тиняєшся містом такий ненавмиснийнамисто бруківки розсипане ряснотікаєш за місто коли вже затісновертаєшся завжди невчасноі тиша снігів мовчазна і похмураяк тільки виходиш з вагонуковтає твою непомітну фігуруі мовчки несе від перону[Приєднана картинка]

Украинцы - это плохо, Добкин, Кернес - хорошо, Украинцы - это плохо, Аделаджа - хорошо. Украинцы - это плохо, А вот Фельдман - хорошо, Украинцы - это плохо, А Табачник - хорошо. Украинцы - это плохо, Богословская - не плохо, Украинцы - это плохо, А Арфуш - совсем не плохо. Украинцы - это плохо, Черновецкий - хорошо, Украинцы - это плохо, Гурвиц - это хорошо. Тина Кароль – как чудесно! Украинцы – плохо. Таня Либерман прекрасна! Украинцы – плохо. ...

Читати далі...

Розкисла і розплакалася осіньСвинцевий колір замінив блакить.І у дворі берізка напівголаВже не жива, хоча іще й не спить. Із неба сіє, і шалений вітерЗ дерев зриває чарівний покрів.То вересень чомусь залистопадивНеначе разом з нами геть здурів. 1 жовтня 2010 р.Михайло ДІД.Алчевськ.

прочитай коли матимеш змогу це скельне письмоневловимо зсутулене в темних закутках мрійці думки пропливають над містом як зріджений смогі чіпляються як павутиння в гілки ліхтарівніч лишає по собі удома розпатраних насбіля вікон пустих із цигарками у рукахозирнешся і бачиш за спиною згаяний часщо утворює з попелу хмари в минулих рокахяк ріка залишає по собі сміття та іржумов дітей у далеких притулках зі зграєю мрійнаші мрії це те ледь помітне що я не кажуале знову рушаю по світу шукати...

Читати далі...

Молочний Шлях... Плин часу з давнини Незнаної в безмежжя невідоме. Життєва мить - багато літ і зим Людських, вдих Всесвіту легкий і видих. Навпомацки крокуємо життям, Упевнені, обтяжені знаннями, Зневірені та з вірою у серці, На світло, в невідомість, мить за миттю... 05.08.2010 © Stepans’ka Marina (SMG)

У будь якому випадку бажано пояснити: чому?

Немов пелюстки тендітних троянд,розгублені і прозорі.В незнаних досі тіней краях,потойбіч страху і горя.Їх шлях у сутінках десь лежить,в якомусь іншому серпні.Не повернеться ніхто і на мить,назавжди зоставшись у серці.І кожен самотньо за обрій йдучипо полю, нескошеним житом,назад погляне і промовчить, що так хотілось пожити.

Мы встретились случайно, год спустя, На улице везде царила вьюга, Соседние страницы из календаря, Мы повстречались вновь, два старых друга. Никаких сюрпризов, скромное "привет", Смешное замечание о встрече, На все вопросы лишь один ответ: "Да все нормально, а как ты, как вечер?" Счастливый случай, оба просто так Сейчас бродили по пустым аллеям. Она перебирала мыслей кавардак, А я в раздумье над очередной идеей. В уютной маленькой кафешке за углом, Мы...

Читати далі...

засинай і живої води океанипонесуть у долонях маленький човникмолоком розіл'ється небо розтанетеплим сяйвом навколо зірково-чорнимпоцілунком у тайни повік закритихзасинай не бійся твій ангел поряду м'яку нескінченність загорнуті митіі тобою милуються місяць і зорітвої сни моя дівчинка будуть солодкимина губах залишуться ранком усміхненікапучиномелодії карамельними ноткамив теплоті твоїх сонець і променей їхніх

[Приєднана картинка] ВОДОЛЕЙ Скажи мне товарищ и брат Водолей, &nbsp...

Читати далі...