хочу сюди!
 

Светлана

32 роки, терези, познайомиться з хлопцем у віці 33-45 років

Замітки з міткою «історичне»

Гарний день 5 березня.

Особливо в 1953 році.


Про скорботу про смерть вождя складно, бо різне казали.
Але мертвого вождя не боялись. Особливо ті, кого коллективізація, репрессіі, покарання, голодомор так чи інакше торкнулись. Або їх родичів та друзів. Навіть в день похорон, вони висловлювались мало не відкрито.
І таких була біла більшість, хоч і не абсолютна.

А скорботіли ті, хто психологічно відчував себе несамостіно, постіно від когось залежав. Не знав собі ціни. І тому трусився від жаху перед майбутньою нестабільністю та невідомістю (а не перед вождьом).

Як "мучились" дєкабрісти насправді.

Из "Записок декабриста" Завалишина:

"Пребывание в Чите развило там, как впоследствии и в Петровском заводе, улучшенное скотоводство и птицеводство, вследствие большой потребности разных молочных произведений и птицы для каземата. Надобно сказать, что потребность провизии развилась до больших размеров вследствие несоразмерного количества прислуги, которую держали как в каземате, так и в домах некоторых женатых. У Трубецкого и Волконского было человек по 25; в каземате более сорока. Кроме сторожей и личной прислуги у многих, и у каземата были свои повара, хлебники, квасники, огородники, банщики, свинопасы…

Прислуга состояла вся на наше жалованье и содержание, и ее было очень много. В каземате было 12 отделений, и в каждом по одному сторожу из инвалидов, да по прислужнику из ссыльных, кроме того, четыре повара, два хлебопека, два банщика, два огородника и работник, смотревший за свиным хлевом. Баня и огороды были устроены на наш счет; мытьем белья занимались преимущественно солдатские жены".

Лінк в коментарі.

І на додачу трохи Білорусі.

"Лєдокол"-2 у відношенні до россійсько-української війни.

По мотивам В.Суворова "Лєдокол". 
Колись я читав роздуми на тему, чому куйло не нападе на Україну.

Хтось серед іншого було написано, на відміну кануна 2ї світової зараз немає зсередени НАТО свого Хітлера, який би розколов його, та допоміг оркам захопити Україну, а потім і Європу.

Спочатку і я так гадав. Але згодом після нападу розкольники серед НАТО знайшлись. Щоб подарувати россійському Хітлерові шанс. Навіть в США, як бачимо. Та й в ЄС різні Орбани дарма РФшні гроші не жеруть...

"Дарагой трампушко" недовго був бізнесменом. Став 5 разів банкротом. Просадивши на дурниці гроші батька, спочатку поліз в борги в західні банки, а коли йому врешті відмовили поліз куди б ви гадали? В радянські, а потім і в россійськи.

Розплачуватись мабуть пропонували, як диявол, "натурою"? Зазвичай пропозиціі умовного диявола виглядає протою і дуже доброю, компромісною. Але закічується пагано задля всіх.

Почалось з того, що побудував на більшовистські гроші шикарний отель чи більше. Який гбісти-грушники нашпигували технікою шпигування та компромату.

Ну така версія. Ну а тепер треба з одного разу вгадати на чиому боці буде працювати "трампушко".
Так бувало, що більшовики випестують чудовисько, а воно саме ж в глотку їм вчепиться. Як криголам (?) Хітлер.





Мені тут хтось пояснить...

...це на фото, рашка більшовицької епохи, чи періоду Керенського?
При тимчасовому уряді начебто "мір народам" "зємля крестйанам" питання ще не було актуальним При білогвардійцях, здається теж. А при більшовиках не було "война до побєди". Та й кокарди при більшовиках були інші. 

Конфлікт РСФСР та Польщі був до 1920го. Восени 1918го.

Звично вважати події квітня 1920 року початком радянсько-польської війни. Але насправді атака польських сил була лише продовженням бойових дій, розпочатих ще листопаді 1918 року після припинення Першої Першої світової.

Простір між кордоном Радянської Росії та Польщею опинявся у політичному вакуумі, який хотів заповнити більшовицький уряд, просуваючи на захід свої війська. Радянська 16-та армія вже 17 листопада 1918 року рушила слідом за німецькими частинами, що відходять, і 10 грудня вступила до Мінська.

Поляки Литви та Білорусі створили Комітет захисту східних околиць (КЗПО). У його загони вступали колишні солдати польських військ, що брали участь по різні боки фронтів у Першій світовій, і молодь, що не воювала.

Вони й звернулися по допомогу до уряду у Варшаві. Республіка Білорусь, використана як знаряддя більшовицької експансії.

19 грудня польський уряд наказав своїм військам зайняти місто Вільно (Вільнюс), на яке як на столицю претендувала Литва. Це було зроблено 1 січня. Червона армія 4 січня 1919 року вперше зіткнулася у Вільно із польськими загонами самооборони під командуванням генерала Владислава Вейтки. 6 січня польський гарнізон був вибитий із Вільно.

Експорт революції йшов успішно, оскільки Польща не могла надати суттєву допомогу загонам Комітету захисту східних околиць. Але після втручання Антанти з 5 лютого 1919 німецькі сили почали пропускати польські війська на схід. В результаті на початку лютого вони зайняли Ковель, 9 лютого вступили до Бреста-Литовська, 19-го увійшли до Білостока.

30 січня 1919 року польський уряд було визнано США, 24 лютого – Францією, 25 лютого – Англією, 27 лютого – Італією. Воно почало отримувати військову допомогу від країн Антанти, благо зброї у союзників після світової війни для відсічі більшовикам вистачало.

Поступово до середини лютого 1919 року виник польсько-радянський фронт річкою Неман. 27 лютого 1919 року було створено Литовсько-Білоруську Радянську Соціалістичну Республіку, чиє керівництво намагалося провести кордон із Польщею, але Варшава на переговори не пішла. "Проект Літбел" не вдався.

Чисельність червоної Західної армії оцінювалася в 45 тисяч осіб, проте після заняття Білорусі частина її боєздатних військ була переведена на інші напрямки, де становище РСЧА залишалося вкрай важким. Користуючись цим, наприкінці лютого польські війська форсували Нєман та почали наступ.
 1 березня 1919 року вони зайняли Слонім, 5 березня взяли Пінськ. 17–19 квітня поляки увійшли до Ліди, Новогрудка та Барановичів, 19 квітня польська армія вступила до Вільно.

Червона армія в цей час так і не отримала істотних підкріплень, оскільки її головні сили були задіяні в боях із силами білих: на сході – Колчака, на півдні – Денікіна. Петрограду загрожувала Північно-Західна армія білих. На заході відступ РСЧА продовжувався. 28 квітня поляки зайняли місто Гродно, раніше залишене німцями. 4 липня вони увійшли до Молодечно, а 25 липня під польський контроль перейшов Слуцьк. 

У червні після рішень Ради міністрів Антанти про передачу Галичині Польщі під контроль поляків переходить вся східна Галичина до річки Збруч. Галичину з центром у Львові було повністю зайнято перекинутою з Франції армією генерала Галлера, яка ліквідувала Західноукраїнську народну республіку.

У серпні Польща підготувала новий наступ, 8 серпня після шестигодинного бою польські війська захопили Мінськ, а 29 серпня 1919 був взятий Бобруйск, згодом утриманий, незважаючи на постійні контратаки загонів Червоної армії.

Затишшя на радянсько-польському фронті тривало до весни 1920 року, але з перервами. У січні поляками було взято і передано Латвії Двінськ (нині Даугавпілс) з його важливою фортецею.
10 березня 1920 року поляки несподівано захопили білоруське місто Мозир. Чотири спроби червоних відбити місто не мали успіху, незважаючи на використані для штурму чималі сили.

У квітні поляки виявили на фронті зосередження потужних сил Червоної армії, що перекидаються з Північного Кавказу та з Сибіру. Згідно з підготовленим до 10 березня 1920 року планом головкому Сергія Каменєва планувався наступ.

Ішло розгортання до 100 тисяч радянських військ, з артилерією та бронепоїздами. Це й викликало бажання лідера Польщі перервати негласне перемир'я та завдати противнику превентивного удару.

Повністю лінк у коментарі. Власне щось пояснює з вигляду незрозумілий наступ поляків у квітні 1920го.

Акваріум диктаторських аппетитів. Продовження трампізму.

У вівторок, 24 грудня, прем'єр-міністр Гренландії Муте Егеде розкритикував пропозицію новообраного президента США Дональда Трампа купити острів.
Егеде підкреслив, що острів не буде «нікому і ніколи продаватися».

«Гренландія наша. Ми не продаємося і ніколи не будемо продаватися. Ми не повинні програти нашу довгу боротьбу за свободу», — заявив Егеде.

Член парламенту Гренландії з опозиційної Консервативної партії Расмус Ярлов закликав уряд Данії відреагувати на ситуацію і дати чітку відповідь. Міністерство закордонних справ Данії та канцелярія прем'єр-міністра поки що не прокоментували заяву Трампа.

«Гренландія — данська. Так було з 1380 року. Це беззаперечно і визнано і міжнародною спільнотою, зокрема США. Абсолютно неприйнятно, щоб так званий союзник погрожував узяти під контроль нашу територію. Це несумісне з союзництвом», — написав Ярлов.

****
Непомірно високі ціни на прохід. Дональд Трамп пригрозив повернути США контроль над Панамським каналом
Крім того, Трамп стверджує, що один із колишніх президентів США Джиммі Картер «по дурості віддав за долар» контроль над каналом 1977 року владі Панами. 
А продаж Аляски чому ж не згадав? І від кого ж він цих замашок понабирався рудий барига? podmig

«Панама також не мала права стягувати зі США, нашого військово-морського флоту і корпорацій, що ведуть бізнес у нашій країні, непомірно високі ціни на прохід. З нашим флотом і торгівлею обійшлися дуже несправедливо і несумлінно. 
Якщо принципи, як моральні, так і юридичні, цього великодушного жесту дарування не буде дотримано, ми зажадаємо, щоб Панамський канал був повернутий нам, повністю і без запитань», — наголосив обраний президент США.

«Президент налаштований на 100% серйозно», — зазначив один із співрозмовників видання. Інше джерело додало, що, на думку Дональда Трампа, імперії, які не прагнуть до розвитку, приречені на занепад. (Імперіі в силу репрессивності здебільшого не розвиваються, а викрадають не своє. "Мізки" тікають закордон. Просто це властивості імперій) зазначається, що політик захоплюється своїми попередниками, які підтримували ідею територіальної експансії.

Ось з таких дрібничок та розподілу світу починаються світові війни. З появ куйлів, Орбанів-Хорті-Салаши

С поцем Фицо в Словакии вышла скверная история: он пришёл к власти, обещая людям дешёвый российский газ вместе с кремлёвским враньём в обмен на блокировку поддержки Украины. Но Украина перекрыла самый дешёвый российский газ именно за то, что Фицо блокировал поддержку Украины.
- Два дебила- это сила!
- Фашисты пригорюнились.
- У обоих морды как висячие амбарные замки. Одиозная парочка пропутенцев.

Недоброї памяті "юбілєй" війни з Фінляндією. 85.

Двоє братів моєї бабусі приймали участь у тій "войнє нєзнамєнітой".
Один з них загинув у 1940му році при наступі на Віппурі-Виборгу.

Попали у засідку, як сказав вцілілий брат. (обидва були командуючими взводами). 
Йому дали після фінської кампаніі відпустку. Розказував сестрі що там гинули більш від вимерзання, аніж від куль та снарядів фіннів. Зимове обмудирування прийшло пізнувато.
Війська тонули в болотній трясовині, блукали в зимових лісах, підривались на мінних полях.

Другий брат загинув у 41му при обороні Петрозаводська. Теж недалеко Кареліі, чи то на Північно-Західному фронті (?).

Але от я до чого. Багато закликів до "фінляндизаціі" війни з Україною. Тобто россійсько-українська війна повинна закінчитись так само як радянсько-фінська 1939го-1940го.
Хіба це справедливо? Чи вибору немає? Чи ми "лєгко отдєлалісь"?

Чи мають рацію основи рашизму?

Кажуть так. Якщо прослідкувати історію царської та радецької імерій, то можна побачити що в ліберальних царів та радецьких вождів пагані долі. В сенсі політичні, а не тількі  особисті. 
Бо в рашці взагалі всім небезпечно жити.

Населення чомусь паганенько відносилось до царя Бориса (як і до пострадянського Бориса). До Павла 1го (а він бажав лише скоротити панські трудодні з 4х до 2х на тиждень, не встиг), самодуром через це назвали і не шкодували за вбивство.

Добре не згадували й Олександра 2го, "визволителя". Через "визволення" залишились без халяви тисячі ледарів, які навчились через систему кріпацтва не працювати, а робити вигляд, що працюють.

Справжнім самодуром міг бути Петро 3й. А його шанували, навіть Пугачов виїхав на вдавання себе за Петра 3го.

Така ж історія з малим царевичем Дмитром, який робив із снігу фігури бояр, рубав їх, і казав "Так я зроблю з цим, а так з цим". Ну а влітку відповідні опудала.
Бояри просто зрозуміли небезпеку та діяли на випередження.
Новий Іван Грізний їм ні до чого.

А от нажорстокіших Івана 4го та Сталіна культи особ робили. Ну і куйло на черзі.

Миколу 2го дарма називали Кривавим порівняно з деякими "коллегами"- нащадками та "папередниками". Але ж не треба було себе втягувати у безглузду авантюру 1ї світової.
Пред"явити можна розстріл 9 січня. Ленський розстріл 1912го. Авантюру з Японією 1905го.

А він здався там, де це було найменш доречним. 
В лютому 1917го його вмовили зректись престолу через загрозу громадянської війни під час світової. Тобто на 2 фронти. Зовнішій та внутрішній.
Рашку це не врятувало (як і інші імперські держави задіяні у війні), 1ша світова була програна.

Горбачов теж не заслугував на повагу совків. Хотів він того чи ні, совок впав у його "каденцію". (ну так, економіка збанкрутіла через низьки ціни на сировину та проблеми планового хазяйства).
 Хоч війну в Афгані саме він і закінчив. "Гласність", хоч обмежену, якісь кооперативи.

Ну і Хрущов недалеко від нього.

Ось такі властивості імперіі.

Ще. Помітив пагану еволюцію.

У Грузіі. Від патріотизму зразка 2008 року, до жалюгідного грузинського Януковича (Іванішвілі).
Не впевнений, що цей фокус знову не прокатить вже в нас. А може й ще швидше.

А ще чутки про масове повернення маріупольців додому.
Це значить, що вони зневірились у перемозі. 
Або їм здалось, що краще з тими підарасами, чим з нашими коррупціонерами та довбойобами.

А взагалі бувають мабуть такі періоди історіі, коли Бог лишає значну частину людства розуму. До того ж у сфері людської цивілізаціі. 
Хіба не видно, як ЄС сама собі на погибель затаскує до себе руйнивніків цивілізаціі, власних вбивць, та ще й у рота їм заглядає?

Ще раніше хтось висловився, що квітуча Європа на себе наклала руки ще у 1914го у 1шу світову.
Бійка була за колоніі, які одно стали нічиїми.

Ще раніше посипалась міцна Римська Імперія та Візантія.
 Потім купа європейських війн та сутичок. Сипались радянська, гітлерівська, наполеонівська імперіі.
Як показує історія, війни нічим не закінчуються, все повертається як кола води після кинутого каміння.
А надбання безглузді та тимчасові. Аби потішити самолюбство та гординю правителям.

А починалось з того, що дахом їхали. Не розуміючи силу загрози, домовняки чомусь не допомагали.


11 листопада – річниця закінчення Першої світової війни. 1918 р.

Перемоги з цього приводу в Кремлі не спостерігається – невідповідний товар, російським масам його не продати. Масам начхати, коли ця війна була, з ким, проти кого, і хто кого, і взагалі ми за мир і самі воюємо зараз проти НАТИ. А у Велику вітчизняну проклятим ворогам наклали по самісіньке не можу, а ця – як ви сказали? - Перша світова? Та ну її! Давно та нудно.

Дуже нудно, якихось приблизно 20 мільйонів трупів із 1914 по 1918 роки, дрібниці. Найбільше трупів, між іншим, росіян. Маси, до речі, не знають, що війну 1914 по 1918 роки якраз і називали Вітчизняною війною. А потім про це було наказано забути – щоб не зволікати з новим брендом «Велика вітчизняна війна 1941-1945».

До того ж не хочеться згадувати, що Ленін у 1918 уклав сепаратний мир із німцями, чим звільнив їм руки для опору іншим країнам Антанти. Якби не Ленін, німці здалися б раніше і було б менше жертв. Кому це зараз цікаво?

Броневик часів 1ї світової. Пагано закінчився.


Сторінки:
1
2
3
4
5
7
попередня
наступна