хочу сюди!
 

Alisa

39 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 34-46 років

Замітки з міткою «симоненко»

Прирученим патріотам



Обмивши губи в нарзані чи в каві,

Дожовуючи свіжий бутерброд,
Ви стаєте великі й величаві
І любите Вітчизну і народ.

Ви чуєте народні віщі думи,
Його тривоги берете в серця,
Коли потієте у черзі за костюмом,
Затиснувши в долоні гаманця.

Ні, ви не блазні, ви не лицеміри —

Нікчемного презирства не убить,
І свій народ ви любите без міри,
Коли у міру вигідно любить.

За плату ви закохані в ідею

І зморшки морщите на ситому чолі...
Кому ж ви служите, приручені Антеї,
Відірвані від матері-землі?

Хто ваш народ? Яка у нього доля?

Куди його коріння проросло?
Чиї могили стогнуть серед поля,
Забрівши здичавіло у село?

Хоч раз почуйте, грамотні руїни,

Нікчемні слуги чорного добра,
Як, обіпершись вітрові на спину,
Кричить Тарасова гора:
— Нема на світі України,
Немає другого Дніпра!..

26.06.1963

8 січня виповнюється 75 років з дня народження Василя Симоненка.

Проживши неповних 29, він залишив яскравий слід в українській культурі. Його поезія давно хрестоматійна, а багато віршів стали піснями.

Та серед усіх творів Симоненка є вірш, якого одного вистачило б, щоб зробити безсмертним ім’я поета. Його слова, звернені до найглибшого «Я» кожної людини, пробуджують свідомість і нагадують, навіщо ми живемо на цій землі.

«Простір свободи» закликає Тебе оживити цю поезію в своєму серці.

Почуй ці слова і зроби так, щоб їх почули інші. Прочитай цей вірш коханим та друзям. Надішли його іншим людям.

Якщо у Тебе є можливість – постав цей вірш на сайт, у форум, у розсилку.

Якщо Ти журналіст – надрукуй його в пресі, дай прозвучати по радіо чи телебаченню (наприклад, у чудовому виконанні «Пікардійської терції»).

Якщо Ти вчитель чи викладач – прочитай його своїм учням або студентам.

Якщо Ти з Полтавщини, згадай свого славного земляка. Якщо Ти живеш у Черкасах, сходи на його могилу. Якщо Ти українець, перечитай тексти Симоненка.

Якщо Ти людина, ці слова – для тебе: * * * Ти знаєш, що ти — людина? Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя — єдина, Мука твоя — єдина, Очі твої — одні. Більше тебе не буде. Завтра на цій землі Інші ходитимуть люди, Інші кохатимуть люди — Добрі, ласкаві й злі. Сьогодні усе для тебе — Озера, гаї, степи. І жити спішити треба, Любити спішити треба — Гляди ж не проспи! Бо ти на землі — людина, І хочеш того чи ні — Усмішка твоя — єдина, Мука твоя — єдина, Очі твої — одні.

Не чіпайте мене...

          Хочеться кричати, щось доводити, переконувати, бити по мордасам...не буду. Кому доводити? Кого переконувати? Колеснікова? Пробачте, я себе ще поважаю. 
          Та і він ні до чого. Це просто брудна ганчірка для підлоги.Боксерська груша, для тих, хто все ж таки не може втриматися.
          А керівництво цим жахливим процесом відбувається з двох  центрів.Головний, з Межигір'я, з логова помийного хробака, і, направляючій, з Кремля, той що весь час тулиться до нас, "братским народом" обзиває.
          Якби у нас була наша влада, то той, "братскій", угро-фінській народ, ми би давно вже послали куди подалі. Вірніше, не народ, а таку саму, як у нас, зграю його керманичів. Що в них, що в нас, владу захопили комунобандити. Тільки там комунобандити кадебістського (читай, гестапівського), розливу, а в нас, банальні уркагани, також з комуняцкого середовища, тільки дрібніші, в минулому шестірки та стукачі.   Мета, що в тих, що в наших, однакова. Перше, це красти, без зупину, і друге, не віддавати владу. Тому що тоді, прийдеться красти тільки у сусіда по камері.
          Звідси і всі ці танці з мовою.
          І я не вірю, що у Хутін-пуя імперській зуд відбувається.Просто йому потрібне гарматне м'ясо для його "переможних войнушек", та раби, які би працювали задарма. Ну і труба, як же без неї. Хоча, можливо з подібних причин, і створюються імперії.
          Не буду перераховувати всі ознаки держави, всі і так знають, що власна мова є однією з них.
          Тут треба віддати належне нашій нації.Мабуть нема в світі іншої держави, мову якої, на протязі чотирьохсот років постійно намагалися би знищити. Але, навіть під час повної окупації України, нічого з цього не виходило.
          Зараз Україна також окупована де-факто, де-юре, ні. І ось ці, фактичні окупанти, знов взялися за старе. Звісно, вони знають гіпотетичні наслідки цієї афери, але іншого виходу в них нема. Треба лізти у пащу лева. З одним мільйонним шансом вижити. Але, інший варіант, і цього шансу не дає.
          Що нам робити? Ну, якби все залежало від мене, і якби я знав, що у разі мого приходу до Банкової з залізякою, що пуляє кулями, все вирішиться, то я давно би це зробив. Але я пам'ятаю, що для мене моя мова, і  маю надію, що не я один це пам'ятаю.


           Звісно, хотілося би, щоб на захист нашої мови вийшли мільйони, але цього поки не відбувається. Здебільшого всі чомусь думають, що вони нічого не доб'ються. Це хибна думка. Треба розуміти, що окупанти знаходяться на чужій землі, на нашій землі. В них нема духовних пріоритетів, нема коріння на нашій землі. Вони можуть захищати тільки награбоване ними, свої тимчасові цінності, які не мають сакральної ваги.
          На відміну від них, у нас є наша країна, наша мова, наша традиції. Все це створює дух нації. І він є в кожному українцеві. Це робить нас непереможними. І не важливо, хто ти, чоловік, чи жінка, могутній за статурою, чи слабкий, важлива присутність духа, яка сильніша за численні загони мусоров, сильніша за бомби, ракети, та інше залізяччя. Прикладів тому, в історії людства безліч. Не буду наводити гучні, та всім відомі факти, згадаю тільки про більш близький нам образ, який чудово описав у "Рассказе про студента и водолаза" М.Зощенко. Тому, кожній людині під силу будь-що, головне, знати, за що вона бореться, та мати силу духа.
          І хоч ці, малочисельні мітинги, не створюють ніякого враження на оскаженілу зграю клептоманів, на них все рівно треба виходити. Виходити з розумінням, що це тільки початок, і справжня боротьба ще попереду. Мета її не тільки в захисті нашої мови, а в усунення від влади цього окупаційного режиму. Ось, коли ми будемо стояти перед дверима межигірського сортира, та чемно стукати, і просити злізти з золотого унітазу енакієвського щура, ось тоді і можна буде вважати, що справу зроблено, і ми можемо нарешті почати розбудовувати свою країну, для себе.
           Ну, і ось деякі асоціації, навіяні мені цим, прости Господи, язиком -

Два Василя


«Відлуння десятиліть»

Під такою назвою 22 січня в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. К.А. Тімірязєва в рамках проведення чергових Стусівських читань відбувся літературно-мистецький вечір, присвячений 80-річчю від дня народження Василя Симоненка та 77-річчю – Василя Стуса.

Участь у заході взяли директор ВОУНБ ім. К.А. Тімірязєва, заслужений працівник культури України Наталія Морозова, поети, літературознавці, члени НСПУ, творча молодь та студенти Вінницького училища культури і мистецтв ім. М.Д. Леонтовича.

Захід розпочався з урочистого виконання музичних творів з нагоди відзначення Дня Соборності України та вшанування пам’яті воїнів та мирних громадян, що загинули в окупованих областях нашої держави. В ході літературного-вечору за участі Наталі Морозової та поетів з м. Києва була запалена свіча пам’яті.

Варто відмітити, що понад 20 років Стусівські читання традиційно проходять у січневі дні на Вінниччині. Започатковані саме з ініціативи колективу ВОУНБ ім. К.А. Тімірязєва, вони з року в рік об’єднують навколо себе цвіт місцевої інтелігенції, всіх, кому не байдужі українська культура та національна ідея: політиків, письменників, науковців, бібліотекарів, митців, освітян. В такі дні бібліотеки області проводять вечори поезії, літературно-мистецькі вечори, конкурси, вікторини, оформляють книжкові виставки та влаштовують перегляди літератури.

Протягом останнього кварталу 2014 року та у 2015 році ВОУНБ ім. К.А. Тімірязєва проводить конкурс на краще прочитання віршів Василя Симоненка «Писав, як і жив». Кращі відео прочитання можна переглянути на сторінці бібліотеки у мережі Інтернет. До конкурсу долучилась творча молодь театру книги «Прочитання», читачі та співробітники бібліотеки, студенти вінницьких вищих навчальних закладів та коледжів.

Учасники вечора мали змогу ознайомитися з фрагментами фільму «Просвітлої дороги свічка чорна…», присвяченого пам’яті В. Стуса, а також бібліотечними виставками: «Не просто поет, а дух і совість народу (Василь Стус)», «Симоненка голос» (за матеріалами нарису «Василь Симоненко: «Україно, ти моя молитва…»), «Василь Симоненко: філософія почуттів», «Поет найвищої ноти протесту» (Василь Стус). Окрім того, присутні заслухали записи віршів Василя Стуса у виконанні автора. 


  


    
     
   
 

Симоненко исключат из КПУ за аморальное поведение?



Как стало известно из конфиденциального источника в Коммунистической партии Украины, отдельные депутаты требуют рассмотреть на заседании политбюро партии вопрос об аморальности поведения Петра Симоненко. Планируется также поставить вопрос об исключении Петра Николаевича из состава партии и переизбрании лидера КПУ.

Как ранее сообщалось, в конце прошлой недели страну потрясло заявление супруги 56-летнего Петра Симоненко Светланы о начавшемся бракоразводном процессе. Причина банальна - другая женщина. Это парламентская журналистка Оксана Ващенко, которая неделю назад родила коммунисту дочь Машу.

В то же время, нардеп из КПУ Алла Александровская в ответ на просьбу корреспонденту ForUm'а прокомментировать информацию заявила: «Есть темы, которые совершенно некорректны для публичного обсуждения - это темы личной жизни. Еще в советское время, когда действительно были случаи, когда жены обращались в партийную структуру с просьбой повлиять на мужей, я считала, что это совершенно аномальная ситуация. Я считаю, что такую тему публично, в СМИ или на каких-нибудь собраниях обсуждать совершенно неэтично».

Впрочем, народный депутат двух созывов, член ЦК КПУ Юрий Соломатин, полагает, что развод Симоненко негативно скажется на всей партии. «К такому событию нужно было заранее готовить общественность, особенно партийную. А так об этом рассказала Светлана Владимировна по телевидению. Она была расстроена как женщина и мать, но ее использовали в этом выступлении. Во всем этом есть определенная вина и самого Петра Николаевича, и его ближайшего окружения. Они ведь знали о происходящем, но ничего не сделали», - сказал Соломатин «Сегодня». Политик обещает, что будет внутрипартийное разбирательство. Когда и в какой форме пока неясно - идет обмен мнениями.

Народный депутат из КПУ Александр Голуб говорит, что в партии «не обсуждается ничья личная жизнь, и она никоим образом не связывается с партийно-политической системой».

На вопрос повлияет ли развод фронтмена КПУ на имидж партии в целом, нардеп ответил: «Поскольку нет никакой связи, то повлиять никак не может».

«Я не разделяю личную жизнь и политическую, поэтому сказать, что для меня это новость не могу - я вообще не интересуюсь этими вопросами», - сказал политик, комментируя вопрос было ли ему известно что-либо о предстоящих изменениях в жизни их политического лидера.

http://citata.com.ua/ru/politic/simonenko-iskljuchat-iz-kpu-za-amoralnoe-povedenie.html

Найкращі квіти - невидимі для очей...

                                                                                                                      

Слів на описи не трачу, словом не передаси

Їх земної, безсловесної, дивовижної краси.

Люди дивляться, п’яніють, в них кохаються віки, Нареченим їх дарують, заплітають у вінки.
                        Ними кожен свою радість, власне щастя назива, Квіти часто нам говорять втричі більше, ніж слова. Скільки ми їм довіряли мрій, недоспаних ночей! Але є ще кращі квіти, невидимі для очей. 
                                         Не цвітуть вони на клумбах і на тихих озерцях, А цвітуть вони у грудях, у людських цвітуть серцях. В щирім серці, в чесних грудях — вірю, знаю! — квіти є! Щастя їх коріння поїть, радість барв їм додає. В них красується, ясніє мрій дитинна чистота, Золотими пелюстками в них кохання розцвіта. Щоб вони не помарніли в душах чистих і ясних,

Завжди ніжністю й любов’ю поливайте, люди, їх.

                                         (ВасильСимоненко)

                                                     

Сторінки:
1
2
3
5
попередня
наступна