НА  НОЖКАХ  КРАСАВИЦ –  ПУАНТЫ!

*************************************

Легко так,  на  кончиках  пальцев  весны...
Тебе  средь  зимы, о  любви  снятся  сны!

На  ножках  красавиц-снежинок  пуанты!

На  ткани  покрова  блестят  бриллианты!

 

Зима  ещё  будет  кружиться  в  метелях…

И  так, до  весны: за  неделей, неделя….

А  в сердце  Любовь, как  цветок  расцветает!

Не ждёт  он, пока  снег под  солнцем  растает.

 

Душа  несказанною  радостью  полнится!

Пускай  предсказанья о счастье исполнятся!

«Я, просто,  хочу,  снова,  в  радости  жить!

Хочу  быть  Любимой! Взаимно  Любить»!

*******

/  20.02.2010 г. /

(c)

http://www.mypishem.ru/stihi/lirika-lyubovnaja/na-nozhkah-krasavic-puanty.html
 

.

У Лао Цзы ученик спросил: "Скажи мне, что такое свобода?"

"Какая свобода? - ответил мудрец. - Свобода бывает разная.
Первая свобода - глупость. Она как конь, который, встав на дыбы, сбрасывает с себя седока. И тем сильнее потом конь почувствует на себе твердую руку всадника.
Вторая свобода - раскаяние. Она подобна рулевому, который остается на тонущем корабле, вместо того чтобы спуститься в спасательную шлюпку.
И третья свобода - познание. Она приходит к нам после глупости и раскаяния. Она как стебель, который раскачивается на ветру, но не ломается, потому что гибок".

фото, как обычно, моё )

Люди в місті ходять без шапок...
В осінньо-весняних капцях...
Дівчата на великих підборах і в коротких спідницях, хоча в нашому місці це явище спостерігається цілорічно...
Місто сіре, навкруги пилюка і холодний вітер...
Схід сонця незрівнянно-різнобарвно-морозяний...
Кольорові кульочки літають як сніжинки...
Зачіпаються за гілля дерев і висять ліхтариками...
Буде ще зима? Чи уже пора весні

Гарячий шоколад, молочний шоколад з горішками, шоколад з мигдалем - грами позитиву

(c)

Весна  нечаянно  нагрянет!

И   душу  отогреет   вновь:

Надежда, Вера! А  Любовь -

Она  твоим Оплотом станет!

 

Заполонит,  как  в  половодье!

Хозяйкой  станет  твоих  снов!

И ты поймешь, что  Мир  таков

И стоит жить! В простонародье

 

То   называется:  Хандрою,

В  чем  пребываешь ты сейчас!

И   кажется,  весь  мир  угас!

Но, подожди  чуток! – Весною

 

Волна   нахлынет  Страсти  ярой!

Кровь  забурлит, что  в  венах-реках.

Весной   не   будет   человека,

Который  не  ходил  бы  парой!

 

И   вновь  ты  Страстию  гонимый!

И  в  сердце   оживает   вновь:

Надежда, Вера!  А  Любовь

В  тебе – костёр  Неопалимый!

*******   /  22.01.2011 г. /

(с) 

Ви бачили фільм "Зоряний пил"?

Тим, хто не бачив, дуже раджу знайти час подивитися цю голівудську казку. Напрочуд дивно, але інколи і у Голівуді знімають хороші фільми.

А ті, хто бачив, зрозуміють, про що я.

Так-так, про зачаклований підсніжник, який охороняв тих людей, які їм володіли, від злих чар. Уточню, що більшість чар апріорі є злими, бо спрямовані на зламання волі іншої людини. Підсніжник же, недаремно прикладений принцесою-полонянкою в якості посагу до свого сину, охоронив його від чар відйом, поки був з ним. А коли він, обдурений однією з цих відйом, віддав їй підсніжник, тут же був перетворений на шиншиллу. Що ж, може, позитивній розв'язці сюжету це тільки допомогло. Однак далі герой повертає собі підсніжник і на нього не діють чари навіть головної відьми. Ну, і далі все закінчується добре. Той, хто бачив, і так все згадає, а хто не бачив - подивіться.

Підсніжник... Поки вони ще є у горах і на лісових галявинах, це є індикатором відновлюваності весни і нашої природи. А коли щезнуть, вирвані дощенту квітковими браконьєрами заради тимчасового задоволення потреби у букетах на свята, що буде тоді? Чи прийде на наші луки справжня весна, яка захистить нас від вічного холоду наших сердець?

Вы рядом с нами на работе,

Хотя домашние заботы

Всегда на вас еще лежат.

Мы, вся мужская половина,

 

Простить сегодня просим нас

За то, что часто мы, мужчины,

Шумим и спорим без причины,

Напрасно раздражая вас.

 

Давайте навсегда решим:

Сегодня, завтра и в дальнейшем,

Мужчины, берегите женщин,

Чтоб сберегли они мужчин.

 

 

Наш любимый весенний праздник 8 марта приближается, напоминая каждой женщине приятные ощущения, подарки и, конечно же, цветы! Ведь женщина и цветы – понятия почти неразделимые, и наш фотоконкурс «Самая красивая» еще раз это подтвердил!

 

Нам будет непросто выбрать из множества присланных фотографий самые-самые, ведь каждая женщина красива по-своему. Заранее благодарим за фото всех участников и поздравляем милых дам с насупающим праздником.

 

Правила для участников конкурса:

 

- участие в конкурсе бесплатное,

- фотографии присылать сделанные лично

- победитель будет определен по посетительскому голосованию

- количество фотографий не ограничено

- обязательно присутствие прекрасной половины на фотографии

 

Призовой фонд конкурса - 250$

 

1 место - 100 $

2 место - 75 $

3 место - 50 $

4 место - 25 $

Фотографии присылать на сайт Фото Студия, где Вам необходимо зарегистрироваться. Сайт Фото Студия!

ПЕРЕЙТИ НА КОНКУРС >>>>>>

Я новий день будую на руїнах, Мого колишньго життя, З завалів вилізла душа, Порепана,глуха,німа, Безлика,змучена,слабка. Її в  погоди шати зодягла: Від Сонця стала золота, Квітуча усмішка-весна, З листочків ніжне покривало, Царівна осінь віддала, Лише зима сумна була, Й серце крижане дала.

 

Олекса Бригас. Думки.

 Віталія Касперовича, підслухані мною,
                  і викладені українською мовою.

Чи може одразу за літом настати весна?
Чи може втішати крізь хмари небесне світило?
А відповідь буде моя: - Безумовно, що так,
Коли повертається з дальніх доріг моя мила. 

Розпустяться квіти, що наче уже й відцвіли
І пташка в саду знову пісню свою заспіває!
... Як довго в розлуці з тобою, кохана, були,
Що серце від розпачу в грудях моїх завмирає. 
Тож хай запанує весна в наших душах обох
І хай розлучає нас доля-спокусниця рідко.
Прямуймо надалі в життя нерозлучно удвох,
Прилинь у обійми мої, моя мила лебідко!
02.09.2006

Стерти твій номер
із телефонної книжки...
Стерти тебе -
із пам'яті
і із життя...
Зв'язати
сталевим обручем
груди -
і ночами
плакати нишком,
І визбирувати
зернята
чорного жалю
і каяття.

Розправити
крила увечері -
й тихо
злетіти з вікна,
залопотіти униз...
заячіти,
заскиглити,
затужити...
У груди -
безжально
й відверто так -
б'є весна!
а мені -
без тебе -
просто
не хочеться
жити...

1. Так хотелось мне счастливой стать,