Пусть  уходит Старый Год !

И с собой  пусть  заберёт:

Все невзгоды и  печали,

 Дела,  которые не начинали 

 Обиду от упрёков и слов, 

 Пустоту наших кошельков,

 Жизненную головную боль,

 Мысли горькие, как соль 

 Выплату долгов,  -

 Забери  Снегурка с собой, 

 Ту любовь, что без ответа, 

 Град, что выпадает летом 

 Тараканов,  что на кухне,  

 Админов,  что  потухли,

 Троллей тех,  что нас  долбали, 

 Чтоб снеговики  с собой забрали

 Пускай уходит Старый Год, …

 Мы не держим,  - пусть  идет !!! …

 Пусть  уходит Старый Год, …

 Тук-тук-тук,  стучится 2012-тый Год

 Он с метелью и порошей, - 

 Я с добром -  я к Вам,

 К елочке подарки, - 

 Подождите счас раздам …

 Детям -  веселье,

 Пусть веселятся, как и прежде, …

 Взрослым - надежды

 Стремленье к жизни  и  везенье.

 А Всем  Друзьям  из  i.ua !!! 

 Я,  новогодний Дед Мороз

 Дарю счастья огромный воз,

 Даю здоровья крепкого в придачу,

 Во всех делах  задуманных -  удачу,

 Согласия,  дружбы,  шуток,  ласки,

 Чтобы жизнь была,   - как в сказке ! 

---

Свидетельство о публикации №11112315002

 Уміти вибачити - дар посланий від Бога,

 Не на словах, а серцем,  - головне в Душі.

 Пробачити і відпускати, не тому, що змога,

 Тому, що істинно - запрограмовано в судьбі.

 

 Прощати й знати,  що усе в минулому,

 Образи й  біль  понеслись в небуття.

 В Душі … і серці запанували ласка  і турбота,

 Ти знай, ... - не варто псувати життя.

 Вміти прощати - особливе мистецтво;

 Не кожному дано, не приходить само.

 В очі поглянь, зрозумій, можливо й не чітко,

 Адже  серце  любити давно вже могло.

 

 Душа відкрита для добра і світло має,

 Усмішка зустріне  проміння світанку,

 І пісню ранкового сонця Душа заспіває,

 Сумління  підхопить цей  ритм  спозаранку.

 І навчишся  істини великих розуміти,

 Добро  у  долю захочеш  впустити.

 І постараєшся  Душею посіяти  відповіді,

 І зможеш ти пробачити,  - і себе розкрити.

 

 Вміти прощати - особливий дар від Бога,

 Не на словах, а головне, в Душі!

 Вміти прощати, не примушуючи себе строго,

 Адже головне, зрозуміти, що це потрібно Тобі!

 Свидетельство о публикации №11112104348

Кохання з присмаком гірчинки...
Солодка мить - мить забуття,
Коли є лише ти і я....
А інше, якось не важливо,
Все інше нехай зачека.

Проте не довгі щастя миті.
Ось тут ти був і вже нема.
Бринить не прошена сльоза
І те, що так зігріло серце
Примарно по душі блука...

І мучить навіть не чекання.
Не від розлуки та сльоза.
Безвихідь тужно огорта.
Чому між нами стільки всього,
Що серця стукіт завмира?

в душі у кожного поета лежить засмажена котлета
горілки чарка і столова ложка вінігрєта
а до горілки ще шматочок сала і цибуля
але то всьо у голові, в реалі на столі лиш дуля.

Жорж Дикий

ВСЕ ПРОСТО

Я з Господом давно на "ти" -
мені Він "тикає" безбожно
і не пускає у світи,
щоб я не пер поперед рожна.

Так я й не пру, а що зіпру,
то не питатиму: - Чи можна?
Не нарікай на дітвору,
якій стареча є тотожна...

Для Господа ми всі одні
і розум тут ніщо не важить!
Якими були твої дні -
то тільки Вищий Суд розважить...

23.11.2008

Запахло рідним татовим садком
І пиріжками з маминим варенням,
Налиті яблука й грушки тайком,
Вітають із святим Преображенням.

А там, за хатою, бджолиний рій
Солодким медом ранок пригощає
І тепла татова усмішка в цій
Бджолиній хмарці знову оживає.

Квітують чорнобривці й повняки
З матусиного серця взявши цвіту,
А ми малі з батьківської руки
Їмо освячені дарунки літа.

І затишок на серці, і любов
Від спогаду, дитинством обійнятим.
Спішу до церкви з яблуками знов
І молюся за маму і за тата.

Тобі важко? Візьми мої крила…

Хай вони допоможуть піднятись.

Додадуть тобі віру і сили,

Зможуть сум і тривогу здолати.

 

Так буває в житті - темна смуга

Часом сонячне світло ховає.

Хто здавався тобі вірним другом,

В найскрутнішу хвилину тікає.

 

Часто доля над нами сміється

І в залежність від себе жбурляє.

Та не зможе зламати серця,

Що невдачі і біль їй прощає.

 

Бог з любові до нас це усе допускає,

Бо лиш той, хто уміє терпіти,

Хто смиренно і радість, і смуток приймає,

Той по-справжньому вміє любити.

 

Візьми крила душі моєї,

В них молитви могутня сила.

Хай зростуться з твоєю душею,

Й подарують надії вітрила.