Не спиш…Який кумедний збіг.Мовчиш…То й добре, мій хороший.З-поміж усіх моїх скарбівЛюбов до тебе –найдорожчий.Він – поза межами жаги,В гіркому,чорному мовчанні.Я не ховалась від богів.Вони позаздрили,звичайно.Не я – теплотвоїх безсоньІ сонний усміхпрокидання…Але – ти тут.Моїм ласо. Моїм невидимимарканом.Світаннями мого вікна.Легким вогнеммого багаття…Що з того, що немає – «нас»?Я є. Люблю. І тим багата.Без жодного«якби», «або»,Без майбуття,мети і мріїЖиву. Співаю. І любов,Мов дитинча, під...

Читати далі...

Хвилина до закінчення життя - Три вдихи й видихи, думок мільйонний рій… Останній сон готує сповиття. Обабіч тебе – білокрилих стрій Співає колисанку: "Люлі-лю!.." - Добраніч! До побачення… люблю… 14.11.2012 © Copyright: Марина Степанська Раздел: лирика философская Свидетельство о публикации № 16654

[Приєднана картинка] Руки голі - гілля Клен кістлявий схиля, Ляска ним рвучко, злісно в обличчя. Шелест серцебиття - Миті й роки життя – Листям жовтим сухим на узбіччя… 13.11.2012 © Copyright: Марина Степанська Раздел: лирика философская Свидетельство о публикации № 16566

[Приєднана картинка]Ми не так давно тішилися "ікрою путіна", і я намагалася пригадати, який же це перл надіслала була мамі з Уралу її знайома. І ось нарила.Не знаю, чи вчать ще в школі відповідний вірш...

"Будь прихильною, – молила –Доле!" "Забарися, невблаганна Смерте! Ще не час…" – благала ревно, вперто. Вдруге…всоте… вдев'ятсот четверте… Марно! Ось Вона, холодночола, ...

Читати далі...

Слабує людське милосердя. Глитайство, гладке збайдужіння Натомість жиріють… О, смерди [ Читать дальше ]

[Приєднана картинка]Хай буде легко. Дотиком пера.Хай буде вічно. Спомином пресвітлим.Цей білий світ — березова кора,по чорних днях побілена десь звідтам.Сьогодні сніг іти вже поривавсь.Сьогодні осінь похлинулась димом.Хай буде гірко. Спогадом про Вас.Хай буде світло, спогадом предивним.Хай не розбудить смутку телефон.Нехай печаль не зрушиться листами.Хай буде легко. Це був тільки сон,що ледь торкнувся пам'яті вустами.Ліна Костенко[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка]

Жовтневої пориРозкішні кольори -Форшлаги та морденти,СинкопАплодисменти! Акорди золоті,Арпеджіо багряні -Всі tutti й соло ті –Арфові й фортеп'янні – Жовтневих кольорівЕкзистенційний джаз…***А день вже постарів,За обрій втік від нас… 18.10.2012 © Copyright: Марина СтепанськаРаздел: лирика пейзажнаяСвидетельство о публикации № 15571

.Де мандрувала Твоя Душенька учора? Що бачила? Де спочивала уночі? Вже необтяжена, крізь простір неозорий Літа вона… Голівонька свічі Леліє золотаво…Бачиш, Тату, Це сяєво? Чи, може, поруч ти? І...

Читати далі...