КУТЯfest на Євромайдані
Дата: 6 січня, 15:00 – 19:00
Місце: Лядські ворота, Майдан Незалежності
Організатори: Креативний простір Євромайдану, громадські активісти, ДемАльянс, Братство козацького бойового звичаю «Спас», Інформагенція ПРО
Проект Різдвяне Майданування 6 січня започатковує новий Всеукраїнський фестиваль КУТЯfest. Святвечір здавна в Україні був родинним святом. Незважаючи на невпинний розвиток технологій, урбанізацію, історичні події, різні українські традиції й звичаї до нині об’єднують наші родини за таїнством Святвечора. Побачити, як святкується цей сакральний вечір у 24 областях України й АР Крим, почастуватися різноманіттям 12-ти страв й зробити за рецептом власної родини традиційну кутю, - усе це стане можливим завдяки об’єднанню української спільноти на Євромайдані, яка вже є унікальною родиною на мапі світу. 
Протягом трьох годин усі, хто завітає на КУТЯfest, зможе розповісти й показати, як у його родині готується кутя й поділитися особливими традиціями Святвечора, послухати українських колядників, відтворити атмосферу таїнства свята – від спільної молитви до обряду вечері, частування, спільного колядування. Окрім того, Євромайданівська родина запалить свічку єднання як символу родинного затишку, добробуту й захисту. 
Нині ж організатори Всеукраїнського фестивалю КУТЯfest запрошують господинь приносити свої особливі страви на святвечірній стіл, якими почастують усіх євромайданівців.
Всеукраїнський фестиваль КУТЯfest стане щорічним завдяки Вам, дорогі співгромадяни!
Творімо спільну історію у великій родині України!

 

Дзень-дзень, дзень-дзе-лень,
Різдвяні дзвіночки співають
Дзень-дзень, дзень-дзе-лень
 На свята до всіх завітають.

 

Миколаю, не барися,
Не роздумуй, не гадай,
За роботу вже берися,
Подаруночки роздай!

Ми від року і до року
Зустрічаємо гостей,
І лише зачуєм кроки,
Вже чекаємо вістей,
Але той, хто прийде нині
Принесе нам чудеса,
І у лісі, і в долині
Миколаєва краса!

    

Віщують дзвоники усім…
Наснаги і здоров’я.
Бо з Божим Словом – успіх, сміх,
Душа не знає горя.
Різдвяна ніч... Таїнства час...
Всі ми чекаєм дива...
Хай лине пісня чарівна,
 Весела і щаслива.

                                     

      

 

                                                                         

Слова і музика - Кость Москалець , співає Тарас Чубай На шляху до Вифлеєму Сніг засипав землю темну, І на всю пустелю білу Зірка перша мерехтіла.

Цілу ніч вона вела,  Де стаєнка є мала. Там Пречиста Діва сина Повивала, люляла.

Пастухів сопілки грають  Сина Божого вітають. Над вертепом, понад степом Білі ангели кружляють.

Три царі зі Сходу йдуть  І дари свої несуть. Поміж темряви густої Бога-Світло віднайдуть.

Забере неситий Ірод  Ладан, золото і миро. Але кожен по своєму, Ми дійдем до Вифлеєму.

Під ногами сніг рипить,  Наша зірка мерехтить, І безмежної любові Може серце не вмістить

Серебро,огни и блестки,-
Целый мир из серебра!
В жемчугах горят березки,
Черно-голые вчера.




Это - область чьей-то грезы,
Это - призраки и сны!
Все предметы старой прозы
Волшебством озарены.





Экипажи,пешеходы,
На лазури белый дым.
Жизнь людей и жизнь природы
Полны новым и святым.







Воплощение мечтаний,
Жизни с грёзой игра.
Это мир очарований,
Это мир из серебра!





                          
                           С наступающим Новым годом!!!
                            

Христина Соловій виконала одну з найбільш незвичайних і поетичних авторських колядок на слова Богдана-Ігоря Антонича.

У 431 році на Ефеському соборі було прийняте рішення про святкування Різдва Христового напередодні початку Нового року, саме 25 грудня. В ті часи це був наступний день після зимового сонцестояння, коли світло перемагає темряву, коли збільшується день та зменшується ніч. 
     Всеправославний Собор в Константинополі 1923 року під проводом Вселенського патріарха підтвердив, що православні християни згідно із точнішим Григоріанським календарем, який значно наближений до астрономічного, відзначають Різдво Христове 25 грудня. Більшість православних патріархів, включно із Вселенським, відзначають Різдво Христове саме 25 грудня. Йдеться про Антиохійську, Олександрійську, Кіпрську, Болгарську, Румунську, Елладську і низку інших православних Церков.
Майже всі  християни, за винятком Росії та декількох країн, колишніх сателітів, святкують Різдво саме 25 грудня. Та не лише католики, але й протестанти, які складають більшість у США та значну частину у Європі, та православні Вселенського патріархату в Туреччині та Греції, в США та Канаді, а також православні церкви Греції, Румунії, Болгарії. Також греко-католики (українці) Канади, Бразилії, Аргентини, святкують Різдво 25 грудня.  Тож Україна за чверть століття ще не вийшла з російської дати, святкуючи Різдво 7 січня у компанії з агресором, а також Сербією та Грузією. Симптоматично і те, що досі російська церква домінує на теренах України, а причина банальна -- не було ще в Україні проукраїнського президента.

Задум більшовиків- комуністів був у тому, щоб поступово замінити християнські традиції власною атеїстичною ідеологією.  До 1929 року Різдво святкували 25 грудня, а починаючи з кінця 1929 року в СРСР святкування Різдва було офіційно скасовано.
Пізніше, з кінця 1947 року, перший новорічний день 1 січня став для радянських громадян святковим і вихідним. На додачу, різдвяна зірка на ялинках стала п’ятикутною, подарунки дітям почав роздавати не Святий Миколай (тобто Санта Клаус), а самозванець без роду і племені – Дід Мороз. Святкові настрої радянських людей були перенесені з Різдва Христового на непомітний раніше і цілком атеїстичний Новий рік. Ось чому і потрібно було більшовикам змінити дату Різдва на 7 січня. 
Російська агресія, як реакція на європейський вибір України, переконала українських громадян, що Росія не дружня країна і, що треба повертатися до загальнохристиянських цінностей, на основі яких побудовані розвинуті Західні суспільства. Є необхідність розділити радість свята Різдва Христового з двома мільярдами християн по всьому світу – це особливе відчуття єдності. Перенесення уваги зі світського свята на релігійне міняє всю атмосферу передсвяткових очікувань і в наші душі просякає все більше світла Христової зірки, а не кремлівської. Тоді, біля 90 років тому, більшовитсько-комуністична влада змінила ці святкові акценти на користь атеїзму.
 Чимало українців вже вирішили самостійно відновити дату урочистостей , яку в СРСР змінили у 30-х роках на 7 січня, на користь святкування Різдва Христового 25 грудня. Адже багато з нас мають друзів і знайомих у Європі та США, спілкуються з іноземцями, в тому числі і через інтернет, тому виникає бажання повернути чільне місце Різдву у зимових святкуваннях замість «новорічної ейфорії», яка залишилася нам у спадок від радянського режиму.
75% православних церков у світі відзначає народження Христа саме 25 грудня, і лише 25% (в тому числі і Україна) продовжують триматися за російські догми. 

      Наведу такий цікавий факт, що у 2101 році Різдво за Юліанським календарем буде відзначатися вже 8 січня, а не 7 січня. За кожні 128 років набігає одинь день. Тож календар від Юлія Цезаря, яким Європа користувалася до XVI століття, довів свою недосконалість і був довшим за астрономічний на 11 хвилин.
      Папа Римський Григорій ХIII у жовтні 1582 року запровадив новий календар, названий на його честь григоріанським. Згідно з ним, після 4 жовтня одразу настало 15, тобто була усунена різниця в десять днів. Цей календар лише виправляв, тобто уточнював старий календар і наблизив календарний рік до астрономічного року.
     Після корекції розбіжності згідно нового календаря з астрономічним, дата Різдва 25 грудня, знову відповідала початку збільшення дня і зменшення ночі після зимового сонцестояння.
     Перенесення Різдва з 25 грудня на 7 січня – це свавілля комуністичної влади СРСР. Тепер прийшов час відновити справедливість та святкувати Різдво християнам України разом із усім світом.

Як колись гуцули святкували Різдво? Зимові звичаї та гуляння в Карпатах. Дух обрядів. Кожен гуцул мав колядувати, кожен вертеп складався тільки з чоловіків, гуцули ходили з бартками і дзвіночком в руках, був старійшина - береза, який керував обрядом і колядниками. Гуцули навть у страшний мороз ходили колядувати, господарі їх щедро частували: давали не гроші, а пряники, випічку, цукерки, бублики, коржики, пташки, пампухи та інші прянощі. Як це все було, написав один старий гуцул, читайте: http://spadok.org.ua/zymovi-zvychayi-ta-obryady/k-ne-bulo-by-rizdva-ny-voskresla-by-vesna