хочу сюда!
 

Оля

43 года, скорпион, познакомится с парнем в возрасте 35-50 лет

Заметки с меткой «життя як воно є»

Українець переміг в польському Х-Фактор з піснею ОЕ "Стріляй"

  http://www.segodnya.ua/culture/stars/ukrainec-pobedil-v-polskom-h-faktor-s-pesney-okeana-elzy--526355.html

І знову і знову переконуюсь в силу української пісні. і не тому що Польща оцінила, тобіш і не тільки тому., а просто спостерігаючи за особистими почуттями: тремтіння губ , мурахи по шкірі, наплив емоцій і споминів,сліз врешті-решт, і коли слухаєш цю пісню  відразу накриває бажання зірватись з місця і осипати палкими поцілунками свою другу половину. 
 

Гарного перегляду і прослуховування. Я вже добавила це виконання в свій плей-лист)

Чи говорите ви правду.....собі?

Головне розібратись в своїх почуттях. Коли в голові в тебе звучить правда, то не виникає жодних сумнівів. Ніяких похибок, відхилень, різних кромольних "але, напевно", правда вона гола: ніяких суконь,ошатностей, чи навпаки -лахміть. Тільки "Так" чи "НІ", а особливо коли це стосується кохання. Я все життя була як той мілкий човен, якого хитало в болоті сумнівів, коли я зустрічала чергового " кавалера". Всі ці "подобається/напевно/краще ніж щось/аби не так нудно як в минулий раз" сьогодні здаються мені жалюгідними і навіть огидними, хоч і не позбавлені якогось сенсу, хоч би взяти і досвід. Якщо чесно, я хотіла написати романтичне есе про моє кохане ,рідне, дуже серйозне, але трішки безпорадне(чи дуже хитре) диво,але знову перейшла на більш філософські роздуми на вічну тему " проблема людського вибору" , або "Правда життя без фарб і солі", або ще якась інша розумно названа дурня. Мене розтривожило питання правдивості зі своїм відображенням і не важливо чи то в люстерко, чи то в душі. Мені майже 22. Майже нічого , та водночас вже неймовірно багато. Я як те дерево , в якого з кожним роком крона розростається в все більш хитромудру картину. Я вже навіть відчуваю , як десь під лопаткою з мене проростає 22 гілка у вигляді сумнівів, комплексів, зайвої ваги(що тут приховувати:) ), проблем у визначенні свого подальшого шляху в цьому світі. Так хочеться знайти свою дорогу ВЖЦ, щоб на шляху зустрічались вірні друзі, яскраві пригоди і звичайно "Окей, хеппи энд " . та я не Еллі, і у мене немає Тотошки, тільки чорна кусюча кицька, яка хвилюється тільки за своє пузко, та я її не звинувачую, була б я кицькою мене б хвилювало б теж саме) Ну ось дивлюсь я в шкафне люстерко на повний ріст і аналізую , скоріш констатую.. 22, 5 курс, відсутність орієнтирів, трішки зайвої ваги ,яка абсолютно обернено пропорційно трансформуються в великі комплекси, не ідеальна шкіра, відсутність сили волі і цілеспрямованості(щось там накльовується, але лінь рубає всі прагнення на корінь), явне переоцінення своєї особи в інтелектуальному плані, таке враження , що я розвивалась тільки в школі, а ВУЗ добавив тільки самокопання, вино і 5 кг сала) Ненавиджу офісну роботу, і то не проста лінтяйна ненависть, я людей не люблю, звикла все робити в самотності. Взагалом я собі подобаюсь,мені не соромно говорити про свої не рівності . Я така як я є, а хто не сприймає мене- Бог з вами) Будьте щасливі і кучеряві. Я стараюсь адекватно просіювати свої можливості і якості. Я люблю слухати людей розумних , як нас і прозвали дядьки -антропологи, та таких меншість, на всіх інших мені начхати. Хоч в свому лексиконі я рідко вживаю нецензурщину, проте матюки в правильному контексті ,смачно і з інтонацією вжитті спричиняють в мені словесний оргазм. А ще я щаслива, і ні, у мене немає мільйонів бабла , чи якоїсь психічної ,або релігійної паталогії, просто якось йдучи по парку я проаналізувала: я здорова, молода. доволі симпатична, у мене є родина, житло ,їжа, друзі,почуття гумору і власної гідності.. то якого хріна мені ще потрібно. Я просто неймовірна везунка. І більшість українців теж такі, просто вони цього ще не розуміють, а деякі і не зрозуміють- се ля ві, і мать його так. І так хочеться вчитись....вчитись писати романтичні зізнання, випікати лимонний пиріг з меренгою, побачити Дніпро з висоти пташиного польоту.. читати, кохатись з неймовірними оргазмами,насолоджуватись смачною їжею, готувати смачну їжу. Слухати хорошу музику, помічати божих корівок на свому одязі і наївно дивитись на траєкторію польоту цього оракульного жука. знайомитись з людьми, дивитись хороше кіно, і погане кіно, щоб хороше ставало просто "Та це кіно мама родна", читати расистські анекдоти, дивитись на малих посміхнених беззубих малят-засранців і засранок, і говорити "Ні -ні-ні, я ще молода для ролі матері", а сама вже продумала алгоритм і методи виховання своїх чад. Вибирати покупки в маркетах"Хм, які огірки вибрати "Екстра", чи "Ультра" " ,хоч розумієм що в травні і те і те є екстро-ульра тепличне гівно) Але у нас є вибір. ми вправі ввжати себе Важними (тільки не пукайте панове від важності) . Життя прекрасна річ ,як не крути і сік тут ні до чого) Ви щасливі ,панове, ЩАСЛИВІ) тільки зізнайтесь . Все, почуття виконаного обов'язку присутнє..піду поїм) Просто захотілось виговоритись.

Та да...

незмінно?

Що  це....
Ми  завченно
дивимось
крізь  шлунок
на  світ


не  вмієм
по  іншому
бо  нас  не
навчили
їх  відкривати  ...


Минаючи  тупість
трупних    "аксіом"
гординню  
в  індинтичності
свого  забуття


іллюзій  релігій
бубніння  самотнє
не  чути
у  тиші
шумливих  дерев  ...


Та  як  переступиш
крізь
самообман
нікчемних  пропорцій


Чиїсь  то є
правила

Століття  тому
не  смієм   звертати
в "освіті"  від  них



0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Притча о добре и манипуляции сознанием.

Улица - дом нищих (56 фото)

Однажды слепой человек сидел на ступеньках одного здания со шляпой возле его ног и табличкой «Я слепой, пожалуйста помогите !».
Один человек проходил мимо и остановился. Он увидел инвалида, у которого было всего лишь несколько монет в его шляпе. Он бросил ему пару монет и без его разрешения написал новые слова на табличке. Он оставил ее слепому человеку и ушел.
Днем он вернулся и увидел, что шляпа полна монет и денег. Слепой узнал его по шагам и спросил не он ли был тот человек, что переписал табличку. Он также хотел узнать, что именно он написал.
Тот ответил: «Ничего такого, что было бы неправдой. Я просто написал ее немного по-другому». Он улыбнулся и ушел.
Новая надпись на табличке была такая: «Придет весна, а я ее не увижу».

Мораль: учитесь эффективно формулировать предложения!

Бедность и нищета:

Улица - дом нищих (56 фото)

и вот такие "нищие"?

Другая сторона жизни нищих (24 фото)

Другая сторона жизни нищих (24 фото)

Другая сторона жизни нищих (24 фото)

Другая сторона жизни нищих (24 фото)

Другая сторона жизни нищих (24 фото)

Другая сторона жизни нищих (24 фото)

Как часто вы подаете милостыню и что на это вас толкает?


44%, 4 голоса

56%, 5 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Такий собі віршик))

Припав до душі такий собі віршик))

много в мире тибета непала
санфранциска в нем тоже немало
много ярмарок и каруселий
много яств и неведомых зелий
неотвеченных щедрых улыбок
ярких птиц и тропических рыбок
все стремится вокруг шевелиться
звуки новые новые лица
необъезженны волны равнины
и реки рукава и штанины
теребят нерожденные дети...

Я говно. Я сижу в интернете.
(с)

Анна Русс. Стихи.

Монолог)

     Ну от чому найчудовіші речі стаються іноді зовсім не в той час, не в тому місці і не в тему...?
    
     Так от, після цього було вирішено посидіти вдома, приділити собі час і увагу, та подумати. І ні, щоб як гламурна дівчинка зробити масочку, корисний салатик, релакс там всякий, - я з"їла відро морозива та півкілограма персиків і сиджу в неті?rofl
    Таке от собі маленьке свято зробила:):)
Навіть шампунь в холодильнику лежить нерозпочатий, мені ж і так весело :)
     Життя не така вже й погана річpodmig
Живемо далі, загалом...



    

Факт

у  бактерій, на  відміну  "лікарів" є  Інтелект.

Кожний мітить в президенти

  http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?otvetstvennyie_za_polomki_novogo_hyundai__v_reanimatsii&objectId=229806&lang=ru В ночь на 24 июня двое руководителей Донецкой железной дороги получили по 5 ножевых ранений после столкновения из-за поломки нового поезда Hyundai.

Об этом сообщило донецкое издание Pro-Test со ссылкой на источник в правоохранительных органах.

После очередной поломки нового скоростного поезда начальник пассажирских перевозок Донецкой железной дороги Владимир Михиенко и его первый заместитель Олег Аксенов решили встретиться с начальником железнодорожного депо Александром Кутько.

Во время словесной перепалки визитеры объяснили, что работа новых скоростных поездов на личном контроле Президента. Начальник депо пояснил, что это не его вина, что с зарубежными новинками возникают постоянные проблемы.

Словесная перепалка переросла в драку с ножами.

Михненко и Аксенов сейчас находятся в реанимационном отделении одной из донецких больниц в тяжелом состоянии (у каждого из них по 5 ножевых ран), а Кутько задержали правоохранители.

К тому же, запершись в доме после нанесения ранений своим обидчикам и вооружившись ружьем, Кутько только после длительных уговоров сдался в руки правоохранителей

потім спростування  http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?mvd_v_rezne_v_donetske_poezda_hyundai_ne_prichastnyi&objectId=229882&lang=ru

Я б в нацальники пошел....пусть меня научат....(с)

Те, що керівники такого рівня інакше вирішити свої стосунки не можуть - винні ми, вибори вже скоро....

Кожен читав біографію президентаlook

Допоможу

Мені зозуля старість накувала
І, якби, знов у поліський рай

Та щаслива юність повертала, Я б із цим погодивсь  і по всьому край

Моя радянська юність, доля злая, Вона не варта, щоб за нею я тужив, У мене  внучки є – Таня й Тая Вже не знаю, як без них я жив

Не дають вони упасти в тугу, Давно  я звик до ймення “дід”. Таку вже долю маю і на ніяку другу Не поміняю у передпенсійний вік

Вони попросять і я розкажу казку, де з добром воює зло. Ця добра казка з ними спати ляже,  А щастя щоб не лише у сні жило

Допоможу їм я зрозуміти Щоб не ждали задарма щедрот, Що єдині тато й мама в світі Одна у них Вітчизна і народ…