хочу сюди!
 

Киев

49 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 42-53 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Контуры дней

В разных странах,
лёжа в своих постелях,
делается странно,
чувства противоречивы.
Глядя на потолок,
я представляю ели,
а ты – ничего
не берусь предположить.
Едва различимы

контуры этих дней,
и в них не хватает ровно
одного объёма,
когерентного твоей массе.
(Физику в школе
учила весьма условно,
хоть и была одной из лучших 
в классе).

Близость ли Вас, удалённость
делают из меня поэта
не больше, чем в гусеницу червя
превращает лето.
Лишь постольку, 
поскольку молча я не могу, 
простите,
думать о невозможном
или о той, с кем спите.

Третья война –
что десятая симфония:
в процессе не выживают.
...хожу по улицам,
меня провожают
чьи-то прицелы –
случайности-недоучки...
Я есмь мишень солдата-
"кривые ручки".

Вещи, оставленные тобой
на кораблях, в мусорниках,
в посылках, 
фанфаронный отбой
прежней жизни  
суть обнаженье развилки,

где в закромах будущности,
ответственной за рожденье
кофемашины, 
тапочек и одеяла,
притаился шквал одиночества, 
грызущего вяло – 
пока – 
твою ногу,
пинающую несмело
наш последний шанс,
словно мёртвое тело.

100%, 2 голоси

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

*****

  • 02.08.22, 17:10
Поверталися додому,
Як надовго, - невідомо.
Ще залишилась невзята висота!.
Поверталися додому,
Розійшлися по одному,
А тебе не відпускає пустота...
Вона рве твої думки,
Бо на відстані руки
Тремтять сльози і бетон,
Цвітуть квіти мінних зон,
Дихає війна...
Мамо, це не сон!...

(с)

Фредерик Шопен. Нежность

Увы, увы...это не Шопен, это погоня автора ролика за лайками....
Справедливость будет восстановлена в следующем ролике.

Українська музика 1894







50%, 1 голос

0%, 0 голосів

50%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Співчуття

Возможно, это изображение 2 человека, люди стоят и на открытом воздухе
 

СПІВЧУТТЯ

Але ж ми маємо любити!..

Щоб зберегти життя землі...

Навалу ворога спинити,

Вхопивши світло у імлі...

Донести серце своє Богу,

Відкривши пагони душі...

Ми віримо у перемогу,

Бо всі полеглі,  то - святі!..

                   01.08.2022©СветЛа


Нові правила користування громадським транспортом

Почув сьогодні нові правила користування наземним громадським транспортом (в тому числі, наземними станціями метро) у столиці. Тепер під час повітряної тривоги громадський транспорт зупиняється, пасажири повинні вийти на вулицю і перейти до найближчого бомбосховища.
Цікаво, а що робити, якщо поруч нема укриття або якщо воно зачинене? А ще не розповіли, як водятли маршруток будуть розпізнавати де свої пасажири, а де інші перехожі? Чи потрібно буде додатково оплачувати проїзд, після екстренної висадки?

Зрозуміло, що такі заходи виправдані. Однак для початку потрібно, шоб було достатньо укриттів, а їх мало. І це не йде мова про їх якість. Ті ж підземні паркінги — сумнівне сховище.

За таких умов про поїздки можна навіть і не мріяти. Ну шо ж, в умовах війни все одно незручно фоткати та фільмувати, тому й так було не до поїздок. Просто тепер перешкод стало ще більше.

Наболіле (про Україну)

Я дивлюся на правду, я цілюсь!
Питаюсь у кожнім бою :
Вбивають, бо я українець?
Бо я Україну люблю?

Я мрію кричати у рупор,
Збудити усіх-це не сон!
Вбивають міцний Маріуполь!
Тривожать чарівний Херсон.

Ні крові не прагнем, ні слави,
А слово забути :"війна"
І жили щоб всі ветерани,
І щоб Україна була.

І щоб перемозі радіти,
І їй зрозуміти ціну.
І щоб не пізнали вже діти
Про біль і жорстоку війну!

автор :Богдан Фесик (с) fesyk