хочу сюди!
 

Лия

50 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 44-54 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Бахмут тримають Титани

  • 06.01.23, 17:15
Дякую вам, тримайтеся, рідненькі! Слава ЗСУ. 


Величайший акт милосердия на понятном примере

  • 06.01.23, 14:32
Анна Гин
2 ч.  · 
Боже мой, подружка проклюнулась из Самары. Десять месяцев молчала. Без здрасьти без пердасти, сообщение с незнакомого номера (знакомый я еще в марте заблокировала). 
"Режим тишины, если ты обратила внимание – на великий христианский праздник! Это к вопросу о безбожности нашего Президента, за который ты так топила. Я же ничего не путаю?".
Ты совершенно ничего не путаешь, Света. "Гребаный безбожник" – это моя февральская цитата. Такая мягкая, что даже стыдно теперь. 
Я тебе расскажу за этот величайший акт милосердия на понятном примере. 
Твой дядя Толя, помнится, отмотал лет шесть строгого режима за то, что зверски писдил собственного сына (сорян – воспитывал). 
Только когда тринадцатилетний мальчик оказался в реанимации, тетка рискнула заявить на сожителя в милицию. 
А когда, после обследования, всплыли ужасы постоянных побоев: старые переломы и вывихи, поврежденная (давай будем честными – отбитая) почка, плохое зрение (бляха я даже помню дословно) в следствие черепно-мозговой травмы, которая протекала без медицинского вмешательства –  как ты плакала. Как проклинала дядьку. 
Как в церковь ходила за ответами, набожная ты моя.
А я часами успокаивала тебя по телефону. 
Теперь прикинь – на суде дядя Толя такой встал бы и сказал
–  Граждане собравшиеся. Я никогда не колотил мальчика на рождество, пасху и воздвижение!
И люди в зале такие: "А ну да, тогда конечно. Благодетель наш, родитель года, праведник, ёпта". 
Надеюсь, Света тебе хотя бы смешно. 
Думаю, сегодня в мире появилась безупречная лакмусовая бумажка, идеальный  тест на наличие критического мышления, эмпатии и совести. Попросите любого человека, независимо от географии проживания, статуса, достатка и вероисповедания  высказать двумя словами отношение к этой чудовищной войне, развязанной обезумевшим тираном и его поданными.
Птн – хйло!  Всё. Тест пройден. Две полоски. Вы – нормальный. 
П.С. У тебя одна полоска, Светка. На жаль.

Українська музика 2051







0%, 0 голосів

100%, 3 голоси

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Найбільш охайні собачки...)))

Більшість людей просто обожнюють песиків, але не наважуються їх завести у себе вдома через неприємний запах і велику кількість шерсті
 

Багато людей мріють про вірного друга у вигляді собаки, але якщо немає власного подвір’я, то тримати домашнього улюбленця вдома – завдання не з легких. Неприємний запах і шерсть змушують відмовитися від собаки і в кращому разі завести кішку. Адже навіть регулярне миття має тимчасовий ефект. 

Та сьогодні ми допоможемо вам стати на крок ближче до здійснення вашої мрії. Можливо, ви не знали, але є ті породи собак, які не будуть приносити вам дискомфорту. З ними ви можете забути про сторонній запах! 

1.Вест-хайленд-вайт-тер’єр

Собаки цієї породи мають невеликі розміри, тому підійдуть навіть тим людям, які живуть на квартирі. А якщо дотримуватися всіх гігієнічних норм, то проблем із неприємним запахом не виникатиме. Головне вчасно мити цуцика, підстригати і вичісувати.

  

[ Читати далі ]


Колискова

  • 05.01.23, 23:37
Солодких снів тобі я побажаю,
Веселкою заграють хай вони.
І негаразди всі які зібрались,
Ти подумки від себе віджини.
Лягай вже спати, пізняя година,
Адже так натомилася за день.
Нехай присниться все, що забажаєш,
А допоможе Із Лапландії олень.

В тих самих снах, де все було не так...

В тих самих снах, де все було не так,

В тих самих снах, де все було нівроку,

Де всі слова були такі глибокі,

І від думок ховався переляк,

Де на доми, дерева і дроти

Туман уранці вішає сорочку,

В тих самих снах живеш предивна ти,

І поливаєш квіти у садочку.

мал. - Садові ворота у Вітеї (Клод Моне)


Вироби з минулого...

Такі штуковини вражають навіть археологів і дослідників, що бачили всяке, а вже нас вони тим більше повинні вразити! Кільце епохи вікінгів з написом «для Аллаха», знайдене у могилі жінки, похованої 1200 років тому за 25 км від Стокгольма

[ Читати далі ]


Одного разу на новий рік…

Це була казково тепла ніч, несподівано тепла як для ночі на перше січня. Подекуди навіть залишки трави на узбіччі були зеленого кольору, перемішані з кинутими людьми обгортками від дешевих карамельок та порожніми пачками контрабандних сигарет. Трава стійко трималася за свій колір, підморожена, наче контужена, притоптана сотнями ніг, але неабияк здивована тим, що немає снігу. Місячне світло вихопило з темряви двох котів. Одного з них, худого та хуліганистого, хазяї назвали пафосним ім’ям Іполіт. Скоріше за всього під час перегляду “Іронії долі”, під’їдаючи залишки олів’є, які шкода було викинути. Іполіт вештався де хотів, мав поламаний зуб, завищену самооцінку, та був безнадійно закоханий в Машку, руду кицьку викладачки місцевого ПТУ. Машка сиділа поряд, граючись бичком від сигарети “Патріот”, яких тут поряд була безліч. Вона вдихала сирий аромат скуреного табаку та звично слухала залицяння Іполіта. – Слухай, ну чого тобі ще треба? – не розумів Іполіт. – Подивись на мене. Я ж тут найкрутіший! – Дурень ти, Іполіт. Ти як всі місцеві кошаки – тимчасові випендрьожники. – Чо-о? – він не зрозумів. – Сєпар ти макєєвський, ось чо. – Машка відкинула бичок та почала точити кігтики о пусту склянку горілки, кинуту людьми тут же. – Невже ти сподіваєшся, що я, кицька вченої та освіченої жінки, зверну увагу на такого як ти? Ти сьогодні є – а завтра тебе немає. Як і більшості місцевих “вояк”. Я ж не сліпа. – Якої ще вченої жінки? Твоя Петрівна вже давно російські атестати підписує. А “Новєйшую історію Донбаса” хіба я не бачив у тебе на підвіконні? Не викобенюйся вже, Машка. Ти така ж, як і всі ми. Іполіт зробив вигляд, що образився. Але на Машку нічого не діяло. Не вражав її він, хоч як не старався. Почухав за вухом, роблячи наступну спробу: – Виходь за мене, Машко. В Москву тебе візьму. Кицька заходилася реготом: – Куди?)))))) Як херсонського єнота, мабуть? Та і нащо мені твоя Москва? Знайшовся “центр світу”))). Нічого ти не розумієш, Іполіт. – Машка придивилася в склянку, в напівтемряві намагаючись розгледіти себе. – Я на інших котів чекаю. Я навіть “паляниця” вимовляю вже без проблем. Не ображайся, але тобі до них… – Як до кого? – Насупився той. Машка кивнула мордою в сторону палаючого ПТУ, метрів за п’ятдесят від того місця, де вони сиділи: – Ось як їм до укропів. Дивись, наче Новий рік, а вони, довбні, зібралися всі в одному місці, бухати почали… Ось і отримали подарунки. Я ж не дурепа. Я бачу різницю. Машка гордо задерла підборіддя та вальяжною ходою пішла геть. Ніч дійсно вражала теплом як для січня. Місяць десь сховався за хмарами, але світла все-рівно було багато – від досі палаючого ПТУ, де схвильовані та протверезілі люди вже кілька годин таскали чорні пакети. Вони (люди, не пакети) голосно матюкалися й кричали одне на одного. Матюкалися би й ті, хто в чорних пакетах, але їм, як розуміла Машка, було вже не до того…

С сайта: https://www.srblog.co.ua/page/olena-kudrenko-odnogo-razu-na-novij-rik

Українська музика 2050







25%, 1 голос

75%, 3 голоси

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.