хочу сюди!
 

Таня

44 роки, терези, познайомиться з хлопцем у віці 44-48 років

Замітки з міткою «влада»

У Венеціанській комісії сумніваються у легітимності влади

Рішення Конституційного Суду України щодо скасування змін до Конституції, внесених в 2004 році, ставить питання щодо легітимності влади.

Таку думку висловив секретар Венеціанської комісії Томас Маркерт у інтерв'ю проекту "УНІАН-Новини ЄС" .

"Ми поки що не аналізували це рішення, воно, наскільки мені відомо, не було офіційно перекладено англійською, але ця ситуація, звичайно, турбує, бо, виходить, що влада в Україні працювала кілька років на підставі неконституційної Конституції", - сказав він.

"І це створює проблему легітимності її дій і взагалі легітимності. Так, наприклад, на попередніх виборах виборці голосували за кандидатів на підставі нової Конституції, як під час парламентських, так і президентських виборах", - додав Маркерт.

Він також зазначив, що ситуація, яка склалася в Україні, є дуже незвичною для європейської практики, коли внесені до Конституції зміни скасовуються через стільки років.

При цьому секретар Венеціанської комісії відмовився коментувати заяви низки опозиційних партій щодо того, що після рішення Конституційного Суду в Україні мають відбутися нові вибори президента та Верховної Ради.

"Це дуже складне питання, оскільки ми маємо дуже незвичну ситуацію. Ми дійсно не маємо європейського досвіду щодо цього", - сказав Маркерт.

Як відомо, 1 жовтня Конституційний Суд України своїм рішенням скасував зміни, внесені до Конституції в 2004 році, та відновив дію Конституції 1996 року.

Зелена влада забирає в українців останню сорочку




Відповідь українців на нові податки від зелених - зніми і віддай останню сорочку дармоїдам. Хай вдавляться!



Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії

Гроші на вибори «зелених» – із контрабанди

Думаю, ні у кого немає сумнівів для чого махрового корупціонера призначили керівником Одеської митниці. Хто ще не зрозумів, повідомляю: откати, хабарі, контрабанда – все це йтиме на фінансування місцевих виборів партії влади. До речі, один із таких же корупціонерів-мільйонерів фінансує схеми підкупу виборців у 208 окрузі за кандидата від влади, який є моїм опонентом. Потім ми дивуємося, чому в бюджеті дірка у 300 мільярдів гривень, чому недовиконання загального і спецфонду та чому не виконується закон про бюджет. Красти менше треба і більше думати про людей. Робіть висновки, як нас всіх сдєлалі!





Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії

Записи анархіста 21 ст. від 03.08.19 р. До ладу про владу Ч.3

03 серпня 2019 р.  (7527)
Записи анархіста 21 ст. від 03.08.19 р. 
До ладу про владу Ч.3



3. Легітимність влади

Багато спекуляцій звучить щодо «легітимності влади» і необхідності визнавати її до скону, тому хочу зупинитись на цій темі. Законно обрана влада має і діяти в межах закону – чи я помиляюсь? Ні, я не помиляюсь. Влада легітимна доти, доки вона не порушує законів, а коли порушує – влада втрачає легітимність автоматично! Наголошую: порушено закони – легітимність скасовано.
Але щоб не повторювати невігластво екс-міністра юстиції Лукаш, почнемо з того, що навіть у часи Древнього Риму, звідки і походить цей термін «legitimus», що перекладається як «законно», тобто згідно закону, по закону тощо, – вже тоді існував принцип, що жоден закон не може бути використаний для творення очевидного зла. Не буду розписувати юридичні тонкощі, але сутність ясна: закони мають нести виключно добро, справедливість і порядок. В протилежному випадку закон втрачає своє значення і перестає бути легітимним. В давньоримському праві застарілі закони не відміняли, а просто переставали їх застосовувати і вони втрачали свою легітимність вживання в юридичній практиці, хоча формально і продовжували діяти.
Насправді всяка легітимність в реальному житті поділяється на юридичну і моральну. Коли ви звертаєтесь до лікаря, адвоката чи державного службовця, то ви не починаєте з того, що вимагаєте показати дипломи про освіту, довідки про стаж роботи, успіхи і догани, або довідки про відсутність інфекційних захворювань і тому подібне. Ні, все це юридичне легітимне право на посаду перевіряє відділ кадрів даного закладу  або власник, а ми просто довіряємось цьому і в свою чергу докладаємо свою моральну легітимність. Коли ж цієї довіри нема, то наступає конфлікт юридичної і моральної легітимності. Ось яскравий приклад сучасних українських судів: по закону всі судді юридично легітимні, але ми знаємо з життєвого досвіду, що більшість суддів беруть хабарі і приймають неправдиві рішення, отже ми їх рішенням не довіряємо. Звідси суд втрачає свою головну суспільну функцію: творити порядок в суспільстві. Народ не довіряє таким судам! Коли немає справедливості в судах і немає довіри до їх рішень, то порядку в державі не може бути апріорі!
Те саме стосується щодо міліції. Події у Врадіївці яскраво засвідчили моральну нелегітимність міліції у місцевого населення. Міліція стала сама розплідником злочинності! Грабували, гвалтували і вбивали люди в погонах, навіть офіцери МВС в чині капітана, бо знали свою безкарність. А справді: хто може їх покарати? Ніхто. На всіх ланках в державі хабарництво і кругова порука. Прокуратура та СБУ такі самі злочинці і хабарники! Захисту в нашій державі простому громадянинові шукати ніде! Ніде! Залишається тільки кричати: «Бандити! Рятуйте! Міліція напала!»
Погодьтесь, що країна з такою владою втрачає всяку легітимність в довірі населення. Найбільше вражає, що самим багатим класом в Україні є не бізнесмени, а судді, прокурори, міліція, податкові та всі інші урядові чиновники. Причому всі знають про це, знають про величезні тіньові прибутки від розкрадання державних коштів і ресурсів, злочинне привласнення всенародних багатств! Як можуть чиновники йти з державної служби мультимільйонерами?! Оце так «слуги народу»! Дуже сподіваюсь, що Революція Гідності 2014-го року не розфітькає свій рушійний потенціал на чвари політиканчиків, а будуть насправді проведені реально глобальні реформи адміністративного і державного устрою в Україні.
Тепер про легітимність колишньої влади: Президент України Віктор Янукович був обраний за Конституцією України в редакції 2004 р. Велика ганьба Віктору Ющенку, що він не провів одразу після своєї інавгурації всенародного референдуму щодо затвердження цієї оновленої і на той момент ще не діючої Конституції України, але не зважаючи на технічні (!) порушення процедури, ця Конституція була прийнята у Верховній Раді України конституційною більшістю голосів народних депутатів у тому числі за участю фракцій КПУ та ПРУ! Хто хотів з депутатів – той був і голосував «за» чи «проти». Отже є пріорітетна юридична норма! Жодне положення «Закону про Конституційний Суд України» не дає цьому суду право відміняти діючу Конституцію чи міняти її на іншу, отже це є грубе юридичне порушення законодавства України. Якби Віктор Янукович одразу після рішення Конституційного Суду України поставив це питання у Верховній Раді України, або ще краще: виніс на всенародний референдум – всі питання щодо легітимності дій повернення Конституції 1996 р. були б зняті. Але нічого такого не було! Відбувся цинічний конституційний переворот, який не має жодної юридичної легітимності! Висновок однозначний: влада була обрана легітимною, але вона сама позбавила себе цього. Відразу з волюнтаристським введенням в дію норм Конституції України 1996 р. юридичну легітимність влади і особисто Президента України Віктора Януковича було втрачено! З цього моменту вся легітимність президента була виключно морального плану і трималась виключно на його євроінтеграційній діяльності, і якої він позбувся одразу після провалу у Вільнюсі 29-го і масакрі-бійні на Євромайдані в Києві 30 листопада 2013 року.
Варто також вказати, що більша частина законодавства України не має належної юридичної легітимності, тому що в обох Конституціях України і 1996-го і 2004-го років є норма, що народний депутат має голосувати у ВРУ на сесіях виключно особисто. Жодних вказівок на можливість передачі права голосування депутатом комусь іншому в Конституції нема. Таким чином всі закони і постанови, всі інші документи, як і обрання суддів та всіх різноманітних посадовців, комісій і все-все, де було використано так зване «кнопкодавство», коли сам депутат фізично був відсутній при голосуванні на своєму місці, а хтось інший натиснув потрібну кнопку і проголосував за нього його депутатською карткою  – все це юридичне порушення закону найвищої дії: норми Конституції. Отже не є легітимним, не є законним.
Мало того: цілковито втратила легітимність законодавчого процесу в державі вже минула Верховна Рада України 7-го скликання. Досить нагадати так зване «виїзне засідання ВРУ» з силовим недопущенням депутатів опозиції на нього, що вже було брутальним законодавчим злочином, але голосування 16 січня в сесійній залі ВРУ перевершило і його своєю цинічною наглістю. Фактично Бюджет України та драконівські антинародні закони приймали з грубійшим порушенням норм регламенту ВРУ всього 2 чоловіки, а всі інші депутати були просто статистами. З цього моменту сам термін «парламентаризму» щодо Верховної Ради України 7-го скликання втратив чинність. Отож в Україні настала повна відсутність легітимності всієї влади, всіх її гілок: законодавчої, виконавчої і судової в першу чергу юридично, але ще важливіше і загрозливіше – ними втрачено цілком і моральну легітимність у власного народу.  І в очах всього цивілізованого світу (члени Митного Союзу сюди не входять!), про що ясно засвідчили події у вигляді засудження та обструкції щодо представника української влади на світовому форумі в Давосі.
(Щоденні записи анархіста 21 ст. по Р. Х. Богдана Гордасевича про його життя-буття в Україні)

Записи анархіста 21 ст. від 0.08.19 р. До ладу про владу Ч.2

02 серпня 2019 р.  (7527)
Записи анархіста 21 ст. від 0.08.19 р. 
До ладу про владу Ч.2



2. Злочин влади

В усі часи вбивство поранених у шпиталях, а також обстріл і знищення транспортних засобів з червоними хрестами, які перевозять поранених – це вважалось найогиднішим і найбрутальнішим злочином, який кваліфікується як найбільший злочин в світі: злочин проти людяності. Такі злочини не мають прощення!
Трагедія вбивства опозиціонера Юрія Вербицького однозначно провладними банд-силовиками з викраденням із лікарні прямо з під рук оперуючого лікаря – одного цього антилюдського злочину було б достатньо для знищення всієї влади як такої. Достатньо! Але жертв значно більше!
Те, як поводять себе бійці спецпідрозділів з мирним беззбройним населенням шокує весь світ: застосування кийків з металевою серцевиною, що запросто в друзьки з одного удару розбивають цеглу, і ними беркутівці б'ють переважно по заборонених законом (увага! заборонено законом!) життєвих органах, а найбільше – по голові та обличчі. Включно жінок і дівчат.  Кривава бійня в ніч на 30 листопада на київському Євромайдані яскраво показало цей жах провладного садизму, який триває і дотепер, а воно вже настало 25 січня 2014 року. Важко назвати цих звірів з людською подобою, як захисників правопорядку або правоохоронцями. То нелюди! І влада ними керує нелюдська!
Один фахівець розповів, що всі ті, кого зараз узагальнено називають «тітушками» – це різні спортсмени-невдахи та так звані доморощені «качки», що їх забракували для прийому до спецпідрозділів МВС! Вони виявилися для приймальної комісії занадто слабкодухі, тому мають довести ділом свою звірячу поставу, щоб їх взяли. А до того вони перебувають на побігеньках у організаторів рейдерських захоплень, у влаштуванні провокацій та бійок серед опозиційних протестувальників, залякуванні та вибиванні боргів тощо. Уявляєте якими морально-етичними засадами оперують мізки у бійців спецпідрозділів «Беркут» і їм подібних, якщо тітушки і їм подібна наволоч є занадто слабкодухі? Не даремно навіть священники кинулись на втьоки перед атакуючими беркутівцями! Бо коли стояли на розмежуванні, то лише з боку «Беркуту» до них доносились матюки й образи, а то навіть летіли сніжки і каміння. Тут пощади очікувати марно навіть священникам.
Взагалі застосування спецпідрозділами каміння і пляшок з запальною сумішшю, які були захоплені чи виготовлені власноруч, є абсурдом за всіма законами! Для того ці підрозділи і називаються спеціалізованими, що вони екіпіровані різними спецзасобами: кийки, щити, шоломи, захисні бронежилети, водомети, гази, світло-шумові гранати, гумові кулі, помпові рушниці, бронеавтомобілі тощо. Всього не злічити, але беркутівці ще масовано жбурляли каміння і пляшки з «коктейлем Молотова» (!) у мітингуючих, у тих, в кого більше нічого і немає для свого захисту – тільки каміння. І ще вогонь, як захист від нечистої сили.
Злочини беркутівців настільки масові, що вже не потрібно відшукувати окремих злочинців побиття людей 30 листопада, а треба однозначно першою і головною умовою нової української влади є видати Указ і віддати наказ про розпуск всіх суко-спецчастин як «Беркут» і їм подібних в Україні. В тому Указі вказати, що всіх беркутівців буде піддано суду Народного трибуналу, де буде враховано час, коли вони прийшли з повинною. Всіх інших буде покарано згідно їх злочинів. Починаючи з вини кожного (кожного!) беркутівця у загибелі Юрія Вербицького, Сергія Нігояна, Михайла Жіздневського, Романа Сеника та інших жертв.
(Щоденні записи анархіста 21 ст. по Р. Х. Богдана Гордасевича про його життя-буття в Україні)

Генетична ненависть…

Як людина державницького спрямування, я завжди був готовий підтримати розумні дії влади. 

Підкреслюю, готовий підтримати РОЗУМНІ дії влади в різних сферах – політиці, економіці, медицині чи соціально-культурній сфері. Підтримати незалежно від партійної приналежності – головне те, щоб ці дії були патріотичні та стратегічно-далекоглядні…


Але де ж вони ті розумні владні дії, які можна привітати та підтримати?
Практично кожна дія, яку робила раніше та й нині робить наша влада – визиває відразу. 
На початку незалежності, ця відраза до владних чиновних дій була доволі інертною. І навіть так звана совкова "прихватизація", тоді не визвала в народі широких та активних протестних дій.
Тому що тільки через декілька років, стало очевидне те соціальне розшарування серед населення, до якого привів цей підтриманий вищими державними чиновниками приватизаційний грабіж. 
Грабіж, який очолював другий президент та активно вела його жадібна чиновна банда*…


І покотилася наша країна донизу. Спочатку потихеньку, але чимдалі йшов час, то державне падіння набирало швидкість.
І на фоні цього економічного падіння, фантастично багатіли наші президенти та інша привладна сволота – і все більше біднішав простий український люд.
І отака пасивна народна відраза до влади, почала потихеньку перетворюватися на більш активну…


Перша українська революція, безкровна революція – на короткий час повернула народу надію на правову справедливість та покращення рівня життя. 
Але базікало й тюхтій Ющенко разом зі своїми "любими друзями", бездарно розтринькав ці народні надії і передав владу ще більш примітивному Януковичу. 
Який, разом з бувшою совковою номенклатурою, вже звиклою до бандитського розкрадання економічних багатств України – активно трансформувалися в нову українську буржуазію.
Ту ненаситну буржуазію, яка жадібно вчепилися в ці багатства і тому зубами трималася за політичну владу в країні.
І економічні зміни та соціальні реформації, які чекав і які вимагав від влади український народ – були для цієї організованої бандитської зграї, зовсім ні до чого…


Що й привело до другої, вже зовсім не мирної революції, загибелі доведених до відчаю людей, втечі Януковича та швидкої зміни влади…

Дуже швидкої зміни, та не зовсім якісної! Бо на жаль, і ця кривава революція не принесла ніякої користі чи прогресу в розвитку української держави.
На жаль і при Порошенку – народні надії на покращання розтанули ще швидче, ніж весняні вранішні тумани.
Бо наш новий президент, практично нічого не захотів міняти в державному управлінні. Міняти чи хоча б спробувати зламати грабіжницькі схеми Януковича. Чому не захотів – питання відкрите…


Як на мене – ці грабіжницькі схеми сподобалися нашому новому гаранту і він навіть значно удосконалив деякі з них)))
Наприклад – дурень Янукович тримав золоті батони та унітази в українських темних підвалах, а розумник Порошенко – тримає свої мільярди на далеких офшорних островах!

Хоча для українського народу, така різниця наших "гарантів" в методиках пограбування свого народу, не має суттєвого значення.


На жаль, і це головне – всі наші президенти мали на меті не чесне служіння українському народу, а тільки його безкінечний пограбунок.
І нас відкрито і таємно грабували і досі грабують зовсім не якісь невідомі кляті вороги!
Нас грабує наша ж, Богами проклята – жадібна, продажна й слизька хохляцька влада!

Тому збіднілий до межі люд, вже починає відкрито ненавидіти своїх ненаситних людоподібних правителів. Чому так, звідкіля ця ненависть – відповідь на поверхні. 
Тому що наша чиновна нечисть робить все можливе для того, щоб її щиро ненавиділи!

І інколи навіть якась мізерна кабінетна сволота, може придумати такі правила чи адміністративні вимоги, від яких ненависть до центральної влади зовсім зашкалює і стає генетичною!


зі… та приклади і аналіз таких різноманітних грабіжницьких чиновницьких прийомів – наступним постом…


* – "та його жадібна чиновна банда"… Азаров – комисия по приватизации, фонд держмайна – Чечетов…


7.05.18


Конституційний суд і влада - зрадницька змова.

Історія повторюється,  а  так  званий «конституційний суд»,  ЯКИЙ ВЖЕ  ЗДІЙСНЮВАВ  ДЕРЖАВНИЙ ПЕРЕВОРОТ  в УКРАЇНІ  і СВОЇМИ  ДІЯМИ  ПРИЙМАВ БЕЗПОСЕРЕДНЮ  УЧАСТЬ  в УЗУРПАЦІЇ  ДЕРЖАВНОЇ  ВЛАДИ БАНДОЮ  Януковича,  нині  знову ПІШОВ ПО  ЗЛОЧИННОМУ  ШЛЯХУ  ДЕРЖАВНОЇ  ЗРАДИ.   Прикриваючись гібридною війною, мовляв справжньої війни для них немає, запроданці в мантіях як  заправські наперсточники по виклику, в черговий раз посягнули на законність і правопорядок, на конституційний лад, на  НЕПОРУШНІ  ПРАВА ВЛАСНОСТІ  НАРОДУ НА ЗЕМЛЮ  і  на  саму Конституцію.  

Своїм рішенням судді цього «конституційного суду», на яких заведені кримінальні справи за попередні дії і рішення, знову прийняли  рішення на замовлення олігархічного криміналітету, яким посягають на власність НАРОДУ (ЗЕМЛЮ) і  вдруге відкривають двері до узурпації державної влади кучкою олігархів  з  остаточним пограбуванням  України  і  поневоленням  УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ.

Голу ПРАВДУ  про жахливі наслідки цього рішення та про дійсні наміри кримінального олігархату, очолюваного Порошенком і  Яценюком, що злочинним  і  антиконституційним шляхом  на крові Небесної  Сотні захопили і окупували  державні органи влади, щиро і відверто говорить Ігор Запрудський (ГО «Вільний простір»). Але цей висновок   продажнього «конституційного суду» матиме найгірші наслідки для самих суддів та для замовників такого антинародного рішення, бо ОСТАТОЧНЕ  РІШЕННЯ  БУДЕ  ЗА  УКРАЇНСЬКИМ  НАРОДОМ,  ЯКИЙ ПОРОДИВ ЦЮ ЗРАДНИЦЬКУ ВЛАДУ ГНОБИТЕЛІВ,  ГРАБІЖНИКІВ  і  ВБИВЦЬ  І ЙОМУ ЇЇ ЗМЕТАТИ. 




Последствия событий в Мукачево для Украины и Порошенко.



В Мукачево произошли трагические события. “Правый сектор” стрелял по милиции. Милиция стреляла по “Правому сектору”. Трое убитых, несколько раненных. Вся Украина на ушах. “Правый сектор” собирается возле АП. Порошенко приказал разоружить бойцов ПС.
На самом деле происходящее не укладывается в рамки конфликта «хорошие против плохих». Как бы кто лично не оценивал ту или другую сторону. Всё гораздо шире и печальнее. Сейчас мы видим аналог Врадиевки лета 2013-го в новых, изменившихся условиях. То что происходит — это последний маркер того, что система нынешней украинской власти может теперь рухнуть в любой момент. Таким же маркером была Врадиевка два года назад. Т.е. что-то подобное неизбежно должно было произойти. А конкретный повод не имеет значения.

Теперь, как и после известных событий два года назад в Николаевской области, неизбежен силовой путь ликвидации нынешней власти. По какому поводу, в какой срок и в какой именно форме предсказать невозможно. Но общее направление процессов окончательно понятно.
Украинская олигархия, которая ничему не научилась после Майдана, привела систему в окончательный упадок. Который, на данный момент, характеризуется следующими признаками:
1. Государство потеряло монополию на насилие.
В итоге мы с одной стороны имеем мобилизацию протестной части украинского общества. В т.ч. и вооружённую мобилизацию. При том, что данная часть общества крайне неоднородна по своему качеству.
С другой стороны на лицо несостоятельность и, главное, нежелание «старых» силовых структур бороться за сохранение нынешней правящей олигархии у власти. В т.ч. и потому, что значительная часть «силовиков» не уверены в своих перспективах на будущее.

2. Государство потеряло право на арбитраж.
Тотальная коррумпированность всех судов, прокуратур, мвд привела к тому, что обычный гражданин начинает искать правды и защиты либо у «робин гудов», либо надеясь на собственные силы. Рано или поздно это неизбежно приводит к силовому противостоянию. Сначала к локальным, затем ко всеобщему.
Кроме этого, нынешняя украинская власть не может «развести по углам ринга» основных бенефициаров нынешней конфигурации олигархической системы — финансово-промышленных групп (ФПГ). Необходимо отметить, что нынешний Президент не мог быть выбран без согласованного «назначения» его на должность украинскими ФПГ. Естественно, что такое «назначение» предусматривало раздел сфер влияния кланов, бюджетных потоков, приоритетных дотационных потоков и всего остального. Но постоянное сокращение ресурсов в стране, которое уже приняло необратимый характер, порушило все компромисы и договорённости. Грубо говоря, делить и "прихватизировать" остаётся всё меньше. а аппетиты все больше.

3. Государство не в состоянии осуществлять управление.
Ни на законодательном уровне, не на уровне исполнения решений. Процесс сокращения ресурсов требует реформирования системы государства -- отказа от олигархично - клановой системы. Реальное реформирование вступает в противоречие с личными интересами ФПГ и высших чиновников. Законодательная власть в стране в подавляющем большинстве — это лоббируемые олигархатом партии. Соответственно, действовать против собственных кормильцев они не будут. Приход к власти в Украине реальных реформаторов демократическим путём невозможен. Т.к. на это нужны деньги, которые в необходимом для такого процесса количестве, есть только у олигархов. Ну не будут же они сами себя хоронить.

4. Международная легитимность нынешней украинской власти.
Это, пожалуй, последнее, что осталось у нынешней украинской правящей псевдоэлиты. При этом на Западе от украинской власти уже реально устали и давно разочаровались. Если кто-то думает, что Запад Украине «помогает», то он глубоко ошибается. Никто не поддерживает воров и бандитов. Запад в войне России против Украины отстаивает свои интересы, которые заключаются в намерении поставить Россию на место, в соответствии с международными нормами. Запад, с большим удовольствием, хочет иметь дело с новой украинской властью реформаторов. Но при этом тот же Запад хочет, чтобы прежняя власть сменилась на новую в результате «демократических процедур». А это невозможно в принципе.

А теперь «вернёмся» в Мукачево.
Вне зависимости от от того, как конкретно закончится «Закарпатский конфликт» системные проблемы никуда не исчезнут, а только будут нарастать. Всеобщим «восстанием» и сменой власти данная ситуация не продолжится. ПС не обладает массовой поддержкой среди населения в целом, а население, всё же, ещё не готово "рвать власть на части".
Но это всего лишь дело времени. Теперь, весьма, недолгого ждать... Скорее всего, до большого социального взрыва осталось меньше года. И он может произойти в любой момент и по любому поводу. Сама ситуация в Мукачево является следствием загнивания нынешней олигархично - клановой системы. Мы имеем конфликт, при которой одна сторона (нардеп, мвд и т.д.) является преступниками и вторую сторону (ПС), которая пытается ломать локально систему незаконным методом. И тут неважно что на самом деле происходит — «борьба за справедливость» или передел сферы влияния. Важно то, что из-за перечисленных выше причин законными способами систему не сломать.
Поэтому неминуемый социальный взрыв будет происходить совершенно не демократическим путём.

Ситуация 2015 г. отличается от ситуации 2013 г. в худшую для власти сторону:
1. В отличии от Майдана сейчас есть политические субъекты, которые противосистемны нынешней власти. Но данные политические структуры состоят во многом из других людей. Хотя и «растут» от тех же корней, что и «старые субъекты». Они имеют большую свободу в принятии решений. В ситуации неизбежного социального взрыва роли сюзерен-вассал вполне могут измениться, что практически уже было.
Почему это важно? Потому что любой конфликт должен заканчиваться политическим решением. Иначе — это полный развал страны. Майдан закончился приходом к власти той же украинской олигархии, что и была раньше, потому что кроме «старых» политических субъектов никого для политического разрешения конфликта больше не было. теперь есть. да, немногочисленные и далеко не всем «нравятся», но есть. Но тут важно их присутствие в главном законодательном органе страны и, частично, на высоких должностях.

2. Силовые государственные структуры обладают гораздо меньшей лояльностью к нынешней власти, чем к власти Семьи Януковича. Т.е. «умирать» за них не будут. Вместо того, чтобы первым делом заняться чисткой и реформами МВД, СБУ, прокуратуры, судов, высшего состава ВСУ Президент, Премьер и парламентская коалиция больше года делила уменьшающиеся ресурсы. Теперь момент упущен. Больше нет ни ресурсов для обеспечения «верности» силовиков, ни социальной поддержки для создания новых карательных структур на добровольно-патриотической основе. И киевская новая полиция — это не пример. Это — правоохранители, а не каратели. Если их кинут на «подавление», то это закончится для них плачевно. Да и далеко не факт, что новая полиция будет выполнять такие приказы.

3. Оружия на руках стало значительно больше. А Майдан и война в Донбассе привела к преодолению психологического порога. При котором сначала говорили, а потом думали — стрелять или нет. Сейчас будут сразу стрелять.

4. Существуют структурированные вооружённые формирования, которые противосистемны нынешней власти. Мало того. Армия (ВСУ) или останется нейтральной, или частично поддержит смену власти. Отсутствие реальных реформ в армии, постоянное предательстве и идиотизм высшего армейского командования заставило солдат, младший и средний командный состав тихо (пока, «тихо») ненавидеть существующую власть.

5. В целом ресурсов в стране намного меньше, чем два года назад. Т.е. «задобрить» подачками население уже не получится. Денег нет. Популизм для власти привычный, но он перестаёт работать, когда человеку нечего есть. Т.е. озлобление тех, кто выйдет на протест будет намного больше, а готовность на самопожертвование гораздо выше, чем на Майдане.

И это далеко не все факторы. В итоге из состояния «верхи не хотят, низы не могут» мы перешли в состояние «верхи не могут, низы не хотят». Если в здании ВР, АП, КМУ и т.д. ещё не "звучат выстрелы", то теперь это всего лишь дело времени.
Святослав Швецов.


про Україну... дуже сумна правда


перша задача тих хто сьогодні у владі - знищити патріотів українських,  а сірє бидлячко й саме піде на плаху... мовчки!








Flag Counter