хочу сюда!
 

Марианна

29 лет, весы, познакомится с парнем в возрасте 35-45 лет

Заметки с меткой «долар»

Долар в Україні. Згадка.

   Долар в Україні. Згадка.

 

Літом 1998-го долар був по 2 гривні…

- Хочеш «донорів» – давай в два рази більше гривень…)

.

Я пам’ятаю це…перша цифра, яку я п0бачив, п0павши у міст0 Київ, була – 1.89…)))

.

Восени вже 3 грн…

Восени через рік – вже 4 грн.

.

Потім стабільність -  2000-2008 рр. – по 5.40

.

Потім стабільність 2008-2013 рр. – по 8 грн.

.

Потім прийшли дві росіянки – Гонтарева і Рожкова….

.

- Одну еле вигнали недавно, друга досі! працюе…))

.

.

Ось така історія долара в Україні. Яку Ви не знали…

.

.

бонус) -


Експрес опитування.

Хто Ви? Песиміст чи оптиміст?

Порошенко і Яценюк ніколи не будуть українськими «Рузвельтами»

Те, що відбувається в країні, – це кредитування економіки за рахунок заощаджень людей на безповоротній основі. Якщо згадати стрибок долара в першому кварталі цього року до 1:40, то можна зауважити, що ціни тоді дуже швидко підтягнулися під цей же поріг. Опустилися вони значно пізніше, і аж ніяк не до рівня 1:22. Це один зі шляхів, як відбувається вилучення накопичень у громадян.

Подібний сценарій колись відбувався у США. Тоді уряд Рузвельта звернувся до американців з закликом, що вони повинні акумулюватися, згуртуватися й допомогти за рахунок своїх накопичень вивести економіку країни з кризи – інакше, існування Штатів як таких ставилося під загрозу. Люди повірили, вони почали нести дорогоцінні метали, гроші, давати їх у борг уряду США. Проте, що важливо: уряд не забирав у людей заощадження – він брав у борг. У результаті команді Рузвельта вдалося вивести країну з кризи, борги були повернуті всім громадянам країни. А Уряду Порошенка-Яценюка ніколи не стати урядом Рузвельта. Вони використали на свій манер американський підхід і для того, щоб прокредитувати економіку, вирішили просто відібрати в людей їхні заощадження.

Відкладений попит на долар та політика стримування грошової маси – фактори, які вже скоро неминуче вплинуть на стабільність гривні, знизивши її вартість до позначки щонайменше 30 грн за долар. На сьогодні курс 1 до 22 досягається насамперед за рахунок жорсткого адміністративного контролю за валютним ринком. По-друге, завдяки стримуванню гривневої маси. Це було б, напевне, правильно, якби в країні розвивалася економіка, але вона задихається, тому розумна інфляція та друкування грошей оживили б споживчий попит, запустили загублену систему товарообігу в країні. Адже на сьогодні разюче падає виробництво й торгівля, і це крайній показник того, що економіка країни перебуває в стані дуже поганої турбулентності.

Стрімке падіння ВВП, до якого прив’язана національна валюта, зумовлює негативну динаміку для стабільності гривні.

Сьогоднішнє превалювання експорту над імпортом пояснюється насамперед збіднінням людей. Якщо проаналізувати структуру експорту, ми не помітимо суттєвого пожвавлення, хоча за останні два роки гривня девальвувала на 280 %, і вітчизняні товари в доларову еквіваленті стали значно дешевшими. Непогані експортні показники отримуються виключно завдяки сільському господарству, причому левову частку в цьому експорті займають олійні культури, які при надвиробництві, як відомо, виснажують землю.

Керівництво Національного банку ставить собі в заслугу, що в країні купують менше валюти, ніж продають. Проте люди змушені віддавати свої заощадження. Разом з тим ні для кого не секрет, що у нас чудово розвивається чорний ринок валюти. І там питання позитивного чи негативного сальдо – хто більше продає або купує – ще треба двічі подивитися. Бо ті, хто можуть накопичувати валюту, роблять це, бо розуміють, що стабільність гривні на сьогодні нічим не підтверджена.

На сьогодні цінність гривні повністю утримується штучним шляхом і реальних фактів, які б підтвердили її стабільність немає. На долар є відкладений попит, і цей попит у найближчому майбутньому обов’язково відіграє свою роль. Політика стримування грошової маси не може бути нескінченною, і рано чи пізно цю масу буде викинуто на ринок, що одразу ж відіб’ється на реальній цінності гривні.

Коли чекати коливань курсу?

З початком опалювального сезону НАК «Нафтогаз України» буде змушений вийти на міжбанк для купівлі валюти як самостійний повноправний учасник валютних відносин. Постійна потреба НАКу у валюті створюватиме значний попит – як наслідок, реальний ринковий курс гривні до долара неодмінно буде знижуватися.

Поки що цього всіма силами намагаються не допустити, адже може бути колосальний удар по цінності національної грошової одиниці, який призведе до злету ціни долара. Неспроста НАК «Нафтогаз України», заручившись підтримкою ЄК, проводить переговори з ЄБРР та іншими фінансовими інституціями щодо надання валютної фінансової допомоги на закупівлю газу. Спроби залучити кошти на міжнародних ринках протягом літа виявилися невдалими. Як раз ЄБРР планує в  кінці вересня рятувати НАК – при потребі в $ 1 млрд, компанія швидше за все отримає $ 700 млн під гарантії Уряду.

У другому кварталі цього року, відповідно до домовленостей із МВФ, НБУ має право провести адресні валютні операції з «Нафтогаз України» максимум на $ 200 млн при необхідних $ 1,5 млрд та щоденному обігу в 300–400 млн, які і купуватимуться, й продаватимуться на міжбанківському валютному ринку.

Проблема в тому, що переддефолтні рейтинги нашої країни фактично закрили для компаній-монополістів ринки зовнішніх запозичень як єдине на сьогодні джерело фінансування витрат на придбання енергетичної сировини, а всередині країни кошти залучити не вдається.

Свідченням цього є, зокрема, останній провал тендеру з залучення поновлюваних кредитних ліній на 500 млн гривень і $ 17 млн для ДП «НАЕК “Енергоатом”» – на участь у торгах було подано менше двох заявок. При цьому раніше НАК «Нафтогаз України» з потрібних $ 1,5 млрд позичити вдалося тільки 300 млн.

Не складно спрогнозувати, яким чином вирішаться питання з цими коштами: за рахунок кредитів у державних банках у поєднанні з тотальним наданням субсидій, що фактично тотожне бюджетному дотуванню. Оскільки відбуватиметься воно, зрозуміло, в гривні, а це  неминуче призведе до її знецінення.

У будь-якому випадку, за словами незалежного аудитора, особливо важливим для стабільності гривні залишається баланс експорту та імпорту. Адже, коли на міжбанк вийде гравець, попит якого вираховується мільярдами доларів щорічно, необхідно, щоб його потреба забезпечувалась відповідною сумою експортної виручки.

На сьогодні цей баланс утримується штучно, за рахунок валютних обмежень обсягу потреби у валюті для імпортерів на міжбанку, що регулюється через механізм погодження імпортних контрактів. Експортери ж, як і раніше, зобов’язані продавати валютну виручку. Завдяки цьому Нацбанк може впливати на визначення попиту та пропозиції валюти в конкретний день на міжбанківському валютному ринку, бо в результаті створюється надлишок пропозиції валюти, який викуповується за неринковою ціною.

Оскільки для регулятора це фактично єдиний спосіб стримувати курс гривні, пріоритет експорту над внутрішнім ринком буде і надалі відстежуватися в державній політиці. Це єдині надходження валюти в країну не за рахунок кредиторів. Внаслідок такої політики падає внутрішнє виробництво. Проте більше того, й статистика експорту залишає бажати кращого. За останні два роки обсяги експорту скоротилися більш ніж на  $ 10 млрд.

Не секрет, що продукція ключових галузей промисловості є не затребуваною на західних ринках, що пояснюється відсутністю інвестицій у модернізацію виробництва, технологічні процеси. У першу чергу в Україні зацікавлені як у сільгоспвиробнику. І в той час, як цю галузь потрібно посилювати за допомогою державного регулювання, як така підтримка аграріїв взагалі відсутня, їхня діяльність ніяк не стимулюється. До того ж, із наступного року для них скасовується пільговий податковий період.

За останній рік підприємства АПК залучили кредитів на суму близько 10 млрд грн та розмістили депозитів на майже 30 млрд грн (11% від загального обсягу депозитів по країні). Зараз аграрії створюють ліквідність банківській системі, вони забезпечують надходження валюти в державу, вирівнюючи платіжний баланс, а взамін отримують «дешеві» кредити, ставка яких досягає 36 % річних у гривні. Тому заходи, що вживаються, абсолютно не стимулюють розвиток сільгоспвиробництва.

Для наочності оцінки «Публічний аудит» узагальнив дані щодо структури експорту за період січня–травня 2013, 2014, 2015 років. Так, на противагу 2013 року в структурі українського експорту зменшилися частини: засобів наземного транспорту, літальних апаратів, плавучих засобів – на 5,9 %; мінеральних продуктів – на 5,2 %; палив мінеральних, нафти і продуктів її перегонки – на 5,3%; продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – на 1,6. Зважаючи на закритість ринку Росії для товарів нашої машинобудівної та ряду інших галузей промисловості, де ці товари мали попит, постачати їх станом на сьогодні більше нікуди.

1

долар по 25 - це ганьба для влади!


Пане Яценюк, ви колись обіцяли, що з ганьбою жити не будете. Досі перед очима стоїть ваш емоційний вигук про "кулю в лоб".  Долар по 25,5 грн. - це ганьба для влади.

Це фактично вирок владі, яка таким чином розписалася у своїй бездарності. Це наочний наслідок бездарної економічної політики та відсутності реальних реформ. Замість реформ - імітація, замість конкретних дій - слова. А ще зовсім недавно пан Яценюк лякав, що курсу понад 12 грн. українська економіка не витримає...


Тепер мовчить як миша під віником. Натомість говорить пані Гонтарева (вона, без сумніву, увійде в історію України як символ падіння національної валюти). Учора ця жіночка (рука не піднімається написати, що вона є головою Нацбанку) заспокоювала українців заявою, що долар не коштуватиме 25 гривень. "Долар по 25 гривень, як варіант, ми не розглядаємо і не розраховуємо", - сказала ця пані. На наступний день "зелений" злетів майже до 26! Що буде далі, навіть страшно подумати. Хоча для цього "уряду камікадзе", схоже, немає нічого неможливого. 


Такий курс є вбивчим для підприємців, які пов'язані з імпортом. А це майже весь дрібний і середній бізнес! Думаю, вже найближчими днями чимало підприємств просто зупиняться, збанкрутують, оскільки будуть не в змозі закуповувати імпортну сировину. А якщо ризикнуть купувати її за новим курсом, то їхні товари будуть неконкурентоспроможні. А "здохне" малий і середній бізнес, тоді як картковий будиночок завалиться і економіка. 


Чи могла влада запобігти такому катастрофічному сценарію? Думаю, могла би бодай спробувати. Звичайно, війна на сході не сприяє розвитку економіки, і на зовнішню агресію можна багато чого списати. Але є речі, які президент та уряд могли би легко зробити навіть за нинішніх реалій. Наприклад, рішенням парламенту, де їхні фракції мають переконливу більшість, припинити нарешті витікання валюти в офшори. Але цього досі не зроблено! Загалом, на законодавчому рівні потрібно негайно заборонити будь-які офшорні операції. Тоді б наші олігархи-експортери були змушені повертати усю свою валютну виручку в Україну. І тоді не було б принаймні такого гострого дефіциту валюти. Але наступити на горло власній пісні, тобто власним валютним надприбуткам, наші олігархи при владі не здатні. А все через свою жадібність та захланність... 


https://ukr.media/politics/224947/

На замовлення ФСБ....

.... піднімають ватний дух! 

Страницы:
1
2
предыдущая
следующая