хочу сюда!
 

Таня

40 лет, близнецы, познакомится с парнем в возрасте 37-48 лет

Притча про мову

Притча про мову

Василь Кравчук

Давно цю притчу в серці я ношу...
Болить душа: чи ж все в ній розкажу.
Було це так, чи снилося мені,
На Україні в рідній стороні.

...Коли у небі зблиснула зоря,
Явивсь Шевченко прямо з «Кобзаря».
— Ну, як ви тут? — озвався він до нас, —
Здається вже й держава є у вас.
А є держава, значить є народ,
Що береже у серці вічний код.
Нехай озветься гордо із віків
Козацьке слово в душах козаків...
— Ну што ви? Што ви? — раптом чує крик.
У нас пока не мова. А язик.
Ми — малороси, ми іще хохли,
Козацьке слово ми не зберегли.
Сложилось так, що ми не козаки —
На душі наші вчеплено замки...
Нам какось нині легче із чужим —
Зі словом розминулися своїм.
Зайшов у зал парламенту Тарас
Й вулканний гнів єство його потряс.
Там яничарський чує лемент-крик:
— При чем здесь мова, коли в нас язик.

Нам також какось легче на чужім

Національний лаяти режим.
Якийсь «свирепый» кличе у союз.
Він теж не українець-малорус.
В руках чужого прапора стиска.
Душа лакея, гнів більшовика.
Зітхнув Тарас: «О, Боже! Це ж хохли.
А предки ж українцями були.
Таким байдуже мова і народ.
Аби шматок жбурнули їм у рот».
І загримів Шевченка грізний бас:
— О люди, люди, що зробили з вас?
Ви ж українці. Мова у вас є.
Чому ж ганьбою криєте своє?
В святу криницю плюнули не раз
І в душах ваших сором не озвавсь?
О схаменіться, євнухи чужі,
Що біля прірви стали на межі!
Вам слово дав у спадщину народ.
Це ваш національний гордий код.
Лиш з ним в душі сягнете до висот.
Зречетесь слова — зрадите народ.

...І зал мовчав під куполом скляним,
Коли Шевченко мову вів із ним.
На мить погасло світло в залі враз.
Коли ж його ввімкнули — зник Тарас.
Лиш на столі президії як дар
Лежав його новісінький «Кобзар».
Така ось притча снилася мені.
Я й розповів її для вас в ці дні.
Ото ж читайте, люди, «Кобзаря» —
Нехай для вас всміхається зоря.
Хай рідне слово гріє вам серця
Во ім'я Бога, Сина і Отця!!!

2

Комментарии

111.07.20, 18:44

Сепаратистів виховують в сім`ях і в школах. Таких як Київська школа №90, випускники якої зневажають Україну і її територіальну цілісність та принизливо і зневажливо висловлюються по відношенню до корінного населення українського Криму - Кримських татар.Беззаперечно що кримські татари та караїми - корінне населення Кримської області України. Які ж висновки що до педколективу та його очільника зробить Міністр Освіти?! Чомусь я певен що НІЯКИХ ! А школи давно пора почистити від вчителів-сепаратистів!

    211.07.20, 19:57

    На жаль голодомори і репресії зробили свою справу,тепер потрібні десятиліття і політична воля щоб повноцінно вернути українську мову населенню.

      312.07.20, 19:17Ответ на 2 от Korsar-K

      потрібні десятиліття і політична воля

        413.07.20, 12:14Ответ на 1 от Nikolka

        ...А школи давно пора почистити від вчителів-сепаратистів!
        Не тільки школи, а всі владні структури, згори донизу!
        Нажаль бачу активізацію промосковських "опоблоків" та відвертих антиукраїнських "регіоналів"

          52.08.20, 16:47Ответ на 4 от Леонід

          Читаю, пише киянка протестно про започаткування співу Гімну України в школах перед уроками. Та в кожній сім`ї потрібно вранці ( на балконі чи на подвір`ї) підіймати прапора України та співати Гімна. Лише так народиться нація і проснеться у людини відповідальність за свою долю і долю України. Моя Теща, Марія Омелянівна, давно померла. А у 14 році приснилася дружині і сказала щоб ми співали щоранку Гімна України бо то - святе.