З-пiд снiгу пролiсок голiвку показав - Листочки-руки вiн до сонця протягнув, А я повторю те, що сотню раз казав: Що я тебе кохаю, лиш тебе одну.

Нехай розлука мiцно стала помiж нас, Та я зруйную цю невидиму стiну I, нiби пролiсок, пiднiмусь в котрий раз, Бо я тебе кохаю, лиш тебе одну.

Зима лютує, та настане їй кiнець I нiжний пролiсок вiтатиме весну. Нiщо не згасить двох палаючих сердець Допоки я кохаю лиш тебе одну.

05.03.2005