Президент України Петро Порошенко у Вашингтоні провів зустріч із двопартійною групою сенаторів США.

Петро Порошенко висловив вдячність за важливу роль Сенату США у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, включаючи послідовну підтримку надання Україні летальної оборонної зброї та посилення санкційного тиску на Росію.

Було скоординовано подальші кроки щодо посилення міжнародних зусиль для деокупації українського Криму та Донбасу. Глава держави привернув увагу до протиправної діяльності РФ в акваторії Азовського моря та Керченської протоки.

Відбувся обмін думками щодо загроз для енергетичної безпеки Європи через реалізацію проекту «Північний потік-2».

Було обговорено прогрес України у реалізації програм реформ та розвиток співпраці з МВФ.

Президент України також висловив сподівання на підтримку сенаторами зусиль України, що спрямовані на офіційне визнання США Голодомору геноцидом українського народу.

 https://www.president.gov.ua/news/prezident-ukrayini-zustrivsya-z-delegaciyeyu-senatu-ssha-49326

Американський чиновник Джон Болтон приєднався до святкування Дня Незалежності України та був присутнім на військовому параді. З огляду на той факт, що Болтон є довіреною особою Дональда Трампа, політичні експерти впевнені: американський президент таким чином передав офіційному Києву певні послання.

ЩО СКАЗАВ БОЛТОН?
Радник Дональда Трампа назвав 24 серпня «особливим днем». Також він додав, що для України це чудова нагода розповісти міжнародній спільноті про свої внутрішні проблеми.

Джон БОЛТОН, радник президента США Дональда Трампа:

Дякую за запрошення на святкування Дня Незалежності. Для мене це – велика честь. Я із задоволенням спостерігав за всією демонстрацією – це було дуже патріотично. Не кожен рік я маю можливість святкувати два дні незалежності в один рік.

ЧИ БУДЕ УКРАЇНА В НАТО?
За словами Джона Болтона, Білий Дім переконаний у необхідності приєднання України до НАТО і чим швидше це відбудеться – тим краще. Більш того – адміністрація діючого президента США буде цієї ініціативи всіляко сприяти.

Незважаючи на те, що «європейські колеги» проти прискорення даного процесу, все зараз залежить від України.

Джон БОЛТОН, радник президента США Дональда Трампа:

Зараз наша адміністрація активно розглядає це питання, виходячи з інтересів України, кілька кроків було зроблено, але багато що залежить від України – яким чином вона виконає умови, і політичні, і військові. Але є прогрес.

КРИМ «НЕ ЇХНІЙ»
Офіційний Київ ще раз отримав підтвердження того, що США не визнають анексію Криму Росією. Болтон нагадав про офіційну декларацію про невизнання Сполученими Штатами анексії Криму Росією в 2014 році.

АНТИРОСІЙСЬКИМ САНКЦІЯМ БУТИ
Антиросійські санкції ніхто скасовувати не збирається, поки РФ не вибере іншу лінію поведінки. Джон Болтон наголосив, що введення санкцій проти Росії пов’язане з використанням «Новачка» і втручанням в американські вибори 2016 року.

Він також додав, що протягом трьох місяців США розглядатимуть, чи зробить Росія кроки зі згортання хімічної програми, і від цього буде залежати подальша ситуація з санкціями.

МИРОТВОРЦІ, РОСІЯ І ВІЙНА
На думку Джона Болтона, те, що Росія бере активну участь у питанні введення миротворців на Донбас, говорить про непряме визнання її втручання у внутрішні справи України.

Джон БОЛТОН, радник президента США Дональда Трампа:

Сам факт того, що російська сторона бере участь у спілкуванні з розгортання миротворчих сил ООН на Донбасі, – можливо, це непряме визнання Росією, що є проблеми, і вони є частиною цих проблем.

ВИБОРИ В УКРАЇНІ
США стурбовані можливим втручанням РФ у президентські, а в подальшому – і в парламентські вибори в Україні. Про це Джон Болтон сказав під час переговорів з Петром Порошенком. Також він повідомив, що будуть розглянуті кроки, які зведуть можливість такого втручання до мінімуму і пообіцяв Україні підтримку і співпрацю в цьому питанні.

ПІВНІЧНИЙ ПОТІК-2
Радник Трампа вважає, що будівництво газопроводу є загрозою для України. Навіть незважаючи на запевнення РФ, що Україна збереже свою роль транзитера, США дуже сумніваються в намірах Росії дотримуватися зобов’язань, а прив’язка до енергетичного монополіста обійдеться Європі «дуже дорого».

Сьогодні, 17 серпня дружина Президента України у Львові взяла участь у роботі Першого світового форуму українознавчих суботніх та недільних шкіл, який зібрав понад 200 освітян із 36 країн світу. Захід проходить на виконання Указу Президента Петра Порошенка «Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови».

За словами Марини Порошенко, вперше за роки незалежності України питання збереження національної ідентичності українців за кордоном обговорюється на такому представницькому рівні: «Українське освітнє середовище за кордоном є джерелом поширення української мови, історії та культури. І є носієм правди про події, які сьогодні відбуваються в Україні – це вкрай важливо для зміцнення іміджу нашої держави на міжнародній арені», - сказала дружина Президента.

Дружина Президента наголосила, що «сьогодні для України захист української мови – це питання національного значення, бо мова – це символ держави».

Учасники Форуму мали на меті створити платформу для налагодження співпраці щодо поширення української мови у світі, розробити навчально-методичні матеріали для використання в українських суботніх та недільних школах за кордоном, а також – для обміну досвідом між педагогами, які викладають предмети українознавства. 

«Усі, хто зібрався сьогодні тут на форумі, мають велике українське серце. Львівщина надзвичайно пишається тим, що така зустріч відбувається саме у нас. Разом із багатьма людьми в межах України та поза нею ми зберегли нашу мову, традиції та культуру. Наша ідентичність - це наша муза. Без мови і культури нам ніколи не досягти успіху. Багато українців, які мешкають поза межами України, бережуть її в серці. Це важлива частка нашого народу. Адже саме вони є тою зв’язковою ланкою між українською державою та усіма українцями, яких порозкидало по світу. Українська держава завжди буде підтримувати тих, хто себе ідентифікує як українець. З великою гордістю ми будемо нести в світ нашу мову, віру і культуру», – наголосив у вітальному слові голова Львівської ОДА Олег Синютка.

17 серпня 2018р, 

Президент Петро Порошенко підписав Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», прийнятий Парламентом 13 липня 2018 року.

Закон передбачає в Державному бюджеті України на 2018 рік спрямувати бюджетні призначення за спеціальним фондом, встановлені Міністерству енергетики та вугільної промисловості України за бюджетною програмою «Підтримка впровадження ринку електричної енергії» загальним обсягом 1,4 млрд гривень на державну підтримку вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції, шляхом зміни найменування зазначеної бюджетної програми на «Державна підтримка вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції».

Реалізація Закону зменшить соціальну напругу серед шахтарів, оскільки кошти цієї бюджетної програми будуть направлені в тому числі на погашення заборгованості з оплати праці зазначеній категорії осіб.

Законом також розширено джерела формування коштів для фінансування зазначеної державної програми і включено до них конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення.

Ваша Святосте!

Ваші блаженства!

Дорогі друзі, дорогі брати і сестри!

Важко уявити – сьогодні вже сьомий молитовний сніданок.

З кожним молитовним сніданком Україна стає ближче до Бога. Зараз, коли ми бачимо цифру у 1030 років Хрещення Київської України-Русі, я дуже добре пам’ятаю 1988 рік, коми святкували тисячоліття. І ніхто уявити собі не міг, що через 30 років Україна буде незалежною, Україна відбудеться як держава і нам як повітря буде потрібна Єдина Помісна Православна Українська Церква.

Чому це так важливо? Тому, що кожен з нас розуміє – без церкви немає держави. Без церкви нема нації. І Церква абсолютно важливий атрибут суверенної, незалежної України. І саме тому ми так молимося і боремося за Церкву.

Конгресмен Лої казав про силу молитви – друзі, шість місяців тому ніхто в цьому залі уявити не міг, що ми так близько підійдемо до Томосу — Його Всесвятість і Патріарх Константинопольський і Синод слов’янського патріархату має нарешті прийняти рішення щодо надання Томосу щодо Помісної Церкви великій європейській 45-мільйонній нації – нації українців.

Ви спитаєте мене, чому це стало можливим. А тому, про що говорив пан конгресмен, – сила молитви.

Я абсолютно переконаний – без Божої допомоги ми б не змогли зробити й кроку. Сила молитви була тоді, коли ми молилися про перемогу Революції Гідності. Тоді теж казали, що це не можливо. Що влада сильна як ніколи – народ ніколи не переможе. І Господь почув нашу молитву.

Сила молитви була й тоді, коли наші війська виходили з оточення під Ізварино і під Довжанським. Казали, що вони будуть в оточенні і ніхто з них не спасеться.

Сила молитви була й 15 лютого 2015 року під час виходу наших військ з-під Дебальцевого. Уявити собі не можете, як всю ніч я не міг заснути і молився про те, щоб Господь дав нам спасіння. І незважаючи на те, що ворог думав, що ми в оточенні, ми вийшли і зберегли наші сили.

Сила молитви була й тоді, коли ми проводили реформи, які рішуче змінювали нашу країну. І теж казали, що це неможливо, тому, що за 26 років до того ніхто не міг проводити тих законів. І ми досягнули цього.

Сила молитви була тоді, коли в президентському офісі я сиджу напроти керівників всіх фракцій українського парламенту, і мені кажуть: «Пане Президенте, ну навіщо ви кажете? Ніколи не буде того безвізу, ніхто нам його не дасть. В Європі проблеми з біженцями, вони мають величезні внутрішні проблеми, і ніхто не піде на ризик для того, щоб надати право безвізових подорожей великому українському народу». Це точно не відбулося без допомоги Бога.

З Божою допомогою ми побудували українську армію. Як кажуть — одну з найбільш ефективних у Європі. І сьогодні вона є гарантом і оплотом нашої незалежності. Ми ні на кого не збираємося нападати, але українська армія здатна захистити на сьогоднішній день українську землю, український суверенітет, українську територіальну цілісність. І вперше в українській армії з’явилися капелани для того, щоб нести слово Боже, чого не було до цього ніколи. Я точно впевнений, що це правильне рішення і це рішення допомагає нам боротися за рідну землю і перемагати. Сила молитви.

У цьому залі зібралися люди, які не просто вірять в Бога – це дуже важливо, я хочу подякувати за те, що ви вірите в Україну. І ця віра, разом з вірою в Бога допомагає і буде допомагати нам перемагати.

Ви сьогодні згадували Радянський Союз. Ключова позиція всієї нашої команди, всього українського народу сказати останнє «прощавай» Радянському Союзу і ніколи туди не повертатися. Сказати останнє «прощавай» російській імперії і ніколи туди не повертатися.

Об’єднатися всім і привести велику українську націю назад до Європи, до європейської родини, бо ми звідти. І завжди мріяли повернутися туди. І те, що зроблено за останні чотири роки – це є величезне досягнення кожного з вас.

Друзі, п’ять років тому вдвічі менше людей пишалися, що вони спілкуються українською мовою. П’ять років тому на телеканалах України була лише російська мова, російські фільми. Вчора я повернувся з відкриття в «Мистецькому Арсеналі» книжкового форуму. П’ять років тому у нас всі книжки були російською мовою. І п’ять років тому півтори тисячі пам’ятників Леніна стояли по всій Україні. Подивіться, яку дистанцію ми пройшли: запроваджені квоти на українську мову на телебаченні, запроваджені квоти на українську мову на радіо, публіцисти, письменники кажуть, що на сьогоднішній день набагато легше стало писати і друкувати книги. Чому? Та тільки тому, що держава допомагає, тому, що їх читають. А книги мертві, якщо їх не читають. І це наш з вами здобуток.

І сьогодні, під час поїздки в Івано-Франківськ я підпишу Указ про проголошення десятиріччя української мови з абсолютно чіткими кроками що ми маємо зробити за ці десять років.

Я хотів би згадати, як ми минулого року святкували 500-річчя реформаторства. Друзі, теж не можна було собі уявити, щоб в Україні на державному рівні відбулося таке святкування. І я хочу привітати кожного з вас, що ми так гідно сьогодні повертаємо країну до Бога. Це надзвичайно важливо.

І приємно відзначити ініціативу протестантських церков і Українського біблійного товариства, яка була підтримана Всеукраїнською радою церков і релігійних організацій про проведення Року слова Божого в Україні. П’ять років тому це уявити собі не можна було.

Подивіться, як ми змінилися за ці п'ять років.

Я вітаю проведення Національного дня молитви за Україну, який відбудеться найближчої суботи. І ми пишаємося, що в Україні найскладніше питання співжиття релігій і культур завждив вирішувалося мирно, без насильства, у правововму полі.

Єдине, що порушило наш внутрішній мир, – це є російська агресія. Грубо порушуючи міжнародне право, підло анексувавши незаконно Крим, напала на Сході нашої країни. І я хотів би висловити величезну вдячність усім представникам церков, які щоденно допомагають нам у молитві за армію, в молитві за Україну і вирішенні величезної кількості соціальних проблем, які породжені війною. Всіх тимчасово переміщених осіб запрошують до церкви для того, щоб спільною молитвою допомогти людям і Україні.

Я наголошую на тому, що я є оптимістом. Я наголошую на тому, що у нас, я впевнений і молюсь про це, коли буде Єдина Помісна Українська Православна Церква – у нас не буде улюбленої церкви держави. У нас всі церкви будуть рівні перед Законом. І церква буде відділена від держави. І ми збережемо конфесійні права кожного громадянина обирати свою дорогу до Бога. Але, як я вже казав у Парламенті, я дякую Парламенту за те, що він підтримав моє звернення до Вселенського Патріарха майже одноголосно, лише одна фракція була проти. Я дякую за те, що ми з вами зберегли спокій у Парламенті - ми не допустили там бійки і крові. Я дякую за вашу мудрість. Я дякую Українському народу, який не піддасться на провокації.

І там, у тому Парламенті, я сказав дуже важливу річ: церква має бути відділена від держави, але в першу чергу – від сусідньої держави, країни-агресора, якій ми не маємо дати права працювати п’ятою колоною, бо це наша з вами відповідальність за Україну, яку ми любимо понад усе.

Я абсолютно переконаний, що з нами воля Божа, з нами допомога Божа. І з нашою боротьбою, з нашою спільною молитвою український народ має, він заслужив це, він заплатив за це дуже високу ціну, отримати Томос від Вселенського Патріарха і дуже відповідально створити те, чого ми були позбавлені більше трьохсот років. Триста років мріяла наша нація отримати свою Церкву і завершити створення незалежної, суверенної, фантастичної, європейської держави Україна.

Слава Гоподу Богу і слава Україні!

Всечесні отці!

Дорога українська громадо!

Шановні вихідці з цього та навколишніх сіл!

Шановні представники товариств «Холмщина»!

Шановні українські і польські патріоти!

Для мене є надзвичайно важливо саме сьогодні бути саме тут у Сагрині з вами на офіційному відкритті Меморіалу пам’яті українців, які загинули від рук польських «селянських батальйонів» та підрозділів Армії Крайової у 1944 році. Наш перший людський і християнський обов’язок – пам'ятати про невинних жертв і зробити все можливе, аби наші народи ніколи не знали більше розбрату і протистояння.

Здавна український і польський народи були сусідами, яких поєднують спільність культур, традицій, близькість наших мов. Скажіть, будь ласка, українцю потрібен  перекладач з польської, чи поляку потрібен перекладач з української? Ми дуже добре розуміємо один одного.

Нас єднає також досвід боротьби за власну свободу проти іноземних поневолювачів, проти імперських і тоталітарних режимів. Нам варто весь час говорити і пам’ятати про цей досвід, згадувати українських і польських героїв, які спільно боролися проти Російської імперії і у 1830, і у 1863, і у 20-х роках минулого століття. Це та пам'ять, яка нас об’єднує, яка знайшла свій вираз у мудрих словах: «Без вільної України немає і не буде вільної Польщі».

Але є в нашій історії, і ми маємо це визнати, і печальні сторінки. Поруч зі спільними перемогами, поруч з нашою дружбою та братерством, найболючішою травмою залишається братовбивчий польсько-український збройний конфлікт 1943-1944 років, та й всі 40-х років минулого століття, який залишив глибоку рану і тут на Холмщині.

Понад сім десятків років тому українці Сагрині і навколишніх сіл стали жертвою брутальної збройної акції, яку вчинили проти мирних мешканців окремі підрозділи польського підпілля.

Сьогодні ми тут, щоб нашою спільною молитвою вшанувати пам’ять сотень дітей, жінок, чоловіків, людей старшого віку, які загинули тільки за те, що вони називали себе українцями, за те, що вони ходили до іншої церкви.

Разом з ними ми пам’ятаємо всіх, хто був невинно вбитий. Ми зараз разом з представниками  товариств «Холмщина» з Волині, Львівщини, Тернопільщини, родичі яких проживали на цих землях, вирощували хліб, виховували дітей, плекали рідну мову й культуру. Але одного дня вони були примусово вивезені на інший берег Бугу. 

Прошу вшанувати пам’ять невинно убієнних хвилиною мовчання.

Дорогі мої,

Нашим моральним обов’язком перед нащадками всіх невинно убитих у ті жахливі часи розбрату буде збереження пам’яті про ці трагічні події минулого.

Сьогоднішня наша молитва змушує нас ще раз задуматися й переосмислити те, що може принести зло мільйонам людей.

Ми рішуче засуджуємо брутальність і насилля як сьогодення, так і минулого, та закликаємо нинішнє й прийдешні покоління і українців, і поляків не допустити подібної трагедії.

Я переконаний, що і в польському, і в українському суспільстві є достатньо мудрості, аби зрозуміти, що будь-яке протистояння між нами точно послаблює нас. Послаблює саме тоді, коли перед обома нашими країнами постала спільна загроза зі Сходу, коли гібридна війна розгорнута проти України, поширюється Кремлем і на всю Європу.

Будь-які прояви використання будь-якими політичними силами історичної пам'яті задля підвищення своїх рейтингів є абсолютно неприйнятними. Мірятися пролитою кров’ю наших народів і здобувати на трагедії політичні дивіденди – це є ганебно, це є неприйнятно. Це шлях в нікуди. На мою думку, це – зрада пам’яті про невинні жертви нашої спільної трагедії.

Я вірю, що у наших народів – і у народу України, і у народу Польщі – є достатньо мудрості, аби не піддаватися на провокації, спрямовані на перегляд багаторічних спільних здобутків у відносинах між двома народами у питаннях порозуміння та у питаннях примирення. 

Високі принципи стратегічного партнерства між вільною Україною і вільною Польщею ми ще раз підтвердили з Президентом Польщі Анджеєм Дудою у спільній декларації 24 серпня 2016 року у день відзначення 25-ої річниці нашої незалежності, коли вперше поруч зі мною, Президентом України, на Майдані Незалежності стояв Президент Польщі – нашої братньої країни. І це є той символ, відносин України і Польщі, який я хочу бачити скрізь.

Події на Холмщині, як і низка інших трагічних конфліктів між українцями і поляками в часи Другої світової війни, вимагають ретельних історичних досліджень.

І ці дослідження мають здійснюватися спільно істориками і науковцями, спільно українськими і польськими, базуватися на щирому прагненні встановлення справжньої історичної правди про причини, перебіг та наслідки конфлікту, якою б гіркою не була би правда для кожної із сторін. Наші  народи заробили право знати правду. Але займатися цією правдою мають точно не політики. Мають історики і науковці. І про це ми домовилися і ми ніколи не дамо політизувати ці  сторінки нашої історії.

Шановні і дорогі українці, які сьогодні зібралися в цьому святому місці,

Дорогі поляки, які сьогодні з нами разом тут,

Хочу наголосити, що зараз як ніколи актуальними є слова Івана Павла ІІ, які були виголошені у Перемишлі в липні 1991 року. Він сказав: «Саме сьогодні все нас закликає до примирення, до братерства і до взаємопошани, до пошуку того, що нас українців і поляків об’єднує».

Хочу наголосити, що ми глибоко шануємо пам'ять представників польського народу, які стали жертвами трагічних подій в Україні, зокрема на Волині у 1943-1944 роках.

І сьогодні, схиляючи голову у спільній молитві, щиро звернімося до Господа словами: «Прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим».

Перед пам'яттю невинних жертв Сагрині я закликаю усіх нас – українців і поляків – до християнського прощення.

Саме до взаємного прощення, а не до помсти, закликають нас з небес усі невинні жертви братовбивчих конфліктів між нашими народами.

Страшні сторінки минулого не повинні бути визначальними для сьогодення і точно не повинні бути визначальними для нашого спільного європейського майбутнього. Добросусідські зв’язки українців і поляків по обидва береги Бугу нехай стають нерукотворним пам’ятником жертвам тієї трагедії – і запорукою того, щоб братовбивство ніколи більше не буде в нашій спільній історії.

І в Україні, і в Польщі пам'ять про кожне трагічно обірване життя повинна остудити «гарячі» голови тих, хто тяжіє до розвішування ярликів, тих, хто розпалює ненависть, тих, хто закликає до помсти. 

Ми проти односторонніх політичних оцінок спільного історичного минулого, оскільки вони не сприяють процесу нашого історичного примирення.

Підтримуємо ініціативи щодо перегляду відомих змін до польського законодавства про інститут національної пам’яті – і розраховуємо, що буде переглянуто також положення, які стосуються оцінки українців.

Ми за фаховий діалог на рівні істориків. І ще раз кажу –ми проти політизації чутливих питань спільного історичного минулого.

Я підтверджую нашу відданість політичним домовленостям, досягнутим на зустрічі з Президентом Дудою  у Харкові у грудні минулого року, щодо розблокування проведення польською стороною пошукових та ексгумаційних робіт на території України.

Сподіваємось, що ближчим часом наші експерти розпочнуть відповідну роботу.

На завершення хотів би ще раз висловити щиру вдячність українцям Польщі, які сьогодні тут разом з нами. А ми – з ними. Українська держава зараз приділяє особливу увагу діаспорі і особливу увагу українцям Польщі. Ви можете твердо на нас розраховувати.  Хочеться висловити слова особливої вдячності керівникам українських громадських організацій за підготовку і організацію цієї нашої зустрічі. Подивіться скільки нас. Подивіться, як нас багато. Подивіться, як ми любимо Україну. Подивіться, як Україна нас об’єднує, бо вона є найкращою.

І я хочу подякувати українцям Польщі за всі ті важливі справи, які ви робите для нашої держави. Бо у світовій солідарності, яка гуртує народи світу для того, щоб захистити Україну проти російської агресії, незаконної анексії Криму, велику частину роботи робите ви – українці Польщі і українці світу.

Гідно вшановуймо разом усіх жертв українсько-польського конфлікту 40-х років ХХ століття.

Нехай Господь упокоїть душі невинно загиблих в оселях праведників!

Вічна їм пам’ять!