хочу сюди!
 

Наташа

49 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 44-53 років

Замітки з міткою «русский мир»

Американские извращенцы - за собратьев из "Новороссии"



 

29 июня ежегодные гей-парады прошли в крупнейших городах США.

В рамках официального шествия активисты организации Workers World Party вышли на улицы города с радужными флагами и флагами Советского Союза, и плакатами с лозунгами «ЛГБТ-сообщество солидарно с антифашистами в Украине», «Солидарны с сопротивлением в Украине» и «Остановите фашистский террор в Украине». Как известно, В. Янукович на своих выборах опирался на поддержку ЛГБТ-сообщества в Украине, пообещав геям и лесбиянкам однополые браки и даже успел провести один гей-парад.

Таким образом, они выступили против так называемых «киевских фашистов» и поддержали Донецкую и Луганскую народные республики. теперь становится очевидным - для кого террористы из т.наз. "Новороссии" являются "своими".

В гей-параде в Нью-Йорке, по оценкам его устроителей, участвовало около миллиона "человек".

 




Рашизм - идеология пропагандирующая превосходство русских

Рашизм - наиболее популярная идеология современной России, пропагандирующая превосходство русских над всеми остальными нациями и этносами в мире и стремящаяся распространять и использовать ее, посредством прямых угроз и актов насилия, для незаконного захвата и оккупаций территорий независимых и суверенных государств.
  
  Как и большинство -измов, таких, к примеру, как: фашизм, нацизм, расизм - рашизм стоит прежде всего на безосновательном утверждении превосходства одной части общества, нации или государства над другими, посредством которого, собственно, и происходит оправдание актов агрессии, оккупации или войны против назначенного "врага" и "виновника" всех прошлых и нынешних бед и неудач данной социальной, этнической или религиозной группы. В данном случае - России и русских.
  
  Как фашизм и нацизм в свое время апеллировали к "возрождению нации", "позорному договору" и "угнетаемому этническому большинству" (вспомним Германию времен Гитлера) и защите прав этнических групп и лиц, говорящих на одном языке с носителями данных идеологий, точно также сегодня рашизм апеллирует понятиями: "возрождения России", "несправедливых договоров", "русский мир" и "русскоязычное большинство" для того, чтобы оправдать свои агрессивные действия в отношении независимых государств.
  
   И, пользуясь, тем единственным правом, которое только и признают все нацисты, фашисты, рашисты - СИЛА, осуществлять акты агрессии и устрашения, в отношении "бендеровцев", "чурок", "лабусов" и прочих "врагов" России, то есть в отношении независимого государства Украина сегодня или Грузия в не далеком прошлом, захватывать и оккупировать территории этих государств под предлогом "защиты русских", "русскоязычных" или "граждан России".
  
  Таким образом, рашизму, как и всякой человеконенавистнической и тоталитарной идеологии, существовавшей в прошлом, присущ ряд характерных особенностей и черт "характера", по которым собственно он и определяется, как опасная, человеконенавистническая идеология и мировоззрение:
  
  - собственное "превосходство" на основании расовой, этнической или лингвистической "чистоты" (для этих целей может быть использовано, в принципе, любое иное понятие или определение) в отношении других этносов и наций.
  
  - наличие каких-то "утрат" и "несправедливых" договоров, решений или "предательства" в прошлом, которые являются основанием для последующего оправдания агрессии и захвата чужих территорий и народов.
  
  - необходимость "защищать" или "освобождать" кого-то или что-то, чаще всего выражается посредством угроз, требования каких-то уступок и последующем нападении на "врага". Таким образом, рано или поздно, но рашизм, точно также, как и нацизм в прошлом или фашизм, вырвется наружу и развяжет военный конфликт.
  
  - обязательное разделение на "свой-чужой", только и только черно-белое восприятие всей информации, поступающей извне. А значит обязательное разделение мира на мы и все остальные (враги). Собственно за счет такого разделения рашизм, как впрочем, и нацизм и фашизм, получает свою основную подпитку и поддержку внутри страны.
  
  - оправдание совершаемых носителями такой идеологии преступлений, а также, деградация их моральных принципов и правил человеческого и международных взаимоотношений, что следует исходя из имеющихся у них (носителей данной идеологии) в обязательном порядке - претензий, каких-то "обид", "несправедливых договоров" и прочих "притеснений" в прошлом.
  
  - полное отсутствие рычагов, способных остановить преступную и агрессивную политику подобной идеологии сверху или изнутри самой системы. Однажды запущенный механизм рашизма, фашизма, нацизма, будет работать до тех пор, пока вся система не будет полностью разрушена извне. Иначе, даже "тлеющие" угольки такой бесчеловечной идеологии могут вспыхнуть снова через определенный промежуток времени.

  Кроме этого рашизму присущи - вождизм, национализм, экстремизм, а также насильственные способы подавления инакомыслия внутри страны.
  
  Что ждет рашизм в будущем? Да, в общем то, все тоже, что и все предыдущие до него нацистские, расистские или фашистские идеологии - в начале, широкое распространение и поддержка со стороны государства, проникновение во все слои общества и всеобщее одобрение, потом использование наиболее "зомбированной" части населения в своих корыстных целях, в качестве "пушечного мяса", для "освобождения "исконно наших" территорий и населения, а потом осознание человечеством того факта, что оно, человечество, стоит на краю, за которым миру снова грозят уничтожением на основании "расовой", "национальной" или еще какой-то "неполноценности".
  
  И следом за осознанием этого простого факта придет понимание - или человечество победит это зло, в чистом виде или оно, зло, уничтожит все остальное человечество, следуя своим, каким-то "высшим" целям, смыслам и предназначениям. А значит, снова, объединившись всем миром, человечество будет сражаться против этого зла и победит его. Потому что иного пути или исхода, оно, зло, самим своим существованием просто не подразумевает.

Борисов Сергей Сергеевич

См. также:

русский мир... истинный смысл существования




изучая свое прошлое, мы ищем в нем объяснение смысла нашей сегодняшней жизни... 1851 год – Французский историк Ж.Мишле: "Московия – это сила дикарская, это мир беззакония, это мир, враждебный всякому закону и прежде закону нравственному. Москвин не имеет ценного, что есть у человека – это способности чувствовать моральное добро и зло. А эта способность является основой всей человеческой культуры... Московия, используя европейские вольности, распространяет мятежи, беспорядок в Европе. Она напала на Польшу, будто защищая крестьян от гнета их польской шляхтой. Напала на Турцию, будто защищая политическую и религиозную свободу балканских славян. Своей пропагандой Московия разрушает духовные и нравственные основы у каждого народа, который стал ее жертвой. Московиты построили свою империю на слепой, дикой вере в свою миссию "спасать" мир, не обращая ни малейшего внимания на жертвы даже самой Московии. Предпосылкой своего успеха они считают полное уничтожение личности, изувечевание всего духовной и культурной жизни. Если мы, европейцы, допустим Московию к участию в наших европейских делах, то мы впустим в Европу моральное разложение, потасовку, беспорядок..." (Jules Michelet "Le Peuple russe et le socialisme", 1851). Читать онлайн французский, вторая редакция от 1855 https://download.digitale-sammlungen.de/pdf/1427792492bsb10783691.pdf

МОСКОВИЯ (лат. Moscovie) - Московитское княжество в Восточной Европе, район Залесье (ныне см. Золотое Кольцо России), период существования с 1277 по 1721 годы. Столица княжества - Москва MOSKUA (Москва, Москай, Моська) установилась не сразу. Московитскими царями были только два рода: Первая династия - из татарской Золотой Орды, Вторая - династия Гиреев Крымских татар. Великокняжили местные князья в Московии по выдачи им временных ярлыков, где: соответственно ярлык на княжение Московией до 1473 года выдавался в Золотой Орде (Сарай, ныне Волгоград), а с 1474 года - выдавался в Крыму, с 1532 года в Бахчисарае - столице крымских татар. Ни о какой наследственной передаче княжества Московии среди якобы "династии татарчуков Романовых" и речи быть не могло. • Княжество Московия переименовано в Российская Империя (Russia) 2 ноября 1721 года новоиспеченным императором российским Петром I. В тот же год Москву, как столицу государства - заброковали и перенесли в Санкт-Петербург. В 1728–1730 опять вернули в Moscow, а в период 1730–1917 - опять St.Petersburg…

КРЫМСКОЕ ХАНСТВО (крым. Qrm Hanl, ) — государство крымскотатарской династии Гиреев существовало с 1441 по 1783 годы — основано Хаджи І Гераем - вследствие политического распада Золотой Орды - с 1478 года, со времени правления его сына Менгли и до середины 16 века Крымский Ханат - протекторат Османской империи. толица крымских татар - Бахчисарай (1532—1783). Крымский Ханат держал в вассальной зависимости кочевников Ногайской, Буджацкой, Едисанской, Перекопской орд, а также княжество Московию (см. и анализируй "Константинопольский мирный договор" от 14 июля 1700 года, освобождение Московии от ежегодной дани Крымскому ханству). Крымскотатарская орда или Крымский Ханат занимал территорию Крыма, степи Северного Причерноморья в междуречье Днестра и Дона, а также земли северной Кубани. • В течение 15-18 века Крымский Ханат вел перманентные войны с северными соседями: Запорожскими казаками, Литвой, Польшей, и Донскими казаками. Неоднократно совершал большие охоты на рабов в Украину.

УКРАИНА (UKRAINE, RUTHENIE). Отдельная тема, обязательно расшифруем все спрятанные исторические данные... Создатель первой украинской конституции Филипп Орлик (1672–1742) гетман Украины, государственный деятель Войска Запорожского, ближайший соратник гетмана Ивана Мазепы, после смерти которого был провозглашён в Бендерах гетманом Правобережной Украины. Автор правового документа, известного как «Конституція Пилипа Орлика» 1710 г. • В 1711 году, в рамках союза с Турцией и гетманом Филиппом Орликом Крымский Ханат совершает рейд на Слобожанщину с целью ослабления Московии, и участвует в походе Филиппа Орлика на Правобережную Украину. В 1783 году при помощи Запорожских казаков Крым аннексирован Российской империей. 
• В 1954 году Крым передан в вечное пользование государству Украина (Ukraine). • В 2014 московиты проявили всю свою азиатскую натуру и опять аннексировали Крым, думая что убили двух зайцев, навредив Украине и Крымским татарам. Время покажет ! • 2016 – закончится история Московии окончательно.


***Ты поймешь истинную политику и смысл существования московитов, когда вникнешь в слова австрийского посла в Московии, 17 век (1654 год): "Врут московины с невероятной бесстыдством и наглостью: нисколько не смущаются, когда поймаете их на лжи. В переговорах с иностранцами – московские министры принимают всевозможных мыслимых и немыслимых способов, чтобы обмануть их. Всем известны факты они бесстыдно извращают. Московские торговцы и ремесленники невероятно нечестные. Воров и мошенников полно на каждой улице в Москве, и они ходят безнаказанно. Разговоры московской аристократии низменные, простецкие, гадкие культурному человеку. Главная тема их разговоров и юмора – это очернение других, сплетни и наговоры и дикарская похвальба...". Автор этих слов Августин Мейерберг (Augustin von Mayerberg) австрийский посол в Москве (Augustin Freiherr von Meyerberg und seine Reise nach Russland by Friedrich von Adelung, Augustin Mayer (freiherr von Mayerberg) Переиздана в 1827.

Русолюб и украинофоб, не брызжи слюной! Учи историю... Принятие самого понимания "быть обманутым!" - действительно, трудно. Но… страшнее слепое следование, без аналитики - это удел слабых и малообразованных! Сегодня есть возможность открыть старые документы мировых архивов, к тому же - к нашим услугам онлайн-библиотеки (бесплатные и платные)… НЕ ДАЙ СЕБЯ ОБМАНУТЬ. УЧИСЬ АНАЛИЗИРОВАТЬ. Не умеешь читать - возьми словарь! Не умеешь думать - учись… никогда не поздно стать на путь самообразования и просвещения… Но не оставайся безучастным, идущим на заклание под названием-фантиком "ВЕРА". Мы потихоньку разберемся во всех закрученных и вывороченных фактах и восстановим истину. В данном блоге практически каждая статья содержит исторические данные, тщательно проверенные из достоверных источников, даются ссылки на оригинальные книги и карты.
 
© likagordasky
Flag Counter

Рашизм

Победим, наша сила несметна,
Гений Сталина в бой нас ведет.
Наша армия в битвах бессмертна,
Как бессмертен cоветский народ. 
З інтернету

Тези цієї статті не є результатом моєї творчості. Усе вже було багато разів проговорено іншими авторами, і просто зібрано тут в одне ціле.
Рашизм - це ідеологія й практика правлячого режиму Російської Федерації, яка базується на ідеї зверхності "російських співвітчизників", їхньої "особливій цивілізаційній місії", антидемократизмі й неоколоніалізмі радянсько-імперського типу, використанні православ'я як моральної доктрини, та на геоекономічних інструментах, у першу чергу, енергоносіях.
Паралелі з нацизмом напрошуються самі собою. Обидва режими, мімікруючи й використовуючи слабкість світового порядку, витікаючи з бажання реваншу, граючи на конфліктах між гравцями-державами, змогли достатньо окріпнути й кинути виклик усьому світові. Обидва вони базувалися на неподоланій моральній спадщині своїх попередників-імперій.
Втім, теперішня РФ оперує набагато більшим людським і збройним потенціалом, аніж Німеччина кінця 30-х. Чого вартує тільки ядерна зброя.
Термін "рашизм" - неідеальний, бо вже містить у собі закид росіянам.
Але словосполучення "німецький нацизм" міцно закріпилося в усьому світі. Адже більшість німців підтримало його, або принаймні пасивно прийняло.
Тож тепер саме від росіян залежатиме, чи отримає таку ж етнічну конотацію режим сучасного Кремля.
Ідеологічні засновки й внутрішні обставини рашизму
"Ужасным поступком было закрытие Саровской обители, изгнание монахов, осквернение святынь, но промысл Божий даже этот дурной и страшный поступок обратил к добрым последствиям: именно здесь, в обители преподобного Серафима, наша страна получила то, что мы называли "оружием сдерживания". В условиях холодной войны именно появление ядерного оружия предотвратило третью мировую войну с ее самыми страшными и губительными последствиями."
Митрополит Московський і Всея Русі Кірілл, 11 вересня 2009 року

Центральна категорія рашизму - "соотєчєствєннікі", аналог нацистських "фольксдойчів" із російськомовністю як основною ознакою. Вторинна їхня ознака - приналежність до спільного "отєчєства" як підстава для подальшого спільного громадянства, та для включення всіх "своїх" в одну державу.
Рашизм не є вузько етнічним. Він тут ближчий до "арійської" концепції, котра включала в себе практично всі германські народи Європи. Риторика "захисту співвітчизників" також неначе взята з 1938-го.
Рашизм є ідеологією, базованою на міфі переможної "Великої Вітчизняної Війни". Саме це й дає моральне право на подальше насильство щодо "нацизму". Агресивна військова доктрина, із правом війни за кордонами РФ і правом на превентивне застосування ядерної зброї, завершують світогляд атаки під маскою "захисту".
Рашизм базується на дефіциті пам'яті й відповідальності за імперські та комуністичні часи. Геббельсівська пропагандистська практика сучасної Росії нав'язує цензуровані картини минулого. Свіжі фільми-агітки на замовлення російського Федерального агентства з культури і кінематографії є "танками свідомості", мотиваторами вбивати "ворога". Вони готують людей до війни.
Широкі верстви ностальгуючих за СРСР, що прагнуть реваншу після "великої поразки" 1991 року, є опорою рашистського режиму.
Покруч радянських і російських імперських традицій, що формується пропагандою, ренесанс Сталіна - наслідок моральної пустоти суспільства.
Брак сенсу в щоденному існуванні простого росіянина ,з його безробіттям і алкоголізмом, штовхає до військової героїки як простого змісту життя.
Вкотре відроджується стадний колективізм, падіння вартості індивіда.
Рашизм твориться елітами із кримінально-кагебістською свідомістю. Для цих людей можливо все, вони - без моральних гальм.
Безкарність злочинців попередніх часів заохочує до нових злочинів. І Путін, і Янукович, власне, як і Гітлер, прийшли до влади демократичним шляхом. Це свідчить, що їхні погляди й методи є близькими для широкого кола громадян.
Моральне опертя рашизму - Російська православна церква, яка не опонує антигуманному режимові, а навпаки - освячує його, виправдовує й організаційно підтримує.
Міжнародні обставини
"Ми довідалися про це з повідомлень ЗМІ. 
Це (угода між Росією і Україною щодо продовження терміну 
базування ЧФ у Севастополі) - двостороння справа Росії й України, 
які є партнерами НАТО".
Джеймс Аппатурай, 
офіційний представник НАТО, 22 квітня 2010 року.
Зона впливу Росії - це беззаконня й насильство, це вбогість і безглуздя. Придністров'я, Південна Осетія й Абхазія, Чечня й Дагестан - яскраві приклади "нового російського порядку".
Україна, руками свого керівництва знищуючи свій суверенітет, також стає частиною цієї зони.
Пробою сили рашистського режиму була війна в Грузії.
І знову аналогії прослідковуються досить чітко: Південна Осетія - це "Судети" сучасного світу. Місцеві "судетські росіяни" стають форматом, у якому російський паспорт стає територією путінської РФ. Цинічне спонсорство місцевих режимів, цинічна роздача російських паспортів, і таке ж цинічне "миротворство", "захист співгромадян", і не допуск міжнародних сил - усе цевдалося. Усе залишилося безкарним.
Невиразна резолюція ОБСЄ не мала жодних практичних наслідків - ні санкцій, ні обмежень для російської політичної еліти. ООН - копія довоєнної Ліги націй, та ще й із правом вето в агресора.
Далі - ще веселіше. Світоч демократії США, самоусунувшись з Європи, займається із Кремлем ядерною "розрядкою" без особливих обтяжень для останнього, без кари за акт агресії проти суверенної держави.
Аналогічно виглядає "розрядка" між Польщею й Росією на фоні ран Грузії, що кровоточать. Цинізм. Продаж "Містралів" Францією - цинізм.
Еліти ЄС є або "шрьодеризованими", або залежними від Кремля. "Цивілізованому світові" чужі наші проблеми. Вони ніколи не опинялись в ситуації, щоб саме їхнє право на існування заперечувалося, з репресіями й асиміляцією такої глибини, з таким колоніальним визиском.
Як результат, для рашистської еліти на найближчі 4 роки відкривається унікальний коридор можливостей. Можна робити майже все, і нічого за це не буде. "Це - внутрішня справа Росії й України", кажуть єврочиновники на останні події. Справжній зміст цієї фрази: "це внутрішня справа Росії".
Приблизно така внутрішня справа, як її зачистки чеченських аулів.
Роль України, та наслідки для неї
"Украинцы - это растерянный народ - 60% - 
нашого, русского народа, и 40% - 
ненавидящего нас народа, это проамериканские враги". 
Олександр Дугін, 11 серпня 2009 року

Рашизм не придумав нічого нового щодо України. Як Австрію в 1938-му, її чекає аншлюс.
Втім, специфічною рисою є те, що не всі українці надаються до такого недружнього поглинання. Тому частину з них треба звести до "галичан", затаврувати як "нацистів", щоб потім успішно "денацифікувати".
Романтична концепція "об'єднання слов'янських народів" виявляється просто потребою свіжого гарматного й дешевого трудового м'яса, можливістю подальшого ефективного економічного визиску й промивання мізків для гарантування собі легітимності.
З чим Україна входить у цю кризу?
У нас немає власних моральних авторитетів світового рівня. Немає високих адвокатів України у світових столицях. Немає власного голосу на чужині. Адже нас видно або крізь московські окуляри, або дуже здалека - депресивно, нецікаво й неважливо.
При негативному сценарії подій, в Україні встановиться маріонетковий режим, керований зсередини радниками Кремля. Відбудеться знищення й витіснення в еміграцію тих, хто вміє, і має сміливість говорити альтернативно, потужне придушення громадянських свобод, заблокування кордону для звичайних громадян. Цей сценарій видається мені вірогідним.
Можна розглядати й страшніші версії.
У Сербії й Чечні були можливі етнічні чистки - чому це неможливо в Україні? Невже "зачистка" України руками самих громадян України, за дружньої допомоги правлячих рашистів - настільки нереальна? Хочеться повоювати з Китаєм чи знову освоювати Сибір - невже неможливо організувати й таку можливість, чи тепер такий страшний дефіцит товарних вагонів?
А чи традиція колабораціонізму була перервана люстрацією й адекватним осмисленням нашого минулого?
При середньозваженому сценарії - триватиме повільна "азієінтеграція", правитиме тупуватий неефективний авторитарний режим. Проявиться конфлікт інтересів спайки Янукович-Кремль з економічними націоналістами Донбасу. Ми й надалі житимемо в болоті неприйнятих рішень. Цей сценарій я вважаю найвірогіднішим.
Існує й позитивний сценарій.
Потужний виступ опозиції з переконливою перемогою на місцевих виборах хоча б у частині України, з потужною парламентською кампанією, з успішною мобілізацією громадян, та перемогою на президентських виборах 2015 року.
Я б найбільше хотів вірити в нього. Але поки що українська опозиція займається прикладною граблістикою, а не боротьбою за Україну й за свою політичну перспективу.
Який із цих сценаріїв зреалізується - прямо залежить від нас.
Насамкінець
Ситуація не є безнадійною.
Існує інша Європа, яка не сп'яніла від газу й "перспектив модернізації Росії", для якої цінності демократії й прав людини не є пустим звуком. І ми повинні до тої Європи достукатися.
Існує США, котре також пам'ятає про свої цінності.
Існують європейські еліти, прикриті власними ядерними парасольками, якісний національний інтерес котрих у кінцевому результаті таки переможе короткотерміновий економічний егоїзм. Об'єднана Європа, як один із центрів світу, не дозволить себе руйнувати рашистській Росії.
Сама нова рашистська імперія буде недовговічною - надто багато протиріч усередині неї. Її демографічна катастрофа, фальшива ідеологія, пробудження пригноблених народів, у тому числі й росіян, - змете корумпований режим, і створить новий порядок денний для цілого регіону.
Але найважливішою є наша сила й солідарність, наша віра в майбутню Україну. І наші дії задля того, щоб її зберегти.
Остап Кривдик, спеціально для УП
______________________________


Рашизм - квазіідеологієя, що склалася на території Росії на початку XXI століття. Являє собою еклектичну , суперечливу суміш імперства, великодержавного шовінізму, ностальгії за радянським минулим і релігійного традиціоналізму. Рашизм протиставляє себе західним, ліберально-демократичним цінностям та інститутам, таким як вільні вибори, громадянські права і свободи. У зовнішній політиці є обгрунтуванням агресивної, загарбницької позиції, відомої як «збирання земель руських» . Академічно рашизм не формалізований і існує тільки для виконання тактичних завдань уряду Росії початку XXI століття за допомогою щоденної масованої пропаганди серед населення країни.

Ватник - рядовий апологет рашизму. Психологічно відрізняється низькою здатністю до самостійного критичного мислення, високим ступенем сугестивності. Часто малоосвічений. Відтворює окремі, сформульовані в лозунговій формі (див. «Крим наш!") положення рашизму. Модель споживання ватником інформації міцно пов'язана з телемовленням: для функціонування в активній фазі йому потрібно 2-3 години телепропаганди на день.

Георгіївська стрічка (в критичній літературі також «Колорадська стрічка») - відмітний знак агресивних прихильників рашизму під час скоєння ними актів насильства щодо дисидентів. Так рашісти відрізняють один одного під час мітингів, маршів, нападів на прихильників альтернативних точок зору, а також на окупованих територіях. Ідея використовувати георгіївську стрічку як символ з'явилася ще до встановлення рашизму в якості панівної ідеології. Спочатку вона була даниною пам'яті в свято 9 травня - день перемоги СРСР над нацистською Німеччиною. За своїм початковим призначенням використовується нечастл.
http://yury-nesterenko.livejournal.com/190735.html

Див. також
Имперский «рашизм»: бессмысленный и беспощадный

___________________

Що таке «рашизм»?
Про ідеологічне коріння російсько-українського конфлікту
В основі будь-якої загрози для нормального життя людей у світі, хоч би в чому ця загроза  виявлялася — соціальні конфлікти, злочинність, аморальність тощо, - лежить соціопатія.

Соціопатія — це соціальна хвороба особистості, зумовлена ураженням її волі і свідомості так званим «комплексом сваволі та ілюзій», тобто «комплексом», що перетворює волю на свавілля, а свідомість - на ілюзії. Ця хвороба в різних країнах і в різні часи виявляється в різних видах, що мають свою власну специфіку і симптоматику. Вона може вразити будь-який народ: наприклад, у ХХ столітті ця біда сталося з німцями, що захоплювалися нацизмом.

Російсько-український конфлікт став виявом соціопатичного «комплексу», що вразив частину росіян, який зветься «Рашизмом» (від слова Russia в англійській транскрипції).

Рашизм, як різновид соціопатії, можна визначити таким чином: «Рашизм - це ідеологія, що базується на ілюзіях і обґрунтовує, у свою чергу, припустимість будь-якого свавілля заради хибно трактованих інтересів російського суспільства».

У зовнішній політиці рашизм виявляється, зокрема,  у порушені принципів міжнародного права, нав’язуванні світові своєї версії історичної правди виключно на користь Росії, у зловживанні правом вето в Раді Безпеки ООН тощо.

У внутрішній політиці проявом рашизму є порушення прав людини на свободу думки, переслідування учасників «руху незгодних», використання ЗМІ для дезінформації свого народу тощо.

Взагалі в політиці рашизм виявляється як порушення «золотого» правила політичної етики: «Не створи свавілля! Бо свавілля руйнує світоустрій». Створений Російською Федерацією конфлікт з Україною - це прояв рашизму у вигляді політичного свавілля — порушення суверенітету України.

Використання саме такого «пояснювального інструментарію», як концепція «рашизму», дає змогу, зокрема, глибше зрозуміти коріння сьогоднішнього російсько-українського конфлікту, який не можна зводити лише до підступів політичних маргіналів, бо вони роблять те, що їм дозволяє народ.

Але ліки від хвороби рашизму, що вразила частину росіян, які підтримують антиукраїнську політику, вже визрівають в російському суспільстві. Найефективнішими ліками від цієї хвороби стануть російські ж АНТИРАШИСТИ.

Росія, завдяки їм, неодмінно одужає, і тоді російсько-українські відносини стануть справді братніми.

Олександр КОСТЕНКО, професор
______________________________________________________________

Рашизм - це ідеологія і соціальна практика правлячого режиму Російської Федерації , які характеризуються такими [шістьма] ознаками і рисами:
[1] обгрунтування за расовою ознакою переваги і винятковості лише російської нації, що в силу цього проголошується панівною;
[2] нетерпимість і дискримінація стосовно інших «чужорідних», «ворожих» націй і національних меншин;
[3] заперечення демократії і прав людини;
[4] насадження режиму, заснованого на принципах тоталітарно-корпоративної державності і вождизму;
[5] затвердження насильства і терору з метою придушення політичних противників і будь-яких форм інакомислення;
[6] мілітаризація суспільства, створення воєнізованих формувань [дружини, казаки - те саме що штурмовики в Третьому Рейху] і виправдання війни як засобу вирішення міждержавних проблем.
Рашизм веде до повного заперечення прав і свобод людини, він несе в собі потенційну і реальну загрозу миру і безпеки людства.

За кого Крым?

Судя по заявлениям крымчан все никак не за регионалов.
А по делам? Спикер Константинов - организовавший всю эту заварушку при поддержке Пуцена и подкинув красивые лозунги русского мира является самым богатым человеком в Крыму.

Крымский спикер Владимир Константинов за 2011 год поднялся в рейтинге богатейших людей Украины журнала «Фокус» с 89-й позиции на 87-ю. При этом сумма, в которую издание оценило имущество Константинова, уменьшилась с 156,6 миллионов долларов до 137,3 миллионов.

«Спикер крымского парламента отрицает свою нынешнюю причастность к приписываемым ему строительным компаниям и уверяет, что занимается исключительно «общественной работой». Но именно структурам «Укрросбуда» государство доверяет миллионные бюджетные подряды. За последний год близкие к Константинову фирмы выигрывали тендеры на самые разнообразные работы — от строительства детских садов и проектирования театра до реставрации памятника и капитального ремонта симферопольских тротуаров», – пишет издание.

Владимир Константинов в 2011 году в рейтинге двухсот богатейших людей Украины занял 89 место. За 2010 год капиталы Константинова увеличились на 60, 2 миллиона долларов: с 96,4 млн. в марте 2010 до 156,6 млн. в марте 2011 года.

Между тем, согласно декларации Константинова о доходах за 2010 год, общая сумма доходов крымского спикера составила 381 тысячу 382 гривны, из которой  182 855 гривен – заработная плата, 182 420 гривен – дивиденды и проценты и 16 107 гривен – материальная помощь.

Кроме того, В.Константинов указал, что является собственником спортивно-оздоровительного комплекса общей площадью 5959 кв.м, квартиры почти 107 кв.м, пяти нежилых помещений, пяти автомобилей – Chevrolet Corvette, Porch Cayenne, BMW,Jeep Wrangler, Lexus.

Также спикер задекларировал 689 859 гривен на банковском счету.

«Как ни крути, его компания – ведущий застройщик Крыма. А характер земельных отношений на полуострове таков, что без помощи власти получить необходимые участки попросту невозможно. Не зря компания «Консоль» (так ранее назывался актив Константинова) значится в биографиях многих крымских мэров и депутатов», – поясняет «Фокус» формулу успеха «регионала» Константинова.

Воюйте ребяты за руцкий мир - ибо при новой власти - возможно - этому патриёту пришлось бы несладко.

Как бандеровцы в схронах москалей варили.

Как бандеровцы в схронах москалей варили. Страшилка от российского политика (ВИДЕО)

Соседняя Россияне не перестает удивлять страшилками об украинских националистах. На днях очередной ужас о бандеровцях озвучил председатель российской партии «Родина: здравый смысл» Михаил Делягин . По его словам, в каждом бандеровском схроне был огромный чан, в котором они заживо варили врагов ради развлечения. «Телевизора у них же не было», - заметил Делягин. Можно было б простить ему подобное заблуждение, если б он был каким-то городским сумасшедшим, но Делягин в России – человек известный, к тому же ученый. Вот что пишет о нём российская Википедия: Михаил Делягин — российский экономист, публицист и политик. Действительный член РАЕН, доктор экономических наук (1998). Директор Института проблем глобализации. Главный редактор журнала «Свободная мысль», председатель редакционного совета открытой электронной газеты ФОРУМ.мск (forum-msk.org). Бывший председатель идеологического совета партии «Родина», ныне председатель партии «Родина: здравый смысл». Бессмыслицу о бандеровцах Михаил Делягин озвучил в своей программе «Час Делягина», которая была посвящена взаимоотношениям России и Украины.

Это я видел сегодня 1 декабря

Узнав о готовящемся сегодня продолжении крестного хода, проходившего в ноябре в Киеве и Одессе я по ссылке нашего блоггера нашел инфу, что это будет 1 декабря в 11:00 от Софиевской пл. до Арки Дружбы народов. Решил принять участие, несмотря на боль в спине.

Предыдущий ход по информации Епархии в составе 3 тыс. чел. прошел от Лавры до Парка Славы. Вот некоторые фото прошлого хода:

Православные верующие выразили свою поддержку единству Русского мира и выступили против подписания ассоциации с Евросоюзом, против содомизма, однополых браков, легализации наркотиков и прочих чуждых христианскому миру псевдоценностей. После заупокойной литии по павшим героям Великой Отечественной войны в Парке Славы ход направился к Кабинету министров и к Администрации Президента, где были переданы письма с протестами против внешней политики на ассоциацию с ЕС.

А обещанного продолжения 1-го декабря я не нашел. На Софиевской площади никого не было. Мне всучили листовку с приглащением к памятнику Шевченко, где готовилось продолжение Евромайдана. В сторону университета уже двигались небольшие колонны молодых людей, выкрикивающих свои гасла.

В 11:30 у Михайловского собора я увидел уже многотысячную толпу, готовившуюся присоединиться к мероприятию по листовке. Вот снимки того, что я увидел:

На обоих снимках слева от микроавтобуса ВО Батькивщина с громкоговорителем депутат ВР Парубий.

Не знаю сколько уже было народу возле университета в 11:30, но здесь были каски на головах, спецодежда и белые палки у координаторов.

Но где же крестный ход? Я прошел весь возможный путь до Арки дружбы народов, опрашивая всех, но никто ничего подобного не видел. А у Арки шел монтаж торговых ларьков, очевидно, укрепящих дружбу народов. Вот они:

На этой торговой ноте я и повернул домой. В подземном переходе под Европейской (!) площадью у выхода к гостнице "Днепр" увидел последний кадр, завершивший мой несостоявшийся Крестный ход с православными. Вот он:

Ни на диктатуру, ни на демократию это не похоже.

Так кто знает, почему отменили Крестный ход, и было ли объявление об отмене?

Прошу извинить меня за неадекватное поведение фотографий, не слушаются. Выведу все в формат, а после "Публиковать" они разбегаются.

 

 

 

Русский народ — российская нация

Виктор Аксючиц

Спор о нации

Свадьба в купеческом доме

Национальный вопрос в современной России – это прежде всего русский вопрос. Поэтому без русского национального возрождения бессмысленны всяческие программы «толерантности», «межнациональных отношений» и «укрепления единства российской нации и этнокультурного развития народов России». Ибо без русского народа не будет России, а значит и никакого «этнокультурного развития», и никаких народов России.

Читать далее »

Сага про Україну

Два варіанти зробив, анімашку, і ось відео...lol



Про тяжку долю русского міра в Україні.

Аналіз демографічної ситуації в Україні свідчить про невпинне чисельне зменшення населення, що ідентефікує себе, як росіяни. В той же час в регіонах, де частка українців не на багато менша  100% демографічні проблеми у вигляді депопуляції або взагалі відсутні.або суттєво менше виражені, ніж, наприклад, на сході країни. Соціальні аспекти, а також якості, притаманні окремим групам населення, тільки посилюють ці тенденції. Таким чином з часом проблема руского міра зникне сама собою (до речі, не тільки в Україні, але і в самої Росії)



Багато статистичного матеріалу на підтвердження цих тез можно знайти за адресою  http://texty.org.ua/pg/article/editorial/read/27739/Russkij_mir_vymyraje_Naselenna_Skhodu_Ukrajiny_i

В якості невеличкого коментаря:
1.З приведених даних ніби випливає, що російська експансія зникне природнім шляхом, і проблема розсмокчеться сама собою.Та чи не є це тим бажаним, яким ми намагаємося замінити реальність? В житті, на Сході принаймні, щось не помітно українізації, а от ріст агресивності руского міра видно неозброєним оком.
2.Не варто пояснювати весь негатив, що ми маємо на промислових Сході і Півдні тільки впливом русіфікації. Чим більш урбанізований регіон, тим більше там соціальних проблем незалежно від того хто ті регіони населяє. На загальному тлі ЗУ Львівська та Рівненська області, де вага міського населення найбільша виглядають так майже, як Донецька та Луганська області на тлі України.
3.Пов"язування електоральних уподобань з історичними кордонами впритул аж до пробатьківщини слов"ян, звісно виглядає красиво, але все значно простіше і прозаічніше. Кількість голосів за ПР знаходиться у тісному прямому кореляційному зв"язку з часткою російськомовних, росіян за національністю, міського населення. В свою чергу перелічені групи концентрувалися на Сході і Півдні в результаті впливу політикі Росії, як метрополії, мета якої була освоєння родовищ корисних копалин. Якби вугілля та залізна руда були, наприклад, на Київщині та Черкащині, то карта голосування була б іншою.