Зазвичай я тут пишу суто про подорожі, і на даний момент не бачу приводу переривати цю звичку. Але так і бути, на один раз підтримаю загальні тренди і накину на вентилятор про все наболіле, що накопичується зайвим вантажем на нервову систему, коли у тебе все життя єбанутий сусід. Хоча конкретно на даний момент нічого такого не сталося, істєрічки, що збирають тривожні валізи й очікують вторгнення, мали би згадати, що взагалі-то воно вже відбулося вісім років тому.
Я розумію, що важко всидіти на місці, коли навкруги твориться повна дічь, а ти ніяк не можеш на це вплинути, сам відчуваю щось подібне. Зрештою можу тут тільки дати єдину пораду, яка і без мене звучить в останні дні не раз – якщо немає інших ідей, допоможіть армії. Банально підкупіть свою совість за бабло, аби ця тварюка заткнулася хоч на деякий час. За ці вісім років у більшості зацікавлених, певно, з’явилися свої перевірені контакти волонтерів, або ті ж «Повернись живим», які зараз найбільше на слуху, також заслуговують довіри.
Я чесно намагаюся уникати політики в своїй писанині, її і так занадто багато в інфопросторі цих років, але іноді варто просто нагадати про свою позицію чи озвучити її для тих хто не в курсі. Хоча би щоб не уподібнюватися до сцикунчиків, які на цьому бояться втратити читачів. Тим більше, моє бачення ситуації не міняється вже давно.
1. Росія – ворог.
2. Росії бути не повинно.
Ні, я не кровожерливий, мені самому куди більше подобався нейтралітет, який я відчував до 2014, поки мене не зачепило особисто. Лише хочу щоб не зжерли мене. А вони якраз не зупиняться, поки не з’їдять і перетравлять усіх нас. Позавчорашня промова ВВХ у цьому плані просто канонічна, там об’єднані тупо всі їх заїжджені кліше про нас, які в устах довбнутого маразматика з ядерною кнопочкою звучать як конкретний план на майбутнє. Власне, очевидно таку промову спічрайтери готували до повноцінного вторгнення, але в останній момент з якихось причин його замінили на пердь в калюжу у виді визнання двох бантустанів, і без того ними контрольованих.
І по суті мала значення лише пізніше озвучена деталь, що визнають вони кордони, прописані в «конституціях» «республік», тобто в межах двох повних областей. На найближче майбутнє найбільш песимістичним мені видається варіант, коли накачані російською зброєю бабуїни кинуться «визволяти від хунти» мирну і вільну частину Донбасу, а офіційні свинособачі війська лише прикриватимуть тил у ролі «миротворців». І вторгнення знову буде типу не вторгненням, що заодно значно полегшить нашим західним союзникам можливість виказувати глибоке занепокоєння без введення неприємних для їх економіки санкцій. (UPD: що ж, реальність виявилася песимістичнішою за мої прогнози.)
І ось тут мої минулі подорожі стають у нагоді, щоб краще уявляти ситуацію, хоча то недобре для нервової системи. Мені нескладно зрозуміти людей, що ніколи не були на Донбасі, і з їх точки зору хай там робиться що завгодно, аби не вийшло за його межі, а от мене просто розриває лють від уявлення, що кацапські виблядки знову можуть увірватися в акуратний і мирний Маріуполь чи Старобільськ. У даному випадку навіть не має жодного значення, скільки зараз насправді людей у тому ж Маріуполі мають проукраїнську позицію, 95% чи 0,5% - кожен із них як громадянин України має право на захист від окупантів та колаборантів.
Вважати окупантів та колаборантів ворогами – це нормально. Бажати ворогам смерті – це нормально. Хто не може посприяти їй безпосередньо, завжди може зробити це опосередковано, див. другий абзац. Хто вважає це негуманним, може таким же чином принаймні захистити себе і свої міста. Коли вони дійдуть до вас, у них такої гуманності та жалості не буде.
Події 2014 року застали мене у Сімферополі. У мене не було там близьких родичів чи якоїсь власності і я взагалі не збирався там лишатися на все життя, проте виїжджати було важко. У цьому сенсі я навіть не можу уявити, як важко тим, хто мусив тікати і покинути щось важливе. Або зрештою залишитися в окупації, яка триватиме ще хтозна-скільки. А мова зараз про десятки тисяч людей лише в Україні, однієї з цілого ряду держав, у яку проникли метастази смердючої мерзенної пухлини розміром в 1/6 суші, і яка не збирається на цьому зупинятися.
Також важливо усвідомлювати, що нічого не зміниться від того, що одна плешива ботоксна міль одного дня нарешті здохне (та й там уже має бути стільки двійників, що це пугало ще років 30 будуть успішно показувати). Адже проблема не в одному кінченому правителі, а в тому, що він і є плоть від плоті свого народу й повністю відповідає його імперським забаганкам. Вони дійсно підтримують його абсолютною більшістю і заслуговують розплачуватися за всі його забаганки. Відновлення інфраструктури ОРДЛО самі росіяни попередньо оцінили в 1,5 трлн. ржублєй. І чорт забирай, це таки приємно усвідомлювати, що середньостатистичний Ванька, котрий живе в бараку і ходить в туалет у виді дюрки в землі, слідом за всякими кубами та сиріями долучиться до підняття скалєн гордого і древнього народу непереможного Бомбасу.
Тому картинка нижче – суто для привернення уваги.
І ще одне. Якщо щось із написаного мною вище здалося вам обурливим чи неприйнятним, обов’язково напишіть про це в коментарях – тоді я точно зможу вас послати нахуй і забанити навіки.
Дуже складно єднатись з тими, хто всі ці роки висміював загрози, розказуючи “а то путін нападе”.
Дуже складно єднатись з тими, хто замість розбудови держави вибрав власне збагачення, перманентну брехню і маніпуляції, применшення всіх державницьких зрушень і постійне волання про якусь корупцію (хтось зараз може згадати хоч 1 приклад?), яка для них була страшніша за війну і яка для них закінчилась в 2019.
Дуже складно єднатись з тими, хто в гонитві за брудними грошима обливав тебе брудом тільки тому, що ти любив свою країну і захищав здоровий глузд
Але я готовий, бо на кону стоїть моя країна.
Але мене знову най0*yють. Ті ж самі істоти. Бо замість того, щоб казати, навколо чого єднатись, мені розказують, що ми повинні об’єднатися навколо Зеленського. Ну окей. Але навколо чого? Навколо його розповідей про те, що окупація Донбасу – це провокація… і всьо. Лягач кістьми на Перекопі і створювач ТСК про здачу Криму розказує, що це провокація, і на тому все?
Ні, вибачте, не буду навколо цього єднатись.
Ми стали свідками катастрофічного провалу політики влади останніх трьох років.
Настала нова реальність, до якої некомпетентне керівництво точно не готове і конвульсивно намагається сформулювати для телеглядача чергову ілюзію “плану В, С, D” та звинувачує весь білий світ – ніби це американці змушували проводити “розведення” та зливати вагнерівців, німці заарештовували генералів та ходили на “брифінги”, англійці з ДБР кошмарили військових, два роки зривали оборонне замовлення та до останнього вмовляли “посмотрєть в глаза”.
Знаєте, я не готовий безумовно “сплотіться вокруг лідєра какой єсть”, поки ним не буде чітко сформульовано – що і як він збирається робити.
І не будуть публічно визнані помилки, а там є за що вибачатись, як, наприклад, Порошенко вибачався за свої слова про “тижні АТО”, не дивлячись, що вони ним були сказані ДО вторгнення РФ.
Бо інакше це знову гра в рулетку – коли і як нам скажуть “ви нє туда полєзлі” ©.
Цей псевдопатріотичний пафос в рожевих окулярах шкідливий, за ним легко сховаються кроти, агентура та Бєня з його “оні забудуть кровь”, а я не збираюся нічого забувати.
А справжніх і так вже давно об’єднали ЗСУ, зокрема мені як ОР-1 не потрібні “позитивні” заклики в фейсбуці, щоби в разі потреби прибути в ГСАДН 92 ОМБр, – і таких сотні тисяч людей, це надихає більше за будь-які “єднання”.
Юрій Бірюков
Полистал ленту там, полистал ленту сям. И что самое забавное: везде носится стадо рыбок гуппи с призывом прекратить политические баталии и объединиться вокруг действующего президента.
Знаете, что…
Выходит, например, себе такой президент и говорит: “Война – херня, все это вранье. А я вот хочу с3,14дить несколько миллиардов долларов, часть этих денег положу себе в карман, а за часть этих денег сфальсифицирую следующие выборы”.
И оппозиция должна в едином могучем порыве забиться в параксизмах удовольствия и экстаза. Да? Правда? Он такое не говорил? Так говорил же, когда рассказывал про шашлыки на майские и предлагал программу єБанувсь, єБабусь, єДідусь. Что-как, все еще нужно консолидироваться с ним?
Я вам так скажу, сугубо мое мнение.
Страна должна объединяться вокруг национальной идеи. Да, поддерживаю. Национальная идея про нашу независимость от РФ – отличная идея.
Страна должна объединяться вокруг армии, которая отстаивает национальную идею. И тут – да, давайте объединяться.
А консолидироваться вокруг недоразумения, который сначала трусит призраком ядреной бомбы в Мюнхене, а потом удивляется слабой поддержке Запада… увольте, я слишком чистоплотный.
