Да, ну і далі. Власне, той же шовінізм і нацизм, може використовувати фашизм, але, як додатковий засіб, для утримання та зміцнення своєї влади. Саме для утримання влади. Якщо в них нема влади, то і фашизм вони не зможуть застосувати.          Там, ще є згадка за расизм. Це взагалі згадка ні про що. Що мається на увазі? Ксенофобія? Релігія, яка також може бути причиною расизму. Та і сама расова дискримінація має стільки застосувань, і я щось не пам’ятаю, щоб жодне стало причиною виникнення фашизму. Навіть той же апартеид в ПАР, чи рух Ку-Клукс-Клан в США, не зробили політику цих держав фашистські  орієнтованими.          А ось ще одна ідеологія, яка використовувала фашизм, так само, як і нацизм, це комунізм, чомусь не згадується. Власне це і зрозуміло, якщо згадати те саме джерело, про яке я казав. Це «Большая российская энциклопедия». Чому, мабуть пояснювати не треба.          Але там далі є і правда. Ось чим страшні таки визначення. Де поряд йдуть  перекручування, брехня, і правда. Створюється ілюзія досить компетентного експертного висновку.         Буду переходити до суті, а то я так можу в дебрі залізти. Наприклад той же шовінізм. Хто у нас при владі зараз? Окрім бандитів, це руськіе нацисти. Але вони були би нацистами в себе, а в нас вони шовіністи. Це ознака фашизму? На мій погляд, так.                Нижче, в тій статті, пояснюються більш розгорнуто ознаки фашизму. Перший пункт знов за раси, нації і т.д. Ну, я про це вже казав. Не буду повторюватися.        Далі є така фраза.       «заперечення демократії та відкритості влади»        Ознак демократії багато, назву явні, які зараз зазнають утисків.        Свобода слова. Що з двома ТВ каналами зробили, пам’ятаєте? Що з регіональними ЗМІ робиться, знаєте?        Свобода зібрань. Якщо якесь з них загрожує владі, миттєво з’являється рішення суду і за абсурдними причинами забороняється.        Свобода віросповідування. Мабуть, не треба нагадувати, з якою церквою зараз співпрацює влада на рівні держави. Наша, українська, зазнає не просто утисків, а вже просто, нахабно, відбирається її майно.              Відкритість влади. Як ви вважаєте, вона зараз відкрита? Відповідь, мабуть, однозначна. Ні.             Так, крокуємо, чи ні, до фашизму?       Далі ще одна фраза.        « насадження режиму, заснованого на принципах тоталітарно-корпоративної державності, однопартійності та вождізм»        Власне, корпоративізм, і є основою, для виникнення фашизму. А в нас зараз що? У владі самі олігархи. Власники корпорацій.  Також, мабуть, Ви бачите, що банда(партія) ПРУ намагається витиснути всі іньши партії з політичної арени.        Стосовно, так званого «вождя». Там вище, була згадка про ідеологію культу сильної особистості. З сильною, я вже не кажу, з особистістю, тут важче. Але, тут є, таке собі слово-виручалочка. «Сильної» Погодьтеся, приходить на думку асоціація з чимось величезним. А хто в нас величезний? Так, вірно, цей двометровий шкіряний лантух, набитий кістками та м’ясом. Мені гидко, навіть згадувати його прізвище. Думаю, таких тупих, як він, серед читачив нема, і всі розуміють, кого я маю на увазі. І він влаштовує олігархів. Він представляє собою одну клітинку, як амеба. Амеба існує мільярди років. Вона пристосувалася. Так і ця, велика амеба пристосувалася. Тільки до одного. До крадіжок. Більше нічого не вміє. Олігархів це влаштовує. Він в них, як попка-дурень. Що вони йому кажуть робити та казати, те він і робить. І в той же час підпадає під образ "сильної особистості". Може насупити брови, гримнути на підлеглих, навіть його базарні вислови, та повна неосвіченість, грають на його користь.        Ще один крок до фашизму. Чи не так?        Наступна фраза до Вашої уваги.        «утвердження насилля і терору з метою придушення політичного противника і будь-яких форм інакодумства»        Треба наводити приклад? В двох словах. Знаєте про існування БЮТ? Ні, партія не ідеал, можна сказати, що і не партія зовсім. Власне, така, як і всі, так звані партії, у нас. Але, яка б вона не була, вона є головною загрозою і конкурентом ПРУ. Придушення наочне?        За інакодумство взагалі мовчу. «Голови повідриваю», пам’ятаєте цю фразу? Стосовно мерів міст, з інших партій. А що тоді казати про звичайних громадян? Їх взагалі закатають в асфальт, якщо в них з’явиться інша думка.       Вперед до фашизму! Кроки стають все гучніше та гучніше.       Там ще є одна фраза. Про мілітаризм. Але не буду його зараз розглядати. Він має, досить опосередковане відношення до нашої держави. А вірніше, не має взагалі. Хоча, хто зна, що буде з часом, якщо не вдасться все це зупинити.       Пролог, в мене, мабуть вийде більшим за головний текст.       Отже.       Сухий залишок.       Визначаю статус-кво режиму в Україні, як фашисткій.       І що ж далі? Далі ті самі варіанти розвитку подій, які я пропоную Вашій увазі.

Варіанти

      Не знаю, як Вам, а мені не хочеться жити у фашистській державі. Що робити? Не знаю. Що буде? Ось ці самі варіанти усунення цього режиму від влади, які можливі в подальшому.

      1.Павуки у банці.       Я часто чую таку версію. Мовляв, вони перегризуться і самі себе знищать. Да. Гарний варіант, для тих хто, не хоче нічого робити. Сидіти на березі річки, та чекати, коли повз тебе пропливуть трупи твоїх ворогів.       Сковороду пам’ятаєте? Григорія? Читайте. «Демон проти демона не свідчить, вовк вовчого м’яса не їсть»       Ніколи цього не буде.       Вірогідність цього варіанту, як на мене, дорівнює нулю. Але, даби не вступати у суперечку з прислів’ям «ніколи не кажи ніколи», даю цьому варіанту 1 відсоток.       2.Вибори       З огляду на визначення існуючого режиму, як фашистського, у Вас є якісь ілюзії стосовно цього варіанту?  Так само, як і в першому варіанті, і з тих же причин, даю і цьому варіанту 1 відсоток.       3.Национально-патриотичний       Цей варіант, як кажуть, силовий. З огляду на нашу історію, в нас вистачить наснаги та духу втілити цей варіант у життя. Якби не одна проблема. У нас нема однієї, справжньої патріотичної, національної, української політичної сили, за якою би пішли люди. Є якісь шматки. З власними вождями. Які вже давно стали конформістами.       Звісно, надія залишається, що з’явиться така сила. Дай Бог.       Але, але.       Даю цьому варіанту 40 відсотків.       4.Кишеня       І ось, на мій погляд самий цікавий та найбільш вірогідний, на мій погляд варіант.       Як відомо, всі ці корпорації виникли не на порожньому місці. Вони з’явилися на базі тих мощностей, які були вкрадені у нас. Заводи, фабрики, надра. Чому ми спокійно спостерігали, як в нас все це крали?  Совок, шановні, совок. Він сидить в кожному з нас. Нам вся ця власність подавалася як народна, як якась абстрактна субстанция, на яку в нас не було ніяких документів, ніяких важелів керування нею і звісно ніяких дивідендів. І тому ми байдуже дивилися на те, як все це НАШЕ добро прибиралося. Це той випадок, про який кажуть, «погано лежало». Ось і долежалося.       Але, прийшов час, коли все вже вкрали. І що далі? Вони ж звикли до великих прибутків. А що залишається? А залишається класика. Додана вартість. Як її збільшити? Тут два шляхи. Реконструкція та модернізація тих мощностей, які вони вкрали. Але, це вкрадене, а гроші, які були зароблені на цьому вкраденому, вже їхні, рідні. І потім, політична невизначеність в наший країні. Куди ми йдемо, і як воно все буде? Страшно. Не хочуть, ці, вже рідні кошти, вкладати.       Залишається другий шлях, робоча сила. Якій треба платити, як можна менше. А як можна платити менше? Коли конкурс на робочі місця великий. Щоб люди погоджувалися на мізерну плату за свій труд, тільки задля існування. Але ж мільйони людей, які пішли в свій час з цих заводів, фабрик, вони вже самі навчилися заробляти копійчину. А якщо вони самі, без якихось «благодійників», забезпечують свої потреби, якщо вони відчувають себе незалежними, хіба вони підуть в якусь кабалу? Тим паче за якусь мізерну подачку.       Ні, самі не підуть. Відповідно, треба створити умови, за яких вони вже не зможуть працювати у своєму бізнесі, і хоч-не-хоч, треба йти на біржу труда, створювати конкуренцію. Що ми не так давно і спостерігали з Податковим кодексом.       Ну, а там на підході, ще й Трудовий кодекс. А там, взагалі жах для работяги.        І все це вкупі, називається, «залізти в кишеню» до народу. Але, тоді, коли вони крали заводи та фабрики, вони залазили, в таку собі абстрактну кишеню до людей. А зараз вже ні. Кишеня реальна, своя, рідна. І тут вже байдужих не буде. Що ми і бачимо. Але це, тільки перши паростки. Далі, за всією логікою, повинно бути більше.       І якщо влада не задовольнить їхні економічні вимоги, а вона їх не задовольнить, далі вже будуть політичні. І ця сила цілком здатна знести цей режим.      Я даю на цей варіант 58 відсотків.      Це, мабуть і все.      Да, я не дав ще один варіант. Що цей режим, фашистський, залишиться, зміцніє та буде спокійно панувати в країні. Навіть, не хочу цей варіант і розглядати. Нуль відсотків.

      Інвертування Мною Хибних Образів (ІМХО)      

P.S. Поставити голосувалку? Давайте поставлю.