хочу сюди!
 

Людмила

48 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 45-55 років

Замітки з міткою «змі»

Вам ще не набридли ДТП та інші побутові злочини по ЗМІ ?

Я вже писав про політику тотальної дебілізації України, але час від часу задаю собі питання, а може це я якийсь не такий ? Тож вирішив запитати думку людей яким постійно й наполегливо показують туфту, як Ви боретесь з слаборозвиненими ЗМІ чи може Вам подобається слухати в кожному випуску новин про хуліганство, ДТП та грабежі ? Дивує як державу розкрадають та людей, так звана "влада" гвалтує, а більшість ЗМІ наче лайна в рот набрали, Отож питання для голосування:

Як вважаєте, потрібно ТБ в щоденних новинах розповідати про хуліганство, ДТП, грабежі та інші побутові злочини ?


0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

95%, 18 голосів

5%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Син Януковича хоче купити 5 канал

Олександр Янукович намагається купити «5 канал». Про це повідомили джерела «Української правди».

За словами співрозмовника, Олександр Янукович схиляє Порошенка до переговорів про продаж «5 каналу». (В 2011 *молодший* вже став власником телеканалу *Тоніс*). Водночас мета Порошенка - це повернення в політику через мажоритарку у Вінницькій області. Чутки про продаж «5 каналу» ходять з часу приходу до влади президента Віктора Януковича.

Як повідомлялось, у грудні 2011 року УкрБізнесБанк, з яким тісно пов’язані інтереси Олександра Януковича, має намір обладнати податкові інспекції в країні своїми терміналами прийому податкових платежів  УкрБізнесБанком до 2010 року керував нинішній глава НБУ Сергій Арбузов.

Нині банк має 67 відділень, переважна більшість яких, як і головний офіс, розташовано в Донецькій області.

Олександр Янукович володіє також іншим банком - ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку», головою правління якого, є мати голови НБУ Сергія Арбузова.

Нагадаємо, нещодавно Петро Порошенко поскаржився, що його бізнес потерпає від тиску державних органів.

Українська правда

Путин:России нужна "общенациональная психотерапия"

Премьер-министр РФ Владимир Путин заявил, что государство должно "наращивать усилия" по использованию современных средств общения с обществом, поэтому главной целью сейчас есть "общенациональная психотерапия".

В качестве примера он привел бывшего президента США Франклина Делано Рузвельта, который во времена Великой депрессии заложил традицию еженедельных радиообращений главы государства к согражданам.  "Главная цель - общенациональная психотерапия, чтобы внушить гражданам страны уверенность в завтрашнем дне", - пояснил Путин смысл выступлений Рузвельта по радио, сообщает Lenta.ru. При этом он добавил, что возможности американского президента были ограничены только радио, а сейчас есть и телевидение, и интернет, но "мы ими неэффективно пользуемся". Разговор о полезных свойствах регулярных обращений к согражданам зашел на заседании Госсовета, где обсуждались децентрализация власти, распределение полномочий от федерального центра к регионам и трудовые отношения. Франклин Делано Рузвельт стал президентом в 1933 году. За время своего правления он не только еженедельно обращался к согражданам по радио, но и вывел страну из затяжной экономической депрессии, предложив так называемый "Новый курс" - программу широких экономических реформ. 

Телеканали замовчують у 10 разів більше новин, ніж торік

Кількість замовчуваних телеканалами суспільно важливих тем за рік зросла майже у 10 разів. Про це заявила шеф-редактор проекту «Телекритика» Наталія Лігачова під час прес-конференції представників медіа-організацій України в четвер

За її словами, результати моніторингу продемонстрували, що станом на липень 2010 року, в середньому кожен канал замовчував 56 суспільно важливих тем. У вересні 2011 року таких тем на кожен канал припадало вже 456. При цьому замовчуються теми не лише політичного характеру, а й економічного.

Вона зазначила, що телеканали системно порушують основні стандарти новин. «Експерти «Телекритики» зафіксували системні порушення стандартів балансу думок, відокремлення фактів від коментарів та повноти інформації», – повідомила Лігачова.

Також вона зауважила, що відсутність повноти подання фактів є основним методом маніпуляції в новинах.

«Зараз мова йде вже про те, що маніпуляції відбуваються не лише зі звуковим рядом, зі словесним, телеканали дозволяють собі цензурувати навіть відеоряд», – сказала шеф-редеатор «Телекритики».Також вона констатувала погіршення якості політичних ток-шоу.

«Глядач не отримує з наших телеканалів збалансованої та повної інформації про те, що відбувається у країні», – наголосила вона.

Нагадаємо, під час прес-конференції представники мас-медіа зійшлися на думці, що в Україні ситуація зі свободою слова в 2011 році погіршилася.

"Хамоватое рыло российского официоза имеет имперскую причину".

Иностранные СМИ об Украине.

На «1 канале» заявляют, что «вне зависимости от личных политических пристрастий и степени лояльности России каждый украинский лидер рано или поздно приходит к мысли о пересмотре цены на российский газ. Чаще всего появление этих мыслей сопровождается обещаниями своему народу в самое ближайшее время влиться в счастливую европейскую семью. Это не совпадение: нищая Украина в Европе никому не нужна, а денег на украинское экономическое чудо взять больше просто негде. Это, похоже, такая особенность украинской внешней политики – громко заявлять: нам от вас не нужны никакие особые условия и цены, но если вы нам их не дадите, мы гарантируем вам неприятности.

В таком же тоне, и почти одновременно с «1 каналом», выступил телеканал «Россия 24». «Заложницей газовых терзаний Виктора Януковича стала Юлия Тимошенко, - уверены там. - Любопытно, что Янукович тем самым фактически солидаризировался с Виктором Ющенко. Ведь именно Ющенко в свое время изо всех сил препятствовал Тимошенко договориться с Россией, но сам стал недоговороспособным».

Кстати, премьер-министр Украины Николай Азаров в очередной раз поспешил заверить европейцев, что наша страна не намерена интегрироваться с Россией, а будет следовать раз и навсегда выбранным курсом на ЕС. «Сегодня мы связаны с Россией отношениями доброго партнерства. Нас объединяет общая история, поэтому мы никогда не будем вести в отношении нее враждебную политику. Но я повторяю, что наш курс на европейскую интеграцию является стратегическим выбором. Мы разделяем демократические ценности Европы. Они – гарантия стабильного развития Украины», - заявил он в интервью французской газете Le Figaro

«Еще несколько месяцев назад он был лучшим другом России. Его победу на президентских выборах воспринимали как реванш, унижение Майдана и его «оранжевых» вождей. На его инаугурацию приезжал сам патриарх Кирилл. С Медведевым и Путиным он встречался чаще, чем многие губернаторы. Он продлил срок базирования Черноморского флота и пообещал не вступать в ненавистное НАТО. Такого друга у России еще не было. В одночасье этот замечательный человек оказался главным врагом России…» - Замечают «Грани.ру».

Теперь, обращает внимание их корреспондент, «российское телевидение рассказывает о проблемах с демократией, наступивших после его победы. Российский президент говорит об «иждивенчестве» власти соседней страны. Российский премьер обещает построить дополнительный подводный газопровод - только чтобы не зависеть от его капризов. В Москве готовы даже отказаться от продления базирования флота - лишь бы не давать ему лишних денег. Совместные дни рождения, автопробеги и прочие маленькие радости вечно занятых государственных мужей - все это забыто. Пройдет еще неделя-другая - и российские телезрители увидят фильм об Украине, стонущей под его железной пятой. О его криминальном прошлом. О его снисходительном отношении к украинским националистам. О его дружбе с Ющенко».

Об «иждивенчестве» - это были слова Дмитрия Медведева: так Президент РФ охарактеризовал «газовые» претензии Украины. В «Эхе Москвы»  ответили на это за Украину: если Медведев когда-либо торговался за овощи на рынке, пытаясь сбить цену, он тоже, оказывается, иждивенец.

«Хамоватое рыло российского официоза имеет свою неизбывно имперскую причину – руководство убеждено, что своя страна никогда не будет зависеть от соседа. Более того, ей от соседа никогда ничего не будет нужно, - говорит ведущий «Эха Москвы».- Это заблуждение рассеивает поучительный пример. Запретила империя ввоз «Боржоми». И тут понадобилось вступать в ВТО, а Грузия против. Раскидывали пальцы веером, говорили «мы и так вступим», но нет дороги в ВТО без разрешения Грузии. Почесали репу и решили пустить «Боржоми» в Россию. Вначале Онищенко высокомерно намекал, что пора бы грузинам обратиться к России с нижайшей просьбой, которая возможно будет рассмотрена. А грузины не обращаются. Потом просьбу написали специальные грузины – московские. Но компания «Боржоми» сказала – это писали не мы. Итог: России пришлось самой (!) писать просьбу к грузинам. Видимо, «Боржоми» теперь в России будет, но грузины никак не увязывают её появление в Москве с членством в ВТО. Они говорят: «Вы воду просили - мы дали. Но при чем тут ВТО?». Вот цена имперской распальцовки. Сейчас Россия, оскорбляя Украину высокомерными словечками, на коне. Газ с нефтью текут со всех дыр, «Северный поток» открыт. Но история – дама хитрая. Кто знает, что придется вскоре попросить у Украины – потенциально мощнейшей европейской державы. А ведь придется. И совсем не сало с горилкой».

Как утверждают в газете «Ведомости», Дмитрий Фирташ «строит свой химический холдинг Ostchem Holding не в одиночку, рассказывают два бизнесмена из его окружения и близкий к Газпромбанку источник. Фирташ около года назад заключил с российским бизнесменом Аркадием Ротенбергом, одним из крупнейших подрядчиков «Газпрома», договор о сотрудничестве в области химии, который, в частности, предполагает совместную покупку предприятий и в России, и на Украине… По словам бизнесменов из окружения Фирташа, на Украине Ротенберг будет получать до 50% в каждом активе, покупаемом совместно с Фирташем. Под эти цели «Газпромбанк» и предоставил деньги, уточняют они. Той же версии придерживается и близкий к «Газпромбанку» источник». По информации издания, речь идет о сумме свыше миллиарда долларов.

Європа висміює українських можновладців.

 Іноземна преса жваво відреагувала на інформацію про те, що виступ секретаря Ради національної безпеки і оборони України Раїси Богатирьової на конвокації в Києво-Могилянській академії виявилася плагіатом промови голови корпорації Apple Стіва Джобса перед випускниками Стенфорда в 2005 році.

Як повідомляє "Фокус", десятки сайтів в усьому світу поширили інформацію про це, і авторитетні ділові й IT-видання США, Британії, Австралії, Іспанії, Франції, Туреччини та інших країн не забули зіронізувати як щодоо самої Богатирьової й інших українських чиновників, так і щодо ситуації з авторськими правами в пострадянських країнах в цілому.

Зокрема, блогер міжнародної ділової газети Financial Times Олександра Стевенсон не церемониться в своїх оцінках щодо плагіату промови українського політика. «Секретар українського Радбезу буквально сприйняла пораду Стіва Джобса наслідувати лідерів. (...) Ну, чудово - скажете ви - адже ці думки дуже добрі, і що з того, коли Богатирьова їх запозичила. Навіть якщо вона повторила досвід перебування при смерті. Може, річ у тому, що коли кількість історій про порушення інтелектуальних прав досягає свого піку (хто не читав про липові магазини Apple в Китаї?), то Богатирьова, щоб одержати з цього вигоду, перетворила і себе на таку медіа-мішень».

«У країні, де прем`єр Микола Азаров «ледве здатний зв`язати разом два слова» (рідна мова для Азарова - російська, але урядові промови він виголошує українською), щоб бути довершеною, Богатирьовій достатньо бути харизматичним оратором», - упевнена блогер. «Готова сперечатися, що відповідь в Україні була б: А хіба це не те, що роблять усі інші?» - із сумом пише Стевенсон.

Американський бізнес-портал Business Insider теж не згаяв нагодити покепкувати на тему плагіату з боку української чиновниці. «Промова Стіва Джобса на випускному в Стенфорді - достатньо знаменита і дуже надихає. Настільки, що, мабуть, український політик не змогла утриматися, щоб не «позичити» кілька абзаців. Це доводить, що в сучасному світі YouTube дозволяє нам не тільки шукати промови, щоб використовувати їх для «натхнення», а й зрозуміти слухачам, звідки береться це натхнення. Навіть якщо виголошувати цю промову в Україні».

Не відмовило собі в задоволенні пройтися по краденій промові Богатиревой і австралійське Інтернет-видання для гіків Gizmodo. «Схоже, що Китай - не єдина країна, де схиблені на крадіжці ідей Стіва Джобса! Хоч це і менш прибуткова справа, ніж підроблювати iPhone, але секретар Ради національної безпеки і оборони України Раїса Богатирьова вкрала Стенфордську промову Стіва Джобса! (...) Богатирьова використала всі можливості на повну, щоб передати весь набір погано перекладених банальностей», - дотепничає Gizmodo. При цьому гіківський портал дає секретареві українського Радбезу ділову пораду на майбутнє: «І це те, що вона вкрала? Лубковий матеріал про характер і долю? Якщо вже збираєшся вкрасти промову, то бери щось гучне, наприклад, вислови Малкольма Ікса або Джона Кеннеді. Давай, Богатирьова!»

«Натомість українська Рада Безпеки наполягає, що вони не мають нічого спільного з плагіатом, а Богатирьова, ймовірно, просто «надихнулася» Джобсом. Чуєте, студенти, які надмірно працюють? Просто зайдіть на Вікіпедію і трохи надихніться для контрольної з історії, яку вам не дуже кортить писати. Якщо вас виключать, то принаймні вас чекає робота в Раді безпеки України», - дає корисну пораду австралійське видання.

Спеціалізоване інтернет-видання про сучасні технології iSmashPhone.com побачило інцидент з українським політиком в історичному контексті: «Старі читачі пам`ятають часи Холодної війни, коли Росія безкарно крала секрети США... Раїса Богатирьова, секретар Ради національної безпеки і оборони України, недавно зробила промову на випускній церемонії в Києво-Могилянській академії. Єдина проблема: її промова була слово в слово скопійована з тієї, яку Стів Джобс зробив у Стенфордському університеті в 2005 році».

Американський комп`ютерний щомісячник PC World теж не залишив без уваги прокол з боку Богатирьової. «Колишні радянські республіки сумно відомі своїм зневажливим ставленням до авторських прав. І в Україні це підтвердилося нещодавнім інцидентом на найвищому урядовому рівні», - пише видання.

А міжнародне інтернет-видання The Next Web навіть зв`язалося з професійним перекладачем, який вимушений був констатувати, що промова Богатирьової не тільки містить в собі елементи плагіату, а й ще доволі посередньо виконана.

«Стів Джобс - знаменитий оратор, з розмовним, але магнетичним стилем, який настільки вражає, що про те, як його наслідувати, пишуть книги. Нещодавно український Секретар Ради національної безпеки і оборони Раїса Богатирьова вирішила, що їй настільки подобається промова Стіва Джобса, вимовлена ним у 2005 році в Стенфорді, що просто скопіювала їїМи поговорили з перекладачем, Олександром Манкута, який підтвердив, що промова і справді має підозрілу схожість з промовою генерального директора Apple. Схожість достатня, щоб стало цілком ясно, що це копія», - цитує Манкута видання.

Нагадаємо, 1 серпня секретаря Ради національної безпеки і оборони України Раїсу Богатирьову викрили в плагіаті: журналісти інтернет-видання Українська правда виявили, що її промова на конвокації в Києво-Могилянській академії місцями практично дослівно повторювала відому промову голови корпорації Apple Стіва Джобса перед випускниками Стенфорда в 2005 році.

 

Від блогера.   Чому попри всю абсурдність акушер-гінеколог очолює РНБО з 2007року ? Ставлення Президентів до національної безпеки української держави вражає своєю безвідповідальністю.

Кримські змі. мова ворожнечі.

Друковані засоби масової інформації є важливими соціальними інститутами,що впливають на життя суспільства, формують його культуру, мораль.Конституційно закріплена свобода слова дала змогу всебічно відтворювати сучасні події та явища, розширити межі критики суспільства і людини. Проте свобода слова в засобах масової інформації не означає вседозволеності, безвідповідальності журналістів, політиків, громадських діячів. Вони зобов’язані спиратися на цінності громадянського суспільства, популяризувати їх, дотримуватися загальнолюдських цінностей; без агресії, виважено сприймати думки, поведінку,форми самовираження та образ життя людей інших національностей, тобто обов’язково дотримуватись принципів міжетнічної толерантності.Проблема міжнаціональних відносин є актуальною для Автономної Республіки Крим, оскільки вона є поліетнічним регіоном, до складу якого входять різні національні меншини зі своєю етнічною, культурною та мовною самобутністю.
Законодавством України встановлюється заборона на пропаганду або агітацію, яка веде до соціальної, расової, національної або релігійної ненависті і ворожнечі; пропаганду соціальної, расової, національної, релігійної або мовної переваги. Конституція України підкреслює: «не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками». Із внутрішньодержавних актів, що містять правові механізми протидії «мові ворожнечі» в ЗМІ, слід назвати, в першу чергу ЗУ «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні». Ст.3 цього Закону говорить, що «Друковані засоби масової інформації в Україні не можуть бути використані для пропаганди війни, насильства та жорстокості; розпалювання расової, національної, релігійної ворожнечі», а в ст.4 зазначено,що «стиль і лексика друкованих засобів масової інформації мусять відповідати загальновизнаним етично-моральним нормам. Вживання лайливих і брутальних слів не допускається».
З жовтня 2010 р. по березень 2011 р. громадською організацією «Євпаторійський центр регіонального розвитку» в рамках проекту «Кримські ЗМІ. «Мова ворожнечі» було досліджено рівень використання нетолерантних висловлювань у кримських друкованих ЗМІ.
                                 
                                                                   ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ:
Загальнокримські ЗМІ:
Крымское эхо
Крымские известия
Крымское время
Крымский обозреватель
Комсомольская правда в Украине – Крым
Крымская неделя
Литературный Крым
Народная трибуна
Первая Крымская
Міські та районні ЗМІ:
Алуштинский вестник
Боспор
Вечерний город
Евпаторийская здравница
Крымская газета
Керченские ведомости
Обозрение Крымских дел
Провинция
Свободная территория
Северная Таврида
Слава Севастополя
Южная столица
Южная газета
ЗМІ етнічного спрямування:
Голос Крыма
Крымская правда (общественно-политическая независимая русская газета
Украины)
QIRIM (Къырым)
Полуостров
Русичи
Шолэм (издание Ассоциации еврейских организаций и общин Крыма)
ЗМІ політичних партій:
Коммунист Крыма

РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ВИКОРИСТАННЯ «МОВИ ВОРОЖНЕЧІ» У ДРУКОВАНИХ ЗМІ АР КРИМУ ЖОВТНІ 2010 Р. – БЕРЕЗНІ 2011 Р.

За період дослідження було зафіксовано 201 випадок нетолерантних висловлювань дев’ятьма виявленими суб’єктами. Суб’єктом «мови ворожнечі» не обов’язково є автор матеріалу/журналіст, ним може бути будь-хто, чиє висловлювання лише ретранслюється автором. (Таблиця 1)
Найбільша кількість нетолерантних висловлювань належить редакціям (інформаційні повідомлення, передрук, анекдоти) – 38,3% від загальної кількостіта журналістам – 36%. (Діаграма 1)



Особливим є те, що анекдот виявився найпоширенішим носієм нетолерантних висловлювань серед редакційних матеріалів - 56%, а його частка від загальної кількості зафіксованих випадків «мови ворожнечі» склала 21,5%.

1-Створення негативного образу (наділення поганими рисами, якостями,ознаками неповноцінності) окремої національності або її представників (зв’язано не з конкретними звинуваченнями, а скоріше передано тоном тексту або фрагмента тексту). («Русский человек славится своим умением находить выход из самых трудных ситуаций, но еще более он славится своим умением находить туда вход» («Комсомольская правда в Украине», №234 (3637/25032) 18.10.10.;«Русский трезвый – значит богатырь» («Русичи» №2 (177) – 47 випадків.
2-Згадка національності або її представників в принизливому або образливому контексті. («У таджикского Карлсона на спине вместо пропеллера миксер для бетона» («Вечерний город» №79 (426) 19.10.10.); «Интересно, где были древние украинцы в то время, когда Киев был «матерью городов русских? Украинский народ, хотя он и моложе русского, самостоятелен и обаятелен. И у него нет поводов для «ущемленности». Скажем, русский народ моложе армянского, но ведь мы из-за этого не комплексуем. А американский люд отчетливо моложе украинского, но что-то не замечал, чтобы американцы по этому поводу заморачивались.» («Крымская правда» №203 (25026) 05.11.10) – 59 випадків.
3-Звинувачення тієї чи іншої національності або її представників у націоналізмі, шовінізмі, екстремізмі. «При этом Пилунский (Председатель Крымской организации Народного Руха Украины), как ярый представитель украинского национализма, держал речь во время акции на украинском языке» («Крымская газета», №192 (18753) 20.10.10); «Речь идет лишь о том, чтобы на Украине на смену пещерному галицийскому национализму пришла реальная демократия» («Крымское эхо», №33 (48) 8-14.10.10) – 64 випадки.
4-Звинувачення у вигляді загальних гасел окремої національності або її представників у дискримінації (обмеженні, виключенні або зменшенні рівності здійснення прав, можливостей для окремої нації або її представників) іншої/ інших.(«Но действующее законодательство, во-первых, вообще не признает существование крымскотатарского народа, в нем вообще нет такого субъекта конституирования как народ (нация). Оно в скрытом виде признает только великие народы через механизм голосующего большинства, через институт «подавляющего преобладания», реализующий привилегии великим народам под маской «гражданского общества» («Къырым» №83 (1451) 3.11.10); «Может быть у русской симферопольской молодежи все кайфово? …она счастлива, что смотрит в кинотеатрах фильмы на чужом языке, она в восторге, что ее учат ненавидеть историю своего отечества…» («Крымское время» №99 (2904) 6.11.10); «…имеющая место дискриминация русскокультурных граждан Украины делает государство слабым и неустойчивым» («Крымская правда» №212 (25035) 18.11.10); «Русское население Крыма давно ощущает себя в качестве меньшинства, интересы которого всегда приносятся в жертву. В любых процессах, которые происходят, русские почему-то всегда должны уступать в пользу кого-то, кто более организован или ведет себя более агрессивно» («Русичи» №23 (174) 13.12.10) – 10 випадків.
5-Твердження про неповноцінність (недолік культурності, інтелектуальнихздібностей, нездатності до творчої праці) тієї чи іншої національності або її представників. («Я никогда ни у кого не спрашиваю: «Извините, а где здесь туалет?» Я русский! Я сам решаю, где туалет!» («Комсомольская правда в Украине», №221 (3624/25019) 2.10.10); «Древнюю историю украинцев придумал профессор, который жил на Западной Украине, входившей в состав Австро-Венгрии» («Крымская правда» №203 (25026) 05.11.10); «На Украине не знать великой русской культуры – это не просто плохо, это безумная хуторянщина» («Крымский обозреватель», №46 (379), 23.11.10); «У большинства арабов и турок… нет никакой продуктивной функции, кроме торговли фруктами и овощами» («Комсомольская правда в Украине», №267 (3670/25065) 25.11.10) – 9 випадків.
6-Звинувачення в негативному впливі тієї або іншої національності/ етнічної групи або її представників на суспільство, державу. («Будучи при власти, представители Западной Украины пытались подогнать под свою культуру, язык и политические взгляды всю остальную часть Украины». («Крымское эхо» №32(47) 1-7.10.10.); «К сожалению, многие изыскания националистических псевдоученых успели проникнуть в учебники истории, по которым сегодня учат наших детей.Вот что действительно опасно» («Крымская правда» №197 (25020) 28.10.10); «… украинизация и нарушение норм языковой политики ведет к оттоку мозгов из страны» («Вечерний город» №09 (451) 1.02.11.) – 8 випадків.

                                                        ОБ'ЄКТИ МОВИ ВОРОЖНЕЧІ:
22 об’єкти «мови ворожнечі» подаються у тому вигляді, в якому вони були
зафіксовані за період дослідження.


Українці в першу чергу згадуються у зв’язку із звинуваченням у націоналізмі, шовінізмі, екстремізмі: «Почему глава государства вынужден общаться со своими русскоязычными избирателями и земляками на неродном для него и для них языке? На чьи плечи ложится основная тяжесть начатых реформ – промышленного Востока или националистического Запада?» («Крымская правда», №51(25114) 22.03.11); «Украинские националисты опять разыгрывают крымскую карту» («Крымское время», №33 (2960)
26.03.11); «Русское культурное наследие в руках украинских националистов» («Крымское время» №105 (2910) 20.11.10), а також часто тоном або фрагментом тексту створюється їхній негативний образ: «Массовку создавала украинская диаспора, ее представители постоянно толпились у павильона: может, они соскучились по украинской мове, а может, по салу с горилкой – страждущих угощали бутербродами и наливали по 50 граммов» («Крымское время», №85 (2890) 5.20.10.). Росіяни найчастіше є персонажами анекдотів, в яких представлені в принизливому, образливому контексті: «Чемпионат мира по горным лыжам. Чемпион мчится с горы на бешеной скорости. Тут его обгоняет русский со своими детьми. Тот в шоке. У подножия горы спрашивает: - Вам не было страшно? – Мне нет, а детям немного. Они ведь у меня не пьют!» («Комсомольская правда в Украина», №233(3636/25031) 2010 г. Кримським татарам найчастіше висувається звинувачення в вимаганні надання привілеїв за національною ознакою: («… высказывала возмущение поведением радикальных крымскотатарских шовинистов, постоянно шантажирующих власть, провоцирующих своих соплеменников на противоправные действия и выдающих индульгенции на преступления» («Крымская правда» №186 (25009) 13.10.10); «Для крымских татар динамика обеспечения землей положительна, для всех остальных – отрицательна» («Крымская правда» №15 (25078) 27.01.11).

 ВИПАДКИ НЕТОЛЕРАНТНИХ ВИСЛОВЛЮВАНЬ У ДЖЕРЕЛАХ ІНФОРМАЦІЇ ТА СТАВЛЕННЯ ДО НИХ АВТОРІВ МАТЕРІАЛІВ:

Для дослідження було визначено 29 джерел інформації – друкованих ЗМІ:
загальнокримських, міських та районних, етнічного спрямування, політичних партій. Випадки «мови ворожнечі» не були зафіксовані у двох загальнокримських газетах («Литературный Крым», «Народная трибуна»), у восьми міських та районних газетах («Алуштинский вестник», «Боспор», «Евпаторийская здравница», «Керченские ведомости», «Провинция», «Свободная территория», «Северная Таврида», «Южная газета») та у двох газетах етнічного спрямування («Полуостров», «Шолэм»).

 ПІДСУМКИ
Протягом шести місяців дослідження було вивчено матеріали 29-ти кримських друкованих ЗМІ: загальнокримських, міських та районних, етнічного спрямування, політичних партій. Найбільша кількість нетолерантних висловлювань протягом усього періоду дослідження зафіксована у газетах «Крымское время», «Комсомольская правда в Украине – Крым» та «Крымская правда» і складає 60% від загальної кількості нетолерантних висловлювань суб’єктів (121 з 201 випадку). Імовірно, лідерство цих джерел пов’язано з періодичністю виходу (п’ять разів на тиждень). Показовим є те, що на 13 визначених міських та районних джерел інформації припадає всього 12,5% (25 з 201 випадку). У 17 джерелах було зафіксовано 201 випадок застосування не толерантних, некоректних висловлювань дев’ятьма виявленими суб’єктами «мови ворожнечі», якими не обов’язково є автори матеріалу/журналісти, а будь-хто, чиє висловлювання лише ретранслюється автором матеріалу.
Найбільша кількість нетолерантних висловлювань належить редакціям, як суб’єктам «мови ворожнечі», – 38,3% від загальної кількості та журналістам –36%.
Особливим є те, що анекдот виявився найпоширенішим носієм нетолерантних висловлювань серед редакційних матеріалів - 56%, а його частка від загальної кількості зафіксованих випадків «мови ворожнечі» склала 21,5%. Максимальна кількість політиків, журналістів та редакцій, як суб’єктів «мови ворожнечі», зафіксована у жовтні 2010 р., що ймовірно пов’язано з виборами
депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. Також активізація політиків спостерігається у січні 2011 р., що ймовірно пов’язано із зверненням прем’єр міністра РМ АРК Василя Джарти до лідеру меджлісу Мустафи Джемільова про добровільне звільнення земельних самозахватів.
Загальна кількість суб’єктів значно зменшується у грудні 2010 р., що ймовірно пов’язано з підготовкою до зимових свят.
Згідно предмету дослідження - «мові ворожнечі», як інструменту розпалювання міжнаціональної ненависті та нетолерантного, некоректного ставлення до представників інших етнічних груп, було визначено двадцять її
видів. Загальна кількість застосованих видів (248) перевищує кількість нетолерантних висловлювань (201), оскільки одне висловлювання може містити декілька видів «мови ворожнечі».
 Метою проекту «Кримські ЗМІ. Мова ворожнечі», що здійснюється громадською організацією
«Євпаторійський центр регіонального розвитку» за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” є
проведення дослідження та оприлюднення фактів розпалювання міжнаціональної ворожнечі та
нетолерантного ставлення до представників інших етнічних груп в кримських засобах масової інформації
для подолання впливу стереотипів та упереджень у сфері міжетнічних взаємин, досягнення міжетнічного
порозуміння, соціальної та культурної інтеграції національних меншин та етнічних спільнот в українське
суспільство на ґрунті взаємоповаги до різноманіття культурних ідентичностей.
Мета програми Посилення впливу громадянського суспільства Міжнародного фонду “Відродження” -
сприяння розвитку системи захисту прав громадян як споживачів державних та комунальних послуг,
посилення спроможності громадських організацій щодо вироблення політики та впливу на прийняття
політичних рішень із суспільно важливих питань.

Сын Януковича купил телеканал.

Телеканал "Тонис" сменил собственника. Об этом LB.ua стало известно от источника, близкого к бывшим владельцам канала.

По данным источника, новыми собственниками стали структуры, которые связывают с сыном президента Украины Александром Януковичем. Однако источник не смог назвать размер приобретенного пакета акций.

Ранее в числе потенциальных покупателей "Тониса" называли группу "Интер", а также Рината Ахметова.

О смене собственника также может свидетельствовать тот факт, что в среду телеканал вместе с каналами группы "Интер" и "Украина" оказался в числе выигравших конкурс на свободные места в цифровых мультиплексах с всеукраинским покрытием и получили право вещать в формате повышенного качества HD. Как сообщает "ТелеКритика", среди проигравших конкурс - телеканалы группы StarLight Media (холдинг Виктора Пинчука), НТКУ и телеканал Goldberry (принадлежит Эдуарду Прутнику).

Старейший частный телеканал на территории бывшего СССР "Тонис" в настоящее время является последним всеукраинским эфирным телеканалом, не входящим в телевизионные холдинги и не связанным с ключевыми политическими силами страны. Телеканал длительное время принадлежал бизнесмену и лидеру Партии зеленых Владимиру Костерину. Затем в СМИ появилась информация о том, что крупный пакет акций заложен в одном из банков. В этой связи год назад коллектив телеканала заявлял о попытке рейдерского захвата со стороны кредиторов.

Наталія Катеринчук: Програма Княжицького та інше ТВІ.

Наталія Данькова 18-08-2011

Заступник директора ТВі про новий сезон на каналі: проекти за участю Томенка, Найєма, Рахманіна.

Новий сезон на ТВі стартує 5 вересня. Осінь канал розпочне з запуску ранкового шоу, розширення новинного мовлення, з новою технікою та новими обличчями. На українському медійному ринку ТВі бачить себе альтернативою загальнонаціональним каналам, які посилюють розважальне мовлення. ТВі розважальних проектів не планує, натомість зніматиме документалістику, шукатиме журналістів для розслідувальних проектів і запустить лінійку тематичних програм у постпраймі.

 Про те, які проекти в новому сезоні вестимуть Сергій Рахманін, Марія Бурмака, Віталій Гайдукевич, Мустафа Найєм та Микола Томенко, «Телекритиці» розказала заступник генерального директора ТВі Наталія Катеринчук.Зауважимо: розмова відбулася до того, як Нацрада оголосила результати конкурсу на цифрові мультиплекси, за результатами якого ТВі позбавили ефіру.

 - Пані Наталіє, які зміни чекають на ТВі у новому сезоні? Чи оновляться новини: хронометраж, кількість випусків?

- 5 вересня ми стартуємо з новим сезоном. Зараз очікуємо прибуття нового обладнання. Це система Dalet. Нею користуються багато європейських каналів, в Україні - канал «Сіті». Вона дає можливість журналісту на своєму робочому місці не тільки писати текст, а й начитувати його і самостійно монтувати відео. З найсуттєвіших змін - запуск ранкової програми. Це буде інформаційний ранок. Його вестимуть Юлія Банкова та Андрій Сайчук. Вони мають змогу робити проект, виходячи з власного відчуття світу. Ми не ставимо їм жодних серйозних форматних обмежень. Єдине - зранку щопівгодини виходитимуть новини. Теми, які підніматимуться, будуть серйозними, суспільно важливими - економічні, політичні, про культурне життя. Тобто вони говоритимуть про реальність, яка нас оточує і яку ми інколи можемо розглядати з нестандартних точок зору.

 - Цей проект буде схожий на ваш інформацій ранковий проект на «1+1»?

- Не буде. «1+1» - великий канал з ширшою аудиторією. До того ж, кожен продукт роблять живі люди. Ведучі ранку на «1+1» і ведучі ранку на ТВі зовсім різні. Але я думаю, що цей проект буде більш упливовим. Ми орієнтуємось на те, що матимемо змогу давати більш ексклюзивну реальну інформацію, якої сьогодні, на жаль, не можуть давати в ефірі інші канали.

 - Гості у студії будуть?

- Так. Гості, експерти, будемо використовувати Skype, Facebook та інші соціальні мережі. Для того щоби зрозуміти, що цікаво людям і що б вони хотіли на цю тему почути.

 - Це буде не надто серйозний формат для ранкового проекту?

- Я думаю, ми знайдемо ту частину аудиторії, яка хоче вранці отримувати серйозну інформацію. Людей, які вважають, що вранці, вдень чи ввечері вони витрачають свій час на телевізор для отримання інформації. Ми не заперечуємо того, що є частина аудиторії, якій важливо вранці знати, як вивести пляму, де вигуляти собаку та де що дешевше купити. Кількість таких людей, напевно, більша за мислячу аудиторію. Але ми розраховуємо на останніх - активних людей, яким не байдуже, що відбувається у країні, яке її майбутнє.

 - Яку ви хочете частку для цього проекту?

- Не менше 2%.

 - Окрім цього проекту, які ще зміни відбудуться з новинами?

- У нас збільшиться кількість випусків. Зокрема, з'являться новини в 23:30. О 18-й буде годинний випуск : півгодини новин вестиме Ілона Довгань і півгодини - інтерв'ю на тему дня. Інтерв'ю проводитиме Мустафа Найєм. Тут ми орієнтуємось на те, що це буде не стільки авторський проект, скільки новини з авторським обличчям. Тобто щодня з понеділка по п'ятницю друга половина випуску - це гість на тему дня.

 - Розкажіть детальніше про відповідальність. Наскільки ведучого задіяно в підготовці та редагуванні випуску?

- На 100%. Випусковий редактор є, але робота ведучого та випускового редактора у тандемі завжди ефективніша. Ведучий бере участь у плануванні, сам пише тексти підводок, спілкується з журналістами і намагається зрозуміти, в чому суть кожної новини.

 - Чи зміниться основний випуск новин?

- Новини залишаться незмінними. Але ми хочемо ввести експертну думку в цьому випуску. Експертами ми запросили Віталія Портникова, який уже працює на каналі (він відомий публіцист, і до його думки прислухаються), і Сергія Рахманіна - журналіста, заступника головного редактора «Дзеркала тижня». Вони даватимуть аналіз подій, які вважатимуть важливими й такими, які необхідно прокоментувати. Це авторська історія, це їхній погляд на події, людей. Їхня оцінка і можливість висловитися.

 - Цей проект якось називатиметься?

- Наразі розглядається кілька варіантів назв. Незабаром одну з них буде затверджено.

 - Раніше Микола Княжицький розказував про наміри запустити в новинах блоки з елементами сатири та гумору. Це будуть окремі проекти?

- Так. Над цим ми працюємо. Але у вересні вони в ефір точно не вийдуть. Коли ми матимемо готові пілоти, тоді зможу розказати детальніше. Ми хочемо, щоб це був якісний гумор, можливо, сатира плюс авторське бачення. Тому це доволі складно. Ми з багатьма людьми спілкуємось, і я сподіваюся, матимемо результат. 

 - Чи плануєте збільшувати число корпунктів у регіонах?

- В традиційному розумінні цього слова корпунктів ми не створюємо. Ми працюємо з фрілансерами і збільшуємо їхню кількість. На сьогодні задіяно більшість регіонів України.

 - Чи зміняться ведучі новин? Нещодавно до вас прийшов Віталій Гайдукевич...

- Віталій Гайдукевич вестиме підсумковий недільний випуск новин. Якщо змінюється ведучий випуску, то випуск набуває нових рис. Ми ніколи не ставимо жорстких рамок.

 - У такому разі, Володимир Павлюк іде з каналу?

- Павлюк іде, він має альтернативні пропозиції. На цьому життєвому етапі це для нього важливо.

 - Але ж він хотів поєднувати роботу на ТВі та СТБ...

- В реальному житті це важко робити. Я не заперечувала проти такого поєднання під час літніх канікул, коли його програма не виходила. Але він сам розуміє, що поєднувати - це означає дві роботи виконувати не зовсім добре. І це його теж не влаштовує, в першу чергу.

 - Чи будуть інші зміни у складі ведучих?

- Можливо, будуть. Тоді ви їх побачите. Життя не стоїть на місці, приходять нові цікаві люди. Я останнім часом, дякуючи соціальним мережам, через Facebook знайомлюся з людьми, про існування яких навіть не мала уявлення. Вони самобутні, цікаві, перспективні, і ми, чесно кажучи, постійно думаємо над тим, щоби збільшувати їхню кількість у нас, запускати нові проекти. З вересня запускаємо музичну програму.

 - З Марією Бурмакою?

- Так. Вона нині трактується. Я думаю, це буде явище.

 - Колись Олександр Богуцький казав, що хотів би запустити програму про музику, але формат, який би викликав інтерес у глядача, знайти дуже складно...

- Через якийсь час ви зможете запитати в Богуцького, чи побачив він такий формат на ТВі. Це будуть музиканти з власним поглядом на майбутнє, на музику, на розвиток культурного середовища у країні. Також буде жива музика в ефірі, і вона складатиме суттєву частину програми, тому що розмови з музикантами без музики - це ніщо.

 - Тож для цієї програми вам потрібна нова студія?

- На цей момент ми працюємо в нашій студії, вона на 70% дозволяє це робити. Я думаю, коли настануть кращі часи і ми зможемо стати самоокупним каналом, і коли отримаємо свої частоти назад, то інвестуватимемо цей проект.

 - Якщо вам вдасться перемогти в суді, про який ви згадали, які плани в каналу щодо виходу на самоокупність, які ви ставите собі терміни?

- При фізичному збільшенні покриття канал автоматично буде самоокупним. Програми, які на сьогодні в нас виходять, (я не кажу, що всі і щодня) мають рейтинги і частку, співмірні, а інколи й більші у рази, ніж на Першому національному, який фактично має 100%-ве покриття. Програма Княжицького інколи має більшу частку, ніж програма Шустера на Першому. Ми вважаємо, що за умови розширення покриття ми матимемо дуже хороші показники, тому що фізично люди зможуть нас дивитись. Я нещодавно була в батьків на Івано-Франківщині, і там люди у горах купують тарілки, щоб налаштувати канал ТВі, бо вважають, що тільки там зможуть почути правду.

 - Минулого року за 18-54, «50 тис.+» ви мали частку 1,02%. Який показник хочете на цей рік?

- У нас наразі в середньому 1,5%, вона вже зросла.

 - Але за перше півріччя показник нижчий за 1%.

- Я маю на увазі не показник за півроку. Якщо зараз взяти історію минулого тижня, то наші показники зросли на 10%.

 - Це за рахунок ситуації у країні.

- Моя позиція така: якщо інформація буде потрібна людям, то частка і рейтинг зростатимуть до фізичної можливості, умовно кажучи, «до стелі», яка є при нашому покритті.

 - Окрім цих шоу, про які ви згадали, які власні проекти вийдуть в ефір?

- Ми хочемо запустити лінійку програм різного спрямування власного виробництва о 21.30. Наприклад, у понеділок у цьому слоті виходитиме «Знак оклику», у вівторок - «Альбертейнштейн», у середу програма Бурмаки, у четвер «Вечір із Княжицьким», щодо п'ятниці ми розглядаємо можливість запуску власної документалістики. Просто через появу нової технології нам потрібен час, щоб усе це увійшло в автоматичний режим. Після цього в нас звільняться монтажки для складного монтажу, ми використовуватимемо їх у виробництві документалістики.

 - Хто з команди займатиметься документалістикою і яка буде тематика?

- Думаю, займуться наші журналісти, які вже мають певний досвід у розслідуваннях. Тематика не виходитиме за межі загальної ціннісної ідеї, яку хоче втілювати в життя канал. Ми плануємо розпочати цей процес у жовтні, а в ефір проекти вийдуть у новому році.

 - Розкажіть про вашу співпрацю з Миколою Томенком та його проектом «7 чудес України». Раніше він співпрацював із телеканалом ICTV, де у новинах виходили серії сюжетів про пам'ятки України. Якою буде ваша програма?

- Знімальна група нині перебуває на зйомках. Томенко не тільки автор ідеї, він щороку реалізовує цю ідею на власному ентузіазмі. У нас це буде 21 програма про 7 чудес у кожній сфері. Ведучим програми буде Томенко. Він виступає в різних ролях. Думаю, це буде дуже цікаво. Принаймні, знімальна група, яка працює над проектом, роботою Томенка абсолютно задоволена.

 - Коли він стартує? І який формат програми?

- Поки що точно не можу сказати. Не раніше вересня. Це будуть документальні фільми про надзвичайно красиві з багатою історією пам'ятки України, подані через людський фактор. Міфи, легенди, історичні факти із залученням цікавих інтерв'юерів, які живуть цим і знають до дрібниць кожен із закутків палаців, фортець; із перевтіленням Миколи Томенка в історичних персонажів. Це не наукові фільми, де наголос робитиметься тільки на історичних фактах, це життя. І наше базове завдання - в тому, щоб через день після того, як ви подивитесь цей фільм, ви взяли рюкзак і туди поїхали. Бо це наша з вами історія: інколи славна, інколи не дуже. Ми хочемо допомогти українцям та іноземцям побачити більше і захотіти там бути.

 - Тобто у Миколи Томенка буде роль актора...

- Він не актор, він насправді цим живе. Тому він нікого не гратиме, крім себе. Всі знають Томенка-політика, а тут вони побачать цікаву і захоплену чимось людину. Займаються цим проектом дуже хороші, енергійні люди. Режисер Оля Крайнік, оператор Льоша Попов та інші.

 - Більшість телеканалів нині шукають кадри і наголошують на тому, що знайти професіоналів важко. Наприклад, на СТБ відкривають по 130 вакансій на місяць. Чи складно шукати кадри ТВі?

- Люди самі приходять. Вони відчувають, що ми робимо те, що їм імпонує. Такої проблеми немає. Може, інші канали роблять проекти, неспівзвучні з бажаннями тих людей.

 - Чи будуть на вашому каналі якісь розважальні проекти?

- Ні.

 - Тобто, ви хочете бути повною альтернативою каналам, які нині біжать у розважалівку?

- Так. А куди їм діватись?

 - Посилення конкуренції між однотипними розважальними проектами незабаром вичерпає себе...

- Все правильно. Ви думаєте, що люди, які змушені цим займатися, цього не розуміють? Але яку б сферу реального життя ти не зачепив, ти зіткнешся з «цього не показуй, цього не роби, а це припини». Щоб не мати зайвих проблем, або, точніше, щоб виконувати вимоги власників, люди змушені так чинити. Про що їм робити документальні проекти? Про якісь побутові речі, наприклад, - немає води? Але ти зробиш серію, дві - і що далі? Тільки копнеш глибше - натрапиш на губернатора, копнеш в іншому напрямку - наштовхнешся на якісь схеми. Корупція пронизує життя з низу до верху. Одні корупціонери заступаються за інших. Тому, я думаю, це важко робити, щоб не натрапити на якісь проблеми.

 - Хто на вас найбільше чинить зараз тиск?

- Мені, Портникову та Княжицькому відмовили у здобутті ліцензії...

 - Будете подавати заявку повторно?

- Ми хотіли зустрітися з членами Нацради публічно. Але наразі такої зустрічі немає. Ви ж розумієте, що поки Нацрадою керуватимуть з Банкової, іншого результату не буде.

 - Ви зверталися до них із офіційною пропозицією щодо такої зустрічі?

- Принаймні, мені ще ніхто не казав, що така зустріч відбудеться.

 - На якому етапі нині справа у суді?

- Після того, як Національна рада відмовила у видачі супутникової ліцензії «Інфо24», наша компанія подала три позови до Окружного адміністративного суду Києва. Зокрема, в першій із вказаних справ, де ми оскаржили відмову в розгляді нашої заяви на видачу ліцензій, відбулося вже перше засідання, і наступне призначено на 29 серпня. Показово, що в цій справі Національна рада поки не зуміла назвати суду хоча б якісь причини, чому вона вирішила вчинити з нашим каналом саме так - не розглядати заяву, повернути її телекомпанії без будь-якого обґрунтування. Ще одну справу призначено на 15 вересня - в ній ми просимо скасувати рішення Нацради, яким визначено перелік документів, що їх має надати компанія для отримання ліцензії. Звісно, ми сподіваємося на перемогу в цих справах, адже діяльність Національної ради не має розвиватися якось відірвано від закону: закон має бути однаковий для всіх, і Нацрада не повинна бути винятком.

  - Будете збільшувати кількість спецпроектів, телемарафонів, як-от щодо арешту Тимошенко?

- Так. Ми плануємо створити серйозний розслідувальний формат і запрошуємо до співпраці журналістів, які хочуть займатися розслідуваннями, хочуть це робити об'єктивно, неупереджено, але не мають змоги робити це на інших каналах.

 - Розкажіть, як виглядатиме ваш прайм у проміжку між новинами.

- Ми хочемо запустити показ фестивального документального авторського кіно, українських фільмів. Тобто це буде все те, що на сьогодні називається «неформат». Ми працюємо над тим, щоб пояснити глядачам, чому це цікаво, чому це обов'язково треба побачити. Прайм, як і весь канал загалом, буде проукраїнським, патріотичним і євроорієнтованим.

 - А вашим власникам вистачить ентузіазму на такі проекти?

- В тім-то й річ, що ТВі - це, як на мене, унікальне явище. Я працювала з багатьма медіавласниками у своєму житті. Цій людині альтруїзму вистачає, принаймні поки що.

Фото - Павла Довганя