Маестро і скрипка
- 09.10.09, 20:49
- Стих_и_я
Каприччіо пристрасне, примхливе -
Смичок і струни, таїнство єднання.
Крик, стогін, плач і сміх бурхливий -
Жагучі ноти вічного кохання.
[ Читать дальше ]
Каприччіо пристрасне, примхливе -
Смичок і струни, таїнство єднання.
Крик, стогін, плач і сміх бурхливий -
Жагучі ноти вічного кохання.
[ Читать дальше ]
Отчий дім.
Стрічає липа
біля хвіртки
позіха .
Порожньо завше
на подвір`ї
спориш царює
дражнячи курей.
виглядає
Одна вона
в холодній хаті.
Лиш ця розрада
і надія – що
виглядать своїх дітей.
верлібр
До! – до-мажор, акорди літа.
Мі! – Місяць, млинчик з медом в небі.
Соль! Соль! – Кохання соло. Соловейко
Співає аріозо.
Фа! – Фанфари
Лунають зоряні; фортіс-Сі!-мо любовне.
Ре! – Мо-Ре… Хви-Ля… Ля! У хвилях
Світанок вже скупався. Сонце!!!
Симфонія ранкова!
Сон це… Сон це…
01.10.2009
© Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11109270254
Тебе торкаюсь ніжно. Сутінки бузкові...
Тепло двох тіл зливається в потік.
Слова, нещирі гості випадкові,
Втекли. Є погляд в очі, Жінка, Чоловік.
Навколо - мегаполіс метушливий,
Чужий нам простір, інший час.
Є двоє - ми, є мить важлива,
Що з'єднує в одне-єдине нас.
24.09.2009
Copyright 2009 © Stepans’ka Marina (SMG) All rights reserved
Було сьогодні вранці
Блакить крізь шибку майже справжня;
Метелик на гостину – у вікно. «Вітаю!»
І стрепенулось серце радісно-тривожно…
«Лети, малий!» - Метелика – в долоні… «Як він б’ється!!!»
В блакить полинув гість ранковий… Ніби й не було…
18.09.2009
Copyright 2009 © Stepans’ka Marina (SMG) All rights reserved
__________________ 1. _______________ Мені тринадцятий минало, я заробляв на хліб і сало: на біржі газом торгував. Я бела света не видал: одни компьютеры, бумажки, биржевики як таракашки орут, торопятся, снуют, Вкраїну німцю продают. А там, де рідное село хатини сором замело... Другой такой страні не знаю где раком ходит человек. Весь день пахать за чебурек молодший Буш усіх заставил, панов, ментов везде наставил. ...аж бачу: Юлия, вона здорова як сама Весна: коса уложена колбаской, Москву берёт за горло лаской, надежды Штатам подаёт, арийка чистая, не пьёт, а если пьёт- то самогонку (не та московская японка — аперитив щипнёт, щебечет, мозги шматком минтая лечит; не та, натерта ртуттю Ханга- возьмёт, кобіла, в зубі манго...) ,зальёт "Славутича" вдогонку, закусит салом чи паченням... Судьба? Проклятье? Увлеченье? УлІтку тІпа, то Єсть лЄтом чІитаю в кІєвской газєтє, шо тіпа Юлію снімают... Мнє сєрце туга розриваєт! Ну, хай в "Плейбой", но шоб одєтой! Пливі, постилая газєта... Тєбя єгипєтскіє раки сожруть... Макаю крошку-пєчєнюшку в хранцуську луковую юшку... Прикосновенье алых губ! Приём. Фуршет. Печення з маком. Фужер шампанського... однако! Мені тринадцятий минало. Меня судьба не баловала: я пас в родном сєли свинєй тамімий мислямі о нєй!
______________2. ______________________ Мені тринадцятий минало: хавло шаблюкою голив, сметану їв — дівки пищали, ушистко мав опріч прищів. А уночі ходив до гаю, шмаляв навіжених сичів, валив у сіно товсту Галю- і залюбки малину їв. Вкраїна з НАТО загравала; Стецько у Раді гомонив. Я зранку їв шалене сало і хаяв клятих москалів. Мене маньяком називали, в Москві лякали дітлахів... Весла була, хрущі співали, а я під грушкою сидів. ...Мене тринадцятий минало, губу сокирою голив. Мене за дурня не тримали: горілку пив та й баб любив.
__________________3.________________
Ми разом їли галушки. "Тарасік, почітай стішкі". Я замутив отую глину про Січ, козаків, Катерину: "Катрусю, бачиш Чорне море? Се- українські суть простори. Галушка чайкою несеться пошарпать турка- чи вернеться?" ...Ти правим очечком мругала, їз чашки юшечку сьорбала. А лівим оком покосила, в зубах галушечку зтулила... "Што за мальчік, Катіріна, всьо болтаєт без упину, только знаєт єсть і піть, нєт чтоби гвоздя забіть!" ...Я пас ягняток край села. Чи ти незаймана...була?