ну, то нагадую... 
---
Лірика
--- --- ---
---
Знов думки про слова у рядки,
Наче скріплені присмаком вин...
Повз усе, ще жива, ще летить...
І нехай, що на спогад - полин
---
Ще жива у хитанні світів,
Світить поглядом року хвилин..,
Чи секунд, що їх вітер зустрів,
Поскидавши накидки зі спин
---
Ми так можемо, можемо? - Ні!
Ми без неї - ніщо в небутті...
Наше серце без неї в житті
Не тремтить у приємності змін...
_-_-_-_-_-_-_-----__-----___-----__----_-_-_-_-_-_-_
Так холодно мені серед зими,
Коли тебе не має просто поруч.
Сніжинки тихо падають сумні,
І землю всю покрив морозу обруч...
---
Так холодно коли блукаю сам,
Мій подих замерзає разом з вітром.
Своє я серце віддаю вітрам...
Не здатне воно душу обігріти.
---
Лишила ти позаду всі сліди,
Зосталася назавжди разом з літом...
Окрилила і сил дала тоді,
А зараз сам блукаю білим світом.
---
Дивлюсь у вічно юні небеса
І бачу в них все той же милий погляд.
В минулому лишилися слова...
Тепер зі мною поряд тільки спогад
---
_________
-----------------------------------
Як колись хотів я з нею бути,
її до себе міцно пригорнути,
самому впасти в її обійми
і забути з нею про все на світі.
Я хотів щоб все було як в казці,
гуляти з нею цілу ніч,
а потім сонце зустрічати вранці.
А зараз вона байдужа мені стала,
все одно ніяких почуттів вона до мене не відчувала.
І байдуже ским вона буде святкувати Валентина, а я?
А я піду в бар і вип'ю пива.
ОБЛАКА Над степью плыли облака В безбрежности большого неба И сохли россы на цветках, И лето пахло спелым хлебом. В степи мы были лишь вдвоём Движимые горячей страстью И степью просто так брели, И упивались своим счастьем. В твоей косе два василька Безумством нежности манили И Ты была со мной близка, И мы с тобой любовью жили. И всё нам было, нипочём, Нас распирало от гордыни. Мы рядом шли – плечо в плечо, Мы просто были молодыми. В бездонной, синей глубине, У Мире созданным нам Богом, Куда-то плыли облака По океану без дороги. 7 августа 2011 г.
--- -------------- ---
З`явилась і щезла,
Махнувши крильми,
Мінлива поезія
Світу весни...
---
Всміхнулась привітно.
Душа ожила...
Закуталась в літо
І далі пішла...
---
За край горизонтів
Де сонце сідає...
З нектаром солодким
Там сон зустрічає...
---
В обійми задум
Про життя, про буття.
Де дитинство і юнь,
Де нема вороття...
---
Теплом своїм жаги
Розтопить лід байдужих слів.
Наповнить чашею снаги...
Я б все віддав за це... і жив...
---
З`явилась і щезла,
Махнувши крильми...
Мінлива поезія
З краю... весни...
