хочу сюди!
 

Ірина

46 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 42-52 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Тилові пацюки Міноборони — Олег Володарський

 

Як вони «дерибанять» житла військовослужбовців

Напевно усім зрозуміло, що Міністерство оборони під час повномасштабної збройної агресії ерефії повинно було стати надійним управлінським тилом для Збройних сил України. Однак, як показала практика, саме у найважливіший час, коли гостро стоїть питання збереження державності та виживання української нації, у зазначеному міністерстві знаходяться окремі «істоти», яких назвати людьми або державними службовцями не повертається язик. Вони, наче ті пацюки, прогризають борти нашого корабля, який знаходиться під атакою ворога. Незважаючи на триваючу війну, резонансні викриття посадовців міністерства (розкрадання при закупівлі харчування, озброєння, ПММ, речового майна, та ін.) та численні корупційні оборудки, котрі висвітлювались у ЗМІ та спричинили обурення не тільки всередині країни, а й у наших західних партнерів, не припиняються й досі.

Черговою ганебною сторінкою в історії Міністерства оборони є розкрадання земель оборони та привласнення квартир, виділених для наших воїнів, котрі життів боронять нас у цій війні.

Щоб не бути голослівним та не плямувати честь і гідність тих співробітників міністерства, котрі сумлінно виконують свій обов’язок перед Батьківщиною, варто вказати на особистості тих персоналій, про протиправні дії яких піде мова. Цими особами є: т.в.о. начальника Головного управління капітальних вкладень Міністерства оборони України (далі – ГУКВ МОУ) Золін Сергій Олександрович, начальник управління житлового забезпечення – заступник начальника ГУКВ МОУ полковник Романенко Юрій Михайлович, начальник відділу будівництва житла за небюджетні кошти управління житлового забезпечення ГУКВ МОУ полковник Логін Роман Андрійович, головний спеціаліст відділу будівництва житла за небюджетні кошти управління житлового забезпечення ГУКВ МОУ підполковник Шеффер Андрій Миколайович та начальник Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України (далі – ПУКБ) Вакарюк Андрій Іванович.

 

На фото начальник Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України Вакарюк Андрій Іванович


На фото т.в.о. начальника Головного управління капітальних вкладень Міністерства оборони України (далі ГУКВ МОУ) Золін Сергій Олександрович


На фото начальник відділу будівництва житла за небюджетні кошти управління житлового забезпечення ГУКВ МОУ полковник Логін Роман Андрійович

Незважаючи на те, що на початку поточного року Службою безпеки України притягнуто до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень передбачених статтями 368-5 (незаконне збагачення) та ч.1 ст.366-2 (декларування недостовірної інформації) Кримінального кодексу України колишнього начальник ГУКВ МОУ Лісовського Ю.І., що висвітлювалось у ЗМІ (https://www.pravda.com.ua/news/2024/02/23/7443417/), корупційні схеми на яких збагачувався цей «видатний посадовець» продовжують функціонувати, оскільки ретельно підібрані ним кадри, імена яких зазначено вище, і досі перебувають на своїх посадах.

Для повноцінного розуміння за рахунок чого ж відбувається незаконне збагачення згаданих персонажів із Міноборони, службові обов’язки яких полягають у забезпеченні виконання завдань капітального будівництва житла для військовослужбовців і членів їх сімей, хочемо розповісти про чергову «схему» розкрадання, яка втілюється просто зараз, поки Ви читаєте цю статтю.

Так, вказана вище група осіб з метою отримання неправомірної вигоди розробила та втілила план із будівництва об’єктів нерухомого майна на землях оборони в обхід існуючого Порядку організації такого будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 № 715 (далі – Порядок), який передбачає обов’язкове проведення конкурсу.

Злочинний план полягав у пошуку суб’єктів господарювання (далі – СГ), які здійснюють будівництво, домовленостей із власниками таких СГ про те, що їм буде надано можливість на забудову земель оборони в обхід існуючого Порядку (без участі у конкурсі), за що вони повинні передати частину отриманого прибутку особам, що їм у цьому сприяли. При цьому, документи про участь таких СГ у конкурсі, у тому числі договори на будівництво планувалось укладати значно пізніше, ніж такі конкурси нібито були проведені.

Безпосереднім пошуком СГ забудовників та домовленостями про отримання неправомірної вигоди займався начальник ПУКБ Вакарюк А.І. Завданням інших учасників групи була легалізація договорів, укладених із відповідними СГ, в тому числі, залучення стороною договору МО України.

Вакарюком А.І. були досягнуті домовленості із залучення у «схему» ТОВ «Дор-Буд Інвест СВ» (ЄДРПОУ 39794680), директор – Николайчук Ю.В., адреса: м. Чернівці, просп. Незалежності, буд. 106, офіс, 220 на забудову земельної ділянки у м. Чернівці по вул. Луковецька, 2а, кадастровий номер – 7310136300:17:001:0199, площа – 3,731 га, та ТОВ «БМУ-6» (ЄДРПОУ 01273527), директор – Поліщук С.О., адреса: м. Вінниця, вул. Чехова, буд. 6 на забудову земельної ділянки у м. Вінниця по вул. Стрілецькій, 9, кадастровий номер 0510100000:01:016:0026, площа – 3,8 га.

При цьому, Подільським УКБ офіційно через державні процедури (конкурси) в період з 01.01.2016 до 31.12.2020 укладено із будівельними організаціями всього 17 договорів щодо будівництва житлових об’єктів із залученням небюджетних коштів. Це підтверджується аудиторським звітом №234/3/6/аз від 07.04.2021 центрального територіального управління внутрішнього аудиту МО України, інвентаризаційною відомістю № 1/7, яка складена за результатами проведеної інвентаризації укладених договорів з будівництва житла для військовослужбовців ЗС України за небюджетні кошти станом на 01.07.2022, аудиторським звітом №234/3/26/аз від 11.08.2023 третього територіального управління внутрішнього аудиту служби внутрішнього аудиту МО України (в графі «ознайомлений» даного звіту наявний підпис т.в.о. начальника Подільського УКБ МОУ Вакарюка Андрія).

Однак, переслідуючи мету незаконного збагачення та маючи попередні домовленості, наприкінці 2023 року, між ТОВ «Дор-Буд Інвест СВ», ТОВ «БМУ-6» та ПУКБ МОУ були підписані (підроблені) «заднім числом» договори, які датовані 2020 роком. Такі договори повинні були підтвердити нібито участь цих СГ в 2020 році у проведенні конкурсу.

Легалізація підроблених договорів відбувалася шляхом створення офіційної переписки між ГУКВ та ПУКБ та запитів на проведення додаткової інвентаризації, в яких починають згадуватись підроблені договори, які начебто випадково були виявленні при додатковій інвентаризації.

Так, начальник ГУКВ МОУ полковник Лісовський Ю.І., якого ми згадували та який був притягнутий до кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, видає накази 30.10.2023 № 109 та 29.11.2023 № 113 про проведення інвентаризації договорів з будівництва житла для військовослужбовців ЗС України за небюджетні кошти.

Фотокопія одного із наказів Лісовського Ю.І.

Дані накази разом з додатками, для виконання були надісланні до Подільського, Центрального територіального, Південого, Західного та Східного УКБ МОУ.

14.12.2023 на виконання зазначених наказів, Подільському УКБ МО України проведено інвентаризацію договорів з будівництва житла для військовослужбовців ЗС України за небюджетні кошти станом на 14.12.2023.

За результатами інвентаризації, складено інвентаризаційну відомість № 36/1, (підписав Вакарюк А.І. та затвердив гербовою печаткою УКБ) згідно якої у ПУКБ обліковується уже 19, а не 17 договорів щодо будівництва житла за небюджетні кошти. Таким чином у зазначеній відомості з’являються дані про договори, укладені із ТОВ «ДОР-БУД ІНВЕСТ СВ» та ТОВ «БМУ-6».

15.12.2023 т.в.о. начальника ПУКБ Вакарюк А.І. листом № 215/ДУ-23 на адресу ГУКВ повідомляє про результати проведення інвентаризації, і серед іншого, додає до свого листа Інвентаризаційну відомість та Протокол інвентаризації договорів з будівництва житла для військовослужбовців ЗСУ (які в порушення вимог наказу начальника ГУКВ МОУ від 30.10.2023 № 109, підписані одноосібно начальником ПУКБ Андрієм Вакарюком, без інших членів комісії).

З метою надання корупційній схемі ознак законності учасниками злочину, за попередньою домовленістю, одночасно запускається механізм офіційного листування між ПУКБ та ТОВ «ДОР-БУД ІНВЕСТ СВ», ТОВ «БМУ-6», які в своїх листах від 05.12.2023 № 0512/01 та 15.12.2023 № 15/12/1 пояснюють, що розпочати роботи із будівництва об’єктів нерухомості їм заважав спочатку COVID 19, а потім – повномасштабне вторгнення. При цьому, вони готові взятись за роботу і просять ПУКБ видати їм містобудівні умови та обмеження.

21.03.2024 начальник ПУКБ Вакарюк А.І. листом №81/ДУ-24 звітує на т.в.о. начальника ГУКВ Сергія Золіна окремо по двох підроблених договорах, що потрібно рухатись далі і надсилає до МОУ підроблені договори разом із вказаними вище листами ТОВ «ДОР-БУД ІНВЕСТ СВ» та ТОВ «БМУ-6».

29.03.2024 Сергій Золін затверджує Протокол наради від 22.03.2024 «щодо проведення спільного аналізу укладених договорів з будівництва житла на землях оборони за небюджетні кошти на предмет їх відповідності чинному законодавству», в якому надаються доручення відповідним департаментам ретельно вивчити усі договори в тому числі і підроблені.

18.04.2024 Сергій Золін затверджує Протокол наради від 15.04.2024 «щодо проведення спільного аналізу укладених договорів з будівництва житла на землях оборони за небюджетні кошти на предмет їх відповідності чинному законодавству», в якому вже даються конкретні вказівки доопрацювати підроблені договори.

19.04.2024 Сергій Золін звітує Державному секретарю, що завдання щодо аналізу усіх діючих договорів виконано, пропозиції внесені в тому числі і по підробленим договорам.

30.04.2024 Державний секретар МОУ Людмила Дараган ставить резолюцію: «Прошу продовжити роботу та за належністю забезпечити виконання пропозицій у встановленому порядку.

Станом на сьогодні, залишився останній етап легалізації підроблених договорів – залучення Міністерство оборони 3-ю стороною у цих договорах.

Доказами того, що у 2020 році керівництвом Подільського УКБ МОУ договори із ТОВ «ДОР-БУД ІНВЕСТ СВ» та ТОВ «БМУ-6» не укладалися, а конкурс щодо будівництва житла по вказаним договорам не проводився є те, що в порушення вимог «Порядку, конкурсна комісія не утворювалася та її склад не затверджувався, розмір реєстраційних внесків не визначався та на розрахунковий рахунок ПУКБ не сплачувався, експертна грошова оцінка вартості земельних ділянок проводилася у невідповідні терміни, оплата по договору через розрахунковий рахунок ПУКБ не здійснювалася, незалежна оцінка майна, що розташоване на вищевказаних земельних ділянках не проводилася та ПУКБ не замовлялася.

При цьому, в порушення вимог нормативних документів у договорах із ТОВ «ДОР-БУД ІНВЕСТ СВ» і ТОВ «БМУ-6» занижена відсоткова ставка житла (квартир) для заселення військовослужбовцями ЗСУ. Також, занижена нормативно-грошова оцінка земель та не вказана вартість споруд, які знаходяться на території виділених під забудову земель, що в кінцевому результаті впливає на вартість та площу житла (квартир) для заселення військовослужбовцями ЗСУ.

Таким чином, внаслідок заниження вартості земельних ділянок, приховування наявних споруд, зменшення відсотку площі житла (квартир) для заселення військовослужбовців, посадовими особами МОУ та його структурних підрозділів, а також службовими особами СГ та їх бенефіціарами планується привласнення грошових коштів на суму в десятки мільйонів гривень.

Також, наслідком таких дій є те, шо держава в особі МО України фактично втратила свої права на земельні ділянку в м. Чернівці по вул. Луковецька, 2а, кадастровий номер – 7310136300:17:001:0199, площа – 3,731 га, та у м. Вінниця по вул. Стрілецька, 9, кадастровий номер 510100000:01:016:0026, площа – 3,8 га,

Аналогічні схеми зловживання службовим становищем за участю посадових осіб Головного управління капітальних вкладень МО України з підроблення інвестиційних договорів щодо будівництва житла для військовослужбовців ЗС України із залученням небюджетних коштів діють в Південному, Західному та Східному УКБ МОУ.

Після ознайомлення із зазначеними обставинами, було направлено відповідну заяву до Центрального апарату Державного бюро розслідувань України. Дуже хочеться вірити у те, що співробітники бюро, котрим доручать розслідування цих фактів, стануть на бік військовослужбовців, а не в один ряд із згаданими головними дійовими особами, зазначеними у цій статті.

Олег ВОЛОДАРСЬКИЙ


Одно фото. Рыбалка

Если рыба не идёт к человеку, человек идёт к рыбе.


Случай в аду


Этот гнусный тип жутко напоминает кого то из здешних...




Дааа, были времена.

smoke Можно было в гастрономе вместо чекушки се парабелум купить...или маузер kill
unsmile Щас не то. Нитоша не продадут, а ещё и в буцигарню посадить могут. stop







хороший кацап - вічнодохлий кацап! (с) відео дня

  • 23.06.24, 13:04
Миколаєвські морпіхи показали як знищили штурмовий загін кацапофашистів.

Бійці 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського розгромили штурмовий загін російських окупантів на Харківському напрямку.


 
Слава Україні!

Українська музика 2585







0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

33%, 1 голос

67%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

"А в ето врємя Бонапарт пєрєходил граніцу" (с)

Влітку 1812 року віійська імперської Франціі перейшли кордон імперської Россіі.
Враховуючи невиконання тильзітської угоди про обмеження торгівлі з Британією, а також россійські табори з концентрацією військ для нападу на Герцогство Варшавське на чолі з Ю.Понятовським, союзником Наполена.
Метою вторгнення було примусити царя підписати новий договір з обмеженням можливостей Россіі.

Французі зіткнулись з небаченним цинизмом царизму. По перше россіяни кидали обози з пораненими та хворими солдатами з метою уповільнити просування наполеонівської арміі. Треба додати, що на відміну від Франціі, у россіян гостро не вистачало ліків та лікарів. 

Справа не тількі у пораненнях у зіткненнях у Вітебську та Смоленську.
Була епідемія дізентиріі в россійській армии на початку бойвих дій. Хворих та поранених французи розмістили серед кинутих на призволяще кріпаків-селян. Треба дадати, що на початку війни селян пограбувала власна армія через реквізиціі. 
А потім ще й власні пани при евакуаціі свого майна, вивозили, що встигали. Так що не правда, що наполеоніське військо "разоріло смолєнскую дорогу". "Всьо украдєно до нас". Забезпечення військ Бонапарта йшло з Європи.

Восени 1812го почавсь не голод, але просто нестача харчів в Смоленській та Вітебській губерніях. Кинуті на призволяще, та обкрадені своїми ж панами селяни почали обкрадати та робити набіги на французькі обози разом з розбійницьки зграї, хоча російськи та радянські історики це продають як ріст партизанського руху.
До партизанщини у селян не було ані організаціі, ані бажання, ані часу.
Французи реквізиціями не переймались. По перше блукати по геть некомфортній та незнайомій місцевості бажання теж не було. І вони знали що після россійської "евакуаціі" нічого нема. 

Було россійке ополчєніє. Міщанське, про яке мені мало відомо.
А було селянське з кріпаків. Тобто уряд, так би мовити брав в борг селян на потреби арміі. Але переважно не в якості військових, а як допоміжну силу. Носити поранених та загиблих на допомогу шпиталям. 

Працювати на кухні, вантажниками, допомагати будувати редути, возити гармати. Їх зазвичай не озброювали. А в рази втрати чи каліцтва, поміщику платили компенсацію по ринковій вартості кріпака.
  Звісно якісного робітника хазяїва намагались не віддавати. А "менш якісного", будь ласка беріть вже. І навіть мріяли отримати за нього компенсацію.
 (Кажуть більшість россійських жінок мріють отримати компенсацію за загиблого чоловіка, краще ніж алкаша терпіти).

Наполеон йшов до Москви, не тому що це "серце Россіі", як йому приписують лєтопісци-пропагандисти. А тому що туди йшла россійська армія, за якою він весь час марно бігав.
Як би відступ був в напрямку Петербурга (до речі на той час це столиця), то "серце" зненацька опинилось би у Пітері.

В жовтні 1812го Наполеон після перерви зненацька продовжив наступ. Спочатку напад франзьких драгунів на россійські козачі підрозділи Платова у Тарутині. Россійські донські козаки розбіглись та втекли. Потім бійка у Малоярославці, яка закінчилась як Бородіно (до речі після Бородіно россіяни кинули свій табір з пораненими, так що "русскіє своїх бросают"). Російська армія спробувавши ворога "на слабо", почала відступати на Калугу.

Бонапарт не міг далі розтягувати коммунікаціі. Логістику моли обірвати будь де. Головне завдання не було виконане. Довелось відходити.
Протягом відступу россійська армія один раз відважилась на бій у ріки Березіна. Де армія Чічагова яка отримала невдачі від підрозділів поляків Понятовського. Хоч сам Понятовський загинув у тому бою. Польська частина війск Наполеона билась взагалі найзавзятіше, а скаржилась найменше. Так полякам бажалось бути герцогством Варшавським, аніж россійською провінцією.

Крім поразки на Березині Чичагов став відомим і тим, що накатав скаргу на Кутузова царю на тему коррупціі у війську, яку кришував Кутузов. Але коли цар зібрав слідчу коміссію, Кутузов зненацька помер. Офіційно застудився, а неофіційно, його заколов військовий найманець-вбивця на замовлення коррупціонерів як занадто небезпечного свідка...

Статистика тієї війни з різних джерел значно відрізняється. А джерел чимало. 
Участників походу на Москву коливається від 600тис до 150 тисяч. Перевірити вкрай складно.
Навряд 600. На той час то гігантська орда для походу, яку утримувати та озброювати вкрай важко для казни і недоцільно. Інша річ, якщо Наполеон значну кількість військ держав задля оккупаціі та на заході на випадок висадки англійців, а не для походу на рашку.
Порахували мабуть всю армію Бонапарта.
Найбільш вірогідно у поході приймало участь 300 тисяч і не більше. Сили супротивників були майже рівні.



Окрема статистика по військовополоненим. Россіян опинившихся у полоні нарахували не менш 8 тисяч. Їх відправили працювати на французькі судоверфі. З них близько 2 тисяч повернулись. Це були офіцери-дворяни, та ті рядові військові, у яких були сім"ї. Інші не побажали повертатись. бо зарплатню, що їм платили здавалась їм казковим багатством порівняно з россійською.
Дезертирів рашкиної арміі нарахували не менш 40 тисяч судячі з кількості об"яв на розшук. Як на территоріі рашки, так  і у Польщі і у Пруссіі та особливо Франціі.

По матеріалам радіо "Культура" (Россія), та "Радіо Франс Інтернасьональ"