хочу сюди!
 

Лия

50 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 44-54 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Український пейзаж / Добірка живопису / Частина 2 / Сучасна



Є гарна легенда про те, як  Бог ділив між людьми землі , а  вони йому за це дари приносили.
Ось все роздав, коли дивиться - бідна дівчина у вишиваночці стоїть. 
Говорить вона до Бога : " Нічого не маю. Заспівати тобі можу ". 
 Та й заспівала так гарно ,  що у Бога аж сльози покотилися.
І віддав Він дівчині останній шматок землі, який залишив собі на Рай. 




Олександр Мицник__ Дорога додому
[ Читать дальше ]

Коротко про мене, хвилинка самоіронії)

  • 13.03.21, 23:04

  Хто зі мною розмовляє поза ай.юа, той точно зрозуміє , що це про мене:

  - Так більше продовжуватися не може!
  - Але буде?
  - Але буде.

 В кінці тяжко зітхати чи ствердно підсміюватись - на вибір, в залежності наскільки я вже набридла чи дістала podmig popa lol

Дивні, незвичайні яйця...)))

Що може бути простіше і зрозуміліше, ніж яйце? Але повірте, як би це дивно не звучало, але яйцям є чим вас здивувати. Адже іноді їх форма або колір досить сильно відрізняються від класичних. Користувачі мережі діляться фотографіями своїх дивовижних яєчних знахідок, а ось найбільш дивовижні екземпляри.

Довге яйце

Дивне яйце-карлючка...

[ Читати далі ]

Последняя метель



Как тоскливо, неуютно,
как-то пусто там - внутри...
На ветру зиме в угоду,
не взирая на погоду, 
тихо плачут фонари,
истекая теплым светом
по заснеженной весне,
отражаясь  мимолетом 
в мирно дремлющем окне...
Разрешилась снегопадом
Кружевная канитель
Но не страшно, где-то рядом
март... последняя метель...


Неймовірно милі моменти...

 


Неймовірно милі моменти, де юні ведмижата дізнаються від мам все, що необхідно для життя сучасного ведмедя. Від лову риби, прийняття ванни і лазіння по деревах до подолання річок, підйому на гору і плавання – все це турботливі ведмедиці демонструють своїм дочкам і синам на власному прикладі.

[ Читати далі ]

В темном темном лесууу

кис-кис

В час, когда черный вихрь голосит вовне,
Если рушится мост, и на дне паром
Знаю я, кто приносит удачу мне –
Это черная кошка с пустым ведром.

Говорят: ты дурак, кличешь сам беду,
Говорят: поскорей плюй-стучи-крестись,
Твоя кошка есть бес, место ей в аду,
И, покамест не поздно, скажи ей – «Брысь!»

Я обычаи чту седой старины-
В чистом поле храм, в ясном небе гром,
Но сегодня тотемом родной страны
Стала черная кошка с пустым ведром.

И была ведь не хуже других страна,
Но рассыпалась вдруг, словно тлен, во прах,
И станки, и танки пожрал сатана,
Только ветер мяучит в пустых домах.

Не уйдет здесь никто от тюрьмы-сумы,
Станет истиной ложь, станет зло добром
Долг и честь суть PR, - и тем крепче мы
Верим в черную кошку с пустым ведром.

Лишь несчастья верны, лишь злая судьба
Не отступит от нас, не предаст нигде
Звезды ниже всего, коли дело – труба,
Крепнет тело в лишеньях, а дух – в беде.

Так что блюдце возьми, молока налей
На распутье поставь трех пустых дорог
- Где ты, кис-кис-кис, приходи скорей!
Выручай давай, коль никто не смог…


Добро.

Добро, должно быть, с кулаками,
С хвостом и острыми рогами,
С копытами и с бородой.
Колючей шерстию покрыто,
Огнем дыша, бия копытом,
Оно придет и за тобой!
Ты слышишь — вот оно шагает,
С клыков на землю яд стекает,
Хвост гневно хлещет по бокам.
Добро, зловеще завывая,
Рогами тучи задевая,
Всё ближе подползает к нам!

Тебе ж, читатель мой капризный,
Носитель духа гуманизма,
Желаю я Добра — и пусть
При встрече с ним мой стих ты вспомнишь,
И вот тогда глухую полночь
Прорежет жуткий крик: «На помощь!»
А дальше — чавканье и хруст…



Дмитрий Багрецов https://stihi.ru/avtor/moon_sfinks

Український червоно-чорний «метелик» над Донецьком



Такого ще не було! Прапор національно-визвольної боротьби українського народу червоно-чорного кольору пролетів понад 100 км над окупованою бойовиками «ДНР» територією Донецької області.

З нагоди Дня українського добровольця, який відзначається в Україні 14 березня, українські волонтери, блогери, переселенці та військові провели мирну акцію - запустили у небо червоно-чорний прапор на синьо-блакитних кульках з території поблизу Мар’янки. Прапор розміром 12 метрів здійнявся на території Донецької області сьогодні у другій половині дня.

Подібні акції набирають все більше і більше популярності серед патріотично-налаштованих представників українського народу. Всіх небайдужих українців дуже цікавить подальша доля прапора і ми звертаємося до жителів Донбасу розповісти про неї. Робіть фото прапора у небі та поширюйте у соціальних мережах за хештегом #ОУН_прапорДонецьк.

«Донецьк – це Україна!»

Когда уходит доверие...

Доверие уходит по-английски.
Его теряют раз и навсегда.
Уходит - и ему не возвратиться
Ни через месяц, ни через года.

Доверие уходит не прощаясь,
В душе лишь оставляя пустоту.
Порой кусок из сердца вырывая,
Похоронив надежду и мечту.

Оно с собой твою уносит веру
В того, кого любил и уважал,
Взамен тебе оставив боль без меры,
Потери горечь и в спине - кинжал.

И те, кто у тебя его ворует,
Живут-не тужат, совесть их не ест.
Но для тебя - уже не существуют.
Осталась только память - словно крест.

…Пусть эта боль тебя не убивает,
Хоть и земля уходит из-под ног.
Ты знай - намного больше тот теряет,
Кто растоптать твоё доверье смог!
*
Забавина Арина

***

  • 13.03.21, 16:10
Щоб побачити сЕбе, то треба зійти над собою,
Щоб побачити справу - вчинити вкладаючи зміст.
Через душу свою я течу неспокійной рікою
Наче справи, кохання, долання та хист.

В мене тисячі років від усіх охорона - дракони,
Вони вдень і вночі, як перлину мене стережуть.
Бо я є таємниця та ключ, я - скрижаль та одвічні закони,
Як і будь яка жінка. Крізь серце озоряний путь.

Те, як люди сприймають цей світ є людською красою,
А як люди сприймають красу, то є людяність світу цього.
Ми усі частка Бога, який над водою
Проносився як дух розсипаючи крихти від серця мого.

А вы тоже настолько редко пишете от руки...?

А вы тоже настолько редко пишете от руки, что когда приходится это сделать, пишете как курица лапой и понимаете, что мелкая моторика умерла