Глава ГО «ГРУПА ПАТРІОТ» Олег Котенко займався обмінами полонених від самого початку російсько-української війни, тож знає про те, як що відбувається та яким чином не з чиїхось слів, а з власного досвіду. Від підготовки списків утримуваних до перемовин з ворогом у 2014-2016 роках. Тож зараз має бачення того, що було раніше, і може порівняти з тим, що сталося сьогодні.

Сьогодні він давав інтерв’ю в ефірі «24 каналу».

За словами Котенка, вперше відбувся обмін на умовах ОРДЛО і без конкретної участі Росії, як країни-агресора. При цьому Україна була вимушена погодитись з цими умовами.

По-перше, Росія взагалі цього разу не мала відношення до погодження списків і виступила як спостерігач. Вона передала «пальму першості» в руки своїх маріонеток і де-факто відійшла в сторону, тим самим демонструючи, що «вона тут ні до чого», не є стороною конфлікту, а Україна домовляється з бойовиками сама через прямі переговори та погодження. Тобто сценарій саме прямих перемовин та усунення Росії почав діяти вже у такому контексті.

Крім того, варто враховувати й інший аспект – західні партнери по «нормандському формату». Вони тиснуть на Росію щодо виконання «мінських угод», а вона хоче відійти від визначення країни-агресора. Тож цього разу все дійсно пройшло майже без участі РФ, але на умовах її маріонеток «Л/ДНР».

Щодо списків, то тут варто подивитися, кого віддали та забрали. Так, серед тих, кого отримала Україна, дійсно є двоє військових. Але по всіх інших особах дуже багато питань, навіть якщо не брати до уваги поліцейського «ДНР». Майже всі – цивільні особи, які або просто висловлювали проукраїнську позицію, або взагалі не мають відношення до конфлікту навіть у власних поглядах. Вони були – їх віддали. Україна натомість віддала тих, хто вже проходив у справах за тероризм та готував теракти на мирній території.

Власне, такий обмін може свідчити лише про одне – це політична акція, яку мали зробити обидві сторони, при цьому Україна тепер зобов’язана ще й погодитись на розведення сторін через те, що це було умовою обміну від самого початку. Шантаж, який застосовує Росія, використовуючи представників створених нею угруповань.

Олег Котенко також розповів, чому, на його думку, немає українських журналістів під час обміну. Це не лише через те, щоб не бачили кого саме віддає та отримує Україна, тому що цю інформацію все одно сховати не вийде. За його словами – це умова Росії, яка хоче мати першість у висвітленні подій. Російські ЗМІ працюють і першими показують те, що відбувається, але з використанням потрібних для них посилів. При цьому сепаратистськими та російськими ресурсами доводиться користуватися українським, щоб потім подавати новини з посиланням саме на них.

Яким може бути вихід та які умови має поставити зараз Україна, якщо вже говорити про «всіх на всіх»?

Олег Котенко вважає, що потрібно перестати робити з обмінів торги. Українська сторона повинна підняти питання іншого формату обміну в рамках «нормандської четвірки», коли між обмінами проходить не більше місяця. При цьому, не більше місяця повинні утримуватися й полонені. Спочатку, якщо вже говорять про «всіх на всіх», то спочатку потрібно зробити акцент на тих, кого утримують в полоні понад 4-5 років, а таких дуже багато. Потім звільняти тих, кого утримують менший строк. І нарешті вийти на формат, коли після затримання людину засуджують, навіть заочно, та передають іншій стороні і на це виділяється 3-4 тижні. Ось тоді дійсно буде «всіх на всіх», а люди перестануть бути розмінною монетою.

Державне бюро розслідувань, яке за часів керівництва Ірини Венедіктової активно намагалося домогтися скасування "закону про недоторканість" учасників Революції Гідності, не відмовилося від власних намірів, і тепер протягує бажане  під приводом вимоги Моніторингової місії ООН з прав людини.

"Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ) надала у звіті свої рекомендації щодо розслідування вбивств під час акцій протестів на Майдані. У ньому Моніторингова місія наголошує, що у розслідуванні 98 вбивств відсутній прогрес у провадженнях про вбивства 43 осіб", - повідомляє пре служба ДБР.

Серед головних перешкод для ефективного розслідування злочинів, вчинених упродовж листопада 2013 – березня 2014 року, фахівці Місії виділяють: недоукомплектованість судів слідчими суддями; недостатнє фінансування установ судових експертиз; закон про амністію майданівців, який не допускає проведення розслідування вбивств правоохоронців.

Водночас Моніторингова місія рекомендує Україні:

- забезпечити незалежне та неупереджене розслідування всіх без виключення вбивств, скоєних під час протестів на Майдані Незалежності у Києві;

- змінити процедуру заочного провадження, дозволивши переглядати вирок суду після затримання обвинуваченого;

- скасувати "закон про недоторканність";

- забезпечити явку в суд підозрюваних та обвинувачених, звільнених з-під варти.

Виконуючий обов'язки директора ДБР Олександр Соколов наголосив на необхідності врахування слідчими підрозділами Бюро рекомендацій Моніторингової місії ООН у своїй роботі.

Нагадаємо, восени 2019 року Генеральна прокуратура України (нині Офіс генерального прокурора – ред.) втратила функції досудового розслідування, справи Майдану передали до спеціально створеного управління у Державному бюро розслідувань.

У лютому 2020 року генеральний прокурор, а тоді в.о. директорки ДБР Ірина Венедіктова заявила, що для справедливого розслідування справ Майдану необхідно скасувати закон про недопущення кримінального переслідування його учасників. Відповідний закон ухвалили 21 лютого 2014 року – наступного дня після масових розстрілів на вулиці Інститутській.

Пропозицію Венедіктової розкритикував її попередник у кріслі генпрокурора Руслан Рябошапка. Він назвав ідею "юридичним абсурдом" і запропонував внести зміни до чинного закону, які дозволили б проводити розслідування незалежно від того, кого підозрюють у злочині. "Ця норма, зокрема, стосується неможливості збирати докази, зберігати інформацію. І цю норму необхідно поправити", - пояснив він.

Докладніше про розслідування читайте в статті Євгенії Закревської "Суд у справі Майдану" для ZN.UA.