http://sna.in.ua/?p=4848

29 серпня членством та прихильниками Організації «Патріот України» – Соціал Nаціональної Асамблеї у Василькові було проведено акцію солідарності з робітниками харківського заводу «Гідромодуль». Справа в тому, що згідно чергового рішення Харківського апеляційного господарського суду у справі проти СКТБ «Гідромодуль» на користь буддистської релігійної громади «Аджита» частина українського заводу передається в’єтнамським буддистам.

Як результат по своєму унікальний харківський завод «Гідромодуль» (єдиний на Україні завод де розробляють та випускають гідравлічне обладнання) може припинити своє існування, українські робітники втратять робочі місця і як наслідок спроможність утримувати своїх дітей. Але такі дрібниці мало хвилюють в’єтнамських окупантів адже ними давно заплановано збудувати на території заводу «Гідромодуль» багатоповерхові житлові приміщення для нових тисяч в’єтнамських нелегалів. Усвідомлюючи небезпеку повзучої окупації членство Організації ранком 29 серпня планувало провести чергову акцію по витісненню чужинців з васильківського ринку і одночасно провести пропагандивну акцію на підтримку робітників харківського заводу «Гідромодуль». Чужинцям які незаконно торгують на при ринковій території вдалося помітити частину бійців Організації «Патріот України» очікувала на побратимів в одному з кафе поблизу васильківського ринку. Як результат дев’ять українських патріотів було затримано міліцією яка оперативно виїхала на ринок після дзвінка чужинця. На щастя після втручання депутатів Васильківської міської ради міліція швидко відпустила затриманих. А тим часом серед українських підприємців та відвідувачів ринку агітаторами СNA поширювалися листівки з закликами підтримати робітників харківського заводу «Гідромодуль» в їхній боротьбі з в’єтнамськими окупантами. Васильківці в переважній своїй більшості дуже доброзичливо віднеслись до пропагандивної акції соціал-націоналістів, цікавились як долучитись до боротьби і стати членом Організації, збирались на ринку групами 5 – 15 чоловік і обговорювали боротьбу харківських робітників заводу «Гідромодуль». Мешканці Василькова видохнули з полегшенням коли довідались, що після роз’яснювальної роботи проведеної бійцями Організації «Патріот України» друга особа у в’єтнамській ієрархії міста Василькова просто виїхала на свою етнічну батьківщину до В’єтнаму. Ця знакова подія надихає на боротьбу з чужинцями адже Васильків вже незабаром має стати головним форпостом соціал – націоналізму на Київщинні!

17.08.2010 13:01]  Олена Княжицька Нещодавно в Україні було видано унікальну карту "Голодомор 1932 - 1933 років”, на якій позначено не лише місця так званих "чорних дошок" (спеціальні каральні заходи проти окремих сіл, коли голодне село оточували озброєними загонами чим прирікали його на загибель), а й шляхи переселення на вимерлі території людей із Росії та Білорусії.

З Білоруської СРСР до Одеської області - 61 ешелон, із західних областей РСФСРР до Дніпропетровщини - 109 ешелонів, з Горьківської до Одеської - 35 ешелонів, з центрально-чорноземного регіону Росії до Харківської області - 80 ешелонів. З Іванівської до Донецької - 44 ешелони.

Подивитися в збільшеному масштабі

[ Далі... ]

24 серпня в Сімферополі біля пам’ятника Тарасу Шевченку відбувся урочистий мітинг до Дня Незалежності України, на який зібралося кількасот чоловік різних національностей Криму.
Квіти до пам’ятника поклали представники патріотичних політичних партій та громадських організацій, громадяни-патріоти.

Над площею майоріли державні прапори, прапори Української Народної партії, Конгресу Українських націоналістів, кримськотатарські національні прапори. Наприкінці виступили дитячі колективи з піснями, танцями та віршами Кобзаря. Жодного представника кримської влади на святі не було.

«Приємно, що кримські діти, які на мітингу співали українські пісні та декламували українські вірши, гарно знають національну культуру та чудово володіють українською мовою», — прокоментував ситуацію голова Кримської організації УНП Олег ФОМУШКІН, який із захопленням слухав співи та декламування малят та рукоплескав національним українським танцям дитячих колективів Української гімназії Сімферополя.

За його словами, «навіть діти кримськотатарського народу добре володіють державною мовою та є більшими патріотами України на відміну від проросійської верхівки кримської влади, яка й досі показово демонструє на своєму робочому місці небажання розмовляти українською».

З особистих вражень від Дня Незалежності в Києві --- влада самоусунулась від організації державного свята --- українці організували для себе свято САМОСТІЙНО.
Салют до розгляду не беру взагалі. В буквальному сенсі "жалкое зрєліщє".

СЕЛО ПОЗНЯКИ (КИЇВ)

 

    Було колись на лівому березі Дніпра навпроти Києва чарівне село, яке мало Незвичну назву — Позняки. Потопало воно у квітучих садах, заливалося співом солов'їним, чарувало прохолодою і красою озер, безмежною повінню навесні, зеленими луками із запашною травою, прохолодними гаями та біленькими хатками.

 

Вперше згадуються Позняки 1571 року як поселення «бояр путних» — тобто тих, хто ніс «пут-ну» (шляхову) службу при київському воєводі. Розташоване воно було на березі Позняківської затоки Дніпра, біля Либідського перевозу — там, де тепер яхтклуб.

 

Назва села, ймовірніше за все, походить від прізвища Позняк, бо родина Леонтія та Мойсея Позняків володіла на лівому березі Дніпра поселенням Паньківщина, яке називали також Позняківщиною (не плутати зі слобідкою Паньківщина, назва якої походить від родини Паньковичів, що володіли нею у 1516— 1570 рр., і яка була розташована на правому березі Дніпра, там, де зараз пролягають вулиці Тарасівська,   Саксаганського,   Паньківська   і Микільсько-Ботанічна).

 

У 1631 році село Позняки було передане (чи продане) митрополиту київському Петру Могилі, а вже той, у свою чергу, 1635 року відписав його Києво-Братському монастирю на Подолі  (в дарчій грамоті так і вказано:

«хоуторь» Позняковщузна, на Дьньпрь льжащая»).

З метою залюднення лівого берега Дніпра, селян, які погоджувалися обробляти ці землі, на сорок років звільняли від трудової повинності. Так виникли села Позняки, Воскресенка, Микільска Слобідка, Дарниця, Троєщина, Осокорки...

Існує  побіжна згадка вже в XI ст. У книзі М.О.Рибакова «Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва» згадується про село Позняки, яке виникло за часів литовського панування і було розташоване біля Позняківської затоки Дніпра: «Згідно з люстрацією 1571 року, тут проживали бояри, які відбували шляхову повинність київському воєводі.

Ці дані підтверджуються і приведеною в книзі М.Рибакова грамотою Сігізмунда І, виданою Видубицькому монастиреві й датованою 1538 роком.

Російські царі і українські гетьмани в XVII–XVIII ст. неодноразово підтверджували монастиреві право володіння «...на село Позняки на Днепре лежащее, с землями, с полями, пахотными сеножатыми, огородами, озерами, борами, лесами, иными угодьи...». Джерела свідчать про зростання села. Якщо у 1636 р. йде мова про «хутір Позняківщина», то через З0 років згадується вже «деревня Позняки», а в 1694 р. — «село Позняки». Що ж до назви села, то серед топонімів багато таких, які утворилися від імен чи прізвищ перших поселенців. Можливо, Позняк — прізвище засновника чи володаря села» (цит. за М.Рибаковим).

Пізніше Позняки поступово перетворилися на дачну місцевість, і називали їх легенями Києва. Хто хоч раз побував у Позняках, назавжди закохувався у їх неповторну красу.

 

Люди жили тут привітні, добрі, талановиті — вміли працювати та активно відпочивати. Село мало свої «кутки» з історичними назвами: Корольок, Гай, Убедь, Острів, Пограниччя, Заріччя, Лавин куток, Красииця, Бесарабочка, Могущий, Дарницький... І кожен куток мав свої пісні, своїх артистів, музикантів.

 

Здавна у Позняках займалися скотарством (бо достатньо було заливних луків, вкритих соковитою травою), рибальством (бо безліч було риби у численних озерах, затоках і малих річках, що впадали у Дніпро), городництвом.

 

Позняківські умільці плели кошики з червоної лози, якої багато росло навколо водойм. Деякі селяни мали свої пасіки, займалися будівництвом, гарно викладали печі, робили меблі з дерева. А вже шити й вишивати вміла будь-яка дівчина. І легко вгадувалися позняківські рушники та сорочки; бо вирізнялися вони своїм унікальним орнаментом і  кольором ниток,..

 

Свої вироби, рибу, мед, молоко доставляли позняківські жінки на базари та безпосередньо у помешкання киян.

 

Молоко  носили у банках, підв'язаних до коромисла, а зверху ще й прив'язували букетик квітів — щоб було «і красиво, і корисно».

 

Нині назва Позняки асоціюється з бетонними багатоповерхівками серед асфальту, тоненькими хворобливими деревцями та засиллям автомобілів. Забудова, розпочата в кінці 80-х років минулого століття, швидко знищила неповторну красу Позняків.

 

 

І більшість сучасних мешканців Києва навіть збагнути не може, що там, де залишилися лише маленькі болітця, які будівельники поволі засипають сміттям, раніше були неповторні озера й річки, а там, де нині височать хмарочоси, простиралися безкрайні луки та зелені гаї з голосистими пташками і неляканою дичиною».

 

Сьогодні  ще можна доторкнутися до зелені колишнього села Позняки, послухати спів зозулі та солов'я, вдихнути свіже повітря, помилуватися чарівним озером Жандаркою, в якому колись сходилися річки Дарниця і Позняківка і потім текли єдиним руслом до Дніпра.

 

Біля  Жандарки, в 1635 році була побудована велика цегляна церква, а при ній відкрита церковно-приходська школа (там, де тепер будинок №2 по вулиці Бойка)

 

 Зараз немає вже цих річок, та й озеро значно поменшало і втратило свою історичну назву. Хоча, можна сподіватись, що воно не зникне, як більшість інших — його планують облаштувати і відновити зв'язок із Дніпром за допомогою підземних гідротехнічних споруд.

 

 

газета    «У озера»      

Музей «Позняки і позняківці».

вул. Здолбунівська, 7б.

Оргкомітет СЗШ №111    ім.  С.А.Ковпака

 

вик. vced@i.ua

 

Україно моя! Я вклоняюсь низенько тобі За одвічно святе твоє небо безхмарно блакитне, За колосся твоє золочене душею землі, За до волі і правди стремління твоє ненаситне. Україно моя! В барвінковому зелен вінку, В калиновім намисті й волошкових мрій вишиванці Ти в серця засіваєш надію, любов, доброту І всміхаєшся сонцем, росинками вмитим уранці. Україно моя! Я навіки частинка тебе І я горда, що в мене таки українське коріння, І що мова моя солов’їним переливом зве До єднання, злітаючи з уст Божим благословінням. Україно моя! Славна дочко святої Русі, Калинова колиско Шевченка, Франка й Українки «Ще не вмерла…» звучатиме скоро над світом усім, Перекинувши прикрі наруг і знущання сторінки! Україно моя! Я повторюся сотні разів, Щоб почули мене нерозумні  глухі твої діти: В нас є рідна земля, що сповита любов’ю батьків, В нас, повірте, що є чим гордитись й за що порадіти. Україно моя! Усміхайся, квітуй і лети Пісневиром своїх неповторних чарівних мелодій! Не корися і знай, що знайдеш свої відблиски ти У свідомому, вільному, дружному СВОМУ народі!

24.08.2010.

С Л А В А    У К Р А Ї Н І !!!

23 серпня 2010 року в селі Зміївка Бериславського району Херсонської області було урочисто відкрито меморіал «Борцям за Волю України». Меморіал споруджено у формі сонячного годинника: у центрі годинника - двохметровий гранітний обеліск з вигравіруваним золотим тризубом, під ним напис: «Борцям за волю України». На циферблаті годинника замість цифр – видатні дати української державності та гасло «Майбутнє держави залежить від нас». Зі сходом сонця тінь від обеліска проходить основними датами української державності: визвольна війна Богдана Хмельницького, IV Універсал, Акт Злуки, Акт 30 червня, Акт проголошення Незалежності 24 серпня 1991. Після опівдня тінь рухається написом «Майбутнє держави залежить від нас», - наче нагадуючи, що без минулого немає майбутнього, а майбутнє у наших руках.

Початок свята ознаменував мешканець Херсона, кулеметник УПА Іван Терлецький, який перерізав святкову стрічку перед меморіалом. Освятити меморіал прибули представники трьох конфесій: УПЦ КП, УАПЦ та УГКЦ. Перед сільською громадою було зачитано імена воїнів-херсонців Армії Української Народної Республіки та воїнів і підпільників УПА, сім’ї яких нині живуть у Зміївці, - загалом понад 150 імен. За українськими героями була відправлена панахида.
Читати далі >>>

Організації з захисту тварин Польщі звернулися з відкритим листом до
Президента України В.Януковича та до прем’єр-міністра Польщі Дональда
Туска з проханням втрутитися в ситуацію в Україні щодо жорстокого
знищення тварин. Зоозахисники просять негайно заборонити такі дії з
боку українських представників місцевих органів влади та мерів міст.
Автори петиції звертають увагу на те, що «середньовічні» методи
знищення тварин викликали хвилю обурення громадян Західної Європи. Це
кидає тінь на імідж не лише України, а й Польщі - співорганізатора
проведення «ЄВРО-2012».


СТОП УБИВСТВУ ТВАРИН  ПЕРЕД «ЄВРО-2012»

До:
Президента України Віктора Януковича
Вул. Банкова 11, Київ
Прем’єр-міністра Республіки Польща Дональда Туска
Алеї Уяздовські 1\3, Варшава
[email protected]

Шановний Пане Президент!
Шановний Пане Премєр-міністре!
Звертаємося до Вас щодо невідкладного особистого втручання в справу
масового знищення безпритульних тварин в Україні  у звязку з
підготовкою до проведення «ЄВРО-2012».
Як громадяни країни, яка є співорганізатором  проведення «ЄВРО-2012»,
висловлюємо глибоке занепокоєння  масовим знищенням  тварин, особливо
застосуванням жорстоких методів.
Інформація в ЗМІ  та фото- й відеодокументи, розміщені в
Інтернет-виданнях, показують, що представники місцевих органів влади,
серед яких є адміністрації міст (зокрема,  Донецька, Луганська,
Лисичанська, Харкова, Миколаєва, Києва), порушують чинний Закон
України «Про захист тварин від жорстокого поводження».
Порушується  стаття 17  Закону України «Про захист тварин від
жорстокого поводження»,
який набув чинності в 2006 році. Ця стаття категорично забороняє
застосування методів присиплення тварин, що передбачають передсмертні
страждання.
Закон категорично забороняє застосування отрути, курареподібних
препаратів, використання електрошоку. До того ж присиплення тварин не
може відбуватися на очах  сторонніх спотерігачів і повинно відбуватися
в спеціально підготовленому для цього приміщенні, так, щоб інші
тварини не бачили, ані не чули, що в тих приміщеннях відбувається.
Методи, які застосовують комунальні служби: застосування зброї,
фармакологічних препаратів, отрут, засипання ще живих тварин в
земляних ровах, спалення живими в крематоріях, не мають ані
морального, ані юридичного виправдання. Такі дії комунальних служб
демонструють, що вони жодним чином не контролюються громадськістю та
представниками організацій з захисту тварин. Незрозуміло, куди
дивиться інспекція ветеринарних служб та державних органів влади.
Спалювання тварин в пересувному крематорію в Лисичанську викликає
особливі емоції та обурення громадян Польщі і наводить їх на спогади
про найстрашніші історичні  події.
Ми розуміємо, що проблема безпритульних тварин в Україні є дуже
великою. Однак, як видно, застосування представниками українських
міських органів влади жорстоких методів знищення тварин є не тільки
варварськими, але й не ефективними, якщо кількість безпритульних
тварин  значно не зменшується.
Просимо Вас, пане Президенте, взяти цю проблему під особистий контроль, також:
1. публічно звернутися до представників місцевих органів влади щодо
негайного припинення знищення  безпритульних тварин, яке суперечить
праву та етиці;
2. змусити місцеві оргаи влади запровадити систему контролю за
безпритульними тваринами шляхом запровадження стерилізації
(кастрації).
В більшості країн Європи, в тому числі і в Польщі, впродовж десятиліть
застосовують гуманні методи контролю за кількістю безпритульних
тварин. Для прикладу, Варшава фінансує стерилізацію (кастрацію)
безпритульних тварин та їх лікування і оплачує чіпування домашніх
тварин. Варшава утримує міський притулок для бездомних тварин, а також
центр по влаштуванню безпритульних тварин, який часто відвідують
мешканці міста. Присиплення бездомних тварин (евтаназія)  як метод
боротьби з безпритульними тваринами повністю заборонене. В пожежній
структурі міста створено команду Еко-патруля. Там працюють люди,
фахово підготовлені до надання різноманітної допомоги тваринам, які
потрапили в біду.  Із бюджету міста фінансується просвітницька
діяльність в сфері охорони твари, виховуючи в суспільстві гуманне
ставлення до тварин. Важливим є те, що громадські організації з
захисту тварин отримують фінансування на свою діяльність -
стерилізацію, лікування, годування безпритульних тварин. Такі заходи
допомогають вирішувати проблему безпритульних тварин в місті.

Віримо в те, що приклад Польщі щодо вирішення проблеми безпритульних
тварин може послужити представникам українських міських органів влади
дороговказом до вирішення проблеми безпритульних тварин, застосовуючи
європейські стандарти. Заохочуємо представників місцевих органів влади
до наведення контактів з Відділом охорони навколишнього середовища
Адміністрації міста Варшави, який несе відповідальність за політику
столиці Польщі щодо безпритульних тварин.
Пане Премєре, масове знищення тварин в Україні викликає велике
занепокоєння в Європі, що має негативний вплив на імідж не тільки
України, але й Польщі як співорганізатора «ЄВРО-2012», тому очікуємо
від Вас активних дій у цій справі перед владою України.
Маємо надію, що футбольне свято, яке є предметом гордості та радості
як поляків, так і українців, завдяки Вам не буде омите кровю
безпритульних тварин. Віримо, що співпраця Польщі та України також в
сфері захисту тварин народить запровадження в Україні європейських
стандартів щодо безпритульних тварин.

Ярослав Мішчак
Фундація Небажаних та Забутих – SOS для тварин
Лодзь 93-222
[email protected]

*************************************************
Громадяни Польші стурбовані негуманним поводженням з безпритульними
тваринами в Україні напередодні "Євро-2012". На їхню думку, це кидає
тінь також на Польшу, як співорганізатора футбольного свята.

З метою боротьби з убивством тварин в Україні створено польськомовну
веб-сторінку "Stop mordowaniu psw na EURO 2012!". Ви можете відвідати
її та лишити свої кометарі за адресою:

http://www.ukraina.fniz.pl/

Ця ж сторінка на Facebook. http://www.facebook.com/group.php?gid=129977007044282

Петиція до польскої та української влади.
http://www.petycje.pl/petycja/5633/stop_mordowaniu_psow_na_euro_2012.html

Підписуйте та запрошуйте друзів!

Репортаж з України з польським перекладом.
http://www.youtube.com/watch?v=l3oMwx5S7eE&feature=player_embedde

За інформацією порталу МТЗТ SOS

Всіх вітаю з чим чудовим історичним святом!!!!!!!
Нехай живе наша ненька Україна вільно і незалежно ще сотні років!!!!!
Нехай подолає всі труднощі (з допомогою свого чудового народу)!!!!!!!
СЛАВА НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ!!!!!!!!!!!!!!

(залпи гармати)

УРА!! УРА!!!!!! УРА!!!!!!!!

http://sna.in.ua/?p=4808#more-4808

Пізнього серпневого ранку група бійців Васильківського осередку Організації « Патріот України» вийшовши з кінотеатру «Дружба» помітили знервовану та заплакану дівчину яка не знала куди подіти немовля яке несла на руках. Як з’ясувалося дівчина поверталася з міліції куди ходила скаржитись на свого чоловіка, батька своєї дитини. Виявляється п’яний «татусь» в очах якого вже бігали зелені чоловічки в присутності компанії подібних до нього суб’єктів душив не тільки матір своєї дитини а й саму дівчинку восьми місяців. Матері з дитиною якимсь чином довелось втекти від п’яної компанії і вона побігла шукати захисту до райвідділу міліції. Черговому по райвідділу було байдуже до проблем молодої матері та її немовляти. Дівчина з немовлям на трагедію якої ніхто з міліціонерів не звертав уваги, просидівши безрезультатно більше години в міліції пішла куди очі глядять.

Почувши трагічну історію молодої матері та її дитини бійці Організації «Патріот України» зразу ж вирушили до помешкання цієї родини. П’яні друзяки горе-батька миттєво полишили цю квартиру. Після розмови з бійцями Організації «Патріот України» дехто з цієї компанії хотів вийти через вікно але все ж таки знайшов двері. Горе-татусь після інтенсивної виховної бесіди на колінах просив пробачення у дружини та своєї восьми місячної донечки. На ранок чоловік пішов на роботу яку до цього часто прогулював, як відомо він вже більше тижня не вживає алкогольні напої. Васильківський осередок Організації «Патріот України» пильно спостерігає за цією родиною та готовий в будь який час стати на захист матері та дитини адже здорова та міцна родина є запорукою величі Нації та Держави!

Вирішив до дня незалежності виставити тематичну фотопідбірку степи України :)
[ Читать дальше ]