Олекса Бригас. Життя.
- 16.12.10, 20:20
6
хочу сюди!
-
-
50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 45-54 років
Замітки з міткою «вірші»
Олекса Бригас. Пролiсок.
- 16.12.10, 17:00
З-пiд снiгу пролiсок голiвку показав -
Листочки-руки вiн до сонця протягнув,
А я повторю те, що сотню раз казав:
Що я тебе кохаю, лиш тебе одну.
Нехай розлука мiцно стала помiж нас, Та я зруйную цю невидиму стiну I, нiби пролiсок, пiднiмусь в котрий раз, Бо я тебе кохаю, лиш тебе одну.
1
Василь Симоненко.
- 15.12.10, 00:58
Люди різні між нас бувають —
Симпатичні, гарні, чудні.
Дні за днями, бува, куняють,
А живуть лиш у мріях та сні.
Може, це і не дуже грішно —
Не для всіх же доступна даль,
Тільки чомусь в очах їх смішно
Заплелися журба і жаль.
І життя мовби їх не било,
І дріма в них чимало сил.
Але їм тільки сняться крила,
Наяву ж — вони зовсім без крил.
Я судить їх не маю права,
Я для них не бажаю зла —
Я і сам жив отак "цікаво",
Доки в мене ти не ввійшла.
Сам я сонний ходив землею,
Але ти, як весняний грім,
Стала совістю, і душею,
Симпатичні, гарні, чудні.
Дні за днями, бува, куняють,
А живуть лиш у мріях та сні.
Може, це і не дуже грішно —
Не для всіх же доступна даль,
Тільки чомусь в очах їх смішно
Заплелися журба і жаль.
І життя мовби їх не било,
І дріма в них чимало сил.
Але їм тільки сняться крила,
Наяву ж — вони зовсім без крил.
Я судить їх не маю права,
Я для них не бажаю зла —
Я і сам жив отак "цікаво",
Доки в мене ти не ввійшла.
Сам я сонний ходив землею,
Але ти, як весняний грім,
Стала совістю, і душею,
І щасливим нещастям моїм.
3
Василь Симоненко.
- 15.12.10, 00:41
Чому смуток з тобою поруч
Часто ходить у світлі дні?
Певне, є в тебе біль і горе,
Невідомі зовсім мені.
Хоч на щастя життя багате,
Але кожну людину ждуть
І печалі, і сум, і втрати,
І не можна їх обминуть.
Але к бісу цю мудрість убогу!
І догадки під три чорти!
Я бажаю, щоб всю дорогу,
Все життя усміхалась ти.
Щоб ніколи сльоза на вії
Не світилася, мов роса.
Хай же щастям завжди ясніє
Некриклива твоя краса.
Я не йму тобі зовсім віри,
Як сумною побачу тебе,
Небо в сутінь буває сірим,
А насправді ж воно — голубе.
Часто ходить у світлі дні?
Певне, є в тебе біль і горе,
Невідомі зовсім мені.
Хоч на щастя життя багате,
Але кожну людину ждуть
І печалі, і сум, і втрати,
І не можна їх обминуть.
Але к бісу цю мудрість убогу!
І догадки під три чорти!
Я бажаю, щоб всю дорогу,
Все життя усміхалась ти.
Щоб ніколи сльоза на вії
Не світилася, мов роса.
Хай же щастям завжди ясніє
Некриклива твоя краса.
Я не йму тобі зовсім віри,
Як сумною побачу тебе,
Небо в сутінь буває сірим,
А насправді ж воно — голубе.
1
Забудь слова
- 03.12.10, 19:37
Забудь мої слова і з пам’яті зітри -
Дурниці, вигадки то, примхи все жіночі!
Вогонь дожеврів. Свищуть там вітри,
Де він палав, і сиплють снігом в очі.
Байдужість, третій зайвий, поміж нами
Мур нездоланний кам’яний звела.
Вогонь дотлів. Холодними вітрами
Зима дихнула, попіл снігом замела.
01.12.2010
© Stepans’ka Marina (SMG)
8
Спосіб жити
- 02.12.10, 19:18
- Творческая Masterская
Марнославство – спосіб жити,
Що вдягнути, з ким дружити,
Змарнувати час престижно…
Марнотратство – «Після мене
Хоч потоп!..» Тим часом – нене!!!-
Вже й життя минуло грішне.
02.12.2010
© Stepans’ka Marina (SMG)
15
Рай в моїй оселі
- 25.11.10, 19:30
- Творческая Masterская
Рай в моїй оселі
Іронічно-реалістичний вірш, з прихованими між рядками надією
та вірою в майбутнє
Окрайчик сонця відламаю,
Гвіздком до стелі –світло в хаті!
Зірки - у лантух, ось і маю
Підлогу в зорях. Волохаті
М’які хмарки – перинки в ліжко,
Квіткові пахощі – до скрині
(Лише до свят виймати.) Діжку,
Ще й не одну, повітрям синім
Наповню щільно – до комори;
Вдихатиму повітря чисте.
Відкраю кусень щедрий – море
В оселі хлюпатиме…
Місто,
Багатолике й метушливе
Гуде, вирує, підганяє;
Наш одяг - клопоти важливі…
Храм неба двері відчиняє…
25.11.2010
© Stepans’ka Marina (SMG)
7
Туман
- 17.11.10, 21:01
- Творческая Masterская
Присвята київському туману 16 листопада 
Розбили
Склянку з молоком,
Напевне, янголята,
Розлили
Щедро черпаком
Дорослим і малятам.
На місто
- в око стрель – упав
Густий туман суцільний,
Геть чисто
Все навкруг всотав
Кисіль молочний щільний.
17.11.2010
© Stepans’ka Marina (SMG)
10
"Я тебе не люблю..."
- 16.11.10, 21:02
Я тебе не люблю...
Я ніколи тебе не любив.
Це лиш тільки гормони, горілка і кава.
Грім ударив зненацька
Блискавкою засліпив
І здалося на мить,
Що це зірка щаслива упала.
Я тебе не люблю...
Я ніколи тебе не любив.
Просто взяв що тоді
Опинилось мені під рукою.
Випадкове весло
І мій човен кудись понесло,
І за зіркою я загадав
Хай пливе...
Тільки поруч з тобою.
[ Далі ]
Я ніколи тебе не любив.
Це лиш тільки гормони, горілка і кава.
Грім ударив зненацька
Блискавкою засліпив
І здалося на мить,
Що це зірка щаслива упала.
Я тебе не люблю...
Я ніколи тебе не любив.
Просто взяв що тоді
Опинилось мені під рукою.
Випадкове весло
І мій човен кудись понесло,
І за зіркою я загадав
Хай пливе...
Тільки поруч з тобою.
[ Далі ]
Юрко Покальчук
1
