хочу сюди!
 

Таня

44 роки, терези, познайомиться з хлопцем у віці 44-48 років

Замітки з міткою «поезія»

Тричасся

1. Простору випнутий лук. Несамовите затишшя. Землю накрило надвишшя. Світ розіп'яв інфразвук... ***** Час народився... Тук-тук... 2. Знову Слово. Бог - це любов. Підґрунтя основ, Надвишшя основ. Тіло. І Кров. 3. Склепіння З глибінню - Кипіння, Голубіння, Голублення. Люблення... 08.05.2012 © Copyright: Марина Степанська Раздел: лирика мистика и эзотерика Свидетельство о публикации № 11238

ВІТЕР /зредаговано/

[Приєднана картинка]Чудовий той травневий вечір Зірками небо рясно засівав. Хилив вітер берізоньку за плечі У бліді щічки ніжно цілував Залицявсь, косички гладив, До грудей могутніх пригортав її, А про кохання і його принади Заливались голосисті солов”ї І всі пташки подібно солов”ю, Ще гучніш акордами вторили А вітер шепотів про любов свою Та птахи той шепіт заглушилиІ ось вже вітер над широким ставом Кохається з плакучою вербою Колише пишним її ставом Обнімає листя...

Читати далі...

ВІТЕР

[Приєднана картинка]Чудовий той травневий вечір Зірками небо рясно засівав. Хилив вітер берізоньку за плечі У бліді щічки ніжно цілувавЗалицявсь, косички гладив, До грудей могутніх пригортав її, А про кохання і його принади Заливались лунко солов”їІ всі пташки подібно солов”ю, Ще гучніш акордами вторили А вітер шепотів про любов свою Та птахи той шепіт заглушилиІ ось вже вітер над тихеньким ставом Кохається з плакучою вербою Колише пишним її ставом Обнімає листя над...

Читати далі...

Не забути

Не забути; коли небесною ходою Сходить місяць над водою. Коли срібний місяць, ясні зорі Підтанцьовують в просторі Коли місяць в річку заглядає, Свою підкову умиває, Коли тихий вечір в лузі знову Збира трави на розмову Не забути і світанки, Коли у лузі дзвенить сінокіс І такі смачні сніданки, Коли трави накосиш цілий віз Коли літо дарує квіти, Щедро віддає свою любов, Коли теплий, босий вітер Хвилює у річці блакитну кров Коли ранковими струмками Сонце щедрим золотом...

Читати далі...

Допоможу

Мені зозуля старість накувалаІ, якби, знов у поліський райТа щаслива юність повертала, Я б із цим погодивсь і по всьому крайМоя радянська юність, доля злая, Вона не варта, щоб за нею я тужив, У мене внучки є – Таня й Тая Вже не знаю, як без них я живНе дають вони упасти в тугу, Давно я звик до ймення “дід”. Таку вже долю маю і на ніяку другу Не поміняю у передпенсійний вікВони попросять і я розкажу казку, де з добром воює зло. Ця добра казка з ними спати ляже...

Читати далі...

Боже, дякую Тобі!

[Приєднана картинка] Боже наш, Всесильний Отче, Дякую Тобі за сонце, І за весь Твій любий світ, За повітря, воду, хліб,За одежу й теплу хату.Дякую Тобі, наш Тату! Кость ВАГИЛЕВИЧ Православний молодіжний веб-портал www.hram.lviv.ua

Чудовий дім

[Приєднана картинка]Я дивуюсь дому цьому, Так багато друзів в ньому. Хто ж його нам збудував? Хто порядок в ньому склав? Так старанно і уміло Хто людей, звірят створив? Хто посіяв мох, квітки? Хто деревам дав листки? В ріку хто води налив? І в них рибок запустив? За весною дав нам літо? Хто ж придумав це, ну хто? Ну звичайно, тільки Бог! В. І. ГЕНСЬОРСЬКИЙ Православний молодіжний веб-портал www.hram.lviv.ua

Научи меня, дед

«Научи меня, дед, - как по-божески жить, Как мне сад посадить, как мне деток растить, Как из дому родимого в ночь уходить… Научи меня, дед, - как молчать и терпеть, Только кровью блевать да зубами скрипеть, Только стоном стонать, только хрипом хрипеть… Научи меня, дед, - как от всех не отстать, Как те сосны валить, как те шпалы пластать, Как, спиною к метели, могилу копать… Научи меня, дед, - как обиды сносить, Низко голову гнуть да пощады просить, &nbsp...

Читати далі...

Юрій Федечко. Серця...

Відкриваєм серця) Часом досить промінчика з добрих очейЩоб зробити щасливою поруч людину…Свічка в змозі розсіяти мряку ночейЙ простелити до доброї справи стежину…Слово лагідне може розмити в душіТу фортецю, що гнів будував в ній рокамиВчасно вилиті іншій людині віршіВиліковують тугу й журбу нашу з Вами…Посміхнеться назустріч Ваш погляд мені..І забуду про те що дощить і без сонця…Довго жив в непроглядній холодній пітьміДосить в серці закриті тримати віконця…Відкриваєм серця… визволяючи...

Читати далі...

Кульбаба

Жовте і чорне – Кульбаба в багні. Сяє… Хто кинув тебе В чорне лиснюче багно? Як ти сонячно сяєш!.. 27.04.2012 © Copyright: Марина Степанська Раздел: восток: рубаи, хокку, танка Свидетельство о...

Читати далі...