Проблеми конституції
- 09.08.24, 22:57
Уявляєте, голодомор, тридцять третій рік, всі навколо вже вмерли, а ви ще ні, чим викликали підозру в НКВС. От вони до вас явилися, і запитують: "Що у вас за дієта?", а ви їм так - "А стаття 63 Конституції України", і вони вас відпускають, не карають, і ви виживаєте. Звісно, тоді законодавство було інше, але зрозуміло, що така стаття не завадила б для виживання.
Якщо подивиться з технічної точки зору на конституції СРСР та УРСР, їхні розробники старалися, щоб комуністи за кордоном могли б хвалитись конституціями. Вони були більш-менш виписані. Але багато хто заперечить, бо там була стаття про керівну роль компартії. І ці люди будуть праві. Дійсно, правили комуністи. Хоча, там же було прописано, що править вони можуть лише не порушуючи конституції й законів. Звісно тим, хто на це наголошував, було непереливки, компартію слухали більше ніж законів. Був страх, і небезпідставний, бо батьки й діди добре пам'ятали ще сталінські репресії. До чого я веду? Теперішня конституція, в принципі, не є гіршою, і немає там статті про керуючу роль партії, але на жаль, людей, які виконують забаганки свого начальства, а не приписи конституції, достатньо багато. Це в першу чергу пов'язано з тим, що люди тієї конституції не читали. Тому їм важко зрозуміть де розпорядження начальства, постанови чи закони не відповідають конституції, і як правило, інтересам суспільства. І, відповідно, наші керівники не отримують опору коли роблять нехороші справи. Тобто громадяни, як джерело влади, не спрямовує ту саму владу у потрібне для свого блага русло.
Для контролю за владою придумують всякі закони, наприклад, про декларацію доходів різних там депутатів, чиновників і так далі. Окрім скандалів, в принципі, це нічого не дає. А що буде, якщо якийсь чиновник не напише декларацію? Мені здається, що згідно з тією ж самою 63 статтею конституції йому мало б нічого не буть. Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист. Тобто заставлять людей подавать про себе та родичів якісь відомості може й не гріх, але не конституційно. Та, чесно кажучи, інколи хочеться знати, а інколи й треба. То що, мінять конституцію? Я б цього не робив. Ця стаття може стать в нагоді. А щодо декларацій, то це не проблема. Зараз декларацї беруть і перевіряють правоохоронні органи; звіряють чи правильно ти записав там свою зарплату, чи хатину, чи машину і так далі, і якщо знаходять невідповідності, то відкривають карні справи. Невідповідності можуть бути як помилкові, так і навмисні. Причому довести що вони навмисні можна хіба що якщо той хто їх зробив сам це визнає. Звісно люди і помиляються, і можуть навмисно приховувать своє майно, і необов'язково від суспільства, наприклад: купив який-небудь багатий чоловік хатинку біля ставка, і не хоче щоб його дружина знала коли він буде виїзджать туди з друзями на рибалку, чи з подругами на рибалку. А з чим ті правоохоронні органи порівнюють ті декларації? Ну звісно що з відомостями про зарплату, реєстрами про майно, і так далі, тобто, в принципі, нічого нового що вже є в реєстрах ті декларації не розкажуть. І сидить куча детективів, перевіряють диктанти. Їх можна звільнить від цієї роботи, хай шукають злочинців.
1
