[Приєднана картинка] До уваги читачів: Замітка буде постійно доповнюватися... [Приєднана картинка] МУЖЧИНАМНе зірвуться слова, гартовані, як криця,І у руці перо не зміниться на спис.Бо ми лише жінки. У нас душа криниця,З якої ви п’єте: змагайся і кріпись!І ми їх даємо не у залізнім гимні,У сріблі ніжних слів, у вірі в вашу міць.Бо швидко прийде день і у завісі димнійВи зникнете від нас, мов зграя вільних птиць.Ще сальви не було, не заревли гармати,Та ви вже на ногах. І ми в останній разВсе, ...

Читати далі...

Вище корогви! Встроміть їх у хмари! Нумо, хорунжі, не спати, брати! Хай не мине супротивників кара, Їх зачекалися в пеклі чорти. Досить шукати поганцям поживи! Досить плодити удів та сиріт! Досить топтати засіяні ниви, Хай пожалкують, що знають цей світ! Як там пістолі й мушкети? Готові? Зброя нагострена? Порох сухий? Вище корогви! Тремтіть, людолови,Праведне військо виходить на бій.[Приєднана картинка]

Живу як всі. Чекаю дива. Гадаю, сьорбаючи чай, Чи прийде диво чорнобриве, Чи скаже тихо: Зачекай, Я поки що іще на небі, Розмову з янголом веду, Закінчу і злечу до тебеІ вже нікуди не піду.[Приєднана картинка]

Щось на дворі блука незриме, Тихенько дихає на скло, І кіт-гульвіса під дверима Собі винявкує тепло. У грудень просяться години, Та ще не час для білих див: Ще листопад не всіх покинув. Не всі дерева обтрусив. [Приєднана картинка]

Я бачив стареньку у церковці Божій - У серці людському несла свою віру,Рука її квола у жесті негожімНа хреснім знаменні, як свічка тремтіла.Тремтіла і гасла, і знов підіймалась - Лишила небогу земна її сила...Лиш вірою в серці пташина трималась,До Бога у церкву вона прилетіла.До Бога, до Правди - з недолі земної,Такої стражденної горя дороги...-Тримайся, пташино, тримайся, Мадонно -Могутністю Віри ти вславила Бога! Це ти підставляла натруджені плечіПід храмів руїну, під віри...

Читати далі...

Жорстоке слово б'є кинджалом, А неповажне коле жалом. Сміття та бруд – брехливе слово, Смердить - гнила лайлива мова. Думки – не пил і не полова; Змістовне, вчасне, мудре, влучне - Вслід слово лине, чисте й звучне. Співаймо хором рідну мову!.. 24.01.2012 © Copyright: Марина Степанская, 2012 Свидетельство о публикации №11201250210

Прочитав блог Чорної змійки http://blog.i.ua/user/896087/177641/?p=1#comments і вирішив прокоментувати віршем *** Не треба світ увесь сприймати, Як темний морок без світання. Повір, що в світі ще зостались Добро, і радість, і кохання. Світ не буває чорно-білим, Бо кожен горе й щастя має. І лиш від нього все залежить, Як він увесь цей світ сприймає. Якщо несеш ти щастя людям, Добро й тебе не обминає. Хто ж сіє зло, той сам нещасний, В душі він радості не має. Не треба...

Читати далі...

Захмарене небо Не дивиться в очі, І спогадів вічність Дописує том. Думки утекли Та вертатись не хочуть, І осінь муркоче На ліжку котом. Десь слово штурмує Блискучі парнаси, Штормлять океани Холодних чорнил, А в мого рудого, Мов клени, Пегаса, Сьогодні субота, І втома у крил.[Приєднана картинка]

Напевне то зима була, Дворами бігала холодна, Була красива, досить модна, Асфальт сніжинками мела, У серці бавила тепло, І навіть не просила грошей, Та хто ж її злякав, хорошу, Що зранку й сліду не було?[Приєднана картинка]

Прочитав віршика у блозі http://blog.i.ua/community/53/163253/ та й заходився писати відповідь. * Не все ще з'їдено і випито, Тому пістоля поклади. Спочатку випий і поїж все, А потім вже з життя іди. Та й взагалі не поспішай Свого ти віку вкоротити. Подумай сам,скількох би зміг В житті жінок перелюбити. А там,глибОко у землі, Одна "костлява" лиш з косою. І не приваблює вона Ні дивним станом,ні красою. Михайло ДІД. Алчевськ.