Вона опинилася серед поля. Пізня осінь. Вечоріло. Мряка й морозно. З полів врожай вже зібрано. Родючий вологий чорнозем огортав ступні в стоптаних черевиках, і їй від цього ставало тепліше на душі, бо то земля, рідна, родюча ненька. Чи не єдина сутність цього світу, що була справді теплою до неї. Сльози стікали на посмішку свободи. І вона втискала обличчя у подушку. «Подушка?» - спитаєте ви – «Та до чого, в дідька тут подушка! Це їй сниться? Вона спить? Чи що?» - може...

Читати далі...

Мені зозуля старість накувалаІ, якби, знов у поліський райТа щаслива юність повертала, Я б із цим погодивсь і по всьому крайМоя радянська юність, доля злая, Вона не варта, щоб за нею я тужив, У мене внучки є – Таня й Тая Вже не знаю, як без них я живНе дають вони упасти в тугу, Давно я звик до ймення “дід”. Таку вже долю маю і на ніяку другу Не поміняю у передпенсійний вікВони попросять і я розкажу казку, де з добром воює зло. Ця добра казка з ними спати ляже...

Читати далі...

Рік Свині для мене мусив бути най вдалішим, щонайменше я так думала... А вийшов - найпереломнішим - стільки насправді доленосних рішень як цього року я за такий короткий час ще не приймала... Я дуже багато втратила цього року - кохання, мрії, перспективи, декого з друзів...Проте як виявилось цим самим - здобула ще більше...І я зараз хочу подякувати минулому року за те, що він був саме таким - важким, несподіваним, неоднозначним, але таким щедрим...

Ой скажіть же люди добрі – всі, хто мене чує: Чи то правда, що в країні лиш ВОНА працює? Може правда, може брешуть, чи просто пліткують: «Вся країна байдикує, а одна працює». А хто в цьому сумнівався -хай ся не дивує – Бо на кожнім стовпі пише, що вона працює. А хто цьому не повірив Потім пошкодує. Бо як прийде – всім покаже... Як вона працює. Люди добрі, дайте раду, хто і як міркує: Можна всім не працювати, як вона працює? Те що долар подорожчав – хай вас не...

Читати далі...

Я вийшов в поле те безкрає,До горизонту лиш пустота.Врожаї вже давно зібралиЧорніє там одна рілля.Пішов я до тієї річки,Де колись плавав юнаком.Води зосталося вже трішкиЙ стала вона тепер ставком.Ось там он є криниця,Вода смачнюча в ній була.Я міг до схочу її напиться,Дивлюся, вже висохла вона.А поруч є галявина,Де влітку квіти там цвітуть.Давно вона занедбана,Лиш гори сміття на ній ростуть.І що ж це трапилось з народом,Що квітку топче, яка росте?Любіть природу й одне одного,Життя ж у нас одне...

Читати далі...

Меня до жути удивил сюжет ее рассказа. Получается, что в комнате проходной двор! У Маши как раз налаживается личная жизнь, как раз (наконец-то!) длительные отношения с хорошим и симпатичным парнем. И на тебе! Даже теперь, когда, казалось, все препятствия ее личному счастью устранены, на пути оказались какие-то мелочи (мелочи ли?). Долгожданные совпавшие выходные Маши и Сережи. Долгожданная стадия отношений, когда «уже можно». Долгожданный удобный вечер. Они уединились в ее комнате...

Читати далі...

Макаревич в минулому столітті написав пісню про наше сьогодення, про виборців Зе (Бені і Ко)! Слухаємо, заглиблюємося в сенс та впізнаємо себе!Самоіронія - це показник здорового глузду, видужуємо народе!

Буває зайдеш зранку в магазин за кавою, подивишся на весь цей совковий треш, в вигляді трендячої по телефону продавчині, яка так зверхньо каже бабусі, обираючій цукерки (дешевих 100 грамів взяти чи дуже дешевих) "Да сколько можна?! Бєрітє еті оні самиє дєшовиє" А бабуся киває головою в квітчастій хустці (ну до магазину ж вийшла в люди, тре гарну хустку) і тремтячими руками з восковою, майже прозорою, шкірою дістає з зав*язаної вузликом носової хустинки складені папірці по гривні і по...

Читати далі...

або ж ЯК МИ СВОЄЮ ВІДПОВІДДЮ ЗАВОДИМО ІНШИХ В СТУПОР..... ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ ПОДРУЗІ З ІНШОГО МІСТА Ну про те що АМЕРИКАНЦІ ТУПІ, вже чули багато і НЕ одноразово... та хочу їх трішки виправдати - вони просто ПРЯМІ, ПРЯМОЛІНІЙНІ. І саме анлійська мова це нам показує, адже в ній є чітка схема, для них ЛОГІЧНА ( ну і для нас теж) тобто НЕ потрібно ДОМИСЛЮВАТИ ... все чітко і ясно - ХТО! що РОБИВ? а далі - коли? як? і далі за описом..... І зрозуміло, що...

Читати далі...

Помните, в «Стар Треке» курсанту Кирку поручают решить задачу с мирным лайнером «Кобаяши Мару», оказавшимся на вражеской территории? Спасешь лайнер – развяжешь войну, не спасешь – все пассажиры погибнут. Оптимального решения задача «Кобаяши Мару» не имеет, ее цель – изучить реакцию курсанта на no-win scenario: безвыигрышный сценарий.Так вот, ситуация с массовым расстрелом мирных людей с точки зрения этих самых мирных людей – будь-то Орландо, Батаклан, Найроби, школы Лафайет и Колумбайн, Мумбаи...

Читати далі...