хочу сюди!
 

Лариса

52 роки, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 38-57 років

Замітки з міткою «киев»

Парад Победы 2010 в Киеве (исторический)

Вырезана только историческая часть, остальное, как и прошлогодние парады smile

Душа в рюкзаке

Несу в рюкзаке свою душу,
Чрез город родной но не слишком,
Я будто бы рыба на суше,
Я будто бы жил здесь отрывком.

Не любо мне: грустно и странно,
То ярость, то слезы внутри,
А внешне что труп... Не экранно,
Ухожу я в свои традцать три.


                                16.08.2007


© Mike911 Рейтинг блогов

Зробимо "руський" офіційним! Я за - а Ви?..

   Чи підтримуєте Ви ідею надання руській статусу офіційної мови України - я так, як єдину офіційну. 
   Прошу прочитати мої аргументи.
   "Назва Русь з‘являється вперше щодо території Середньої Наддніпрянщини в середині VI століття, у творі сирійського автора Псевдо-Захарія Ритора. Псевдо-Захарій говорить про народ „рос”, що мешкав на північний захід від Приазов‘я, тобто, на Середньому Дніпрі. 
У творі готського історика Йордана (VI століття), який описував ще більш ранні події IV століття, йдеться про народ «россомони», який мешкав у Середній Наддніпрянщині.  Природно, що ані в VI, ані тим більше в IV столітті жодних варягів у регіоні бути не могло. Перший історично зафіксований напад скандинавів належить до 787 року (їхній напад на Англію). Це перша дата появи вікінгів на міжнародній арені.  У „Житті Стефана Сурозького” – творі невідомого автора Х століття – у зв‘язку з подіями кінця VIII століття згадується руський князь Бравлин і його похід на Сурож (Судак) та все узбережжя від Херсонеса до Керчі. Знову-таки, ім‘я князя явно не варязьке, а похід відноситься до часу, коли варягів у регіоні не було.  Середньоазійський вчений аль-Хорезмі у своєму географічному творі "Книга картини землі", написаній між 836-847 роками згадує ріку Друс (Данапрос-Дніпро), яка тече з Руської гори, вочевидь, з Київських гір.  Чергове свідчення про народ Рос знаходимо у франкській хроніці „Бертинські анали” від 839 р., тобто знову таки до приходу варягів у Новгород. Оповідаючи про посольство візантійського імператора до двору імператора франків, хроніст-очевидець пише: „він також послав з ними (послами) якихось людей, які сказали, що вони, тобто їхній народ, зветься Рос і що їхній король зветься хакан, прислав їх до нього візантійського імператора, як вони твердять, заради дружби”.  Між тим, перші достовірно відомі дані про контакти подніпровських слов‘ян із варягами датуються лише серединою ІХ століття. Тобто, якби варяги принесли ім‘я русинів, воно ніяк не могло би бути зафіксоване у VI-VIII століттях.  „Варязька теорія” походження назви Русі так полюбилася в СРСР через те, що дозволила „не помічати” сотні літописних згадок, у яких чітко й однозначно стверджувалося, що Русь – це виключно землі сучасної Центральної, а з кінця ХІІ століття й Західної України. " (http://sd.org.ua)
   Отож бачимо, що назва "Русь" в першу чергу означала ті землі, що лежать зараз у межах сучасної України. І означалися вони, як Русь і мова була "руською" (не плутати з російською) .
  Та що вже казати - король Данило титулувався, як король Русі (доречі на відміну від Невського - який носив титул [УВАГА!] -Великого князя Руського (Новгород), а пізніше лише Великого князя Суздальського (і ніяк навіть не руського - тобто Суздаль не був частиною Русі)). 
   Залишимо в спокої цих достойників і звернемося до Литви - сама Великолитовська держава формувалася в першу чергу за рахунок земель Білої і Чорної Русі (Червона на початку формування Литви ще була незалежна - згодом в унії з Литвою і Польщею) - 9 з 10 жителів були русини, або "руські" (не зовсім правильне формулювання - оскільки "руські" ніколи не означало самоназву народу, скоріше приналежність чогось до народу русинів, русів, або русичів). Відкинемо в бік питання про литовців, тобто хто вони і яке мають відношення до русів (українців). А от назва держави офіційна була така: "Велике князівство Литовське, Руське і Жоматійське".
   Українці стали більшістю у тій державі і диктували моду у літературі та культурі - офіційною мовою стала "руська", або "давньоукраїнська". 
  В 17-у столітті  у переписці Хмельницького з царем Московським - згадується переписка "Князя Руського і Царя Московського". Тобто Гетьман титулувався, як "Князь Руський" (не російський і не український) - причина була в тому, що Хмельницький претендував не лише на землі України (Червону та Чорну Русь), але й на территорію Білої Русі (яку фактично він і підкорив).
  Навіть сьогодні частину Західної України називають Руссю, а частину населення русинами.
  Тепер звернемося до мови, мовою якою користувалися на Русі, в Литві, в Гетьманаті - була староукраїнська мова, або руська - логічним продовженням якої, на сьогоднішній день являється сучасна українська мова.
   Однак не треба забувати - що Україна це позначення географічне, позначення Чорної і Червоної Русі, яке використовувалося задля позначення поєднанної держави Півдня Русі з 12 століття - оскільки Полоцьк і Пінськ (центри Білої Русі) підпали під контроль Литовців приблизно після смерті Ярослава Мудрого. Отож Русь, яка стала фактично об`єднанною Чорною (Малою) і Червоною (Золотою) частинами, мала якось називати своє нове двоєдине іство.
   Порівнюючи на сьогодні білоруську і українську мови - однозначно можна сказати про їх спільне походження, спільну граматику, спільну фонетику і спільний менталітет. Тим паче вважаючи, що дві Русі - Чорна і Червона на сьогоднішній день поєднані в Україну - то і руською мовою, як мовою більшості треба вважати українську.
   Отож я вважаю, що руська має стати офіційною - як мова спілкування між сучасними східнослов`янськими народами - білорусами і українцями, нащадками триєдиної Русі - Білої, Чорної і Червоної.
  
       

В гостях, в любимом городе...

Любимый город оказался не таким гостеприимным, каким он оставил воспоминания о себе…а может эти воспоминания оставляет не город, а люди, которые ведут себя очень странно…

Любимый город оказался очень жестоким в этот раз…а может это люди стали относиться ко мне по-другому…

Я люблю тебя, мой любимый город, и понимаю, что мнение о тебе в этот раз оставили люди, но надеюсь, что в следующий раз я окружу себя качественными людьми, и ты снова будешь гостеприимным…

 

Парад ко Дню Победы 9 мая 2010 г.

Кто смотрел парад в Киеве и парад в Москве - кому какой парад понравился больше?



50%, 3 голоси

50%, 3 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Бой умер


Версии разные. Хотя сорок лет ему было.
http://korrespondent.net/kyiv/1070805




«Кияни об’єднуємось»: мы защищаем интересы киевлян

Зачем нужны общественные организации и какова цель их создания? Сегодня уровень доверия к общественным организациям является крайне невысоким, из-за того, что в обществе не до конца понимают: с какой целью создают общественные организации, а также сильно политизируют их деятельность, отожествляя с политическими партиями. Но это далеко не так.

Общественной организации «Кияни об’єднуємось» недавно исполнился ровно год. В апреле 2009 г. группа киевлян, которым надоело слушать обещания политиков и пассивно наблюдать за тем, как киевская власть продолжает безнаказанно уничтожать родной город, решила создать общественную организацию для защиты неотъемлемых прав жителей Киева, а также совместной помощи для решения актуальных проблем городских общин.  

Начиналось все с небольших собраний в стареньком здании на Подоле, группы активистов и твердой веры в перемены. Изначально участниками собраний было принято совместное решение о том, что организацию нужно строить на основе социально-активных граждан вокруг идей и принципов развития местного самоуправления и самоорганизации.

Проще говоря, каждая территориальная община микрорайона, района или города должна принимать активное участие в решении проблем своей территории, а с помощью общественной организации как можно эффективнее защищать и отстаивать свои права.  Какие же проблемы предлагает совместными усилиями решать «Кияни об’єднуємось»?

Как правило, это проблемы, которые действительно, по-настоящему волнуют киевлян и мало волнуют власть: ужасная социально-экономическая ситуация в городе, кадровая политика, инфраструктурная и градостроительная политика, ситуация в сфере ЖКХ, доступное и качественное образование, медицина, экология, спорт, отдых и досуг для киевлян и гостей столицы.

Именно вокруг решения этих проблем, общественная организация «Кияни об’єднуємось» и предлагает объединяться всем сознательным, ответственным и социально-активным киевлянам.  Все мы хотим видеть свои дворы чистыми и зелеными, районы – безопасными и комфортными, а город – красивым и процветающим? Но для этого нужно действовать. Действовать совместными усилиями, а не пассивно ждать помощи от бездействующей власти.

К сожалению, за последнее время проблем в каждом районе и городе в целом накопилось довольно много. Власть же, вместо стратегии  поэтапного решения проблем выбрала путь их игнорирования. Многие киевляне осознали, что чиновники не заинтересованы в решении проблем города и его жителей, а куда более заинтересованы в продаже столичной земли, уничтожении зеленых зон безмерном увеличении коммунальных тарифов, а соответственно – увеличения личного материального положения.  Только за прошедший год, к «Кияни об’єднуємось» обратились несколько инициативных групп киевлян с различными вопросами, которые они вот уже несколько лет безуспешно пытались решить обращениями к органам местной власти.

Это обманутые инвесторы по улице Лаврухина в Киеве, жители столичных общежитий, жители Днепровского района у которых забрали парк.  Вместе с ними, активисты общественной организации организовали и провели несколько социальных акций, которые и дали ход решению наболевших проблем.

В частности:

1.      провели пикетирование КГГА, в результате чего представители инициативных групп были официально приглашены на заседание Киевсовета, благодаря чему выступили со своими проблемами перед столичными чиновниками и депутатами;

2.      помогли подолянам высадить сквер на придомовой территории;  

3.      отстояли права жителей киевских общежитий

4.      создали общественный резонанс вокруг ситуации в парке Малышка  

5.      провели социально-экологическую акцию «Доки Черновецький мер – в небезпеці кожен сквер»

6.      собрали более 1000 подписей киевлян за наложение моратория на вырубку зеленых зон Киева

7.      подали в Киевсовет два постановления о защите столичных парков, скверов и зеленых зон

8.      провели совместную экологическую акцию с Партией Зеленых Украины

9.      выступили на защиту социально-политической общественной передачи «Киевский форум»

10.  а также совместно с другими организациями выступили на защиту зеленых зон Киева 

11.  стали одними из основателей союза общественных организаций по защите прав строительных инвесторов.  

Довольно неплохой результат, как для организации, которой едва исполнился год. Однако, главное все-таки то, что организации удалось собрать сплоченную команду единомышленников, готовых ежедневно работать для реального изменения и улучшений ситуации в нашем общем доме – Киеве. Многие жители Киева на собственном опыте убедились: сила киевлян только в их единстве. Чужих проблем в общем доме не бывает. Лишь объединив усилия – мы достигали успеха. Потому что: только вместе мы сильнее! 

Общественная организация «Кияни обєднуємось» приглашает к сотрудничеству всех небезразличных граждан. Стратегия работы организации – это четкая, поэтапная реализация шагов направленных на улучшение ситуации в наших домах, дворах, микрорайонах и районах. Давайте вместе работать на благо и процветание родного города и защищать свои права и строить развитое и стабильное гражданское общество.

День Землі

День Землі був вчора. Про нього читайте нижче. А завтра в Києві в Маріїнському парку з 11:00 і до вечора приходдьте на масштабний фестиваль Дня Землі!

День Землі (англ. Earth Day) — відзначається щороку 22 квітня, ця назва, що використовується по відношенню до різних заходів покликана  спонукати людей бути уважнішими до тендітного і вразливого природного довкілля планети Земля. День Землі - це цивільна ініціатива, вона відкрита для приєднання будь-яких людей, груп і організацій. Перша «одноразова» акція цього дня пройшла в 1970 рік у США.... В даний час у більшості країн День Землі ігнорується політичними діячами (з Вікіпедії, укр.).

Починаючи з середини 1980-х років проявилися ознаки глобальної екокризи: споживання людством відновлюваних природних ресурсів перевищило можливості живої природи планети їх продукувати. На основі підрахунків цих показників щорічно визначається «день порушення балансу споживання» («overshooting day», «Hereinfall Tag»):  1987 р. — 19 грудня, 1995 р. — 21 листопада, 2007 р. — 6 жовтня, 2009 р. – 25 вересня. Таким чином, можна простежити тенденцію пришвидшення темпів вичерпання річного біоресурсного потенціалу планети та експлуатації біосфери за рахунок нащадків, що супроводжується необоротним виснаженням природи планети. Прогнозується, що як наслідок у найближчі десятиліття драматичним чином деградуватиме біосфера, що загрожує існуванню людей. 

9-10 березня 2009 року в Бонні (Німеччина) відбулася  зустріч Робочої групи ООН  високого рівня з питань загроз  природі планети. 50 висококваліфікованих  експертів розглянули механізми  глобальної стратегії збереження  біосфери на період після 2010 року, обговорили інструменти втілення плану дій щодо збереження біотичної різноманітності. У результаті зустрічі висунуто ряд концептуальних пропозицій щодо діяльності ООН у цій сфері. Було звернуто увагу на фундаментальне значення біорозмаїття у функціюванні біосфери, підтриманні стабільності клімату та життя на планеті, у тому числі існування сучасної цивілізації. 

Учасник зустрічі в Бонні, д.б.н. Ярослав Мовчан зазначає: «Стан біогеоценотичного покриву  України сьогодні характеризується його серйозним руйнуванням, спричиненим антропогенним впливом. Такий вплив пов’язаний насамперед із розвитком сільського господарства, гірничо-видобувної, металургійної та хімічної промисловості, населених пунктів, енергетичної та транспортно-комунікаційної сфери. Руйнування біогеоценозів та їх компонентів, у тому числі фітоценотичних, явища спустелювання, дегуміфікації, посилення процесів ерозії, підтоплення та фрагментації – виразні прояви екокризи. Мова йде про загрозу природній основі існування людства, держав та спільнот. 

Власне тому ця тематика стала одним із пріоритетів  сьогодення і зумовила потребу в започаткуванні політичних консультацій високого рівня з метою оцінювання ситуації та опрацювання варіантів наступної діяльності на рівні світових організацій та національних урядів. Кризовий стан світової економіки дає додатковий шанс щодо переорієнтації сучасної цивілізації з споживацького розвитку на екологічно-збалансований. Мова, зокрема, може йти про зелені інвестиції, альтернативну енергетику, інноваційні технології, створення стратегічного партнерства між країнам і різними секторами нового типу, залучення різних груп населення до такої еко-реформи. Ситуація закінчення терміну дії Кіотського протоколу може також стимулювати збереження біорізноманіття та формування глобальної планетарної угоди щодо живої природи».      
 

 В рамках  цьогорічного відзначення Дня  Землі варто задуматися, як ми  живемо, що ми робимо з живою  природою, і що буде завтра (і  яке воно буде!). Щодня ми довідуємося  про нові випадки знищення природного довкілля: риби в Київському і Канівському водосховищах, на Пслі і на Десні, про замерзлих звірів в пересувному зоопарку, про дельфінів в банках-дельфінаріях, про вирубані сквери в Харкові, Києві, Львові та ліси по всій Україні. Що далі і заради чого? Ще трохи грошей конкретному олігарху? І проблеми для всіх нас на багато років? Без позитивних зрушень в нашій свідомості, практиці природокористування, в способах і рівнях споживання майбутнє як сучасної цивілізації, так і Української держави є проблематичним. Майбутнє починається сьогодні, з нашого двору і міста, вулиці і лісу, річки і моря. І чи світ даруватиме нам радість життя в здоровому природному довкіллі, чи це буде бетон, смог, сміття, пеньки і джипи – залежить також від нас.   

Приєднатися до події