• Источник всех фотографий: 20 фото. Познавательная история Европы в часах-памятниках

Познавательная история Европы в часах-памятниках.

Чоловік і дружина мітингують по різні боки від Тимошенко Акції проти Юлії Тимошенко під Печерським судом проводить Катерина Смірнова, чий чоловік Павло Нусс приймав участь в акціях екс-прем'єра. Про це повідомив у своєму блозі журналіст 5 каналу Олександр Аргат. Як відомо, Катерина Смірнова - керівник громадської організації "Тимошенко – до відповідальності". Організацію було створено 24 червня - у день першого судового засідання у справі Тимошенко. Метою створення організації Смірнова називає захист судді Родіона Кірєєва. "Суддя Кірєєв потребує підтримки, адже на нього дуже тиснуть Тимошенко та її захисники", - сказала Смірнова. Представники цієї організації у чорних футболках завжди присутні на судових засіданнях по справі Тимошенко. Чоловік Смірнової - Павло Нусс - учасник "Податкового Майдану-2010", де виголошував палкі "антиянуковичівські" промови та стояв пліч-о-пліч з Тимошенко. ВСЮ СТАТТЮ З ВІДЕОЗАПИСАМИ ПЕРЕГЛЯНУТИ ТУТ >>>>>> ТИСНИ Тепер запитання до Вас, шановні ДРУЗІ.

ЯКЩО ЧОЛОВІК, майже права рука Тимошенко по ПІАРЗАХОДАМ, то на кого працює ЙОГО ДРУЖИНА???

Додаткова інформація для роздумів. Америка, яка так "підтримує" Тимошенко і "вболіває" за ВОНУю..... передала ПРОКУРАТУРІ УКРАЇНИ матеріали по справі Лазаренко зі "СОПОДЄЛЬЩІКАМІ"...

ДРУЗІ! Пропоную Вашій увазі одну публікацію. 

Ми маємо сьогодні  ЗЛОЧУННУ ВЛАДУ і це безумовно!!! Але що нам МОЖЕ ВТЮХАТИ ЗАВТРА КРЕМЛЬ на заміну цій владі? Люди, думайте головою, а не емоціями.

Зачем Медведчуку Министерство обороны?

Очевидно, что в Москве опять сделана ставка на давних лоббистов Кремля. И в частности, на Виктора Медведчука. Последний, как известно,  имеет весьма тесные взаимоотношения с Владимиром Путиным, которого большинство политологов видит следующим «четырнадцатилетним» президентом Российской Федерации. Правда, после дрейфа Медведчука в сторону Тимошенко, прямое его возвращение в большую украинскую политику времен Януковича  маловероятно. В то же время, судя по той медиаактивности, которую Медвудчук демонстрирует в последнее время, не исключено что он  готовится пройти в парламент по мажоритарному округу, где попытается сформировать свою группу влияния. А публичные отрицания этих планов, сделанные в одном из последних его интервью, являются лишним тому подтверждением. В любом случае, Москва пока делает ставку на продвижение сильных креатур Медведчука на ключевые государственные посты.

В любом случае, приходится признать, что Кремль избрал новую тактику обеспечения собственного влияния на политическую ситуацию в Украине. Несколько разочаровавшись в жесткой позиции президента Януковича, Москва возобновила свой бесконечный проект по внедрению в окружение президента прямых лоббистов, чья компрометирующая зависимость  не вызывает у нее сомнения. В данном конкретном случае речь идет о Билоконе и Олейнике, которые, судя по всему, подконтрольны Медведчуку. И возможное назначение которых существенно подрывает влияние иных групп. Одновременно с этими назначениями следует ожидать, как минимум, ослабления влияния группы того же главы АП.

И последнее. Пророссийская группа Медведчука, как это ни парадоксально, до сих пор завуалировано, но, тем не менее, лоббирует интересы Тимошенко. Вне зависимости от перспектив Юлии Владимировны попасть в тюрьму, политический потенциал у данной фигуры огромен. При удачных кадровых манипуляциях в силовых структурах, Медведчук сможет не только ослабить давление на лидера оппозиции, но и полностью (изнутри) разрушить всю систему обвинения Тимошенко. Учитывая особые отношения Тимошенко с Кремлем, лоббисты Медведчука смогут получить всестороннюю поддержку, в том числе и из Москвы.

Сергій Грабовський _ Четвер, 07 липня 2011, 12:12

Нацизм у будь-якому вигляді – це погано. Це дуже погано і небезпечно, тим більше, що практика нацистської влади у 1930-х довела, що ця влада здатна дати цілій нації, за винятком, ясна річ, інородців та "внутрішніх ворогів", непоганий добробут, доступ до класичної культури і почуття впевненості у майбутньому.Щоправда, в обмін на такі "дрібнички", як свобода і совість. І це, в кінцевому підсумку, і призвело ту спільноту, що повірила "рятівникам", до національної катастрофи.

Але ще більш небезпечною є боротьба з нацизмом, яка ведеться номінально – заради "визволення світу від коричневої чуми", реально – в ім’я світового панування іншої тоталітарної чуми, яка за своїми методами мало чим відрізняється від свого конкурента…А от у вмінні вводити в оману наче й розумних людей виграє сто очок у доктора Геббельса та його послідовників.Цей різновид політичної чуми живий донині, і дуже непогано почувається, у дещо видозміненому вигляді крокуючи планетою, тоді як ті, кого зазвичай звуть неонацистами, перебувають на маргінесі суспільного життя.

І що цікаво: на демократичному Заході чимало інтелектуалів та політиків впритул не помічають небезпеки з боку другого варіанту політичної чуми, попри те, що знищила вона людей значно більше, ніж нацизм і фашизм у всіх їхніх різновидах разом узяті.Ба більше: певна частина професури американських університетів ще й називає свою країну "фашистською" і вчить студентів шанувати й підтримувати все антиамериканське (а потім у Штатах чогось дивувалися, коли настало 11 вересня...).Одне слово, "борців із фашизмом", котрі чи не помічають інших різновидів неототалітаризму, чи відверто зачудовані ними, у західному світі вистачає.

Чим і користуються різного роду неототалітарні сили, які цьому світові заздрять і ненавидять його. Причому не класовою ненавистю, а расово-цивілізаційною, тобто такою, яка лежала в основі класичного нацизму.Хоча і звуть себе ці сили, ясна річ, що бовдури клюють на таку наживку, "антифашистами".До чого всі ці теоретичні міркування? А до того, що автору добрі люди, імена яких розголошувати він не має права, надіслали неймовірно цікавий документ у формі розгорнутого листа-запрошення. http://www.pravda.com.ua/columns/2011/07/7/6364540/  Цей документ, якщо в нього уважно вчитатися, дає змогу дуже багато що оцінити та багато про що вести мову. І стосуватиметься це не лише України.

Отже, виявляється, 7 липня з 10.00 до 13.30, воістину стаханівські темпи (!), у столичному готелі "Інтерконтиненталь Київ" (губа не дура), вулиця Велика Житомирська 2А, відбудеться установча конференція та з’їзд такого собі Всеукраїнського правозахисного руху "Україна без нацизму".Рух цей має стати складовою Міжнародного правозахисного руху "Світ без нацизму", створеного торік. Цілі цього руху, до якого сьогодні, згідно із твердженням авторів листа-запрошення, входять організації з 47 країн, на перший погляд є благородними та демократичними.

Декларується, зокрема, "налагодження взаємодії із національними, європейськими, міжнародними правоохоронними та судовими структурами для припинення будь-яких проявів неонацизму, расизму та ксенофобії, в тому числі, героїзації нацистів і їх пособників, заперечення Голокосту".А ще – "впровадження в систему освіти країн – членів Ради Європи (а згодом і інших держав) – обов’язкових програм з викладання історії Другої світової війни та Голокосту" та "увічнення пам’яті жертв Другої світової війни та Голокосту, героїв Опору і воїнів-визволителів".Що ж стосується практичних дій, то, скажімо, "в жовтні у Страсбурзі пройде масштабна Генеральна асамблея "Світ без нацизму", в рамках осінньої сесії Парламентської асамблеї Ради Європи."Генеральна Асамблея прийме об’єднаний устав найбільших антифашистських структур і створить спільний план з протидії розповсюдженню неонацизму в сучасному світі". І так далі, і таке інше.

Але варто вчитатися в текст – і запона благородства та демократичності зникає, як туман від променів сонця. Бо ж, виявляється, основи руху "Світ без нацизму" були закладені на міжнародних конференціях, "присвячених 65-літтю Перемоги у Великій Вітчизняній війні".В останні роки прийнято цнотливо каструвати повну сталінську назву німецько-совєтської війни. А звучить вона – мовою оригіналу – так: "Великая Отечественная война Советского Союза".Цікаво, а де були всі інші Об’єднані Нації під час цієї війни? Вони що, тут ні при чому? Тим більше, що СССР ганебно програв свою війну з Німеччиною, що визнавав у підслуханих КҐБ розмовах з друзями маршал Жуков.

І тільки масоване постачання союзниками зброї, різного роду техніки, харчів, засобів зв’язку, виробничого устаткування, сировини та передача новітніх технологій дали змогу кремлівській владі та Червоній армії оговтатися і продовжити бойові дії, завалюючи ворога трупами власних солдат.Отож відзначати можна тільки спільну перемогу Об’єднаних Націй над нацизмом і фашизмом у Європі. Все інше – відверта наруга над історичною правдою у неосталіністському стилі.

Ну, а далі "Світ без нацизму" повністю й остаточно оголює своє єство. "Цей рух, – говориться у листі-запрошенні, – у своїх привітаннях, підтримали Президент Російської Федерації Дмитро Медведєв, Патріарх Московський і всієї Русі Кирил, Президент Республіки Білорусь Олександр Лукашенко, Президент Держави Ізраїль Шимон Перес, Канцлер ФРН Анґела Меркель, Держсекретар США Хілларі Клінтон та інші".   Браво! Лукашенко стоїть на третьому місці – перед якимись там різними Меркель, Пересом і Клінтон. Той самий Лукашенко, який на момент написання і розсилки листа-запрошення проводив і проводить нині! масові репресії проти опозиціонерів задля збереження своєї відверто неототалітарної диктатури.Той самий Лукашенко, якому Європа й Америка відмовили у всьому, у чім тільки можна відмовити.

Ні, звісно, когось потішить, що Меркель, Перес і Клінтон потрапили в дуже гарну компанію з Лукашенком, але до таких казусів вже варто було би звикнути. Недаремно ж колись такий собі Володимир Ульянов-Ленін писав про "корисних ідіотів", яких вистачає на Заході і які своїми діями немалою мірою сприяють політиці Кремля.Та значно більш важливим тут є інше – підтримкою з боку Лукашенка щиросердо хваляться організатори "антинацистського руху". Цим вони якнайкраще розкривають своє істинне обличчя.Як і тим, що у них на першому місці з усіх світових лідерів, ясна річ, – президент Росії...Отож маємо те, що мажмо – класичний взірець антинацизму, який прикриває та легалізує інший різновид червонопрапорного тоталітаризму – більшовизм.Не випадково слово "тоталітаризм" жодного разу не фігурує в документі, навіть там, де воно просто-таки проситься до вжитку.

Як-от: "27 січня 2011 року, в Нью-Йорку в Міжнародний День пам'яті жертв Голокосту, МПР "Світ без нацизму" спільно з Американським Форумом російськомовного єврейства та Постійним представництвом Росії при ООН провели у штаб-квартирі Організації об'єднаних націй Круглий стіл "Світ без нацизму – глобальне завдання людства на сучасному етапі і 65-річчя Нюрнберзького процесу".Насправді глобальним завданням людства є світ без тоталітаризму. Тим більше, що комуністи вбили значно більше людей, ніж нацисти. Що, ХАМАС і "Хизболла" – не небезпека? А суданський, північнокорейський, іранський і венесуельський режими – не небезпека?

Наскільки відомо, наразі реальна ядерна загроза світу йде тільки від Північної Кореї, влада якої здатна на будь-які безумні дії як проти власного, так і проти інших народів.За реальних сучасних обставин вести мову лише про нацизм, який, у його класичних варіантах давно вже знищений і скомпрометований, – значить свідомо чи здуру підігравати іншим, більш живучим й успішним різновидам тоталітарної ідеології та практики.Замовчування ж того факту, що у першій половині ХХ століття існувало два різновиди червонопрапорного тоталітаризму – нацизм і більшовизм, що на світовій арені діяли дві потужні "злочинні держави – Німеччина і Совєтський Союз", як стверджував Карл Ясперс, призводить до відверто брутальних наслідків щодо оцінки фактів геноциду тих чи інших народів під час Другої світової війни.Ясна річ, жодна притомна людина не стане заперечувати факт Голокосту як геноциду європейського єврейства. Але чому поза увагою тоді залишається нищення нацистами ромів (циган) як "нижчої раси"?

А як же сталінські депортації? Як бути з геноцидом кримських татар?Голокост – це нищення приблизно половини європейського єврейства, це страхітливий злочин, якому немає прощення. А нищення приблизно половини кримських татар більшовиками під час тієї ж війни?Невже ж кримські татари – це унтерменші? Чи російські більшовики поза зоною критики? Навіть тоді, коли вони знищували – під час тієї ж війни, з 1939 по 1945 роки – мільйони українців?Це не геноцид? А от автор самого терміну "геноцид" та один із головних ідеологів Нюрнберзького процесу, як суду над тоталітарною ідеологією та практикою, на жаль, реально цей процес виявився далеко не таким ґрунтовним, як його задумували поважні інтелектуали) Рафаель Лемкін вважав злочини російського більшовизму проти України, в тому числі, і скоєні під час війни, "класичним зразком геноциду".

Але як можуть ті, для кого сонце сходить у Москві, де Медвєдєв і Кирил, наважитися навіть згадати подібні оцінки?Кремлівсько-чекістські вуха стирчать і з іншої сентенції листа-запрошення: "Виходячи з того, що Рада Європи також серйозно стурбована ростом націоналістичних настроїв, міжетнічною напругою і спробами перегляду підсумків Другої світової війни..." – і таке інше.Але ж підсумки війни вже переглянуті, і, між іншим, незворотно – внаслідок краху Ялтинсько-Потсдамської системи, розпаду СССР та об’єднання Німеччини.Так, одним із цих підсумків було падіння нацизму і фашизму – але ж іншим стало ствердження комунізму у Східній та Центральній Європі, символом чого стало перетворення нацистського концтабору Бухенвальд на комуністичний.

І чи не головне, з погляду суті проблеми. У тексті націоналізм і нацизм якщо не прямо ототожнюються, то виступають як явища одного ряду. І жодного разу не розшифроване поняття "нацизм". А це – націонал-СОЦІАЛІЗМ, це різновид тоталітарного соціалізму (як і більшовизм, маоїзм, кастризм тощо).Досить чесно назвати нацизм його повним іменем, як із гуркотом руйнується вся брехлива і політично небезпечна конструкція організаторів усього цього неосталіністського "антинацистського" дійства.

Не забуваймо: товариш Сталін з 22 червня 1941 року був головним антифашистом, а от у жовтні 1939 року його alter ego товариш Молотов проголосив на весь світ від імені совєтського уряду війну за знищення гітлеризму війною злочинною...).Тоді доведеться визнати, що Червона армія була знаряддям тоталітарного режиму і діяла відповідно до своєї сутності; що російські більшовики вбили у 100 разів більше червоноармійців, ніж українські націоналісти…

Що без СССР Друга світова війна або б не почалася взагалі, або Гітлер протримався б рік-два, а потім Німеччина змушена була би капітулювати, удушена блокадою західних альянсів.Що ідейних нащадків нацистів слід шукати не в правому, а в лівому, в радикально-соціалістичному таборі.Хто там підтримує ХАМАС, що ставить на меті успішне завершення справи Гітлера і знищення Ізраїлю? Різноманітні "антифашисти" з Європи та Америки... – і так далі.А оскільки всі ці речі не артикулюються авторами листа-запрошення, то їхні розмови щодо "вивчення Голокосту" є порожніми і небезпечними балачками.Чому порожніми – гадаю, зрозуміло. А небезпечними тому, що реально всі ці заходи новітніх "антинацистів" можуть перетворитися на одне із джерел посилення ксенофобії та антисемітизму в українському суспільстві, і не лише в ньому.

Адже фактичне ототожнення націоналізму і нацизму, чи, принаймні, їхнє позиціонування в одному смисловому ряді, надає зайвий інструмент тим, для кого все українське – це нацистське, кожен свідомий чи, як говорили сто років тому, щирий українець – це нацист, а вся українська нація – це звірі-виродки і головні помагачі.Іншими словами, під машкарою антинацизму, вкотре вже у повоєнній історії, буде виступати російський імперський неосталінізм, а вістря гонінь спрямовуватиметься проти всього українського, білоруського, литовського, естонського, грузинського...

А наклеїти на будь-який прояв національної свідомості ярлик "неонацизму" публіка певного ґатунку вміє добре завдяки вишколу в КПСС/КҐБ. Ясна річ, що цього всього в жодному разі не можна допустити. Ким і чим би не прикривалися ті, хто гендлює антинацизмом і самим іменем правозахисту.

P.S. Ледь не забув: головою оргкомітету "України без нацизму" є колишній секретар ЦК КПУ з ідеології Леонід Макарович Кравчук.

Сергій Грабовський, для УП

1.       Весна 2010. Ветерани та проросійські організації встановлюють бюст одному з організаторів 2-ї Світової війни і кату українського народу Сталіну в Запоріжжі. Комуністи і проросійські організації у місті Одеса встановлюють пам’ятник Катерині Другій, у Полтаві пам’ятник Петру Першому, у Карпатах встановлюється пам’ятник угорським фашистам. Це означає, що Україну готують до війни саму з собою. Така тактика завжди застосовувалася Суздаллю-Московією-Російською Імперією проти України і завжди давала найкращий результат. Вперше застосована була перед татаро-монгольською навалою. "Страви ворогів між собою, виступи на боці одного і добий їх".

2.        Велику роль у нагнітанні ворожнечи між українцями відіграє і активізація дій РПЦ та її голови.

3.       Загибель політиків європейських, що беззастережно підтримували Україну. «… 10-го квітня 2010 біля Смоленська загинули видатні представники політикуму Республіки Польща, включно з Президентом Польщі Лехом Качинським та його дружиною». http://old.pauci.org/ua/

4.       Нищення бюсту Сталіна і переслідування патріотів України. Забивається клин між міліцією та самим українським народом, особливо патріотичною його частиною.

5.       Весна 2011. Представник КПУ забиває черговий гол у ворота дурням. Верховна Рада приймає Закон про червоний Прапор (перемоги). Підлі "космонавти" могильова катують Львів 9 травня перегадивши львів’янам «свято і поминальний день». Водночас проросійські сили в Україні, вкупі з російськими керівниками «дожимають» Президента України і змушують його таки підписати вбивчий для України Закон про прапор перемоги 25.05.2011.

6.       Літо. Кремль радіє. Усе лайно російське збирається поїхати до Львова. Є чудова нагода у Кремля і здихатися цього лайна, і попутно звинуватити в тому Україну, хоч війну починай, тим більше що на роль Ката більше претендує Україна. І Президент десь біля портретів Сталіна засвітився, і за пошкодження його малих архітектурних форм людей катують та судять. І прапором червоним Україна себе «позначила» як загарбник. І активних ворогів «прапора загарбання та насилування Європи» в Україні тримають за гратами. А в Росії біля портретів Сталіна «засвітилися» лише юнаки та юнки, і Президент РФ Медведєв ось-ось ніби-то засудить дії Сталіна.

7.       Від навчань з українським підводним човном росіяни теж «втекли» до навчань в складі сил НАТО. Це теж підірве обороноздатність України.

8.       Початок «сирної» війни» проти України: http://www.regnum.ru/news/polit/1415389.html

9.       Вже починають «вкидатися» в інформаційний простір статті типу «Аналіттики про вторгнення РФ в Україну» http://blog.i.ua/user/4076949/727039/

10.   Все ближче жаданий «день М», скільки тут залишилося до 22 червня!? І така неприємність! Звідкілясь взявся ж цей американский протиракетний крейсер «Монтерей». http://state.eizvestia.com/full/rossiya-ispugalas-amerikanskogo-krejsera

11.    Російські політики задіють все що можна і не можна, аби «видавити» той крейсер подалі від України.

12.   Цікаво, чи вийде хто в Україні на захист Президента, Уряду, ВР у випадку агресії Російської Федерації. А з російського боку більшість вже впевнена, кордони не надовго. Чи додумається Президент України відмовити депутатам Російської думи поїздку до Львова на таку сумнівну дату, як 22 червня. Що вони там святкуватимуть!? Початок розстрілу українців у тюрмах, чи напад Гітлера. Як напад Гітлера, то хто тоді зараз зіграє роль Гітлера? Це українська сторона, чи російська?

Виртуальная экскурсия по Московскому Кремлю! Панорама Кремля

 

http://www.obozrevatel.com/politics/putin-naznachil-smotryaschego-nad-ukrainoj.htm

Путин назначил смотрящего над Украиной 11 февраля, пятница, 2011 9:45

Самый таинственный и непубличный вице-премьер России Игорь Сечин теперь использует весь свой богатый опыт участия в спецоперациях в украинских реалиях.

Имперские амбиции Москвы относительно Украины давно и хорошо известны. Вопрос всегда был только в одном: кто украинской проблематикой занимается сейчас

По плану Сечина, наступление происходит на двух фронтах — гуманитарном и экономическом.

Наконец, кто такой этот Игорь Сечин, чем ранее отличился и, главное, на что способен в будущем?

Сечин известен эффективностью при исполнении «деликатных» поручений Путина — ему приписывают и организацию атаки на Михаила Ходорковского, и развязывание «торговой войны» с дружественной Беларусью. То есть человек без комплексов. Ныне Сечин — председатель совета директоров «Роснефти», ОАО «ИНТЕР РАО ЕЭС» (Від мене: не нагадує назву ЄЕСУ? Єдині енергетичні системи України ( единые энергетические системы))

Сечин — весьма дружен с патриархом, и в бытность Кирилла еще митрополитом многие причисляли его к лагерю ближайших сечинских союзников.

А тепер зануримось в Історію (згадаємо події 2008 року, до підписання газових угод)
http://bin.ua/80202-.html
Вице-премьер РФ Игорь Сечин поддержал Тимошенко: его тоже беспокоят планы Украины развернуть трубу Одесса-Броды 15:20 21.07.2008 |
Вице - премьер Игорь Сечин заявил, что Россию беспокоят планы Украины использовать в текущем году нефтепровод Одесса - Броды в аверсном режиме: "Это вызывает озабоченность у российских компаний, осуществляющих поставки нефти на рынки Центральной Европы, и заставляет их искать другие маршруты поставок нефти в Европу", - объяснил Сечин Путину на заседании президиума ка­бинета министров 21 июля.

В субботу, 19 июля Премьер - министр Украины Юлия Тимошенко и премьер - ми­нистр России Владимир Путин провели телефонный разговор, сообщило агент­ство УНИАН. Беседа затрагивала и тему нефтепровода. Накануне Тимошенко за­явила, что считает контракты о транспортировке нефти по трубопроводу Одесса - Броды "коррупционной схемой, разработанной в Секретариате президента".

http://4vlada.net/partii-lidery/stanіslav-bєlkovskii-timoshenko-tse-putіn-ale-v-desyat-razіv-talanovitіshii

08 октября 2007, 17:21
Источник: ГлавРед (Украина)

Свого часу Станіслав Бєлковський ( від мене: відомий російський політтехнолог) відмовив Юлії Тимошенко.Він вирішив, що, попри всю повагу до акторського таланту, політичної всеїдності та шаленої везучості пані Юлії, працювати з нею не буде.

ГлавРед опублікував це інтерв’ю відразу після позачергових виборів у 2007 році. Повний текст можна прочитати за посиланням.
Витримка із інтерв’ю , датованого 2007 роком (за два роки до підписання газових угод)


Провідні закордонні ЗМІ останнім часом пишуть про те, що Юлія Тимошенко була б вигідним прем'єром і для Заходу, і для Росії. Для Кремля, тобто для Путіна та "Газпрому", Тимошенко є вигідним та прогнозованим прем'єром?

Так, для декількох панів, які зараз уособлюють "Газпром", це вигідно. Зараз голова правління Олексій Міллер тяжко хворий і, можливо, буде змушений піти протягом найближчих місяців. Він дотримувався строї схеми в газовій торгівлі, яка включала "РосУкрЕнерго". Звичайно, є багато людей, які хочуть усунути РУЕ, на чолі з помічником Путіна Ігорем Сєчиним, який, до речі, допомагав влаштувати дві конфіденційні зустрічі Тимошенко з Путіним в березні 2005 року. (від мене: відразу після помаранчевої, ще до розбрату НУ і БЮТу!!!)

Вони прагнуть змінити цю схему і всі надії пов'язують з Юлією Тимошенко. Я вважаю, що Ігор Сєчин, нинішній виконувач обов'язків голови правління "Газпрому" Валерій Голубєв, який є альтернативою Олексію Міллеру, та декілька інших впливових в Росії осіб зараз сподіваються на те, що Юлія Тимошенко стане прем'єром, і вони змінять стару газову схему. Але це не має жодного стосунку до політики.

Путін за своєю психологією є бізнесменом, причому з кримінальним минулим початку 90-х років минулого століття, і звичайно для нього питання капіталізації "Газпрому" та оптимізації всіляких схем торгівлі є набагато більш важливими, аніж будь-які геополітичні питання. Він переконав себе в тому, що перемогти США та їхній вплив на політичні події в Україні, не може. Путін пов'язує свою поразку в 2004 році виключно з впливом Сполучених Штатів, він відмовляється визнати будь-яку волю українського народу та прагнення до демократії.

Отже в Росії є впливові групи, клани, які можуть підтримати Юлію Тимошенко на посаді прем'єра, незважаючи на будь-які її геополітичні позиції та висловлювання в бік Росії чи російської мови.

ЗВЕРНЕННЯ

екс-депутата СССР, москвича Миколи Куценка до українців:

«Не допомагайте Росії відроджувати на своїй святій землі – Малоросію!»

«Не буде Україна ні в євросоюзі, ні в НАТО доти,

доки не обірве гнилу мотузку, яка її єднає з Кремлем...»

інформаційний бюлетень №49 (789), 2008р.


Сьогодні юридично Росія називається – «Російська федерація», себто, відповідно до Конституції, кожна республіка має право на державність і суверенітет. Логічно запитати, а де ж російська республіка?..По суті, Петербург це і є столиця російської республіки, а Москва є федеральним центром федерації. Логічно, що ця республіка повинна була б мати свого президента і свою Конституцію... Щодо відносин РФ і України, то вони загострилися небезпечно до краю, а все тому, що Україна належним чином не відреагувала на військові дії в Грузії. Що відбуваося в Грзії? Скажемо так: це була війна, незаконне вторгнення російських військ на територію суверенної держави, а як ще назвати , якщо в цій операції була задіяна 58 ударна армія? Це була справжня неоголошена війна. І як би хто там не говорив, це виглядає саме так. До того ж, варто говорити про подвійні стандарти російської влади...Коли та ж армія робила удари по Грозному і території Чечні, а весь світ обурювався, влада РФ заявляла: «хай вас це не хвилює, ми наводимо конституційний лад на території власної держави». запитується, чому ж РФ так обурилася, коли Грузія заявила про наведення того ж таки конституційного ладу на території своїх же республік? Без сумніву, те, що відбуваося в Грузії, ще вдарить і по самій Росії...

Наприклад опозиція (тих часів, ред.) в особі Віктора Януковича підтримала дії Росії. І це не дивно. Що стосується цього політика, то він показав себе не кращим чином ще у 2004 році...Кремль не може керувати Ющенком, бо на нього немає компромату у КГБ...Москва точно вирахувала, що за цього політика будуть голосувати немало російськомовних громадян. Немало буде за нього гоосувати так званих «продажних». Інше питання до нинішньої політичної ситуації в Україні, що відбулося між лідерами майдану – Ющенком і Тимошенко? Ви ж подивіться, Москва сьогодні заледве не називає В.Ющенка першим своїм ворогом. Та вже за одне це він має бути гідним поваги! Чому? – Кравчук, Кучма і Янукович – це була плеяда московських лизоблюдів. Коли такі правили Україною, Москва була спокійна за Україну! – «Там наші ребята». І раптом виникає Ющенко, яким Москва керувати не може! А що значть керовані люди? Це ті, на яких є компромат у КГБ Росії. На Ющенка немає компромату у КГБ! А тому вони й «поливають» його, розраховуючи на дурість українських громадян. За сценарієм Росії, якщо не говорити про воєнний сценарій, а він не виключається, бо у московських колах можна сьогодні чути й про нього. Мовляв, про захист роійських громадян в Україні потрібно реагувати своєчасно, і не допустити того, що відбулося в Грузії... Себто, мирний сценарій давно відомий:скомпроментувати некерованого Москвою Ющенка, привести до влади в країні керовану людину, змінити до невпізнанності Коституцію, а то й ліквідувати посаду президента, далі референдум...


Росії сьогодні за імперськими планами потрібно одне: Україна має бути в стійлі! Росія сьогодні не приховує: вона чітко підняла герб російської імперії, а там ясно показані три корони : велика, біла і мала – Малоросія. Сьогодні по суті, Росія здійснює злочин в Україні, сиплючи паспортами...Якщо уявити, що відповідні спецслужби чинять провокацію – підривають будинок де живуть офіцери Чорноморського флоту РФ... Все! Це війна! від такого розвитку подій страховки немає... Росія сьогодні вже формує батальйони швидкого реагування з представників різних національностей. Тобто вона готує свій військовий щит. Висновок головний для України: вона не буде ні в НАТО, ні в Євросоюзі доти, доки не перерубає ту гнилу мотузку, яка її зєднує з Кремлем, бо в Росії живе багато українців! саме зі злочинним Кремлем і злочинною Лубянкою. Доказів тому чимало: хто організовував ГКЧП у 1989 році? Якщо Горбачов був відсутній. Кого послухав міністр оборони Язов? Він послухав голову КГБ Кличкова. Хто приводив до влади Л.Брєжнєва – голова КГБ, Семичасний. Він зайшов на засідання політбюро і сказав: «Льоня, ти что здрейфіл? Завтра Нікітє пєро в зад і он полєтєл...Льоня. ти должен знать , что КГБ ошібок нє допускаєт і нє прощаєт!..» Так ось хто нами правив і править сьогодні. Компромат на всіх, починаючи з 1917 року був на всіх у КГБ. Хто нині керує Росією? Путін – викормиш КГБ. Згадаймо – його дід був кухарем у Леніна і Сталіна. Це була особа якій довіряють...

Проти Ющенка сьогодні, як представника української державності працює армада оборотнів... Народ це мусить розуміти. Нинішнього Ющенка можна порівняти з раннім Єльциним, який так само як і Ющенко прийшов на хвилі народного піднесення. Але бандити й злодії не захотіли служити в Росії Єльцину, а нині бандити й і злодії не хочуть в Україні служити Ющенку. Вони не хочуть працювати на інтереси державності, які представляє сьогодні Президент Ющенко. Більше того вони намагаються дискридетувати його, аби той народ який скадував його прізвище на Майдані його ж таки й звалив. Проти Ющенка сьогодні, а відтак і проти української державності працює армада оборотнів. Чи вистачить сьогодні в українського народу мудрості це зрозуміти, ось в чому питання!.. Проти України активно працюють російські ЗМІ. Так, наприклад на першому російському каналі веде передачі такий собі Шевченко. Образливо, що такий тип носить таке святе прізвище. Це суцільна шовіністична маячня. Предача, чим би не починалася, кінчається Україною. на предачу приходять одні й ті ж підгодовані Кремлем «качки»: Лєонтьєв, Затулін, Карагінов, Маркін, – всі ті, хто з ненавистю говорить про Україну. На цій передачі завжди мала слово мадам Вітренко. Один журналіст сказав їй, що напевне в неї немає грошей і вона їх у такий спосіб заробляє, ллючи бруд на Україну та Ющенка. Цьому журналісту більше слова не давали.


Хай сьогодні кожен поважаючий себе українець запитає: чому українська незалежність так дратує шовіністичну Москву?.. З оптимізмом і вірою в Україну, потрібно проводити роботу з населенням. Потрібно єднатися всім українцям. Адже це характерно для націй єднатися перед небезпекою. Сьогодні в Україні є небезпека втратити державність. Візьмемо для прикладу Грузію. В скрутну хвилину опизиції там не було чутно. Співак Кікабідзе напредодні свого 70-ліття отримав нагороду з рук президента росії Медвєдєва, але коли Росія почала бомбити Грузію, він відніс ту нагороду у Посольство Росії і сказав: «Передайте її Мєдвєдєву, хай він вручить її у Москві комусь із своїх лизоблюдів...» Хай сьогодні кожен українець подумає – чому ми так ненависні Москві. Чому ми сьогодні не публікуємо матеріалів, навколо яких потрібно розгорнути дискусію. Я маю на увазі війну, яку оголосив Сталін Україні 22 червня 1944 року. Чому цю директиву досі не обговорено. А що це задиректива? Підписана вона Сталіним, Берією, Жуковим. В ній ідеться про негайне виселення всіх українців у сім областей крайньої півночі Росії. Першим пунктом в ній йшлося про виселення тих українців, які в роки війни жили на окупованих територіях. Тому я звертаюся до всіх малоросів:

Ви хочете відродження Малоросії в союзі з Росією? Ви її отримаєте, але всі українські патріоти будуть вивезені у мордовські табори, а по дорозі половину з них перестріляють!.. В цій директиві ясно сказано: вивезти після збору врожаю, який відправити на потреби армії. На заваді виконнанню тої директиви стали Хрущов і Судоплатов. Але Хрущов не українців рятував. Він рятував свою шкуру. Ві сказав: «Товаріщ Сталін, ето нєвозможно, – нет в таком колічєствє подвіжного состава і нє только екавєдістов, чтоби організовать етот виєзд. Ми етім только подтолкньом взрослоє насєлєніє України в банди Бандери.» На що Сталін йому сказав: «Хрущ, ти ето говоріш просто так, но у мєня єсть чєловєк, которий знаєт нє на словах, что такоє Бандєра...Он бил там.» І до Сталіна було запрошено генерала Судоплатова, який свого часу входив у Провід ОУН. Мені довелося (Моколі Куценку, ред.) знайомитися з документами з цього приводу. Він був там завербований КГБ. Більше того він втерся в довіру до полковника Коновальця – начальника генштабу УНР, який називав його сином. Саме судоплатов у день народження Євгена Коновальця знищив його – зірвав хімічною зброєю. Саме сьогодні про це пише син судоплатова, який є істориком спецслужб Росії, історик КГБ. Він пише наступне: «Отец получіл заданіє лічно от Сталіна на унічтожєніє Коновальца...» Пише про те, що у Москві було підготовлено дві коробки цукерок, в одній з яких була та сама хімічна бомба...Судоплатов зустрівся з Є.Коновальцем у казино, одну коробку цукерок відкрили, а інша лежала поруч. Вона повинна була саме лежати, бо якщо її поставити, вона через кілька хвилин вибухне. А на коробці була зображена грана українська дівчина. В якусь мить їхньої зустрічі Ковалець взяв ту коробку і зі словами – дивись яка гарна красуня – і поставив її на ребро. Судоплатов знав, що в ці хвилини в коробці відбулася хімічна реакція і через десять хвилин буде вибух. Він швидко розпрощався з Коновальцем і вже здаля спостерігав за тим, як вибухнуло казино. За цю акцію Судоплатов отримав орден Бойового Червого прапора.

Тоді в кабінеті Сталіна Судоплатов сказав, що відміняти директиву не потрібно, але спочатку потрібно покінгчити з бандерівщиною. Ця директива й далі є діючою, лише перекочувала з теки Генсека в теку проезидента Росії. Коли я спілкувався з М.Горбачовим, то запитав його чи бачив він цю річ. Він сказав, що бачив не лише цей документ, але й багато чого іншого, про що не має права говорити. Мер Москви Лужков казав: «Українского государства нікогда нє било і нє будєт. Ми моглі взять малоросію у 2004 году, но ми єйо забєрьом всю і тогда господа націоналісти за всьо отвєтят». Повертаючись до тої зловісної директиви. Там є такий пункт: «Послє висєлєнія українцев, Україну заселіть вєрнимі націямі страни». До речі, хто ці «вірні нації», хто сьогодні виконує в Москві всю чорну роботу. Тобто Україну заселять рабами, котрі мовчки тут будуть працювати, але України уже не буде. Я говорив з українцями тут у Москві, кажу і зараз.

Українці, звертаюся до вас іменем дітей і внуків ваших, звертаюся до людей свого покління – прокиньтеся! Збадьоріться і реально поміркуйте, якби Росія хотіла добра республікам, то давно б відпістила їх з миром, а не влаштовувала бойню в Грузії, постійні провокації в Україні. Сьогодні в Росії уже не святкують день Незалежності, бо невідомо від кого вона оголосила незалежність. А якщо навіть так, то Росія не має права говорити про зміну кордонів. Чому вона сьогодні бачить свій інтерес у Криму, Грузії тощо. Для відродження імперії, Росії потрібна саме Малоросія, а не Україна...

Від редакції. Минуло три роки. Що би сьогодні сказав патріот України український москвич, Микола Куценко про російсько-українські стосунки, і чи почули його українці та українські політики?..

Чогось часто на очі потрапляє мені останнім часом постать Андрія Макаревича та його зустріч з Президентом Росії Мєдвєдєвим. http://blog.i.ua/user/1494975/578176/, http://blog.i.ua/user/357102/564887/. Проти зустрічі як такої нічого не маю, але потім було інтерв'ю, яке Андрій Вадимович дав Маріанні Максимовській. Як на мене, то важко людину, яка дає таке інтерв'ю поважати. Але тут багато думок. Є ті, хто підтримує Андрія Вадимовича. Але я для себе відкрив, що Андрій Вадимович - постреволюціонер. Співає ті пісні, які вигідно та можна співати. Було багато гнівних пісень проти радянської доби після розвалу радянської влади. Але настали для нього інші часи. І інші слова лунають з тих самих вуст. Його право. Відповідь А.В. Макаревича блогерам я вважаю хамською. Повторюся, що якби ця пісня з'явилася сама по собі - це було б природньо. Але якщо це відповідь на критику блогерів особисто А.В. Макаревича, то мені, чомусь, таке видається низьким, та не достойним. Тим більше, що використовується таке неблагозвучне "прізвище" для позначення таких блогерів... Знаю, що й тут не всі згодні з моїм баченням. Але так воно є. Така моя точка зору. А взагалі-то, розпочав я замітку, щоб поділитися кліпом, який помітив на блозі Андрія Вадимовича - хтось з блогерів її туди помістив. Як на мене - дотепна пісенька. І що цікаво, в одному з кадрів - щирий сміх та оплески самого Андрія Вадимовича. (Це було раніше за цю історію із зустрічами та інтерв'ю).

                                                                         КРЕМЛЁВСКИЕ ЗВЁЗДЫ

В воскресенье исполнилось 75 лет с момента установки первой звезды на башнях Кремля. Изначально звезды были из уральских самоцветов, позднее они стали рубиновыми, таковыми их видят и по сей день москвичи и гости российской столицы. Кремлевские звезды горят всегда. "Рубиновые кремлевские звезды светят круглосуточно, их не зажигают, и, соответственно, никогда не гасят", - рассказал официальный представитель Федеральной службы охраны (ФСО), доктор исторических наук, профессор Сергей Девятов. Он напомнил, что за всю историю существования кремлевских звезд их демонтировали и реставрировали всего один раз - в 1946 году после Великой Отечественной. Как пояснил Девятов, это было вызвано тем, что "в годы войны звезды, хотя и были закрыты брезентом, получили повреждения от осколков фашистских бомб и снарядов ПВО, защищавших центр столицы от вражеской авиации". Как сообщил официальный представитель ФСО, все системы, обеспечивающие функционирование кремлевских звезд, проходят регулярную профилактику - звезды моют, заменяют в них отдельные "рубиновые" пластины, проверяется вся электроника, поворотные механизмы. "Кремлевские звезды свободно вращаются, в противном случае ветровая нагрузка при резких порывах ветра могла бы их повредить", - пояснил Девятов. Он также отметил, что конструкция звезд сделана таким образом, чтобы при необходимости можно было менять находящиеся в них лампы, каждая из которых имеет мощность от 2 до 5 тысяч ватт. Лампы периодически перегорают, но, как заверил представитель ФСО, "одна или две перегоревших лампы никак не влияют на восприятие глазом яркости свечения кремлевских звезд". Управление системами функционирования звезд находятся в Троицкой башне Кремля. По словам Девятова, это оборудование включает и мощные вентиляционные системы, защищающие звезды от перегрева. Представитель ФСО подчеркнул, что жара и смог нынешнего лета "никак не сказались на работоспособности кремлевских звезд". Девятов пояснил, что "системы вентиляции и специальное рубиновое стекло предназначены для того, чтобы защищать звезды от гораздо более высоких температур, и колебания в 5-10 градусов сверх обычной летней температуры на состоянии звезд никак не сказываются". Изначально звезды, первая из которых была водружена 24 октября 1935 года на Спасскую башню Кремля, были изготовлены из уральских самоцветов. "Самоцветные" звезды очень скоро пришлось заменить - они быстро начали тускнеть и, кроме того, были непропорциональны шатрам кремлевских башен. Как рассказал Девятов, сегодня одна из первых кремлевских звезд венчает здание Северного речного вокзала Москвы. В 1937 году на башнях Кремля появляются новые, рубиновые звезды, которые горят по сей день. Их устанавливают на пяти башнях - сначала на Спасской, Троицкой, Никольской и Боровицкой, а затем на Водовзводной башне Кремля. Вид именно на эту башню со стороны Большого Каменного моста в советские времена называли "100-рублевым планом", он был изображен на 100-рублевых советских купюрах.