компанія швидше за все отримає $ 700 млн під гарантії Уряду.

У другому кварталі цього року, відповідно до домовленостей із МВФ, НБУ має право провести адресні валютні операції з «Нафтогаз України» максимум на $ 200 млн при необхідних $ 1,5 млрд та щоденному обігу в 300–400 млн, які і купуватимуться, й продаватимуться на міжбанківському валютному ринку.

Проблема в тому, що переддефолтні рейтинги нашої країни фактично закрили для компаній-монополістів ринки зовнішніх запозичень як єдине на сьогодні джерело фінансування витрат на придбання енергетичної сировини, а всередині країни кошти залучити не вдається.

Свідченням цього є, зокрема, останній провал тендеру з залучення поновлюваних кредитних ліній на 500 млн гривень і $ 17 млн для ДП «НАЕК “Енергоатом”» – на участь у торгах було подано менше двох заявок. При цьому раніше НАК «Нафтогаз України» з потрібних $ 1,5 млрд позичити вдалося тільки 300 млн.

Не складно спрогнозувати, яким чином вирішаться питання з цими коштами: за рахунок кредитів у державних банках у поєднанні з тотальним наданням субсидій, що фактично тотожне бюджетному дотуванню. Оскільки відбуватиметься воно, зрозуміло, в гривні, а це  неминуче призведе до її знецінення.

У будь-якому випадку, за словами незалежного аудитора, особливо важливим для стабільності гривні залишається баланс експорту та імпорту. Адже, коли на міжбанк вийде гравець, попит якого вираховується мільярдами доларів щорічно, необхідно, щоб його потреба забезпечувалась відповідною сумою експортної виручки.

На сьогодні цей баланс утримується штучно, за рахунок валютних обмежень обсягу потреби у валюті для імпортерів на міжбанку, що регулюється через механізм погодження імпортних контрактів. Експортери ж, як і раніше, зобов’язані продавати валютну виручку. Завдяки цьому Нацбанк може впливати на визначення попиту та пропозиції валюти в конкретний день на міжбанківському валютному ринку, бо в результаті створюється надлишок пропозиції валюти, який викуповується за неринковою ціною.

Оскільки для регулятора це фактично єдиний спосіб стримувати курс гривні, пріоритет експорту над внутрішнім ринком буде і надалі відстежуватися в державній політиці. Це єдині надходження валюти в країну не за рахунок кредиторів. Внаслідок такої політики падає внутрішнє виробництво. Проте більше того, й статистика експорту залишає бажати кращого. За останні два роки обсяги експорту скоротилися більш ніж на  $ 10 млрд.

Не секрет, що продукція ключових галузей промисловості є не затребуваною на західних ринках, що пояснюється відсутністю інвестицій у модернізацію виробництва, технологічні процеси. У першу чергу в Україні зацікавлені як у сільгоспвиробнику. І в той час, як цю галузь потрібно посилювати за допомогою державного регулювання, як така підтримка аграріїв взагалі відсутня, їхня діяльність ніяк не стимулюється. До того ж, із наступного року для них скасовується пільговий податковий період.

За останній рік підприємства АПК залучили кредитів на суму близько 10 млрд грн та розмістили депозитів на майже 30 млрд грн (11% від загального обсягу депозитів по країні). Зараз аграрії створюють ліквідність банківській системі, вони забезпечують надходження валюти в державу, вирівнюючи платіжний баланс, а взамін отримують «дешеві» кредити, ставка яких досягає 36 % річних у гривні. Тому заходи, що вживаються, абсолютно не стимулюють розвиток сільгоспвиробництва.

Для наочності оцінки «Публічний аудит» узагальнив дані щодо структури експорту за період січня–травня 2013, 2014, 2015 років. Так, на противагу 2013 року в структурі українського експорту зменшилися частини: засобів наземного транспорту, літальних апаратів, плавучих засобів – на 5,9 %; мінеральних продуктів – на 5,2 %; палив мінеральних, нафти і продуктів її перегонки – на 5,3%; продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – на 1,6. Зважаючи на закритість ринку Росії для товарів нашої машинобудівної та ряду інших галузей промисловості, де ці товари мали попит, постачати їх станом на сьогодні більше нікуди.

1

Монетарні реалії 2015 року (ч. 3)

Макроекономічні фактори, які в поточному році матимуть вплив на економічне здоров’я України, проаналізовано у попередніх двох публікаціях. У заключній частині серії ми вирішили охарактеризувати фінансове майбутнє України, дороговказами до якого є заходи, визначені Програмою розвитку фінансового сектору до 2020.

Зазначена програма включає багато важливих аспектів, які є не тільки вузькоспеціалізованими (стосуються фахівців та учасників ринку банківських послуг), а й такими, що стосуються кожного українця, оскільки визначатимуть умови обігу платіжних засобів на фінансовому ринку. 

До того, як розпочати аналіз програми, хотілося б зазначити, що її кінцева версія дещо відрізняється від тієї, що була оприлюднена для громадського обговорення взимку 2015 року. До прикладу, різний підхід до визначення причин, які призвели до тяжких наслідків для економічного здоров’я країни. У проекті для обговорення, зокрема, йшлося про те, що одним з таких факторів був «доступ до відносно дешевих зовнішніх ресурсів, бурхливе зростання обсягів кредитування, у тому числі в іноземній валюті, та прагнення банків до збільшення їх ринкової частки, що призводило до прийняття додаткових ризиків і створення дисбалансів. 

Одночасно слабкі кредитні стандарти банків разом із низьким рівнем фінансової грамотності населення в умовах стабільного курсу національної валюти та відсутності обмежень на кредитування в іноземній валюті спричинили прийняття домогосподарствами валютних ризиків, із якими вони не мали змоги впоратись». 

У кінцевій версії цю частину вилучено – ставлення до народу як до невігласів могло мати не надто позитивний соціальний ефект, врешті основний акцент у програмі зроблено на військовому конфлікті. 

Ключовими таргетами, яких повинна досягти програма на кінець 2020 року, є такі:  

— індекс споживчих цін – не вищий, ніж 5% річних;

— рівень золотовалютних резервів – не нижчий $38,7 млрд; 

— рівень доларизації кредитів і депозитів – менший 40%;

— рівень відсоткових ставок за новими кредитами в національній валюті – не вищий 12% річних. 

Серед основних засобів досягнення ми вирішили виокремити такі:  

Випробування банківської системи

У банківській сфері очікується посилена боротьба з так званим інсайдерським кредитуванням. На рівні законодавства запроваджуватиметься механізм притягнення до відповідальності банкірів за збитки від позик, наданих прямо чи опосередковано на користь акціонерів банків, які володіють 10-ма та більше відсотками акцій. 

10 найбільших приватних банків до кінця весни 2015 року мусили надати відомості до НБУ про обсяги кредитування пов’язаних осіб. Наступні 10 – до кінця липня, всі інші банки – до кінця вересня 2015 року. 

Комплексний аналіз наданої першими 10-ма банками інформації планується завершити до кінця вересня 2015 року за участі міжнародних аудиторських компаній. Наступних 10 банків – до кінця грудня 2015 року, а решти – до квітня 2016 року. 

До жовтня 2015 року перших 10 крупних банків, звітність яких буде перевірена, повинні надати НБУ план дій зі згортання понадлімітного кредитування пов’язаних осіб протягом 3-х років (із щоквартальними графіками, належним забезпеченням кредитів заставами, невідкличними письмовими гарантіями акціонерів).

За допущення двох порушень погодженого плану він буде скасований, а банк виведений із ринку. 

Для моніторингу економічно пов’язаних осіб та промислово-фінансових груп у структурі НБУ буде створено спеціалізований підрозділ. 

Радикальність таких заходів, якщо вона супроводжуватиметься реальними діями, справді сприятиме оздоровленню банківської системи та недопущенню використання банками залучених капіталів (у тому числі розміщених населенням депозитів, кредитів НБУ для підтримки ліквідності)  для кредитування пов’язаних осіб під забезпечення неліквідними активами, що в свою чергу сприятиме оздоровленню фінансового сектору, забезпечить більшу надійність банківських установ та попередить умисні дії бенефіціарів із доведення власних фінустанов до стану неплатоспроможності.

Розвиток системи безготівкових розрахунків 

Однією з основних тенденцій, якими пронизана програма, є максимальний розвиток в Україні систем безготівкових розрахунків, які в 2020 році повинні зумовити скорочення обсягу готівки в обігу з теперішніх 18% (відносно ВВП) до 12%. Рівень безготівкових платежів у локальній платіжній системі, який зараз становить 1,2%, повинен зрости не менше, ніж до 30%.

Так, до кінця 2016 року Національний банк України має розробити та втілити в життя концепцію політики готівкового обігу, спрямованої на ефективне, безперебійне та безпечне проведення операцій із готівкою, а також на поступове зниження долі готівкового обігу на користь безготівкового шляхом забезпечення доступу до ринку міжнародних систем інтернет-розрахунків, а також створення умов щодо збільшення безготівкових розрахунків через впровадження інноваційних платіжних продуктів та розвитку електронних платежів.

Перші кроки на шляху до цього відбуваються вже сьогодні. За даними НБУ, в Україні зареєстровано 7 платіжних систем, платіжними організаціями яких є банки, та 9 організацій, платіжними організаціями яких є небанківські установи.  

21 травня 2015 року НБУ зареєстрував платіжну систему WebMoney.UA – організацію дочірнього підприємства «Фінансова компанія “Елмі”» як внутрішньодержавну систему розрахунків. Платіжною організацією цієї компанії є банк «Народний капітал», на рахунках якого акумульовано кошти, що й забезпечує зобов’язання користувачів із викупу права вимоги в титульних знаках системи. 

За словами представників компанії, сприятиме посиленню юридичних гарантій користувачів системи і можливість контролю за її діяльністю з боку НБУ. 

У цілому розвиток безготівкової системи розрахунків більше потрібен органам державної фіскальної служби, які за умови запровадження декларування видатків громадян зможуть співставляти реальні видатки з доходами. 

За рахунок збільшення обсягу безготівкових платежів, інформація про особу, якою володітимуть органи державної влади, буде більш повною. Фактично, це крок на шляху до боротьби з заробітними платами в конвертах, спрямований на наповнення бюджету за рахунок подохідного податку. 

Ці заходи разом із раніше анонсованою нульовою декларацією громадянина фактично переведуть фінанси кожної сім’ї з особистої справи в публічну. Крім цього, вже сьогодні говорять про обмеження готівкових розрахунків сумою, еквівалентною 10 тис. грн, що за поточним курсом менше 500$.

Контрольна та наглядова діяльність регулятора 

Темі посилення саме контрольної ролі регулятора приділяється значна увага в програмі. З цією метою у 2015 році передбачено набрання чинності нової редакції Закону України «Про Національний банк України». Заплановано створення інфраструктури, яка повинна забезпечити ефективне накопичення інформації щодо кредитної історії позичальників, зокрема цей реєстр буде єдиним та вестиме його НБУ. Заплановано розширення його користувачів та повне розкриття негативної кредитної історії позичальників фінансовими установами для накопичення в реєстрах. Також очікується створення загального реєстру боржників, у тому числі неплатоспроможних.

До червня 2016 року мають розробити методологічні основи рівних можливостей доступу до торгів із ОВДП для всіх учасників біржових торгів; стимулювати операції банків на ринку облігацій внутрішньої державної позики, у тому числі за рахунок розвитку механізмів надання ліквідності НБУ під їх заставу; удосконалити умови випуску ОВДП, запровадивши практику цільових випусків, зокрема й на фінансування довгострокових інфраструктурних та інвестиційних проектів.  

Уже найближчим часом НБУ розпочне спільно з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, Національною комісією фінансових послуг, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку активну роз’яснювальну роботу серед населення.

Крім цього, особливу увагу приділено підвищенню рівня проникнення в життя українців ринку страхування. Частина страхування має бути не нижчою 7% ВВП (у порівнянні з 0,7% станом на 2014 рік); співвідношення пенсійних заощаджень населення до ВВП сьогодні становить 1%, а за 5 років має сягти не менше 15%. Із цією метою необхідно інтегрувати в життя Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення», започаткувати накопичувальне пенсійне забезпечення.

Особливе місце в системі заходів, спрямованих на забезпечення незалежності Національного банку України, приділено питанню розподілу прибутку та формуванню резервів. Так, наявна сьогодні система підлягатиме докорінним змінам. Передбачається перегляд правил розподілу прибутку між Урядом та НБУ, які будуть спрямовані на поступове нарощування загальних резервів для досягнення рівня 7% у 2015 році, 10% у 2016 році від монетарних зобов’язань. 

Загальні резерви — це кошти, мобілізовані банком за рахунок прибутку після оподаткування для відшкодування непередбачених збитків від різних видів невизначених ризиків. За результатами фінансового року комерційні банки створюють резервний фонд, який по суті є загальним резервом, тобто резервом коштів для покриття збитків від статутної діяльності. Загальні резерви — це кошти, що мобілізуються  для страхування невизначених ризиків, що властиві для діяльності банків.

Починаючи з 2016 року до завершення фінансового аудиту Національного банку України, не будуть виплачуватися жодні суми прибутку на користь уряду до розподілу. 

Нацбанк визначає прибуток до розподілу відповідно до статті 5-1 Закону України «Про Національний банк України». 

Частина прибутку до розподілу, яка підлягає сплаті до Державного бюджету України після підтвердження зовнішнім аудитом та затвердження Радою Національного банку річної фінансової звітності, перераховується в наступному за звітним році відповідно до Закону України «Про Національний банк України». 

Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» внесено зміни до Закону України «Про Національний банк України» та надано право Національному банку в І кварталі 2015 року здійснити перерахування частини прибутку до державного бюджету України, але не більше, ніж 25% від річної суми.

Нагадаємо, що в 2015 році з метою наповнення бюджету заплановано виплату НБУ 25% від прогнозованого прибутку до його розподілу та завершення аудиту фінансової діяльності за 2014 рік. Національний банк розраховує на цьогорічний прибуток у розмірі 35,877 млрд грн, що підлягатиме перерахуванню до державного бюджету в 2016 році.

Резюме

Макроекономічна стратегія розвитку України до 2020 року передбачає досягнення фінансовим сектором таких показників: індекс споживчих цін має бути не вище 5 % річних; рівень золотовалютних резервів – не нижче $ 38,7 млрд; рівень доларизації кредитів і депозитів – менше 40%;  рівень відсоткових ставок за новими кредитами в національній валюті – не вище 12 % річних. 

Шлях до цих показників позначиться на кожному з нас та змінить звичні для нас умови розрахунків. Готівку поступово витіснять безготівкові розрахунки, які забезпечать повний доступ представників фіскальних органів до інформації про витрати населення, що разом із раніше анонсованою нульовою декларацією громадянина фактично переведе фінанси кожної сім’ї з особистої справи в публічну. 

Таким чином, підсумовуючи всі публікації за темою можна констатувати, що затишшя на валютному ринку та умовна стабілізація економіки напередодні виборів, а також в очікуванні дефолту є тимчасовими перед черговим витком невідворотної бурі. Поряд з цим, на жаль, інших сценаріїв розвитку ситуації в України станом на сьогодні немає, оскільки бездарна політика НБУ та Уряду за останні півтора роки залишила без штанів не тільки українців, але й державний бюджет, зробила його дотаційно залежним, і додатковим засобом його наповнення наразі є тільки продаж ліквідів, тобто приватизація, оскільки на боротьбу з корупцією наші можновладці нездатні.

Довіра в дії. Ощадбанк залучив на новий депозит понад 1 млрд.грн

Ощадбанк залучив на депозит «Довіра» більше 1 млрд. грн. Це результат лише перших десяти днів дії цього вкладу.

«Переконаний, що це не раптовий результат. Ми щодня змінюємо банк, зберігаючи при цьому базові цінності: надійність та чесність. Саме тому депозит "Довіра" став для багатьох наших співгромадян простою відповіддю на складне питання збереження заощаджень.  Принципово важливим є те, що понад 60% клієнтів відкрили депозит на тривалий термін – понад півроку! Це переконливий доказ того, що клієнти підтримують запропоновані зміни і готові бути їх учасниками, будувати Ощадбанк разом. Це кредит довіри не лише до банку, це кредит довіри до української держави», – відзначив голова правління Ощадбанку Андрій Пишний.

Нагадуємо: вкладники Ощадбанку захищені законом. Це єдиний банк в Україні, в якому повернення депозитів громадянам гарантоване державою на 100%, без обмеження суми і строку.

Депозит «Довіра» з можливістю щомісячної виплати процентів діє до31.10.2015 р. Ставка за вкладом у гривні – до 21% річних, у доларах США – до 9,5%  та в євро – 7,25% річних. Мінімальна сума вкладу – 500 гривень, 100 доларів США або 100 євро.

Прес-служба Ощадбанку


Куди рухатиметься гривня?

Наразі Уряд вживає всіх дій до нерозгойдування курсу валют, але вже влітку 2015 року може відбутися різкий скачок долара.

Як відомо, днями вдалося досягти домовленостей із Європейською комісією про фінансову допомогу НАК «Нафтогаз України» на придбання газу (за умови нестачі у нього коштів). Раніше цього не було, оскільки функцію «гаманця» для НАКу виконував НБУ, але умовами нової програми співпраці з МВФ обмежено можливість регулятора фінансувати та валютувати НАК за рахунок міжнародних резервів. Останньою сумою прямої валютної інтервенції мають стати $100 млн влітку 2015 року, після чого НАК має набути статусу повноцінного гравця валютного ринку. Якщо такий покупець вийде на міжбанківський валютний ринок, гривню очікує стрімке знецінення.

Цілком ймовірним є повторення ситуації лютого цього року, коли відбувся рекордний обвал гривні і долар коштував 40 грн. Наразі вживаються всі дії до утримання курсу, але вони мають тимчасовий характер та не триватимуть вічно.

Наразі курс гривні визначається в ручному режимі, на що вказує низка факторів. Так, валютна виручка в країну не надходить, адже суттєво скоротилися експортно-імпортні операції: експорт впав на 32,6%, імпорт – на 35,6%. Подібна ситуація повинна була спричинити дефіцит валюти на міжбанку, а отже, й падіння гривні. Проте цього не відбувається, більше того, міжнародні резерви збільшуються та становлять, за останніми даними НБУ, $ 9,6 млрд, а курс гривні зміцнюється та тримається у вузькому коридорі.

Через скорочення експорту й імпорту мали б зменшитися податкові відрахування до бюджету, але Кабмін, навпаки, подає статистику їх збільшення. Тобто, внаслідок різкого підвищення цін українці почали більше витрачати, дістаючи з закроми свої заощадження. Гривневих доходів у силу 2-річного заморожування індексації заробітних плат та пенсій їм не вистачає, і вони обмінюють валюту – наприклад, у травні вони продали на $177 млн більше, ніж купили.

Куди рухатиметься гривня?

Ощадбанк пропонує срібні монети до Великодня

Напередодні найвеличнішого християнського свята Ощадбанк пропонує своїм клієнтам срібні кольорові монети „Великдень”. Реверси монет містять зображення традиційних атрибутів пасхальних свят – яскравих писанок та святкової паски, обрамлених обрисами куполів православних церков зверху. Композицію вінчає святкове сповіщення „Христос Воскрес”.


Номінал монети 5 доларів, проба – 999, маса 31,1 г, рік випуску – 2010, емітент - Острови Кука.

 

Номінал монети 1000 франків, проба – 925, маса 31,1 г, рік випуску – 2011, емітент - Республіка Конго.

З асортиментним рядом монет, які пропонує своїм клієнтам Ощадбанк, можна ознайомитись на офіційній сторінці банку в Інтернеті за адресою: http://www.oschadbank.ua/ua/private/metals_coins/


Прес-служба Ощадбанку

 


Страницы:
1
2
3
предыдущая
следующая