Тарас Ратушний: 100 днів Зоряни Скалецької (відео)

Відео чомусь можна подивитися тільки на YouTube, то ось вам посилання на нього:


А нижче мої думки щодо цього відео після перегляду:

Я не люблю спрощених оцінок. Я не люблю ідеалізувати чи навпаки гнобити політиків. Я оцінюю не персони чи політ. сили (зазвичай), я оцінюю дії.

Щодо питання медичного канабісу (медичної маріхуани), моя оцінка дуже серйозна. В цьому питанні різні гілки влади (і Президент, і Верховна Рада України, і Уряд разом з МВС та МОЗ) демонструють свою некомпетентність та неграмотність.

Можуть бути дуже непорядні причини, чому різні гілки влади так серйозно опираються можливості пацієнтів отримувати лікування. А може бути просто відсутність знань та бажання щось вивчати та думати. А може вони всі садисти, яким приємно спостерігати за муками важкохворих пацієнтів України?

Яка саме причина є зараз - вирішувати кожному окремо.

Але основне - результат. За цим результатом завдяки ось такій або діяльності, або бездіяльності нашої влади - пацієнти продовжуватимуть страждати від важких симптомів важких хвороб без можливості належне лікування отримати в нашій країні.

Наша держава різними гілками влади робить все, щоб якісне лікування зовсім не асоціювалося зі словом УКРАЇНА. Щоб всі знали, якщо в тебе важка хвороба та є можливість лікуватися в дійсно цивілізованій країні - тоді краще виїхати та отримувати лікування там.

Тільки за межами України можна легально лікувати певні хвороби, бо тут вирішує, яке лікування призначати пацієнтові, НЕ ЛІКАР, а депутат та поліцейський.

Дуже дякую Taras Ratushnyy за проведену роботу, за це відео. Є сенс його подивитися та дуже серйозно подумати.

По можливості - поширюйте це відео. Суспільство має сформувати нашій державі свою позицію. Нагадаю, що ЖОДЕН з нас не є застрахованим від того, щоб захворіти на важку хворобу та від того, щоб постраждати від бездумності нашої влади.

Історія про Тамару + пісня

  • 18.12.19, 14:30
"Алло! Андрей Леонидович, это брат Тамары. Тамара умерла. Она сказала, чтобы я позвонил вам и сказал спасибо."

У мене зустрічалися різні реакції від родичів після смерті моїх пацієнтів. Бувають, не так часто, але бувають, випадки, коли родичі дякують після смерті їхньої рідної людини, попри все те горе, яке на них звалилося. Але в моєму житті це єдиний раз, коли я так отримував такі слова. Я не знаю, як це відбувалося, але таке забути важко.

З Тамарою ми здружилися. До речі, вона поламала всі прогнози. Вона, коли було встановлено діагноз, була в такому важкому стані, що я був впевнений, що живе вона останні дні, максимум - тижні. З того часу Тома прожила чотири роки.

Якийсь час ми листувалися електронною поштою. Вона колись написала фразу, яка увійшла в мій цитатник, я його наводжу, як приклад. Вона написала: "Как я говорила — чудеса бывают, так почему же они должны случаться не со мной? ))))"

І Тома змогла створити диво. Вона ЖИЛА. І не просто існувала, вона жила та заряджала своєю енергією інших людей.

А потім я їхав на фестиваль (2013 рік). У мене мало пісень, які б я писав сам. А тут в мене була гострою згадкою смерть Тамари. А потім, якось само собою - пішла сюжетна лінія. Згадав і популістичні виступи тодішнього уряду, через які ми отримували купу закидів від наших пацієнтів. У нас же Прем'єр-Міністр казав, що всі всім забезпечені по повній програмі, а по факту - не було майже нічого...

От і народилася пісня.

"Сегодня я узнал, что умерла Тамара...
Нет, не могу сказать, что я не ожидал.
И я об этом знал, и Тома это знала,
Какой уж тут секрет? Понятный же финал..."







Вакцинація. Запитання та відповіді.

Продовжую тему на прохання Syrena27

Цитую дууууже довгий текст. З сайту https://bzv.org.ua/

На тому сайті можна ще знайти багато інформації по сабжу.


**********************************

Модераторами спільноти “Вакцинація: запитання та відповіді”, створеної ГО “Батьки за вакцинацію”, було складено довідник, що містить відповіді на найпоширеніші запитання учасників щодо профілактичних щеплень. Рецензентами виступили лікарі-учасники спільноти. Його текст ми наводимо нижче.

Цей текст – відповіді на питання, які задаються кожен день в спільноті. Будь-ласка, прочитайте це перед тим, як задавати питання. Ті, хто тільки прийшов сюди за відповідями, в першу чергу. Відповіді мають доказову базу, проте, звісно, безпосередньо в цьому тексті її немає.
Текст рецензовано лікарями-учасниками спільноти. Ми, автори тексту – Олексій Тараканов, Марія Калмикова, Наталія Бушковська, – вдячні за велику кількість коментарів і правок: Світлані Писаренко, Надії Дребот, Федору Лапію, Євгенії Правдюк, Єкатерині Хайдакіній, Анні Кухарук. (Порядок прізвищ випадковий 

ТАКІ СТРАШНІ СКЛАДОВІ ВАКЦИН

Мене непокоїть, що вакцини містять в собі важкі метали: ртуть, алюміній та формальдегід
Сіль ртуті (тіомерсал, або мертіолят) додавали і додають у вакцини, які поставляються в багатодозових флаконах, для запобігання бактеріального зараження і забезпечення стерильності. Кількість тіомерсалу в таких вакцинах мізерна і не шкодить здоров’ю. На сьогодні використання тіомерсалу зменшується завдяки використанню монодозних вакцин.
Головне джерело, з якого в організм людини потрапляє ртуть, – морська риба. Але якщо тіомерсал містить етилртуть, що є органічною сполукою і повністю виводиться нирками, то метилртуть, яка знаходиться в рибі, здебільшого акумулюється в нашому організмі. Наприклад, одна доза вакцини АКДП виробництва Індії з концентрацією ртутного консерванту в 0,005 % містить приблизно 0,05 г ртутної солі-консерванту, яка з часом виводиться з організму. Таку саму кількість ртутної солі, тільки у формі, яку організм виводить набагато важче, містить банка консервованого тунцю чи шматок морської форелі.
Алюміній та формальдегід також присутні у вакцинах. Алюміній, а точніше солі алюмінію, додають аби забезпечити кращу імунну відповідь. Алюміній використовують в вакцинах протягом 60 років, і єдина побічна дія, яка спостерігається, – це місцеві реакції, задля яких, власне, він і додається. При цьому найбільшим джерелом солей алюмінію є вода та харчові продукти.
Формальдегід, що міститься в деяких вакцинах, нейтралізує токсини бактерій-збудників хвороби, перетворюючи їх в анатоксини, та робить вакцину безпечною, але в той самий час здатною стимулювати захист проти хвороб. Формальдегід знаходиться не лише в вакцинах, але й в повітрі, миючих засобах, меблях. Крім того він виробляється нашим організмом в процесі метаболізму. Кількість формальдегіду, що виробляється нами, перевищує його кількість у вакцинах. Для порівняння: найвища доза формальдегіду в вакцині від грипу – 0,2 мг. А в організмі двомісячного немовляти формальдегід циркулює у кількості 1,1 мг. В звичайній груші з бабусиного садку формальдегіду в декілька разів більше, ніж в дозі вакцини.

В інструкціях деяких вакцин прописано, що там міститься антибіотик. Навіщо він? Хіба це безпечно?
Антибіотик використовується в процесі виробництва вакцин з метою запобігання бактеріального зараження. Після очищення готової вакцини можуть залишатися в дуже незначних кількостях наступні антибіотики: неоміцин, гентаміцин, стрептоміцин та поліміксин В. Їх кількість настільки незначна, що можна говорити про слідову кількість антибіотиків в вакцинах.

В деяких вакцинах міститься білок курячого яйця. А моя дитина має алергію на яйця.
Вакцина КПК містить живий ослаблений вірус, отриманий в культурі курячих ембріонів (проти кору і паротиту) і культурі людських диплоїдних клітин (краснуха). Як правило, має місце відсутність яєчного білка в даній вакцині або вона містить його в пікограмових кількостях, яких недостатньо для формування алергічної реакції. Особи з алергією на яєчний білок можуть бути безпечно імунізовані вакциною КПК. Те саме стосується живої ослабленої вакцини проти грипу.

Я читала, що вакцини викликають аутизм. Мене це дуже непокоїть.
Вперше теорія, що аутизм може виникати внаслідок вакцинації, з’явилась в 1998 році. Тоді доктор Ендрю Уейкфілд опублікував в журналі Lancet дослідження, що вакцина КПК може викликати аутизм. Згодом виявилось, що дослідження було сфабриковане, з метою просунути на ринок моновакцину від кору, яку запатентував Уейкфілд, і статтю відкликали. А Уейкфілда позбавили ліцензії на медичну практику у Великій Британії.
Батьків також хвилював можливий зв’язок тіомерсалу та аутизму. З 2003 року американським центром з контролю та профілактики захворювань (CDC) було проведено 9 досліджень, які не знайшли жодного зв’язку між тіомерсалом у вакцинах та розладами аутичного спектру.
Після прийняття у 2001 році рішення в США зменшити кількість тіомерсалу в вакцинах, а при можливості не включати його взагалі, не було виявлено зниження випадків аутизму.

КОМУ МОЖНА РОБИТИ ЩЕПЛЕННЯ. ОБСТЕЖЕННЯ ПЕРЕД ЩЕПЛЕННЯМИ.

Чи можна вакцинувати дітей з хронічними захворюваннями
Так – не лише можна, а й необхідно, бо для таких дітей вакцинокеровані інфекційні захворювання особливо небезпечні. Тимчасовим протипоказом до щеплення є лише загострення хронічного захворювання – у цьому випадку вакцинація відкладається до настання ремісії (наприклад, нормалізації лабораторних показників тощо).

Мене непокоять покази в аналізах крови чи сечі дитини, чи можна робити щеплення?
Приймаючи рішення про можливість вакцинації, правильно орієнтуватися на стан дитини, а не на показники аналізів без клінічної картини. Якщо дитина почувається добре, активна, скарг немає, то вакцинувати її і можна, і потрібно. Більше того, навіть незначні симптоми, такі як легкий нежить, “залишковий” кашель після перенесеної застуди чи незначна висипка на шкірі, не є протипоказами до щеплення. Тимчасовим протипоказом є лише гостре захворювання (з високою температурою, болем та іншими яскраво вираженими симптомами, які сильно турбують пацієнта) чи загострення хронічного захворювання.

Які протипокази до вакцинації існують?
Реальних протипоказів до вакцинації небагато. До них відносяться наступні захворювання та стани:
Будь-яке гостре захворювання чи загострення хронічного (вакцинуватися можна одразу після одужання, а не через тиждень-два чи місяць).
Тяжкі алергічні реакції на введення попередньої дози цієї вакцини чи її компонентів у вигляді анафілактичного шоку чи токсичної еритеми.
Імунодефіцитні захворювання (первинний імунодефіцит, ВІЛ-інфекція, вроджені комбіновані імунодефіцити, первинна гіпогаммаглобулінемія тощо) – для живих вакцин.
Захворювання, при яких пацієнти отримують препарати, що пригнічують імунну систему (наприклад, імуносупресивну терапію чи хіміотерапію) – для живих вакцин.
Вагітність (для живих вакцин).

Чи можна робити щеплення вагітним?
Вагітних можна і треба щеплювати інактивованими вакцинами (наприклад, вакциною від кашлюку, дифтеріїї та правця, грипу, гепатиту В чи А). Більш того, в розвинених країнах рекомендується щеплення вагітних від кашлюку у 3-му триместрі вагітності для оптимального захисту новонародженого до отримання ним власного щеплення від кашлюку. Також вагітні входять у групу ризику стосовно тяжкого перебігу грипу і мають бути щеплені від нього першочергово. Не можна вакцинувати вагітних лише живими вакцинами (КПК, вакцина від вітряної віспи, вакцина від жовтої лихоманки тощо).

Чи можна робити щеплення від гепатиту В та БЦЖ новонародженим, у яких спостерігається фізіологічна жовтяниця новонароджених?
Так, можна. Щеплення ніяк не пов’язані з жовтяницею новонароджених, і вона не є протипоказом до вакцинації. Також немає зворотної залежності – щеплення від гепатиту В не викликає жовтяницю новонароджених і не впливає на її перебіг.

Чи можна робити щеплення мамам, які вигодовують дітей грудним молоком?
Так, можна. Обмеження стосується лише вакцин від жовтої лихоманки і вітряної віспи через можливість передачі вірусу дитині.

Чим і за яким календарем вакцинують дорослих від дифтерії та правцю?
Для щеплення дорослих в даному випадку можна використовувати вакцину АДП-М (наявна в державних медичних закладах) чи вакцину “Бустрікс” (наявна власним коштом в аптеках та приватних медичних закладах). Якщо дорослий був щеплений від дифтерії та правцю в дитинстві, то йому необхідно ввести 1 дозу вакцини і надалі проводити ревакцинацію кожні 10 років. Якщо ж дорослий не був щеплений в дитинстві (чи не має інформації про свої дитячі щеплення), після введення першої дози вакцини АДП-М (чи вакцини “Бустрікс”) він має отримати ще 2 дози вакцини АДП-М: друга доза вводиться через 1 місяць після першої, третя – через 6-12 місяців після другої; надалі проводиться ревакцинація кожні 10 років. (Примітка: в даному випадку 2-гу та 3-тю дозу рекомендовано зробити саме вакциною АДП-М. У випадку недоступності даної вакцини можна зробити ці дози “Бустріксом”).

Чи потрібно здавати аналізи крові та сечі перед вакцинацією?
Рішення про можливість щеплення приймається на основі оцінки стану дитини після її огляду – якщо вона має гостре захворювання і потрібно відкласти щеплення, це очевидно і для лікаря, і для самих батьків, якщо ж стан задовільний, то вакцинувати можна, не зважаючи на покази аналізів. Крім того, аналіз – зайвий стрес, як і для дитини, так і для самих батьків, які зазвичай починають тривожитися, шукати хвороби, яких насправді нема, та відкладати вакцинацію без жодних підстав. Для прийняття рішення про можливість вакцинації достатньо огляду педіатра чи сімейного лікаря.

Чи вірним є твердження про існування «прихованих інфекцій» у дітей, які не виявляються в момент вакцинації, але дають про себе знати після неї та призводять до ускладнень? Які обстеження необхідно робити перед вакцинацією, щоб переконатися, що вакцинуватися насправді можна?
Дане твердження є поширеним “міфом”. Насправді ми всі є носіями певної кількості бактерій та вірусів, але якщо нема захворювання, це означає, що імунна система здатна з ними «впоратися» – тримає їх під контролем, і вони нам не загрожують. Якщо дитина виглядає здоровою, ніяких досліджень перед вакцинацією робити не треба. Якщо ж дитина має гостре захворювання, то це очевидно і без обстежень – в цьому випадку щеплення відкладається до моменту одужання .

Скільки часу має пройти від хвороби до щеплення?
Ніскільки. Як тільки особа одужала або закінчився гострий період хвороби, можна одразу робити щеплення. Це правило введено не через можливість негативних наслідків для пацієнта, а через те, що під час боротьби з хворобою імунна система організму просто може не сформувати потрібної відповіді на введену вакцину.

Чи можна щепитися, якщо хтось в сім’ї хворіє?
Так, можна, якщо особа, що вакцинується, не має ознак хвороби на момент вакцинації. Якщо захворювання члена сім’ї особи, що вакцинується, пов’язане з певним імунодефіцитним станом, можливо, такій особі не варто щепитися вакциною ОПВ (живою оральною вакциною від поліомієліту). Проконсультуйтеся з лікарем.

Чи можна робити щеплення після/під час прийому антибіотиків?
Прийом антибіотиків ніяк не пов’язаний із щепленнями, тому можна вакцинуватися в будь-який момент.

Чи потрібно профілактично, перед щепленням і після нього давати парацетамол/ібупрофен, антигістамінне чи інші препарати?
Ні, не потрібно. Профілактичне прийняття парацетамолу/ібупрофену може викликати алергічну реакцію, що буде розцінено як алергія на вакцину. Так само немає сенсу в антигістамінних препаратах для профілактики розвитку реакцій на щеплення.

ВАКЦИНАЦІЯ ВІД КОРУ.

Чим вакцинують від кору в Украіні
Для вакцинаціі від кору, а також епідемічного паротиту та краснухи, використовується вакцина ‘Пріорикс’, що виготовляється в Бельгії та використовується в країнах Євросоюзу.

За яким графіком вакцинують від кору дітей
Згідно календаря щеплень дитина отримує 2 дози вакцини: у 12 місяців та в 6 років.

Що робити, якщо дитина пропустила першу вакцинацію КПК у 12 місяців
Зробіть щеплення якомога скоріше, а другу дозу – за календарем у 6 років.

Що робити, якщо пропущено ревакцинацію КПК у 6 років
Зробіть щеплення якомога раніше. До 18 років щеплення КПК в Україні безкоштовне.

Дитині вже 6 років чи більше, і вона жодного разу не вакцинувалася від кору, як тепер бути?
В такому випадку згідно календаря щеплень з порушенням графіка дитина отримує 2 дози вакцини з мінімальним інтервалом 1 місяць між дозами.

Чи потрібно вакцинуватись від кору дорослим
Якщо дорослий не був щеплений від кору, він має отримати щонайменше одну дозу вакцини. Для кращих гарантій захисту варто ввести 2 дози вакцини з мінімальним інтервалом 1 місяць. Якщо був щеплений одноразово – необхідно ввести одну дозу вакцини якомога раніше. Якщо ж дорослий був щеплений від кору двічі чи перехворів на кір, додаткова вакцинація не обов’язкова (проте слід зазначити, що даних щодо шкоди третьої дози вакцини КПК немає – за оновленими рекомендаціями CDC допускається щеплення третьою дозою КПК у випадку спалаху).

Я не знаю, чи вакцинувався від кору в дитинстві, чи мені потрібне щеплення зараз
Людина, що не має інформації про свої щеплення, вважається умовно невакцинованою – таким чином, як і інші не щеплені раніше особи, Ви маєте отримати щонайменше одну дозу вакцини, а краще – 2 дози вакцини з мінімальним інтервалом в 1 місяць. Якщо Ви маєте сумніви щодо доцільності вакцинації у Вашому випадку, Ви можете здати у приватній лабораторії аналіз на антитіла IgG до вірусу кору, і на основі отриманого результату лікар може прийняти рішення щодо вакцинації.

«НЕБЕЗПЕЧНА» ІНДІЯ і ВАКЦИНИ В ПОЛІКЛІНІКАХ.

Чи правда, що вакцини індійського виробництва неякісні та небезпечні
Всі вакцини, що використовуються в Україні, закуповуються через поважні міжнародні організації, прекваліфіковані ВООЗ та виготовляються за стандартами GMP. Тому “неякісних” та “небезпечних” серед них нема. Крім того, перед щепленням Ви можете особисто перевірити, чи в належних температурних умовах зберігалася вакцина, за допомогою термоіндикатору на її упаковці.

Але чому тоді стільки скарг саме на ‘індійську’ вакцину
Побічні реакції на вакцину залежать не від краіни-виробника, а від складу препарату. Будь-які вакцини, що містять цільноклітинний кашлюковий компонент, можуть викликати побічні реакції частіше, ніж їхні аналоги з ацелюлярним кашлюковим компонентом (30% випадків реакцій після використання цільноклітинної вакцини та 15% випадків після ацелюлярної). Тобто після щеплення цільноклітинною вакциною будь-якого виробника більш вірогідними є побічні реакції у вигляді високої температури, болю, набряку чи ущільнення у місці ін’єкції. Але важливо розуміти, що ці реакції є очікуваними та не загрожують здоров’ю дитини, крім того, саме у Вашої дитини їх може не бути взагалі чи вони можуть бути незначними). Також варто пам’ятати, що ймовірність появи таких реакцій зростає з віком. У дітей на першому році життя такі реакції як правило не виникають.

Що краще: робити щеплення тими вакцинами, що наявні в поліклініці, чи закуповувати вакцини в аптеці
Як було зазначено вище, всі вакцини, що використовуються на території України, є якісними та безпечними, тому Ви можете обрати будь-які з них.

Чим відрізняється цільноклітинна вакцина, від ацелюлярної (розщепленої)?
Як відомо, вакцина містить певні антигени, у відповідь на які організм виробляє імунітет. Для того, щоб відповідь була належною, проте не виникла хвороба, збудник інфекції або ослаблюється (жива вакцина), або вбивається (інактивована вакцина). Також можливо введення лише окремих білків чи інших компонентів від збудника, завдяки яким організм в майбутньому зможе розпізнати реального збудника. Так сталося, що на кашлюковий компонент (вбиті бактерії – збудник кашлюку) вакцин АКДП багато дітей мають сильну реакцію починаючи з другого року життя. Для зменшення реакції можливо вакцинуватися вакцинами, які містять не бактерії цілком, а лише маленькі окремі їх компоненти, білки. Таким чином досягається зменшення реакції на вакцину і зберігається належна імунна відповідь. Цільноклітинна вакцина містить близько 3000 антигенів бактерій, які є збудником кашлюку. Ацелюлярна – 2-3 окремих антигени.

Яка вакцина краща – ацелюлярна чи цільноклітинна?
Усі вакцини дають належну імунну відповідь у більшості людей. Проте існують дослідження, які показують, що цільноклітинні вакцини дають довший захист, ніж ацелюлярні. Дослідження продовжуються, їх мета точно визначити ті антигени, які забезпечують найдовший захист, щоб можна було їх виділити з багатьох, наявних в бактерії. Вакцини з ацелюлярним кашлюковим компонентом є дорогими, і в світі існує їх дефіцит. Тому в багатьох країнах, як і в Україні, держава забезпечує захист дітям в основному цільноклітинними вакцинами.

Яка ацелюлярна вакцина краще – там, де більше антигенів кашлюка, чи достатньо будь-якої кількості?
На сьогодні немає досліджень, які однозначно вказують на перевагу вакцин з трьома антигенами кашлюку над вакцинами з двома.

Вакцини, якими забезпечені поліклініки – поганої якості?
Усі вакцини, які використовуються в поліклініках, якісні. В Україну заборонено завозити вакцини виробників, виробництво яких не сертифіковане по GMP. В Україну поставляються вакцини від великих світових виробників з Бельгії, Франції, Нідерландів, Угорщини, Польщі, Болгарії, Індії, Південної Кореї. Всі ці вакцини наявні в поліклініках безкоштовно для дітей, наприклад – КПК (Бельгія), АКДП (Індія), ХІБ (Індія, Бельгія), Гепатит Б (Південна Корея), БЦЖ (Польща, Болгарія).

Де взяти інструкцію до вакцин, зокрема, виробництва Індії?
Інструкції до усіх вакцин наявні в кабінетах щеплень. Інструкція міститься в коробці з вакциною, якщо ви придбали її за власні кошти. Крім того, з ними можна ознайомитися в Інтернеті, проте слід бути обережним щодо вибору джерела інформації – деякі сайти можуть містити неповну або неточну інформацію. Звертаємо увагу, що брати до уваги потрібно інструкції, які зареєстровані в Україні.
Офіційні примірники інструкції, що подавалися на реєстрацію препарату, наявні на сайті Державного реєстру лікарських засобів в розділі по конкретній вакцині (drlz.gov.ua).

Чи можна робити щеплення з відкритого флакону вакцини, який зберігався в медзакладі?
Так, деякі вакцини поставляються в багатодозовій упаковці, щоб оптимізувати транспортування і зберігання. В такі вакцини додано спеціальний консервант, який забезпечує стерильність вакцини протягом певного часу після забору першої дози за умови збереження температурного режиму та дотримання забору вакцини з флакону. Індійська вакцина АКДП, наприклад, може так зберігатися протягом 28 днів. Дата, коли була забрана перша доза, має бути зазначена на флаконі. Про дотримання температурного режиму свідчить температурний індикатор на флаконі.

В чому різниця між вакцинами від поліомієліту ІПВ та ОПВ?
ІПВ – це інактивована (вбита) поліомієлітна вакцина. Забезпечує індивідуальний захист від трьох типів вірусу поліомієліту. Запобігає хворобі, проте не запобігає носійству і розповсюдженню вірусу. ІПВ може бути як в формі моновакцини, так і в комбінації з іншими (наприклад, з АКДП)
ОПВ – жива оральна поліомієлітна вакцина (краплі в рот). Захист від двох типів вірусу – першого та третього. Захищає як від хвороби, так і від розповсюдження вірусу. Через те, що вакцина жива (дуже ослаблений але живий вірус), у людей з імунодефіцитними станами з невеликою, проте ненульовою вірогідністю може викликати вакциноасоційований поліомієліт. Ця вакцина протипоказана таким людям. Також нею не щеплять членів сім’ї людей з імунодефіцитними станами, тому що є вірогідність передачі вірусу з фекалій вакцинованої особи до сприйнятливої особи.

 

ГРАФІК ЩЕПЛЕНЬ, ІНТЕРВАЛИ, ВІК. ЗАЙВІ ДОЗИ.

Внаслідок відсутності вакцин, або хвороби, або з інших причин, пройшло багато часу після першої або чергової дози вакцини. Чи потрібно розпочинати вакцинацію спочатку?
Ні, не потрібно. Зроблена доза не втрачає свого значення і сили. Просто зробіть чергову дозу і усі дози, яких не достає, дотримуючись мінімальних інтервалів. Максимальний інтервал важливий лише для деяких вакцин, про що прямо вказано в їх інструкціях – зокрема, це вакцини від сказу. Також є подібні рекомендації щодо вакцини від гепатиту А.

Що таке мінімальний інтервал між вакцинами?
Мінімальний інтервал – це проміжок часу, який має пройти між дозами вакцин від ОДНАКОВИХ інфекцій. Це важливо для належного вироблення імунітету. Мінімальний інтервал не застосовується до вакцин від різних інфекцій, тобто, наприклад, вакцина від кору і вакцина від дифтерії ніяк не пов’язані мінімальними інтервалами між собою. Зменшувати мінімальний інтервал не рекомендовано. Збільшувати майже завжди можна без шкоди для вироблення імунітету.
Доза вакцини, зроблена з порушенням мінімального інтервалу, не має зараховуватися, як належна вакцинація. Втім, згідно рекомендацій CDC, якщо інтервал зменшено не більше, ніж на 4 дні, доза має бути зарахована як належна. Зменшення на 5 і більше днів недопустиме – така доза не зараховується.

Чи потрібно робити щеплення раніше Календаря, якщо він був порушений?
Основне правило – якщо Календар був порушений, його потрібно наздоганяти з дотриманням мінімальних інтервалів, але переганяти його не потрібно. Тобто, якщо, наприклад, перша доза вакцини від гепатиту В була зроблена не в перший день життя, а в 2 місяці, друга не в місяць, а в три місяці, то третю дозу можна вже ввести за календарем в 6 місяців. Аналогічно, якщо вакцинація від кашлюку, дифтерії та правця, почалася не 2 місяці, а в 6, і в 8 місяців вже було зроблено перші три дози, ревакцинацію все одно потрібно робити не раніше 18 місяців, а не в 14 місяців.

Якщо третю дозу вакцини від кашлюку, правця, дифтерії, введено після шести місяців, чи потрібно відповідно до затримки відкладати ревакцинацію?
Ні, ревакцинація не зміщується, якщо дотримується мінімальний інтервал між третьою та чевертою дозами (6 місяців). Тобто якщо третя доза АКДП отримана в 8 місяців, то ревакцинація все одно проводиться після 18 місяців, а не після 20 місяців. Проте якщо третя доза зроблена, наприклад, в 15 місяців, то ревакцинація має бути зроблена не раніше 21-го місяця.

У дитині є три дози щеплення від гепатиту В (або гемофільної інфекції, або поліо, або…). Зараз в наявності є лише комплексна вакцина, в якій є зайва доза вакцини, яка нам не потрібна. Чи можна робити зайву дозу?
Якщо потрібна вакцина недоступна, і є в наявності лише комплексна, доцільно використати її, незважаючи на введення зайвої дози антигену. В будь-якому випадку порадьтеся з вашим лікарем, проте в більшості випадків це є доцільним.

Чи потрібно комбінувати ОПВ та ІПВ? Чи можна робити щеплення лише ОПВ чи лише ІПВ?
Згідно з чинним Календарем вакцинації України вакцинація від поліомієліту, починаючи з третьої дози, має проводитися з використанням ОПВ. Дві попередні дози ІПВ надійно захищають організм від живого, хоч і ослабленого, вірусу. ОПВ також забезпечує неможливість розповсюдження вірусу в соціумі. Обмеження стосується лише осіб з імунодефіцитними станами – їх вакцинують лише з використанням ІПВ.
Деякі країни використовують лише ІПВ, деякі комбінують ІПВ та ОПВ. Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує країнам, де є ризик поширення поліомієліту (в т. ч. Україні), використовувати комбіновані схеми, які включають хоча б одну дозу ОПВ.
Якщо внаслідок використання комбінованих вакцин дитина отримає тільки ІПВ, нічого страшного в цьому немає. Проте при нагоді доцільно також отримати хоча б одну дозу ОПВ. Велика кількість доз не є загрозою чи ризиком. В деяких країнах існує досвід введення до десяти доз ОПВ, негативних наслідків не зареєстровано. А деякі країни мають практику введення ОПВ та ІПВ в один день (наприклад, Ізраїль)

Чи можна вакцинувати дитину від ротавірусу в рік, два, три?
Ні, вакцинація від ротавірусу (зазвичай це дві дози) в Україні має бути закінчена до шести місяців від народження дитини.

 

ВВЕДЕННЯ ВАКЦИНИ. ДІЇ ПІСЛЯ ЩЕПЛЕННЯ.

Місце введення вакцини? Стегно, плече, сідниця?
Дітям до двох років все вводиться в стегно (передньо-бічна поверхня). Від двох років, якщо достатньо сформовано дельтоподібний м’яз, можна вводити туди. Після трьох років – всі вакцини мають вводитися в дельтоподібний м’яз (плече). В сідницю вакцини не повинні вводитися взагалі. Таке введення може пошкодити нерви або судини через недостатню сформованість м’язів сідниць у дітей. У дорослих – введення в сідницю може не досягти належної глибини м’яза через підшкірну клітковину і жир.
Категорично не можна вводити вакцини від гепатиту В та від сказу в сідницю.
Думка про те, що стегно/плече боляче, а в сідницю не боляче, не відповідає дійсності, особливо з сучасними голками.

Вакцину ввели в сідницю, переробляти?
Якщо вакцина призначена для внутрішньом’язового введення і зроблена вірно, але в сідницю замість стегна/плеча, така доза зараховується як належна, переробляти її не потрібно.
АЛЕ якщо це вакцина від гепатиту В, або від сказу, такі дози вакцини не зараховуються і мають бути перероблені.

Зробили щеплення. На місці уколу (або трохи в стороні) набряк, червона пляма, ніжка/ручка болить.
Набряк, почервоніння, біль – це варіант допустимої реакції на щеплення. Реакція пов’язана з механізмом дії. В вакцину спеціально додані речовини – ад’юванти – які посилюють місцеву реакцію. Це необхідно для формування кращої імунної відповіді організму на введені антигени. Кількість їх дуже мала, і організм без такого штучного підсилення запалення може просто не помітити вакцину, тобто залишиться без вироблення імунітету. Втім якщо на місці введення не помітно особливих слідів – це також нормально. Імунна відповідь у більшості буде отримано незалежно від наявності і сили місцевої реакції.

Що прикласти до набряку на місці щеплення? Чим намазати? Що зробити, щоб не боліло?
Нічого не прикладати, нічим не мазати. Ніяких магнезій, феністілів, мазі Вишневського, інших “траумелів” та листків капусти з алое. Будь-які місцеві маніпуляції можуть або погіршити відповідь організму на вакцинацію, або навіть викликати запальний процес в місці введення.
Щоб знеболити та/або зняти температуру, потрібно і доцільно використовувати дозволені для дітей препарати – парацетамол або ібупрофен в сиропі або свічках в дозі, відповідній вазі дитині. Ніякої но-шпи, дімедролу, анальгіну категорично не потрібно. Краще використовувати парацетамол.

Чи впливають щеплення на аналізи крові/сечі? Коли їх можна здавати після щеплення?
Загальні аналізи можна здавати з будь-яким інтервалом від щеплення. Якщо це певні специфічні аналізи, проконсультуйтеся додатково з лікарем. Наприклад, після вакцинації вакцинами з Hib-компонентом антиген Hib 1-2 тижні може виділятися з сечею, даючи хибно-позитивний результат на цю інфекцію.

 

БЦЖ і МАНТУ.

Зробили БЦЖ: рубчику немає або непомітний. Чи потрібно переробляти?
Рубчик формується не у всіх щеплених. Якщо щеплення робили – ви про це пам’ятаєте або є документальне підтвердження – переробляти БЦЖ не потрібно.

Чи доцільно робити БЦЖ після року, двох, трьох…
Вакцинація БЦЖ не захищає від інфікування мікобактерією, яка викликає туберкульоз у певного відсотку заражених осіб. БЦЖ значно зменшує вірогідність розвитку тяжких форм туберкульозу, які особливо небезпечні для дітей першого року життя. При цьому в країнах зі значним поширенням туберкульозу ВОЗ вважає доцільним щепити усіх нещеплених дітей, які ще не інфіковані мікобактерією, незалежно від віку. Такої ж позиції дотримуються експерти.
Тому це щеплення важливо провести саме в пологовому будинку, або якомога раніше через уразливість дітей першого року життя.

Якщо не зробили БЦЖ, чи потрібно спочатку робити БЦЖ і лише потім починати вакцинуватися іншими вакцинами?
Ні. Неважливо, в якому порядку ви поєднаєте БЦЖ з іншими вакцинами і що будете робити спочатку, а що потім.

Чи потрібно витримувати інтервал між пробою Манту і щепленнями?
Проба Манту не є щепленням, це тест на присутність в організмі мікобактерій, які потенційно можуть викликати туберкульоз. Тому цей тест ніяк не пов’язаний з більшістю щеплень. Проте є особливості щодо живих вакцин, наприклад, КПК. Ці вакцини можуть вплинути на результати проби Манту, давши хибно негативний результат. Тому, якщо вам потрібно зробити, наприклад, КПК і пробу Манту, то їх потрібно робити або в один день, або пробу Манту відкласти на 4-6 тижнів після щеплення. Або спочатку зробити пробу Манту, оцінити її результати через 24-72 години (в українських нормативних документах – 72 години), не пізніше, і після цього робити щеплення потрібною живою вакциною.

 

ІНШІ ПИТАННЯ.

Які щеплення доцільно зробити, крім обов’язкових?
Доцільно робити щеплення від ротавірусу, гепатиту А, менінгококів, пневмококів, вітряної віспи, вірусу папіломи людини, грипу. Кількість доз, схеми, інтервали, особливості захисту залежать від конкретної вакцини. Зверніть увагу, що переважна більшість осіб Україні старше 15 років не вакциновані від гепатиту В.
Багато хто не має другої дози вакцини від кору, а також щеплень від краснухи. Якщо ви плануєте вагітність, перевірте свій імунітет до краснухи і за потреби, зробіть щеплення до вагітності. Під час вагітності рекомендовано також отримати дозу вакцини від кашлюку.
Також доцільно перевірити, чи не потрібна вам ревакцинація від дифтерії, правця.

Чи можна купити вакцину в аптеці самостійно в разі відсутності вакцини в поліклініці?
Так, можна. Вакцина має транспортуватися з аптеки до місяця введення в термобоксі з підтриманням сталої температури зберігання для уникнення втрати властивостей. В будь-якому випадку обов’язково перед замовленням вакцини з’ясуйте в медзакладі, які там вимоги до придбаної в аптеці вакцини. Тобто – які документи вам потрібно буде надати на вакцину (сертифікат, чек тощо) і скільки часу допускається щоб минуло з моменту купівлі вакцини. В аптеці з’ясуйте, чи потрібен рецепт від лікаря на купівлю потрібної вакцини.

Чи можна самостійно ввести вакцину?
Вакцину, незалежно від того, чи це ін’єкція, чи краплі, необхідно вводити лише в медзакладі, де є засоби надання першої допомоги при несприятливих реакціях на вакцину і кваліфікований персонал. Незалежно від того, що вірогідність серйозних реакцій невелика, їх не можна попередити чи передбачити і бути впевненим на 100%, що такі реакції не настануть.

Де шукати надійну інформацію про вакцинацію?
На жаль, на сьогодні дуже багато інформації в Інтернеті на цю тему не відповідає дійсності. Багато медичних працівників також не володіють належними знаннями щодо теми вакцинації.
Першоджерело, яке встановлює графік щеплень, мінімальні інтервали, можливість одночасного введення вакцин, правила за якими наздоганяється порушений графік, затверджено перелік протипоказань, це Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 16 вересня 2011 року N 595 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 11 серпня 2014 року N 551 «Про удосконалення проведення профілактичних щеплень в Україні»).
Ним затверджено:
1) Календар профілактичних щеплень в Україні, що додається;
2) Положення про організацію і проведення профілактичних щеплень, що додається;
3) Перелік медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, що додається..
Крім того, багато важливої інформації міститься в інструкціях до вакцин.
Загальні правила вакцинації, інформацію про хвороби та вакцини ви можете знайти на сайті Всесвітньої організації охорони здоров’я – www.who.int (в тому числі англійською, російською і ще декількома мовами).
Якщо читаєте англійською чи іспанською мовою – усі питання можна з’ясувати на сайті американського Центру контролю та запобігання захворювань – www.cdc.gov
Також багато інформації можна знайти на сайтах міністерств охорони здоров’я європейських і не тільки країн. На жаль інформація від МОЗ тільки почала формуватися, але швидко наповнюється. http://moz.gov.ua/immunization
Варто відвідувати сайт Центру громадського здоров’я МОЗ https://phc.org.ua/
Перевірену інформацію ви також звичайно можете шукати на фейсбук-сторінці і на сайті ГО «Батьки за вакцинацію» – https://bzv.org.ua/
Багато корисної інформації можна знайти у одного з виробників вакцин на сайті: http://moi-privivki.com/
Також стане в нагоді розділ з вакцинації тут: http://euap.org.ua/category/rabochie-gruppy-komitety/vakcinacija/
Посилання на даний текст у форматі PDF: https://www.facebook.com/groups/bzvorgua/771324166396429/

Вакцинація. Початок.

Syrena27 попросила пост щодо вакцинації. Не мій профіль, але подивимось, що знайду.

Поки що пропоную для перегляду мою розмову із сімейним лікарем Дмитром Корольковим на цю тему:




А ще сьогодні у нас в області була публічна дискусія на тему вакцинації:



Можливо далі буде...



Меня бомбит!

  • 16.12.19, 19:27

З перших моїх постів після повернення на I.UA, я отримую вказівки, про що мені слід писати, що мені треба прочитати чи подивитися тощо.

В принципі, дякую за небайдужість. Поради та "рецепти" а побачив, а от що з ними робити - вже вирішу по ходу.

Але, коли я писав про знеболення, мав "замовлення" щодо "причин раку". Мовляв, треба писати про профілактику, а не про знеболення. Одразу скажу, що знеболення є важливою темою навіть в країнах, де менше частота захворювань на невиліковні хвороби. Про знеболення писати треба. Щоб менше людей мучалося від болю. А от профілактики раку по факту не існує. Окрім профілактики раку шийки матки (є вакцина проти вірусу папіломи людини, але її дістати на даний час в Україні або нереально, або майже нереально). Є рання діагностика, є успіх лікування раннього раку (в частині випадків, але я не буду ускладнювати). Але немає доведеної профілактики раку.

Я вже мовчу про поради читати чи дивитися явні сурогати. Ну, як мовчу, просто я вже висловився в попередньому пості.

Зараз я процитую пост Інеси Матюшенко. Кому цікаво - можете знайти достатньо корисну інформацію.

Меня бомбит!
Фестиваль стереотипов.

Знаете откуда онковыздоравливающий берет стереотипную информацию о раке?
От знакомых, а они откуда берут? От блогеров.
Меня просто напросто поражает количество гуру-целителей в социальных сетях, диетологов,псевдо-психологов с их авторскими методиками, которые начитались совковых книг о лечении рака транслируют это мракобесие своим подпищикам. И что самое печальное я обнаружила, что на одну такую блогершу подписано 30 моих знакомых. Самый мой любымый пост у этой блогерши это “психосоматика целлюлита”. Я прям в голос смеялась, когда прочитала )))

Добро пожаловать на фестиваль стереотипных советов онковыздоравливающему ( это реальные истории с которыми я сталкиваюсь каждый день):

1.Дать контакт диетолога, которая по совместительству и косметолог и вообще сама вылечила рак, и гарантирует, что он уйдет за 3 месяца, только надо делать клизмы с травами каждый день на протяжении месяца, а потом через день. И главное отказаться от химии. 1000 грн месяц клизм и вуаля.
2.Скидывать псевдонаучные статьи о лечении - абрикосовыми косточками, содой, керосином, травами,грибами,жуками, мочой, гомеопатией, чистотелом, БАДами и прочей антинаучной шарлатанской фигней.
3.Запретить онковыздоравливающему - мясо,молочку, вообще в идеале перестать есть и голодать.
4. Втюхать книжечку Луизы Хэй,или любого другого автора, который вещает, что рак это психосоматика.

Цитирую прекрасного израильского онколога Цви Бернштейна :
66% случаев онкологических заболеваний обусловлено случайными мутациями при делении.
29% факторы окружающей среды, согласно результатам нового исследования, приводят к появлению таких нарушений.
Оставшиеся 5% мутаций, связанных с раком, носят наследственный характер.

Видов рака более 200 каждый из них делится на гистологические подтипы , например типов неходжкинских лимфом более 80. Под каждого пациента подбираются индивидуальные протоколы лечения согласно гистологии , анализам , возрасту пациента , потом идет мониторинг ответа на лечение и коррекция протокола либо его замена . Это все происходит под контролем врачей и анализов . Зато у альтернативщиков все легко и просто и чудо гуру с инстаграмчика почитав псевдонаучную литературу прошлого века, всем подряд независимо от диагноза , возраста рекомендуют соду,травки, диеты. Волшебной таблетки от всех видов рака нет . Потому что каждый организм индивидуален.

Миф, что рак лечится содой.
Появился этот лженаучный метод лечения во многом благодаря бывшему врачу-онкологу Туллио Симончини, на которого обычно и ссылаются на сайтах с подобными рекомендациями. Он считал, что рак вызывается грибами рода Candida, что неверно. Симончини прописывал своим онкобольным уколы содового раствора вместо настоящей терапии, за что его лишили права заниматься медицинской деятельностью. Но это его не остановило, и он открыл свое заведение, где продолжил практиковать содолечение. Из-за такого лечения погиб 27-летний юноша Лука Оливотти. В январе 2018 года Туллио Симончини приговорили к 5,5 годам тюрьмы за убийство и ненадлежащую врачебную практику.

Рак и психосоматика, цитирую любимого онкопсихолога Ия Слабинска (Iya Slabinska):
“ У теории, что рак это психосоматика нет подтверждения, есть исследования о связи психфакторов и канцерогенеза проводятся уже в течении многих десятилетий, на их основании проведен не один десяток метанализов (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/15245834), все это опубликовано и продолжает публиковаться в массивах самых крупных медицинских библиотек. Например, здесь https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/
Для конкретики — вот одно из последних исследований, в котором приняли участие 106 тыс. женщин с раком молочной железы и которое доказывает ,что негативные эмоции в том числе даже смерть близкого человека не приволит к возникновению рака или к его рецидиву. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4946095/.“ Рак не возникает от мыслей или негативных эмоций

Единственная диета, которая более-менее доказана это средиземноморская, и то не как метод лечения, а поддержка организма во время лечения.

Друзья мыслите пожалуйста критически!

Оригінал - тут.

P. S.

Мені здається, варто поділитися і коментарями, що є на даний час. Це достатньо ілюстративно.




Нудне. Трохи про "офіційне" лікування та неофіційне "лікування")

Нерідко доводиться знайомим, друзям та й незнайомим (інтернет знищує всі кордони та межі) коментувати черговий фейк щодо лікування раку. Чого тільки не було. Сода, антипаразитарні препарати, лимони, "методика Шевченка", АСД, абрикосові кісточки тощо.

З часом від однотипних запитань та однотипних відповідей (що нового розповіси про фейки?) я трохи втомився. Якщо більш точно - навіть не трохи. Так, вірити в казку, що існує якась чудо-суміш чи чудо-речовина, яка лікує однаково всі раки, саркоми, лейкози та лімфоми та інші онкологічні хвороби не залежно від їхнього виду, від стадії, та взагалі не залежно не від чого - набагато приємніше, ніж слухати чесну інформацію. Наприклад: ми не можемо вилікувати хворобу, але є шанси, що ми отримаємо ефект, що зможе продовжити очікувану тривалість вашого життя. Така інформація неприємна, нудна. А якщо ще й в деталі занурюватися - взагалі складна для розуміння.

Тому завжди буде вистачати людей, для яких казкові версії будуть приємнішими.

Я не планую вступати в дискусії. Але трохи інформації я дам. Щодо підходу до лікування, коли ми кажемо про серйозні підходи, про доказову медицину.

Це не переконає явних "сектантів". Та й мети такої я перед собою не ставлю. Але це може бути цікавим для тих, хто захоче трохи розібратися.

Отже, візьмемо хворобу для прикладу - рак легенів.

Скільки це хвороб? Якщо брати по підходам до лікування.

Думаю, що відповідь часто буде - одна.

Я всі перелічувати не стану. Просто вкажу кілька варіантів з різними підходами до лікування:
1. Дрібноклітинний рак легенів.
2. Недрібноклітинний рак легенів:
2.1 Аденокарцинома
2.2 Плоскоклітинний рак легенів
2.3. Інші підвиди недрібноклітинного раку легенів.

Окрім цього в лікуванні недрібноклітинного раку легенів мають значення:
- наявність чи відсутність EGFR-мутації
- наявність чи відсутність ALK-мутації
- наявність чи відсутність BRAF-мутації
- наявність чи відсутність експресії PD-L1

Знову ж таки, це не все. Але кожен з перелічених факторів впливають на те, яке лікування буде рекомендоване пацієнту.

Це не та історія, де пропонується рак легенів лікувати так само, як і рак прямої кишки. А також те саме пропонується для лікування раку яєчників та лімфоми. Тут один рак легенів - різні рекомендації в залежності від типу пухлини та наявних мутацій (а також різні плани лікування в залежності від стадії та купи інших показників).

Я навмисно пошукав загальнодоступне відео, де був би виступ на тему лікування раку легенів. На жаль, показових українських не знайшов (поки що не дуже є популярним вивантажувати це в YouTube, я так розумію), тому скористаюся тим, що знайшов. На відео обговорюється лікування тільки одного виду раку легенів: ALK-позитивного недрібноклітинного раку легенів.

Є сенс просто подивитися (можна не все), щоб зрозуміти сам підхід.

Сподіваюсь, що хоч одному читачу на I.UA це буде цікаво та корисно. Принаймні, я спробував.



P. S. навіяно спробами агресивних пропозицій почитати/подивитися те, що з першого погляду та перших абзаців вже оцінюєш, як низькопробний сурогат (як людина одразу може по запаху виявити зіпсовану їжу - тобі не обов'язково їсти все, щоб переконатися, що воно зіпсоване).

Все, що мене не вбиває

Мій колега в ФБ оприлюднив пост. Думаю, що варто ним поділитися. Як на мене - чудово написано.


"Все, что меня не убивает, делает меня сильнее!", - так Ницше сказал, потом сошел с ума, а потом умер. Потому что это красивые слова, но это неправда.

Все, что нас не убивает тотчас, убивает понемногу, незаметно. Убивает нашу доброту и доверчивость. Нежность и искренность. Открытость, щедрость, ясный взгляд и мягкое сердце…

Обман, предательство, низость, неблагодарность, жестокость, несправедливость могут не сразу убить. А по капле, по капле… Стерпим, выдержим, рана заживет. Шрам останется - грубая кожа.

И так, постепенно, этой кожей и обрастешь, сам не заметив - как это получилось? И можно себя утешать - я стал сильнее! Да. Но в душе еще одна струна порвалась, еще один хрустальный колокольчик затих.

Что-то или кто-то там умер, в душе, - добрая фея или маленький ангел. Которые были нашей частью.

И уже точно знаешь, как надо ответить на удар. Как - на жестокое слово. Как дать сдачи, если нужно.

И точно знаешь, что могут ударить - просто так, ни за что. Или вместо благодарности. И ничуть этому не удивляешься. Привык. И научился терпеть или защищаться.

Но что-то безвозвратно утрачиваешь с каждым ударом, предательством, разочарованием. Навсегда это уходит и умирает. И становишься сильнее, да. Но за счет других важных качеств.

Все, что меня не убивает, просто убивает не сразу. Но делает сильнее или бесчувственнее? - кто знает.

Надо поменьше того, что убивает. И тех, кто убивает, тоже поменьше. Потому что они все равно - убийцы. Убийцы чужих нежных душ и добрых порывов…

© Анна Кирьянова

shedevr  Monia Merlo

Про знеболення в картинках

В якості продовження мого посту про лікування хронічного больового синдрому (це коли захворювання, що є причиною постійного болю неможливо вилікувати).  

Я завантажив кілька графічних файлів на тему знеболення. 

Посилання на альбом тут:


Це може бути корисним лікарям, у яких зустрічаються пацієнти з хронічним больовим синдромом.

Або людям, що страждають на цей синдром. Або людям, які здійснюють догляд за пацієнтами з хронічним болем (родичам, інколи - сусідам, друзям тощо). 

Власне, картинки повторюють те, що я писав в пості. Але можливо будуть трохи більш наглядними. 

P. S. Можливо альбом буде поповнюватися, коли я зрозумію, що є ще щось корисне, на що варто звернути увагу.

Права пацієнта, про які не всі знають

В нашому житті склалася ситуація, коли від пацієнта приховують інформацію про його діагноз. Навіть, якщо пацієнт дуже просить йому говорити прямо. Найчастіше це саме в онкології. А можливо - тільки в онкології.

Хочу поділитися з вами стосовно певних юридичних моментів.

Право на інформацію.

Згідно із законодавством України, пацієнт має право на інформацію про стан свого здоров'я. А медичний працівник зобов'язаний надати повну та достовірну інформацію пацієнту (у тому числі про ризики для здоров'я і життя). Але Закон надає виключення: якщо така інформація може загрожувати життю пацієнта, тоді лікар має право надати неповну інформацію. Юристи кажуть, що причини, по яким лікар не надає повну інформацію пацієнту, має бути відображеною в медичній документації (історія хвороби, амбулаторна картка тощо). 

Отже, якщо безпідставно медичний працівник відмовляється пацієнтові правдиво говорити про його хворобу, він - порушує вимоги Закону.
Докладніше можна прочитати за посиланням:

Стаття 39 Закону.

Звісно, медичному працівнику треба вчитися, як правильно подавати таку інформацію пацієнту. Це - ціла наука. Є такий термін "Повідомлення поганих новин". І цьому також треба вчитися. Тим більше, коли мова йде про емоційно та етично складні теми. 

Право на лікарську таємницю

А от наступна стаття зобов'язує нас зберігати таємницю про стан здоров'я людини. І без дозволу пацієнта таку інформацію не має отримувати навіть найближчий родич. Знову ж таки, якщо без дозволу пацієнта інформація про його стан поширюється медичним працівником, - це є порушенням Закону. 

У нас поки що не чув про преценденти, коли пацієнти в судах відстоювали ці свої права. Але це можливо. Тому що Закон має певні вимоги і дотримуватися їх - необхідно. 

Думаю, що це корисно - знати про свої права. Для тих, кому цікаво.

P. S. 

На ці питання я довго думав. І у мене є дописи на ці теми, якщо цікаво, можете ознайомитися:

1. Чому онкологічному пацієнту потрібно давати інформацію про його діагноз?

2. Як я повідомляю онкологічному пацієнту його діагноз?


Страницы:
1
2
предыдущая
следующая