Тим, у кого рідна мова з тюркських груп, чомусь не складно окрім чужої російської засвоїти ще й чужу українську хочаб щоб її розуміти, бо він тут живе. А от носіям виключно російської мови (хоча дехто з таких фруктів і англійською непогано володіє, але їх меншість) не вважає за доречне слухати, чути і розуміти українську мову, знаходячись в УКРАЇНІ. Хоч їм це легше ніж узбекам, бо обидві мови ніби слов'янські. Якого дідька?