Парад Победы 2010 в Киеве (исторический)
- 12.05.10, 21:05
- Медиа-тема
Вырезана только историческая часть, остальное, как и прошлогодние парады
Вырезана только историческая часть, остальное, как и прошлогодние парады
Любимый город оказался не таким гостеприимным, каким он оставил воспоминания о себе…а может эти воспоминания оставляет не город, а люди, которые ведут себя очень странно…
Любимый город оказался очень жестоким в этот раз…а может это люди стали относиться ко мне по-другому…
Я люблю тебя, мой любимый город, и понимаю, что мнение о тебе в этот раз оставили люди, но надеюсь, что в следующий раз я окружу себя качественными людьми, и ты снова будешь гостеприимным…
Зачем нужны общественные организации и какова цель их создания? Сегодня уровень доверия к общественным организациям является крайне невысоким, из-за того, что в обществе не до конца понимают: с какой целью создают общественные организации, а также сильно политизируют их деятельность, отожествляя с политическими партиями. Но это далеко не так.
Общественной организации «Кияни об’єднуємось» недавно исполнился ровно год. В апреле 2009 г. группа киевлян, которым надоело слушать обещания политиков и пассивно наблюдать за тем, как киевская власть продолжает безнаказанно уничтожать родной город, решила создать общественную организацию для защиты неотъемлемых прав жителей Киева, а также совместной помощи для решения актуальных проблем городских общин.
Начиналось все с небольших собраний в стареньком здании на Подоле, группы активистов и твердой веры в перемены. Изначально участниками собраний было принято совместное решение о том, что организацию нужно строить на основе социально-активных граждан вокруг идей и принципов развития местного самоуправления и самоорганизации.
Проще говоря, каждая территориальная община микрорайона, района или города должна принимать активное участие в решении проблем своей территории, а с помощью общественной организации как можно эффективнее защищать и отстаивать свои права. Какие же проблемы предлагает совместными усилиями решать «Кияни об’єднуємось»?
Как правило, это проблемы, которые действительно, по-настоящему волнуют киевлян и мало волнуют власть: ужасная социально-экономическая ситуация в городе, кадровая политика, инфраструктурная и градостроительная политика, ситуация в сфере ЖКХ, доступное и качественное образование, медицина, экология, спорт, отдых и досуг для киевлян и гостей столицы.
Именно вокруг решения этих проблем, общественная организация «Кияни об’єднуємось» и предлагает объединяться всем сознательным, ответственным и социально-активным киевлянам. Все мы хотим видеть свои дворы чистыми и зелеными, районы – безопасными и комфортными, а город – красивым и процветающим? Но для этого нужно действовать. Действовать совместными усилиями, а не пассивно ждать помощи от бездействующей власти.
К сожалению, за последнее время проблем в каждом районе и городе в целом накопилось довольно много. Власть же, вместо стратегии поэтапного решения проблем выбрала путь их игнорирования. Многие киевляне осознали, что чиновники не заинтересованы в решении проблем города и его жителей, а куда более заинтересованы в продаже столичной земли, уничтожении зеленых зон безмерном увеличении коммунальных тарифов, а соответственно – увеличения личного материального положения. Только за прошедший год, к «Кияни об’єднуємось» обратились несколько инициативных групп киевлян с различными вопросами, которые они вот уже несколько лет безуспешно пытались решить обращениями к органам местной власти.
Это обманутые инвесторы по улице Лаврухина в Киеве, жители столичных общежитий, жители Днепровского района у которых забрали парк. Вместе с ними, активисты общественной организации организовали и провели несколько социальных акций, которые и дали ход решению наболевших проблем.
В частности:
1. провели пикетирование КГГА, в результате чего представители инициативных групп были официально приглашены на заседание Киевсовета, благодаря чему выступили со своими проблемами перед столичными чиновниками и депутатами;
2. помогли подолянам высадить сквер на придомовой территории;
3. отстояли права жителей киевских общежитий
4. создали общественный резонанс вокруг ситуации в парке Малышка
5. провели социально-экологическую акцию «Доки Черновецький мер – в небезпеці кожен сквер»
6. собрали более 1000 подписей киевлян за наложение моратория на вырубку зеленых зон Киева
7. подали в Киевсовет два постановления о защите столичных парков, скверов и зеленых зон
8. провели совместную экологическую акцию с Партией Зеленых Украины
9. выступили на защиту социально-политической общественной передачи «Киевский форум»
10. а также совместно с другими организациями выступили на защиту зеленых зон Киева
11. стали одними из основателей союза общественных организаций по защите прав строительных инвесторов.
Довольно неплохой результат, как для организации, которой едва исполнился год. Однако, главное все-таки то, что организации удалось собрать сплоченную команду единомышленников, готовых ежедневно работать для реального изменения и улучшений ситуации в нашем общем доме – Киеве. Многие жители Киева на собственном опыте убедились: сила киевлян только в их единстве. Чужих проблем в общем доме не бывает. Лишь объединив усилия – мы достигали успеха. Потому что: только вместе мы сильнее!
Общественная организация «Кияни об’єднуємось» приглашает к сотрудничеству всех небезразличных граждан. Стратегия работы организации – это четкая, поэтапная реализация шагов направленных на улучшение ситуации в наших домах, дворах, микрорайонах и районах. Давайте вместе работать на благо и процветание родного города и защищать свои права и строить развитое и стабильное гражданское общество.
День Землі був вчора. Про нього читайте нижче. А завтра в Києві в Маріїнському парку з 11:00 і до вечора приходдьте на масштабний фестиваль Дня Землі!
День Землі (англ. Earth Day) — відзначається щороку 22 квітня, ця назва, що використовується по відношенню до різних заходів покликана спонукати людей бути уважнішими до тендітного і вразливого природного довкілля планети Земля. День Землі - це цивільна ініціатива, вона відкрита для приєднання будь-яких людей, груп і організацій. Перша «одноразова» акція цього дня пройшла в 1970 рік у США.... В даний час у більшості країн День Землі ігнорується політичними діячами (з Вікіпедії, укр.).
Починаючи з середини 1980-х років проявилися ознаки глобальної екокризи: споживання людством відновлюваних природних ресурсів перевищило можливості живої природи планети їх продукувати. На основі підрахунків цих показників щорічно визначається «день порушення балансу споживання» («overshooting day», «Hereinfall Tag»): 1987 р. — 19 грудня, 1995 р. — 21 листопада, 2007 р. — 6 жовтня, 2009 р. – 25 вересня. Таким чином, можна простежити тенденцію пришвидшення темпів вичерпання річного біоресурсного потенціалу планети та експлуатації біосфери за рахунок нащадків, що супроводжується необоротним виснаженням природи планети. Прогнозується, що як наслідок у найближчі десятиліття драматичним чином деградуватиме біосфера, що загрожує існуванню людей.
9-10 березня 2009 року в Бонні (Німеччина) відбулася зустріч Робочої групи ООН високого рівня з питань загроз природі планети. 50 висококваліфікованих експертів розглянули механізми глобальної стратегії збереження біосфери на період після 2010 року, обговорили інструменти втілення плану дій щодо збереження біотичної різноманітності. У результаті зустрічі висунуто ряд концептуальних пропозицій щодо діяльності ООН у цій сфері. Було звернуто увагу на фундаментальне значення біорозмаїття у функціюванні біосфери, підтриманні стабільності клімату та життя на планеті, у тому числі існування сучасної цивілізації.
Учасник зустрічі в Бонні, д.б.н. Ярослав Мовчан зазначає: «Стан біогеоценотичного покриву України сьогодні характеризується його серйозним руйнуванням, спричиненим антропогенним впливом. Такий вплив пов’язаний насамперед із розвитком сільського господарства, гірничо-видобувної, металургійної та хімічної промисловості, населених пунктів, енергетичної та транспортно-комунікаційної сфери. Руйнування біогеоценозів та їх компонентів, у тому числі фітоценотичних, явища спустелювання, дегуміфікації, посилення процесів ерозії, підтоплення та фрагментації – виразні прояви екокризи. Мова йде про загрозу природній основі існування людства, держав та спільнот.
Власне тому ця тематика стала одним із пріоритетів сьогодення і зумовила потребу в започаткуванні політичних консультацій високого рівня з метою оцінювання ситуації та опрацювання варіантів наступної діяльності на рівні світових організацій та національних урядів. Кризовий стан світової економіки дає додатковий шанс щодо переорієнтації сучасної цивілізації з споживацького розвитку на екологічно-збалансований. Мова, зокрема, може йти про зелені інвестиції, альтернативну енергетику, інноваційні технології, створення стратегічного партнерства між країнам і різними секторами нового типу, залучення різних груп населення до такої еко-реформи. Ситуація закінчення терміну дії Кіотського протоколу може також стимулювати збереження біорізноманіття та формування глобальної планетарної угоди щодо живої природи».
В рамках цьогорічного відзначення Дня Землі варто задуматися, як ми живемо, що ми робимо з живою природою, і що буде завтра (і яке воно буде!). Щодня ми довідуємося про нові випадки знищення природного довкілля: риби в Київському і Канівському водосховищах, на Пслі і на Десні, про замерзлих звірів в пересувному зоопарку, про дельфінів в банках-дельфінаріях, про вирубані сквери в Харкові, Києві, Львові та ліси по всій Україні. Що далі і заради чого? Ще трохи грошей конкретному олігарху? І проблеми для всіх нас на багато років? Без позитивних зрушень в нашій свідомості, практиці природокористування, в способах і рівнях споживання майбутнє як сучасної цивілізації, так і Української держави є проблематичним. Майбутнє починається сьогодні, з нашого двору і міста, вулиці і лісу, річки і моря. І чи світ даруватиме нам радість життя в здоровому природному довкіллі, чи це буде бетон, смог, сміття, пеньки і джипи – залежить також від нас.