(без назви)
- 12.08.14, 21:43
Немов пелюстки тендітних троянд,
розгублені і прозорі.
В незнаних досі тіней краях,
потойбіч страху і горя.
Їх шлях у сутінках десь лежить,
в якомусь іншому серпні.
Не повернеться ніхто і на мить,
назавжди зоставшись у серці.
І кожен самотньо за обрій йдучи
по полю, нескошеним житом,
назад погляне і промовчить,
що так хотілось пожити.
17
Коментарі
ranok_v_misti
112.08.14, 21:47
AL4y
212.08.14, 21:51Відповідь на 1 від ranok_v_misti
мне приятно)
mirsvit
312.08.14, 21:53
Гість: Joann
412.08.14, 22:24
шо за наглий плагіат назви?
а вірш якийсь аж дуже сумний
AL4y
512.08.14, 22:30Відповідь на 4 від Гість: Joann
втрата дорогого - це завжди сумно
Svetla-ya
612.08.14, 22:54
Мне сцена с *Гладиатор* видится, которая в конце фильма,
светлая память!
светлая такая - рука ласкающая созревшие колосья... и музыка та в голове звучит...
Гість: Joann
712.08.14, 23:19Відповідь на 5 від AL4y
Нічо не вічне. Хоча, я б напевне у схожу мить відчувала б щось схоже.
Тонкий ви лірик
AL4y
812.08.14, 23:41Відповідь на 7 від Гість: Joann
дякую
Solodk@quota
913.08.14, 12:05
AL4y
1013.08.14, 15:41Відповідь на 9 від Solodk@quota