Про співтовариство

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.
Вид:
короткий
повний

Ми любимо тебе, Україно!

Ставлення українців до праці: прислів'я, приказки.

                                                                 Ольга Максименко

Любов і дбайливе ставлення до землі були завжди властиві українському народу. Праця на землі сприймалася ними як творча, як така, що потребує кваліфікації і багатого досвіду в пізнанні законів природи. Мудрість віків утілилася в календарі хлібороба, складеному на основі уважного і дбайливого ставлення до природи, спостережливості, а також у силі-силенній народних прикмет, що стали невід’ємною частиною культури землеробства наших пращурів, однак, на жаль, багато в чому втрачені сьогодні нами. У ставленні до Матінки-Землі виявлялися також особлива емоційність і глибока релігійність українців. Так, в українських колядках сам Господь оре ниву й сіє хліб. Відчуттям Божої повсюдності характеризується весь народний світогляд:
“Бог не родить і земля не дає”
“Людина ворожить, а Бог робить”
" Усі під Богом ходимо”




Ставлення до праці та її результатів, як одна з виразних рис української ментальності, знайшло своє відображення в прислів’ях і приказках. Народна мудрість наголошує на людинотвірній функції праці, її необхідності і самоцінності для формування людської особистості:

Птиця створена для літання, а людина – для праці;
Сталь гартується в огні, а людина – в труді;
Чесний чоловік не може без труда;
Праця чоловіка годує, а лінь марнує.


Утверджується висока моральна цінність будь-якого виду чесної праці людини, засуджується нечесно нажите:

Якщо добре працювати, скрізь успіхи будеш мати.
Чесно робити – весь вік багатіти.
Трудова копійка годує довіку.
Нажите махом піде прахом.
Краще своє латане, ніж чуже хапане.

Водночас підкреслюється невідповідність праці та її результатів:

Шилом моря не нагрієш – від тяжкої роботи не розбагатієш.
Роби, роби, а їсти нема що.
Та допіру робота: ціле життя роби, а на старість милостиньку проси.


Сприйняття праці в різних її іпостасях – і як тягаря, і як джерела засобів існування, і як процесу пізнання, набуття досвіду – втілилося у прислів’ї: “Робота мучить, кормить і учить”.
Українці завжди підмічали різну мотивацію до праці – як ціннісно-смислову, так і матеріально-прагматичну:

Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота.
Без охоти нема роботи.

Тирлю-тирлю коло плота: яка зарплата, так й робота.

Лінощі ж пов’язували з недостатньою винагородою за працю або з роботою не на себе:

Там ся ліниво працює, де пожитку не чує.
Панської роботи не переробиш.


Крім того, лінощам було присвячено чимало влучних, не без почуття гумору сказаних приказок і прислів’їв:

Без роботи ще ніхто не вмер, хіба без хліба.
Їсти дай, випити дай, а про роботу не питай.
Робить як мокре горить.
Робить так, аби збутися.


Народна мудрість відобразила ще одну грань української ментальності – відчуття господаря, який передусім покладається на власні сили:

Чужими руками тільки жар загрібати.
Як дбаєш, так і маєш.
Щоб лиха не знати, треба своїм плугом на своїй ниві орати.


Що стосується ставлення до підприємництва й торгівлі (яке в наш час є досить актуальним), то історично пов’язані із землею українці-хлібороби не виявляли великого бажання до цього виду діяльності. А ставлення їх до перекупників було доволі негативним:

Крамар – як комар: де сяде, там і п’є.
Сякий-такий торгаш, та все їсть калач, а хлібороб хліб робить –
 і хліба вволю не їсть.


Досить характерним було ставлення українців до права й закону. З одного боку, українці, одвічно прагнули до справедливості, бажали, щоб усе було “за законом”. А з іншого – розуміли величезну різницю між бажаним і реальним, зокрема, верховенство грошей над правом:

Не все так робиться, як у параграфі написано.
В суді правди не шукають.
Де гроші судять, там право в куті.
Не підмажеш – не поїдеш / Хто маже, той їде.

Віктор СУВОРОВ: про мавзолей, Бандеру та Сталіна…


З задоволенням прочитав цю досить змістовну розмову ---

За Гітлера в Україні голоду і людоїдства не було, а за кремлівської владі вони була... Їде переможець війни на парад в німецькому мерседесі, і в нього георгіївська стрічка тріпочеться... Самогубство Фадєєва пов`язане з появою Олега Кошового...

І на додаток любителям творчості В.Суворова таке от посиланнячко >>>

Путін хоче за дешевий газ контрольний пакет авіабудування Україн

  • 20.04.10, 23:31

Просто капець!!! Обамі - уран, Путіну - літаки. таке враження, що тільки й думають, кому б, пардон, віддатися

Сергій Лещенко, УП _ Вівторок, 20 квітня 2010, 17:23

Росія прагне отримати понад 50% авіаційної галузі України - в обмін на зниження ціни на газ, зафіксованої "переможним контрактом" Юлії Тимошенко.  Про апетити Москви ідеться у проекті договору, наданого російською стороною на опрацювання до Києва, який потрапив у розпорядження "Української правди". 12 квітня Володимир Путін лише півгодини присвятив зустрічі з Миколою Азаровим, яка відбулася в московському аеропорту "Внуково". Путін летів до Смоленська, де впав літак з польським президентом, і по дорозі погодився переговорити з Азаровим. Після цього російський прем'єр повідомив, що українська сторона "зробила досить цікаві пропозиції", але не став удаватися в подробиці. Серед іншого пакет включає і спільну роботу в галузі авіації. До "Української правди" потрапив російський варіант проекту Угоди між урядами РФ та України про співпрацю в сфері авіабудування. Договір має бути підписано уповноваженими особами урядів двох країн. За проектом, держави беруть на себе зобов'язання "сприяти інтеграції" російської "Об'єднаної авіабудівної корпорації" та Авіабудівного концерну "Антонов". Фактично ж мова іде про договір прямої дії, оскільки російська корпорація на 89,04% належить державі, а український концерн - повністю в державній власності. За баченням з Москви, авіапідприємства мають об'єднуватися не шляхом створення нового рівноправного суб'єкта, а через поглинання росіянами українських активів.  Так, Росія наполягає, щоб "Антонов" передав їм в статутний капітал свій контрольний пакет. "Сторони домовилися, що з метою інтеграції (...) Українська Сторона бере участь у статутному капіталі ВАТ "Об'єднана авіабудівна корпорація" шляхом внесення 50% плюс одна акція Державного авіабудівного Концерну "Антонов" у порядку оплати додатково емітованих акцій ВАТ "Об'єднана авіабудівна корпорація", - сказано в проекті угоди, підготовленому росіянами. Передбачається, що для цього буде проведена "незалежна оцінка ринкової вартості" акцій ВАТ "Об'єднана авіабудівна корпорація" і концерну "Антонов".  Очевидно, що тільки після цього буде визначено, яку частку в російській корпорації отримає "Антонов" - тому що в проекті угоди про це не сказано. Саме такий спосіб поглинання "Об'єднана авіабудівна корпорація" застосовувала на російському ринку - підприємства передавали їм свої пакети, за що отримували незначну частку в "Об'єднаній авіабудівній корпорації". До складу Державного концерну "Антонов" входять не тільки АНТК імені Антонова, але і Харківське державне авіабудівне підприємство, Київський авіазавод "Авіант" і Державне підприємство "Завод 410 цивільної авіації".  Сьогодні концерн "Антонов" очолює Дмитро Ківа, призначений ще урядом Юлії Тимошенко. Він - генеральний конструктор АНТК імені Антонова. Росіяни виписали в своєму проекті, що рішення, необхідні для вливання "Антонова" у російську корпорацію, слід ухвалити не пізніше 1 серпня 2010 року. А знижка на газ уряду Азарова потрібна вже сьогодні - щоб зверстати бюджет і подати запит на гроші МВФ. За проектом угоди про співпрацю в авіабудуванні, вона набуде сили через 15 днів з дати останнього письмового повідомлення про виконання сторонами внутрішньодержавних процедур. Одна з умов росіян - українці мають гарантувати обрання громадянина Росії керівником наглядової ради Державного авіабудівного концерну "Антонов". За це росіяни готові забезпечити обрання українців до Ради директорів ВАТ "Об'єднана авіабудівна корпорація". Про те, наскільки голос представників України буде почутий, може свідчити склад цього органу. До Ради директорів ВАТ "Об'єднана авіабудівна корпорація" сьогодні входять 14 осіб включно з російським віце-прем'єром Сергієм Івановим, міністром транспорту, заступниками міністрів економіки і промисловості, керівниками "Внешэкономбанку" і "Внешторгбанку" тощо. Також росіяни, за їхнім проектом угоди, великодушно залишають за українцями право призначення керівника виконавчого органу концерну "Антонов". Передбачається, що українське Міністерство промислової політики має укласти окрему угоду з Федеральним агентством з управлення федеральним майном, де буде прописано умови, на яких росіяни розпоряджатимуться акціями концерну "Антонов". Проект угоди передбачає спільне виробництво концерном "Антонов" і ВАТ "Об'єднана авіабудівна корпорація" літаків Ан, спільну розробку нових літаків та спільну маркетингову політику на внутрішніх та світових ринках. У самому концерні "Антонов" вбачають проблему на шляху реалізації домовленостей у спосіб, запропонований росіянами - шляхом входження 50% плюс 1 акцій до російської корпорації. "Концерн "Антонов" не є акціонерним товариством", - сказали "Українській правді" у прес-службі "Антонова". "А загалом переговори про обмін акціями на міжурядовому рівні відбувалися ще при Тимошенко", - також зазначили на підприємстві. Міністерство промислової політики не стало обговорювати редакцію угоди, підготовлену росіянами. "Якщо це проект, то як його коментувати? Будуть ухвалені рішення - тоді коментуватимемо", - сказали "Українській правді" в прес-службі міністерства. Очікується, що міністр промислової політики Колесніков супроводжуватиме Януковича у Харкові, де в середу той зустрічатиметься з російським президентом Медведєвим.  Янукович і Медведєв відвідають Харківський авіазавод, який входить до поки що українського державного концерну "Антонов". Чи будуть при цьому підписуватися якісь документи - наразі невідомо.

http://www.pravda.com.ua/articles/2010/04/20/4948451/

  Российский Проект (ОАО «ОАК») Соглашение между Правительством Российской Федерации и Кабинетом Министров Украины о сотрудничестве в области авиастроения и интеграции российского открытого акционерного общества «Объединенная авиастроительная корпорация» и украинского Концерна «Антонов» Правительство Российской Федерации и Кабинет Министров Украины, именуемые в дальнейшем Сторонами, принимая во внимание, что основными собственниками российского акционерного общества «Объединенная авиастроительная корпорация» и украинского Государственного авиастроительного концерна «Антонов» являются соответственно Российская Федерация и Республика Украина, учитывая наличие традиционных производственных взаимосвязей между российскими и украинскими организациями авиационной промышленности, выражая взаимную заинтересованность в дальнейшем развитии сотрудничества по реализации существующих, и перспективных проектов создания авиационной техники,  согласились о нижеследующем: Стороны определяют следующие основные направления сотрудничества: расширение совместного производства и поставок в эксплуатацию самолета Ан-148 и его модификаций; производство самолетов семейства Ан-124 и самолетов семейства Ан-140 в соответствии с программой открытого акционерного общества «Объединенная авиастроительная корпорация» и Государственного авиастроительного концерна «Антонов». По проекту самолета Ан-70 Стороны руководствуются положениями Протокола о внесении изменений в Соглашение между Правительством Российской Федерации и Правительством Украины о дальнейшем сотрудничестве в обеспечении создания, совместного серийного производства и поставок в эксплуатацию оперативно-тактического военно-транспортного самолета Ан-70 и транспортного самолета Ан-70Т с двигателями Д-27 от 24 июня 1993 года, подписанного 18 августа 2009 года; участие Государственного авиастроительного концерна «Антонов» в совместных с открытым акционерным обществом «Объединенная авиастроительная корпорация» проектах по разработке и производстве других типов пассажирских и транспортных самолетов, а также их комплектующих; разработка и проведение совместной маркетинговой политики, как на рынках Сторон, так и на мировом рынке для выработки согласованных действий; Статья 1 Стороны содействуют интеграции открытого акционерного общества «Объединенная авиастроительная корпорация» и украинского Государственного авиастроительного концерна «Антонов» и настоящим соглашением определяют способ такой интеграции и основные направления сотрудничества в области разработки, производства, модернизации, ремонта, обслуживания и утилизации существующих и перспективных типов авиационной техники. Статья 2 Стороны договорились, что в целях интеграции открытого акционерного общества «Объединенная авиастроительная корпорация» и Государственного авиастроительного концерна «Антонов» Украинская Сторона участвует в уставном капитале открытого акционерного общества «Объединенная авиастроительная корпорация» путем внесения пятидесяти процентов плюс одна акция обыкновенных (голосующих) акций Государственного авиастроительного Концерна «Антонов» в порядке оплаты дополнительного эмитируемых обыкновенных (голосующих) акций открытого акционерного общества «Объединенная авиастроительная корпорация». Для этих целей проводится независимая оценка рыночной стоимости акций открытого акционерного общества «Объединенная авиастроительная корпорация» и Государственного авиастроительного концерна «Антонов», Статья 3 Размещение дополнительных акций открытого акционерного общества «Объединенная авиастроительная корпорация» и их размещение в собственность Республики Украина осуществляется в соответствия с законодательством Российской Федерации. Передача открытому акционерному обществу «Объединенная авиастроительная корпорация» прав собственности на акции Государственного авиастроительного концерна «Антонов» осуществляется в соответствии с законодательством Республики Украина.   Стороны принимают меры к тому, чтобы решения, необходимые для интеграции открытого акционерного общества «Объединенная авиастроительная корпорация» и Государственного авиастроительного концерна «Антонов», были приняты не позднее 1 августа 2010 года. Статья 4 Регулирование деятельности Государственного авиастроительного концерна «Антонов» осуществляется в соответствии с законодательством Республики Украина. Участие Республики Украина в деятельности открытого акционерного общества «Объединенная авиастроительная корпорация» осуществляется в соответствии с законодательством Российской Федерации. Российская сторона инициирует принятие необходимых решений и реализует другие меры, обеспечивающие избрание представителей Республики Украина в Совет директоров открытого акционерного общества «Объединенная авиастроительная корпорация». Министерство промышленной политики Украины заключит с Федеральным агентством по управлению федеральным имуществом и открытым акционерным обществом «Объединенная авиастроительная корпорация» на экономически обоснованных и взаимовыгодных условиях соглашение об участии открытого акционерного общества «Объединенная авиастроительная корпорация» в управлении Государственным авиастроительным концерном «Антонов», которое помимо других вопросов будет Предусматривать следующее: избрание руководителя наблюдательного совета Государственного авиастроительного концерна «Антонов» из числа граждан Российской Федерации; избрание руководителя исполнительного органа Государственного авиастроительного концерна «Антонов» из числа граждан Республики Украина; условия распоряжения акциями Государственного авиастроительного концерна «Антонов», находящимися в собственности открытого акционерного общества «Объединенная авиастроительная корпорация», включая необходимость согласования такого распоряжения с Украинской Стороной. Статья 5 разработка согласованной продуктовой стратегии с учетом интересов обоих Сторон; объединение усилий в создании совместных перспективных образцов авиационной техники; создание единых центров в рамках совместных программ по: - закупкам покупных комплектующих изделий и материалов производства Сторон для общей партии заказанных самолетов украинскому и российскому производителям; - продаже самолетов; - послепродажной поддержке самолетов. Статья 6 Российская сторона принимает необходимые меры по обеспечению предоставления для самолетов, указанных в Статье 5 настоящего соглашения, и их комплектующих, производимых Государственным авиастроительным концерном «Антонов» режима, применяемого к самолетам и их комплектующим, производимым в Российской Федерации. Украинская сторона принимает необходимые меры по обеспечению предоставления для самолетов, указанных в Статье 5 настоящего соглашения, и их комплектующих, производимых открытым акционерным обществом «Объединенная авиастроительная корпорация» режима, применяемого к самолетам и их комплектующим, производимым в Республике Украина. Статья 7 Координацию действий по реализации настоящего Соглашения осуществляют уполномоченные органы Сторон: от Российской Стороны - Министерство промышленности и торговли Российской Федерация; от Украинской Стороны - Министерство промышленной политики Украины. Статья 8 Для реализаций настоящего Соглашения Стороны осуществляют меры по принятию необходимых нормативных актов. Статья 9 При реализации настоящего соглашения каждая из сторон обеспечивает: соблюдение режима конфиденциальности в отношении конфиденциальной информации, предоставленной другой Стороной; использование предоставленной другой Стороной конфиденциальной информации таким образом, чтобы это не наносило ущерба интересам представившей ее Стороны. Мобилизационные мероприятия и задания, предназначенные для открытого акционерного общества «Объединенная авиастроительная корпорация», осуществляются в соответствии с законодательством Российской Федерации, и для Концерна «Антонов» - в соответствии с законодательством Республики Украина. Статья 10 Споры и разногласия, которые могут возникнуть между Сторонами в связи с толкованием и применением положений настоящего соглашения, разрешаются Сторонами путем консультаций и переговоров. Статья 11 По взаимному согласию сторон в настоящее Соглашение могут быть внесены изменения, которые оформляются отдельным протоколом. Статья 12 Настоящее Соглашение вступает в силу через пятнадцать дней с даты получения последнего письменного уведомления о выполнении Сторонами внутригосударственных процедур, необходимых для его вступления в силу. Настоящее Соглашение действует до момента согласованного решения сторон. Совершено в городе ___________ « » ________2010 года в двух экземплярах на русском и украинском языках, причем оба текста имеют одинаковую силу. За Правительство За Правительство Российской Федерации Республики Украина

Так Табачник вчоний, чи не вчоний?


Народний депутат, член фракції НУ-НС Леся Оробець просить керівництво Інституту історії України та Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені Кураса НАН України надати документи, що підтверджують отримання міністром освіти і науки Дмитром Табачником наукових ступенів кандидата і доктора історичних наук .

Як зазначає Оробець, тексти кандидатської та докторської дисертацій Табачника відсутні у вільному доступі, що не може не викликати стурбованості.

У зв'язку з цим Оробець направила у вказані інституції, в яких, за її інформацією, Табачник захищав свої роботи, депутатські звернення. Депутат просить надати офіційно завірені копії дисертаційних досліджень Табачника на здобуття ступенів, копії висновків про цінність наукових праць, копії відгуків опонентів і копії рішень вчених рад.

Крім того, Оробець направила запити з проханням надати копії дисертаційних досліджень Табачника керівництву Українського інституту науково-технічної та економічної інформації, який здійснює державну реєстрацію вітчизняних дисертацій, і Національної бібліотеки імені Вернадського, де за традицією акумулюються дисертаційні дослідження, виконані в Україні.

Відповідно до біографії Табачника, розміщеної на сайті Міністерства освіти і науки, кандидатську дисертацію на тему Масові репресії в Україні в другій половині 30-х - на початку 40-х років він захистив у 1991 році, докторську дисертацію на тему Феномен тоталітарно-репресивного суспільства в Україні в 20-х - наприкінці 50-х років - в 1995 році.

Як повідомлялося, в листопаді 2009 року депутат Ради від фракції Блоку Юлії Тимошенко Володимир Яворівський просив колишнього міністра освіти і науки Івана Вакарчука перевірити наявність вищої освіти у кандидата в Президенти Віктора Януковича.

Ascania-Nova

После долгих зимних зависаний по кафе, кино и прогулок по выставкам, когда холодными вечерами ты думаешь, куда же податься еще , хочется насладится легкостью весенних прогулок. Падкий на новые впечатления, я согласился съездить в заповедник Аскания-Нова.

Только представьте, мохнатые крокодилы, перепончатокрылые бегемоты, саблезубые выхухоли и подкустовые селезни! Все это так заманчиво! Все это могло жить на этих территориях миллионы лет назад, но вернемся обратно к реальности. Крымский климат и первобытная степь площадью 33 307,6 га со всеми ее природными обитателями! То что надо, когда хочешь убраться подальше от городского шума и суеты, подышать свежим воздухом с ароматами цветущих растений, а вместо mp3 послушать пение птиц.

[ Читать дальше ]
С уважением Андрей Уманский www.fot.in.ua

Василь Махно



Василь Махно  — український поет, есеїст, перекладач, літературознавець,
народився у Чорткові в 1964 р.
Закінчив Тернопільський педагогічний інститут (нині ТНПУ), кандидат філолологічних наук (1995), викладав літературу у Тернопільському
університеті, а згодом — у Ягеллонському (Краків)..
Член НСПУ, АУП. Учасник гурту «Західний вітер» (1992).

Член міжнародного ПЕН-клубу,

З 2000 р. проживає у Нью-Йорку, працює у НТШ-Америка.
Сайт Василя Махна:

http://vasylmakhno.us/

http://www.youtube.com/watch?v=uXqH7g5AUVg

Дітлахи вітають журналюх

                Дітлахи вітають журналюх
                    (фельєтон)

Загадково-невідомим залишається для мене ім’я одного українського фільольога, - саме так, оскільки назвати цього мовного паразита справдешнім філологом просто неможливо, як і тих всіх, хто постійно користується його дико-убогим словотвором “дітлахи”.  Для усіх навіть не надто великих знавців теорії мови і теми словотворення – морфології, є відомим факт існування спеціальних словотворчих морфем для надання словам емоційних відтінків, зокрема суфіксальна морфема “-чк” придає словам применшувально-пестливого емоційного забарвлення: сонце – сонечко, квіти – кіточки, ложки – ложечки, діти – діточки тощо. Про існування словотворчої суфіксальної морфеми “-лах”в українській мові мовчать всі підручники, зате доволі поширеним в побутовому мовленні використовується слово “лахи” на означення того, що у нас знедавна почали величати секен-хендом. Слово “лох” коментарів не потребує, а ще є такий вираз: “не дери з мене лаха”, яке означає : “припини з мене знущатись і насміхатись”. Є слово “ляха”, що означає “велику жирну свиню”. І тепер порівняйте в цьому мовному оточенні емоційну насиченість сучасного новотвору “дітлахи” ...
На щастя, цей словесний покруч маловживаний у лексиці журналістів друкованих ЗМІ, проте журналісти радіо і телебачення безперервно деруть лаха з діточок, постійно обзиваючи їх “дітлахами”. Напевно вони вважають це гарним і ніжним узагальненим означенням для дітей в замін слова “дітвора”, а ті у свою чергу, будучи не обтяжені освітою і фаховими знаннями з мови, теж роблять у відповідь ще видатніші мовні утворення типу “а дякуємо вам, дядя-журналюх і тьотя-журналяха”.
Панове правдишні журналісти, я  особливо хочу звернутись до вас з питання чистоти вживання мови: ви найпередовіший загін філологів, що найбільше демонструє довершеність і витонченість мови, тому пильнуйте цей свій основний інструмен! Поважайте мову, щоб поважали вас, бо коли ви починаєте засмічувати свої матеріали новомодними словечками з сленгу задля намріяної модерної оригінальності, то у відповідь так і напрошується вираз на аналогічному рівні “Ти чо, чмо? Фільтруй свій базар”.
 Засміченість мови українських журналістів просто феноменальна і  у мене, як знавця і шанувальника української мови, постійним є відчуття нудоти від огиди, коли засмічують її чистоту і джерельну милозвучність різними жахливими новотворами. Час припинити прикривати особисту неповноцінність якоюсь міфічною меншовартістю української мови з отими всіма різноманітними “розчіпірками”, “дітлахами” і тому подібним словотворчим убожеством!
Другою нашою мовною бідою є надмірне і абсолютно невиправдане вживання іноземних слів. Жоден з українських самозакоханих журналістів не може обійтись без іноземних словес типу “презентація”, а то і з особливим шиком виведе “репрезентація”, хоча це можна спокійно означити гарним українським словом “представлення”.  А тих менеджерів і дилерів розвелось стільки, що тільки кілери можуть допомогти навести лад.
Застування іноземних слів повинно мати за основний принцип їх суто вузький термінологічний характер, а не узагальнений, тобто коли всіх звичайних українських продавців починають повально називати дилерами або коли всі стали менеджерами, а нормальне українське слово управляючий взагалі виходить з активного вжитку, то це вже не стільки маразм, як лікарський діагноз, скільки звичайнісінька дурість, гірше за яку є тільки прогресуюча дурість – це коли іноземні терміни починають вживати взагалі поза змістом і здоровим глуздом. Зокрема, я не можу спокійно слухати, коли в інформаційних повідомленнях і то на найвищому офіційному рівні в Україні лунають словеса типу: “губернатор” або “спікер”.  Явно прогресуюча дурість, тому що які в Україні можуть бути губернатори, коли тут нема жодної губернії і жодної офіційної посади такого рівня. В сусідній Росії губернатори є офіційно як посадові особи конкретних територіальних місцин федерації, але при них функціонують офіційно і власні державні уряди з посадами міністрів! І території під керівництвом російських губернаторів по масштабах куди більші за наші українські області, а деякі - і цілої України! Наші українські губернатори можуть бути названі такими хіба що від фразеологічного звороту “розкотав губу”, тобто “мати надмірні бажання і пиху”
Звичайно що й якийсь там начальник житлово-комунальної контори може почати величати себе “президентом ЖККа” і в розмові вставляти фрази: “Я готуюсь до саміту з колегами Ющенком і Бушем, а ви тут з своєю прогнившою сантехнікою пхаєтесь, відволікаєте від державницьких справ Україну розбудовувати!” Або ж можна уявити розчарування якогось пенсіонера-прохача, коли він писав жалобну петицію на ім’я Його Величності Губернатора Харківського і всія Слобожанщини, Малої і Великої, а йому відповідають якісь дрібні чинуші від імені якогось миршавого голови Харківської обласної державної адміністрації. Тьху! І розтерти! Відмова від  самого губернатора – то велика честь, не те що позитивно вирішене питання головою ОДА - це більше схоже на кревну образу.  
Або як гарно можна проявити  свої фантазії нашим журналістам описуючи буденну нараду голів облдержадміністрацій України: “Відбувся всеукраїнський форум всевладної еліти за участю губернатора харківського, воєводи луцького, хана кримського, сатрапа донецького, васала луганського, маршалка львівського, господаря чернівецького, гетьмана запорізького, наркома дніпропетровського... Їх привітали  Великий Князь України-Руси - він же Призедент України, а також мер він же бургомістр Київський і спікер він же снікерс Української Верховної Ради без усякої Думи” –  просто цукерочка-кросворд, замість нудного інформаційного повідомлення. Чтиво найвищого гатунку! Хвала і слава панству журналюхству!
Сподіваюсь, що вже досить показувати недолугість подібної  журналістики. І так зрозуміло необхідність для справді професійного журналіста чітко дотримуватись чистоти мови і документальної точності в поданні інформації, а щодо всіляких горе-ЗМІїстів, то ні диплом журфаку, ні редакторська посада, ні журналістське посвідчення не є причиною зараховувати їх до журналістів.  
Панове, припиніть “приколюватись” з української мови і продукувати лжеінформаційний простір. Бо коли вже по БіБіСі з врахуванням анлійської прискіпливості редакторів сповна серйозно говорять про призначення і звільнення українських губернаторів, то це вже занадто. Західні люди звикли називати Росією всю територію Радянського Союзу, тому для них цілком нормальним є за аналогією розповсюджувати всі реалії державного функціонування і устрою на колишні республіки, у тому числі і Україну, особливо якщо ми самі вводимо їх в оману фальшивою ЗМІїтворчистю. Але ж нема в Україні губернаторів! Нема! В Росіє є, а у нас – НЕМА. Тому у нас не можуть призначати і знімати губернаторів, як не можуть обирати спікера Верховної Ради, бо нема такої посади! Є не спікер і не снікерс, а голова Верховної Ради України! Нема губернатарів і мерів нема! Є голови ОДА, міст, районів, рад різних рівнів. Голови керують в Україні навіть при відсутності “голови на плечах” чи “клепки в голові”. Зрозумійте і запам’ятайте це, шановні панове журналісти! Називайте речі своїми іменами й не продукуйте шаради і кросворди замість правдивої інформації!      


м. Львів                            Богдан Гордасевич

82%, 18 голосів

9%, 2 голоси

9%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Незабаром іспити!!!

  • 19.04.10, 14:04
Увага!!!
У Тернопільському видавництві "Навчальна книга - Богдан" виходять друком методичні рекомендації щодо Зовнішнього незалежного оцінювання,  відповіді на тестові завданя та білети, інтерактивні тестування з усіх шкільних предметів.
Матеріали скореговано відповідно до чинної Програми, затвердженої Міністерством освіти України

http://www.bohdan-books.com/

Убивці Бандери не можуть пробачити своїй жертві власного вчинку


Так відповів на запитання кореспондента УНІАН Оксани Климончук Євген СВЕРСТЮК – український дисидент, моральний авторитет, людина, яка ніколи не служила політикам і не вихваляла владу.

Він нічим не зобов’язаний жодному українському президентові чи прем’єру. Мабуть, тому йому ніщо не заважає бути відвертим у своїх оцінках. «Інтелігент» у одному з британських словників перекладеться як «персона, що завжди викриває владу». Якщо йти за цим визначенням, серед українського патріотичного письменництва Євген Сверстюк чи не єдиний заслуговує на таке звання. Решта – померли чи обзавелися депутатськими мандатами.

Пане Євгене, чому, на вашу думку, нинішні політикани так вчепилися до звання Героя України Бандері?

Якщо говорити по-чесному, то нікому не має бути до цього діла – незалежно від того, подобається комусь Герой Бандера чи ні. Я не бачу тих людей, котрі мають право про це говорити.

Гадаю, це ім’я зачіпає певні стереотипи, пов’язані з позицією бандерівської послідовності й твердості, часом і жорстокості.

Якщо говорити в рамках здорового глузду, то Бандера є українським націоналістом, якого переслідували все його життя, і практично він ніколи не був у бойових операціях, діях. Він сидів у польській в’язниці, сидів у німецьких концтаборах. І це були дуже жорстокі концтабори…

Потім його було вбито совєтським агентом.

Зрозуміло, що Росія дуже нервово реагує на те, що ім’я Бандери стало символом національного опору, антикомуністичного руху. Завжди той, хто вбив, дуже не любить свою жертву. Вбивця не може подарувати вбитому власного вчинку.

Розкручується саме політичний стереотип. Є певні імена, які за кремлівською режисурою стали одіозними. На те, щоб вони були одіозними, працювала колосальна пропагандистська машина, цілі покоління.

Тому дуже важко протистояти безглуздій анафемі на храмобудівника Мазепу. Дуже важко реабілітувати ім’я Петлюри, оскільки він був утіленням українського національного опору. Він теж був убитий більшовиками. Вони надто багато працювали на ці стереотипи, щоб так просто взяти й зректися їх. Їм легше продовжувати те саме. Цим Кремль і займається.

Кремлівська агентура намагається робити це саме й на Заході. Скажімо, у Польщі…

Якщо говорити про право судити за колабораціонізм, то серед поляків, які хотіли вижити під час окупації, були мільйони колабораціоністів. Мільйони!

Якщо говорити про такий політичний, злий колабораціонізм, то, безперечно, на першому місці стоять Сталін і Молотов. Бо саме від 1939-го до 1941 року цей колабораціонізм, ця політична співпраця була інтенсивною… Це була не просто співпраця, а співпраця з розв’язання Другої світової війни. Це є злочин перед людством.

А те, що гітлерівська Німеччина була для націоналістів противником, - то це записано в їхній програмі. Вони орієнтовані лише на власні сили, а не на чужу допомогу.

Хто такі бандерівці? Якось мені розповідав один повстанець: вони йшли лісом і з’єдналися з іншою групою, яка видавала себе за своїх. Один з групи спіткнувся й вилаявся матом… Одразу стало ясно, хто він.

Повстанці взагалі були шляхетні люди. Я їх дуже добре пам’ятаю, Навіть раніше дивувався, звідки вони цього набралися. Вони зверталися одне до одного в таких м’яких тонах… Повстанці були ідеалістами. Я був з ними в таборі. І деякі з них зберігали цей ідеалізм по 25 років. Уявляєте, як це важко, адже це ціле життя. Вони були ув’язнені тоді, коли я вступав до університету. Університет, аспірантура, 60-ті роки… А вони все сиділи, сиділи, серед бруду в усіх відношеннях, серед мату, серед начальства, яке було дуже близьке до блатних. Якось навіть один журналіст сказав: «Я не знаю, як Бандера, але бандерівці – це порядні люди».

Оксана Климончук, УНІАН

Акція допомоги дитячому будинку в Харкові

Харківське обласне об’єднання «Просвіта» разом з осередком Організації «Патріот України» почало співпрацю з обласним дитячим притулком «Гармонія». 15 квітня 2010 року була розпочата акція допомоги дитячому будинку. Жалюгідне державне фінансування (держбюджет і досі не прийнято!) не передбачає сезонних робіт по облаштуванню його території. Бійці Організації допомогли з прибиранням та облаштуванням дитячого майданчика.

Було споруджено імпровізований «паркан» з наявних матеріалів, щоб відгородити майданчик від дороги. Вихованці радо спілкувалися з Соціал-Nаціоналістами, активно допомагали їм. Дітям, позбавленим батьківської опіки, довелось побачити горя на своєму віку, і тому вони гостро відчувають щирість та добро. У подальших планах Харківської Організації «Патріот України» – допомога притулку «Гармонія» з ремонтом приміщення та проведення спільних спортивних свят.

Фото - http://sna.in.ua/?p=2241