Цей текст – відповіді на питання, які задаються кожен день в спільноті. Будь-ласка, прочитайте це перед тим, як задавати питання. Ті, хто тільки прийшов сюди за відповідями, в першу чергу. Відповіді мають доказову базу, проте, звісно, безпосередньо в цьому тексті її немає.
Текст рецензовано лікарями-учасниками спільноти. Ми, автори тексту – Олексій Тараканов, Марія Калмикова, Наталія Бушковська, – вдячні за велику кількість коментарів і правок: Світлані Писаренко, Надії Дребот, Федору Лапію, Євгенії Правдюк, Єкатерині Хайдакіній, Анні Кухарук. (Порядок прізвищ випадковий 

ТАКІ СТРАШНІ СКЛАДОВІ ВАКЦИН

Мене непокоїть, що вакцини містять в собі важкі метали: ртуть, алюміній та формальдегід
Сіль ртуті (тіомерсал, або мертіолят) додавали і додають у вакцини, які поставляються в багатодозових флаконах, для запобігання бактеріального зараження і забезпечення стерильності. Кількість тіомерсалу в таких вакцинах мізерна і не шкодить здоров’ю. На сьогодні використання тіомерсалу зменшується завдяки використанню монодозних вакцин.
Головне джерело, з якого в організм людини потрапляє ртуть, – морська риба. Але якщо тіомерсал містить етилртуть, що є органічною сполукою і повністю виводиться нирками, то метилртуть, яка знаходиться в рибі, здебільшого акумулюється в нашому організмі. Наприклад, одна доза вакцини АКДП виробництва Індії з концентрацією ртутного консерванту в 0,005 % містить приблизно 0,05 г ртутної солі-консерванту, яка з часом виводиться з організму. Таку саму кількість ртутної солі, тільки у формі, яку організм виводить набагато важче, містить банка консервованого тунцю чи шматок морської форелі.
Алюміній та формальдегід також присутні у вакцинах. Алюміній, а точніше солі алюмінію, додають аби забезпечити кращу імунну відповідь. Алюміній використовують в вакцинах протягом 60 років, і єдина побічна дія, яка спостерігається, – це місцеві реакції, задля яких, власне, він і додається. При цьому найбільшим джерелом солей алюмінію є вода та харчові продукти.
Формальдегід, що міститься в деяких вакцинах, нейтралізує токсини бактерій-збудників хвороби, перетворюючи їх в анатоксини, та робить вакцину безпечною, але в той самий час здатною стимулювати захист проти хвороб. Формальдегід знаходиться не лише в вакцинах, але й в повітрі, миючих засобах, меблях. Крім того він виробляється нашим організмом в процесі метаболізму. Кількість формальдегіду, що виробляється нами, перевищує його кількість у вакцинах. Для порівняння: найвища доза формальдегіду в вакцині від грипу – 0,2 мг. А в організмі двомісячного немовляти формальдегід циркулює у кількості 1,1 мг. В звичайній груші з бабусиного садку формальдегіду в декілька разів більше, ніж в дозі вакцини.

В інструкціях деяких вакцин прописано, що там міститься антибіотик. Навіщо він? Хіба це безпечно?
Антибіотик використовується в процесі виробництва вакцин з метою запобігання бактеріального зараження. Після очищення готової вакцини можуть залишатися в дуже незначних кількостях наступні антибіотики: неоміцин, гентаміцин, стрептоміцин та поліміксин В. Їх кількість настільки незначна, що можна говорити про слідову кількість антибіотиків в вакцинах.

В деяких вакцинах міститься білок курячого яйця. А моя дитина має алергію на яйця.
Вакцина КПК містить живий ослаблений вірус, отриманий в культурі курячих ембріонів (проти кору і паротиту) і культурі людських диплоїдних клітин (краснуха). Як правило, має місце відсутність яєчного білка в даній вакцині або вона містить його в пікограмових кількостях, яких недостатньо для формування алергічної реакції. Особи з алергією на яєчний білок можуть бути безпечно імунізовані вакциною КПК. Те саме стосується живої ослабленої вакцини проти грипу.

Я читала, що вакцини викликають аутизм. Мене це дуже непокоїть.
Вперше теорія, що аутизм може виникати внаслідок вакцинації, з’явилась в 1998 році. Тоді доктор Ендрю Уейкфілд опублікував в журналі Lancet дослідження, що вакцина КПК може викликати аутизм. Згодом виявилось, що дослідження було сфабриковане, з метою просунути на ринок моновакцину від кору, яку запатентував Уейкфілд, і статтю відкликали. А Уейкфілда позбавили ліцензії на медичну практику у Великій Британії.
Батьків також хвилював можливий зв’язок тіомерсалу та аутизму. З 2003 року американським центром з контролю та профілактики захворювань (CDC) було проведено 9 досліджень, які не знайшли жодного зв’язку між тіомерсалом у вакцинах та розладами аутичного спектру.
Після прийняття у 2001 році рішення в США зменшити кількість тіомерсалу в вакцинах, а при можливості не включати його взагалі, не було виявлено зниження випадків аутизму.

КОМУ МОЖНА РОБИТИ ЩЕПЛЕННЯ. ОБСТЕЖЕННЯ ПЕРЕД ЩЕПЛЕННЯМИ.

Чи можна вакцинувати дітей з хронічними захворюваннями
Так – не лише можна, а й необхідно, бо для таких дітей вакцинокеровані інфекційні захворювання особливо небезпечні. Тимчасовим протипоказом до щеплення є лише загострення хронічного захворювання – у цьому випадку вакцинація відкладається до настання ремісії (наприклад, нормалізації лабораторних показників тощо).

Мене непокоять покази в аналізах крови чи сечі дитини, чи можна робити щеплення?
Приймаючи рішення про можливість вакцинації, правильно орієнтуватися на стан дитини, а не на показники аналізів без клінічної картини. Якщо дитина почувається добре, активна, скарг немає, то вакцинувати її і можна, і потрібно. Більше того, навіть незначні симптоми, такі як легкий нежить, “залишковий” кашель після перенесеної застуди чи незначна висипка на шкірі, не є протипоказами до щеплення. Тимчасовим протипоказом є лише гостре захворювання (з високою температурою, болем та іншими яскраво вираженими симптомами, які сильно турбують пацієнта) чи загострення хронічного захворювання.

Які протипокази до вакцинації існують?
Реальних протипоказів до вакцинації небагато. До них відносяться наступні захворювання та стани:
Будь-яке гостре захворювання чи загострення хронічного (вакцинуватися можна одразу після одужання, а не через тиждень-два чи місяць).
Тяжкі алергічні реакції на введення попередньої дози цієї вакцини чи її компонентів у вигляді анафілактичного шоку чи токсичної еритеми.
Імунодефіцитні захворювання (первинний імунодефіцит, ВІЛ-інфекція, вроджені комбіновані імунодефіцити, первинна гіпогаммаглобулінемія тощо) – для живих вакцин.
Захворювання, при яких пацієнти отримують препарати, що пригнічують імунну систему (наприклад, імуносупресивну терапію чи хіміотерапію) – для живих вакцин.
Вагітність (для живих вакцин).

Чи можна робити щеплення вагітним?
Вагітних можна і треба щеплювати інактивованими вакцинами (наприклад, вакциною від кашлюку, дифтеріїї та правця, грипу, гепатиту В чи А). Більш того, в розвинених країнах рекомендується щеплення вагітних від кашлюку у 3-му триместрі вагітності для оптимального захисту новонародженого до отримання ним власного щеплення від кашлюку. Також вагітні входять у групу ризику стосовно тяжкого перебігу грипу і мають бути щеплені від нього першочергово. Не можна вакцинувати вагітних лише живими вакцинами (КПК, вакцина від вітряної віспи, вакцина від жовтої лихоманки тощо).

Чи можна робити щеплення від гепатиту В та БЦЖ новонародженим, у яких спостерігається фізіологічна жовтяниця новонароджених?
Так, можна. Щеплення ніяк не пов’язані з жовтяницею новонароджених, і вона не є протипоказом до вакцинації. Також немає зворотної залежності – щеплення від гепатиту В не викликає жовтяницю новонароджених і не впливає на її перебіг.

Чи можна робити щеплення мамам, які вигодовують дітей грудним молоком?
Так, можна. Обмеження стосується лише вакцин від жовтої лихоманки і вітряної віспи через можливість передачі вірусу дитині.

Чим і за яким календарем вакцинують дорослих від дифтерії та правцю?
Для щеплення дорослих в даному випадку можна використовувати вакцину АДП-М (наявна в державних медичних закладах) чи вакцину “Бустрікс” (наявна власним коштом в аптеках та приватних медичних закладах). Якщо дорослий був щеплений від дифтерії та правцю в дитинстві, то йому необхідно ввести 1 дозу вакцини і надалі проводити ревакцинацію кожні 10 років. Якщо ж дорослий не був щеплений в дитинстві (чи не має інформації про свої дитячі щеплення), після введення першої дози вакцини АДП-М (чи вакцини “Бустрікс”) він має отримати ще 2 дози вакцини АДП-М: друга доза вводиться через 1 місяць після першої, третя – через 6-12 місяців після другої; надалі проводиться ревакцинація кожні 10 років. (Примітка: в даному випадку 2-гу та 3-тю дозу рекомендовано зробити саме вакциною АДП-М. У випадку недоступності даної вакцини можна зробити ці дози “Бустріксом”).

Чи потрібно здавати аналізи крові та сечі перед вакцинацією?
Рішення про можливість щеплення приймається на основі оцінки стану дитини після її огляду – якщо вона має гостре захворювання і потрібно відкласти щеплення, це очевидно і для лікаря, і для самих батьків, якщо ж стан задовільний, то вакцинувати можна, не зважаючи на покази аналізів. Крім того, аналіз – зайвий стрес, як і для дитини, так і для самих батьків, які зазвичай починають тривожитися, шукати хвороби, яких насправді нема, та відкладати вакцинацію без жодних підстав. Для прийняття рішення про можливість вакцинації достатньо огляду педіатра чи сімейного лікаря.

Чи вірним є твердження про існування «прихованих інфекцій» у дітей, які не виявляються в момент вакцинації, але дають про себе знати після неї та призводять до ускладнень? Які обстеження необхідно робити перед вакцинацією, щоб переконатися, що вакцинуватися насправді можна?
Дане твердження є поширеним “міфом”. Насправді ми всі є носіями певної кількості бактерій та вірусів, але якщо нема захворювання, це означає, що імунна система здатна з ними «впоратися» – тримає їх під контролем, і вони нам не загрожують. Якщо дитина виглядає здоровою, ніяких досліджень перед вакцинацією робити не треба. Якщо ж дитина має гостре захворювання, то це очевидно і без обстежень – в цьому випадку щеплення відкладається до моменту одужання .

Скільки часу має пройти від хвороби до щеплення?
Ніскільки. Як тільки особа одужала або закінчився гострий період хвороби, можна одразу робити щеплення. Це правило введено не через можливість негативних наслідків для пацієнта, а через те, що під час боротьби з хворобою імунна система організму просто може не сформувати потрібної відповіді на введену вакцину.

Чи можна щепитися, якщо хтось в сім’ї хворіє?
Так, можна, якщо особа, що вакцинується, не має ознак хвороби на момент вакцинації. Якщо захворювання члена сім’ї особи, що вакцинується, пов’язане з певним імунодефіцитним станом, можливо, такій особі не варто щепитися вакциною ОПВ (живою оральною вакциною від поліомієліту). Проконсультуйтеся з лікарем.

Чи можна робити щеплення після/під час прийому антибіотиків?
Прийом антибіотиків ніяк не пов’язаний із щепленнями, тому можна вакцинуватися в будь-який момент.

Чи потрібно профілактично, перед щепленням і після нього давати парацетамол/ібупрофен, антигістамінне чи інші препарати?
Ні, не потрібно. Профілактичне прийняття парацетамолу/ібупрофену може викликати алергічну реакцію, що буде розцінено як алергія на вакцину. Так само немає сенсу в антигістамінних препаратах для профілактики розвитку реакцій на щеплення.

4.1/ Тривала гіпертермія, ломота, слабкість, головний біль і біль у горлі
4.2/ Гостра вірусна пневмонія, зниження сатурації крові, часто запускається цитокінний (імунний) шторм
4.3/ На тлі хвороби часто приєднується вторинна бактеріальна інфекція на будь-якому рівні дихальної системи та загострюються супутні хвороби
4.4/ Фактором ризику можуть стати супутні хвороби (дихальні /астма, хронічне обструктивне захворювання, саркоїдоз/; серцево-судинної системи /гіпертонія, атеросклероз, тромбофлебіт/; ендокринної системи /цукровий діабет, тиреоїдит/)

2.1/ Вірус грипу A/H1N1 був виведений у таємних німецьких лабораторіях і поширений німецькими підводними човнами по узбережжях США, Франції та інших країн ворожої щодо німців коаліції під час 1 св. війни;
2.2/ Вірус covid_19 на ім'я SARS CoV 2, був виведений у китайських таємних лабораторіях для бойового застосування та підвищення мобільності перенесення СНІДу безконтактним повітряним шляхом (додатково до статевого та парентерального способів)

3.1/  Щойно після бойового застосування грип косив переважно пацієнтів молодого та середнього активного віку і майже не чіпав старих
3.2/  Щойно після бойового застосування covid_19 косить переважно пацієнтів літнього та древнього віку або обтяжених супутніми хворобами, майже не чіпаючи дітей

4.1/ Від першого повідомлення в іспанських газетах про невідому досі епідемію у 1918 р. і до грудня 1920 року, коли стали відзначатися ознаки стухання епідемії, іспанкою перехворіло 500 млн людей (бл. 25 % населення планети), а померло за різними оцінками від 17 до 100 млн осіб (0,8 - 5 % від населення глобусу або 3,4 - 20 % від числа захворілих).
4.2/ Від перших повідомлень www://джерел  про невідому досі епідемію на межі літа і осені 2019 р. і до цього дня на covid_19 перехворіло 244444105 осіб (3,1 % від населення планети), а померло 4964101 особа (0,063 % всього людства або 2,2 % від числа захворілих)

5.1/  Спроб розробки вакцин від іспанського грипу та кампанії добровільного профілактичного вакцинування для убезпечення від цієї страшної недуги зафіксовано не було. Наразі ж навіть в Україні вибір брендів та виробників вакцин проти грипу цілком задовольняє найвибагливішого споживача абсолютно на всі штами грипу, циркулювання яких прогнозується цієї зими. Характер вакцинації добровільний.
5.2/  Менш ніж за рік розроблено з десяток чи більше вакцин проти covid_19 ще більше пів сотні - вакцин-кандидатів у стадії розробки та випробування. Вакцинація проти covid_19, що розпочалася у грудні 2020 р. як добровільна, наразі набула характеру, коли організовано (і планується ввести ще) низку обмежень невакцинованого індивіда до життєвих засобів. При цьому скрізь наголошується, що вакцинація все ж... добровільна