Казали венесуальцям мудрі люди – люди, ви що – їбанулися? Який, бля, The Уго Чавкс? То піздєц, який нерозумний вибір – то ви хочете вибрати собі не клоуна, то ви вибираєте дорогу.. Дорогу в дуже негарний піздєц…
Венесуальці не послухались мудрих людей і вибрали собі дорогу в дуже негарний піздєц.
The Уго Чавксу не законало відразу. Він ганяв по країні. По якійсь, лише одному йому зрозумілій причині, робив селфі в броніку на острові Псячий. Казав поодиноким критикам – я вам нічєво нє должен…
А економіка падала.
Єдине, що зміг пропхати – це ручний «парламент» з долбойобів, котрим засвітили трохи дєніх. «Парламент» почав штампувати закони на захист майна Уго Чавкса і антисемітизму, а економіка продовжувала йти туди куди вела єдина можлива для неї дорога – в дуже негарний піздєц.
НАТО? – НАШО НАТО? – запостила свій програмний вислів голова комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Венесуали мар'яна безпутня.
Це теж не допомогло. Просто дуже негарний піздєц з того часу ставав ще й програмним та офіційним.
«Уряд» The Уго Чавкса мовчки крав. Чавкаючи від задоволення. Мудрі люди їм казали – навіщо ви весь час крадете – ви, що дурні? «Уряд» робив вигляд, що не чує і продовжував красти.
Шоу тривало.
– Красти – то національна ідея венесуальців – присував, час від часу, через єдиний телевізор свої програмні заяви  «уряд» і продовжував  красти.
Рядові венесуалійці не крали, але «уряд» весь час пробував відмінити їм кеш – щоб навіть не мріяли вкрасти, бо це прерогатива вибраних.
Сам «уряд» крав безготівкою через банки. Відміняти банки – таких програмних заяв «уряд», будьмо чесними, не робив. Поки що.
Натомість з заявою виступив сам The Уго Чавкс. Каже:
– Візьміть нас в NATO. Мене, Мар'яну, Бєнєдіктову і Юziка. А ще мою жінку, жінку Юzіка, мужа Бєнєдіктової і його сьостри. Ну, і ще пару чоловік – список в додатку номер два до цієї заяви…
А ті йому кажуть:
– А нахуй ви нам потрібні, наприклад?
– Бо ми за вас кров проливаєм. Вам що не шкода крові венесуалійців нещасних?
– Шкода. Їх готові прийняти, але без вас.
– Чому це без нас?
– Бо ви не проливаєте, ви в цей час крадете.
– А давайте ми венесуалійцям кеш відміним?
– Навіщо?
– Щоб не крали.
– Вони й так не крадуть, вони кров проливають.
– А щоб ше більше не крали.
– Це вам таку ідею мар'яна підказала?
– Ой, да какая разніца. Беріть і всьо.
– Не візьмем і всьо.
– А то чому?
– Бо ви злодії і підараси.
– А ми тоді під расєю ляжем.
– Ви вже раз спробували – і шо? Нє получілося?
– Тоді йдіть нахуй хами безсердечні.

Прилітало. Треба було щось робити. «Та пішли ви нахуй» не спрацювало.
«Уряд», який вже тридцять років контролювали долбойоби венесуалійці аргентонського походження – мовчить і краде. Краде і мовчить. Бо – а що ще робити?
Веселе шоу триває.
– Ой – яка ж ти весела дорога в негарний піздєц… – думала мар'яна, пробуючи натягнути китайський презерватив на аргентонський обрізаний огірок.

PS:
Вова пипа міг увійти в історію недоросії, як той, що зробив з неї Расєю. Увійшов, як той, що її знищив під корінь.
Вова пипка міг увійти в Історію, як президент – його за вуха тягнули. Увійде, як пародія на уго чавеса.
Пародісти – йопта…

(с)