Перша дія http://blog.i.ua/community/662/1453698/

Друга і третя http://blog.i.ua/user/4959475/

Входить германія.
- Окей снято. Дастішфантастіш... Атлічно...
-ну я б все таки зробила, шоб китай сначала приніс піццу...
Китай: ти шо ахуєла, откуда в мене піцца? Я могу принести імбірний корєнь або утку по-пекінські...
Стара германія (не дочувши): імбірний корєнь - в утку по-пекінскі?... Нє, не нада, слішком явно, провокаціонно.... Хай так буде. Тіки зроби наєзд камерою в самому інтірєсному мєстє... Крупно...
Оператор: там же дєті!
Германія: та які там дєті? - кацапи та й усьо...
Оператор: а, ну харашо...
Ps.... Ринок на петрівці. До кіоску з контрафактними дісками підходить україна. В неї в косах красіві цвітні лєнти, а на ногах короткі шорти... Коліна трохи позбивані, ну вже позаживали... В руках в україни солодкий півник, на якому написано: made in usa... Україна (просовуючи голову в вікно кіоска): мені пожалуста оте кіно, в якому ото китай росію - таво...
Продавець: а скока тібє лєт дєтка?
Україна: двадцать трі, скоро... Я вже казала... Заїбали. І вообще я це все сама відєла своїми глазами, я свідєтєль історії, блядь!
Продавець (недовірливо): паспорт покажи!
Україна: не покажу, бо це уніженіє... І вообше- в своїй хаті своя правда... Шо ето такоє?
Продавець: іди одсюда...
україна (тихенько): ну ладно сука, харашо...
Нагинається і бере з підлоги каменюку... Одходить на 5-ть метрів і кидає каменюкою в кіоск...
Чути звін битого скла, завивання сигналізації і падіння контрафактних дісків додолу... Десь на задньому фоні їде міліцейський бобік...
 Починається теплий літній дощ... Україна боса біжить по свіжиж калюжах і сміється, і улибається... Десь здалеку хор вірьовки співає увертюру з опери "наталка-полтавка"

https://www.facebook.com/vitalii.chepynoga/posts/795572800487411

Перший акт по лінку)) http://blog.i.ua/community/662/1453698/

По просьбам тєлєзрітєлєй дописую ще один акт п"єси:
... Росія лежить на печі і гризе кусок пахлави у виді Криму... До неі навшпиньки потихеньку підкрадається ззаді Китай і закриває їй глаза ...
Росія (с інтрігой): КНДР? Венесуелла? Куба?
Китай (розщибаючи ширіньку) і протівно улибаясь: нєєєє!
Росія: Рятуйте!
Захід: ага, блядь...
Китай: всьо хорошо... Не нервнічайте, ми тут самі разбірьомся....
Україна (втираючи лоба): Хух! А ми тую червону калину...
Захід: бач, все харашо... Чого ти орала?
Україна: та пашол ти нахуй!!!

https://www.facebook.com/vitalii.chepynoga/posts/795378100506881

Акт третій... По дорозі йде Америка і їсть хот-дог. В кущах роздається хтивий шум... Америка (раздвігая кущі) обнаружує, що там китай іпе росію в сраку... Навколо кущів розкидані куски пахлави. Це - крим
Америка: іпать-капать, шо ти робиш?
Китай: іпуся, блять, а шо?
Америка: а чого без гандона?
Китай: в мене нема...
Америка: не пизди, все в тебе є, в тебе є все...
Китай: ну то й шо, іди собі, це тебе не касається
Росія (тихенько): спасітє!!!
Америка (ніби-то не чуючи): фу, жирна така, целюлітна, як таке їбать можна вообще?
Китай: ой, кто би гаваріл!
Америка: ну ладно, це хоч по согласію?
Китай: та по согласію- по согласію. Хто ж таке без согласія їбать буде?
Росія (шопотом): нє!
Китай: заткнись, прастітутка йобана, буде хуже
Росія: всьо, я мовчу, ізвінітє...
Америка (уходя), замічає збоку україну, яка сидить на траві, дивиться на половий акт і їсть поп-корн...
Америка: а ти тут шо робиш?
Україна: просто дивлюся, а шо таке?
Америка: скока тібє лєт, дєтка?
Україна: двадцать трі...
Америка: не писди, покажи паспорт...
Україна (показуючи паспорт): я просто болєла в дєцтві...
Америка: ну ладно, але все одно не дивись на це, бо в тебе буде псіхологічеська травма...
Україна: харашо, тьотінька, я скоро в кіно піду... Про гаррі потера... Ну в мене правда дєнєг нема.
Америка (даючи доллар): на, дєтка, гаррі потер - це хароший вибор
Україна: спасіба, тьотінька... І (в сторону): пашла ти нахуй!...

https://www.facebook.com/vitalii.chepynoga/posts/795414957169862

Акт останній http://blog.i.ua/community/662/

Україна: Рятуйте!
Захід: Та не кричи, блін, голова болить...
Росія: це не я, вони самі...
Захід: а ти вообше заткнись, дура!
Україна: Рятуйте!
Захід: та добре, блін, чуємо, підожди трохи
Росія (збиваючи "Боінг"): це не я, це - вони...
Захід: точно не ти?
Росія: бля буду!
Захід (передаючи "Містраль"): ну ладно, але дивись мене там...
Росія: харашо!
Україна: Рятуйте!
Захід: бля, одчепись від неї
Росія: та пашол ти нахуй!
Захід: фу, як некрасіво!
Росія: нахуй пошол, хулі не ясно?
Захід: харашо...

Уходіт...

https://www.facebook.com/vitalii.chepynoga?fref=nf

Тут продовження http://blog.i.ua/community/662/1453746/

Тут закінчення http://blog.i.ua/community/662/

Вірш Володимира Сосюри “Любіть Україну”



Любіть Україну, як сонце, любіть,
Як вітер, і трави, і води,
В годину щасливу і в радості мить,
Любіть у годину негоди!..

    Любіть Україну у сні й наяву,
    Вишневу свою Україну,
    Красу її, вічно живу і нову,
    І мову її солов’їну.

Між братніх народів, мов садом рясним,
Сіяє вона над віками... –
Любіть Україну всім серцем своїм
І всіми своїми ділами!..

    Для нас вона в світі єдина, одна
    В просторів солодкому чарі...
    Вона у зірках, і у вербах вона,
    І в кожному серця ударі...

У квітці, в пташині, в електровогнях,
У пісні у кожній, у думі,
В дитячій усмішці, в дівочих очах
І в стягів веселому шумі.

    Як та купина, що горить – не згора,
    Живе у стежках, у дібровах,
    У зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
    І в хмарах отих пурпурових.

В грому канонад, що розвіяли в прах
Чужинців в зелених мундирах,
В багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях
До весен і світлих, і щирих...

    Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
    І сльози, і все до загину...
    Не можна любити народів других,
    Коли ти не любиш Вкраїну!..

 Дівчино! Як небо її голубе,
 Люби її кожну хвилину.
 Коханий любить не захоче тебе,
 Коли ти не любиш Вкраїну...

     Любіть у коханні, в труді, у бою,
     Як пісню, що лине зорею...
     Всім серцем любіть Україну свою, –
     І вічні ми будемо з нею!

1944 р.

Володимир Миколайович Сосюра народився на станції Дебальцеве (місто обласного значення у Донецькій області). Мати — із Кам'яного Броду (Луганськ). Його батько, Микола Володимирович, за фахом кресляр, був людиною непосидющою й різнобічно обдарованою, змінив багато професій, вчителював, працював сільським адвокатом, шахтарем. Батько, за словами самого поета, мав французьке коріння. Мати поета — Антоніна Дмитрівна Локотош (за походженням сербка) — колишня робітниця Луганського патронного заводу, займалася переважно хатнім господарством.
У 1909–1911 роках працював на содовому заводі міста Верхнього (більш відоме як Третя Рота, нині у складі Лисичанська) в бондарському цеху, телефоністом, чорноробом. З 1911 до 1918 рік навчався в двокласному міністерському училищі м. Верхнього, трикласному нижчому сільськогосподарському училищі на станції Яма Північно-Донецької залізниці, маркшейдерському бюро Донецького содового заводу (м. Верхнє).[3] Володимир Сосюра брав участь в Українській революції, спершу в армії УНР, пізніше в Червоній армії.

«В останні роки чомусь сором'язливо замовчують про те, що весь цвіт письменників і поетів УРСР у роки громадянської війни бився під українськими прапорами зі зброєю в руках проти більшовиків. Петлюрівськими офіцерами були Петро Панч та Андрій Головко, лихими юнаками (юнкерами) — Володимир Сосюра і Борис Антоненко-Давидович, добровольцями-кавалеристами — Олександр Копиленко та навіть 16-річний Юрій Яновський. держчиновниками УНР — Павло Губенко (Остап Вишня), Павло Тичина, Юрій Смолич … Частина з них на початку 1920 року опинилися в лавах боротьбистів і разом з ними перейшли до більшовиків. Але декого, наприклад Остапа Вишню і, за деякими даними, Юрія Яновського, червоні взяли в полон. Але петлюрівська закваска в них залишилася назавжди.» — Ярослав Тинченко

Тема дуже серйозна і невесела, а тому і розпочну її з жарту.
Є такий дитячий анекдот, коли звірі вирішили покарати крокодила і мавпа вимагала відрубати тому голову, на що звірі не погодилися, як занадто жорстоке покарання і вирішили, що вистачить відрубати крокодилу хвоста. На це мавпа радо пристала з особистим уточненням: - Так! Так!  Відрубати йому хвіст, але аж по саму шию!

Подібні "уточнення" дуже часто є дуже підлою темою в міжнародній дипломатії, як ось зокрема відбулося з текстом в резолюції ООН щодо "дослідження місця катастрофи збитого літака Боїнг777", де з подачі представника РФ було зроблено під загрозою застосування вето уточнення такого змісту: "дослідження місця падіння літака Боїнг777" Воно наче і правильно, а зміст значно змінено: вже нема катастрофи і її причини - збиття ракетою, тобто терористичного акту, які отже не стануть темою розгляду згідно такої резолюції ООН.

Хтось на це скаже: вміла дипломатія. А я на те відповім: лайно це, а не дипломатія! В наглу підло знищити майже 300 ні в чому богу-духу невинних людей, з яких 80 дітей та майже 50 найкращих світових фахівців зі СНІДу, а тоді прикидаються дурниками: я - не я й ракета не моя! Падлюки! Які, рефи, падлюки!

Водночас така масштабна катастрофа є добрим ляпасом всьому світовому співтовариству, щоб воно прийшло до тями і позбавилась памороки від того обману, що несе в собі підступність дипломатії РФ та їх брехливі ЗМІ. Прочуняй, ООН! Схаменися, Світе! То не сепаратизм - то агресія! Який сепаратизм, коли всім керують і значним числом воюють люди, що є громадянами іншої держави! Називатися "сепаратистом" громадянин РФ може тільки у випадку проголошення територіального суверенітету в самій РФ! А це інша держава - Україна! Тут вони не можуть бути "сепаратистами" - тільки інтервентами!*
 
Розберіться в термінах і країнах, людоньки! Бо за тим дипломатичним блудом вже українці в усьому стають винуваті, бо бачте не закрили завчасно міжнародний простір над територією, де відбувається антитерористична операція. Все! Винуватці знайдені! Хто стріляв і чия ракета була - то діло десяте, то дурниця. Україна в усьому винувата, тому що над її територією відбулась подія теракту! І це висловлюють навіть де-які українські політики! Жах!

Ще цинічніше щодо катастрофи Боїнга заявив президент РФ Путін: - Цієї трагедії б не сталось, якби там в Україні був мир. Ото підлота найвищої степені! Головний керівник та організатор кривавого місива на Сході України говорить про мир, який він же зруйнував і де й надалі саме він продовжує війну, засилаючи  в Україну фахових бойовиків-терористів та постачаючи їм надсучасне могутнє озброєння. Специфічний  "великий миротворець", який добре знає, що трупи - не воюють... Де всі мертві - там війни точно що немає...

На превеликий жаль, але є серед світових лідерів чимало подібних циніків-"миротворців", які вважають військовий конфлікт РФ з Україною цілком прийнятним розвитком подій, який зможе значно послабити тенденцію на зростаючу міць й могутність впливу в світі Російської Федерації. А чому б не пожертвувати Україною, якщо це заведе в пастку керівництво РФ? Причому не тільки теперішнє, але і наступне... Дипломатія, щоб вона здохла!

Саме тому дуже помиляються ті, хто вважає канцлера Німеччини Меркель прихильником і захисником Путіна - все якраз до навпаки: вона радіє тихцем подальшій ескалації конфлікту РФ з Україною, бо з того буде сама біда і руйнація двох потужних конкурентів. Вигідно? Ще й як! Зростатиме міжнародна ізоляція РФ, а за тим чим більша ізоляція - тим більше значення Меркель як посередника між Путіним та іншими державами. Така залежність  дає величезні дивіденди і пані Меркель це добре розуміє, тому ніяка вона не "фрау Ріббентроп", а підла "фрау Райх".

Аналогічна ситуація постала і щодо Франції, президент якої Олланд саме у такий час зажури світу і сусідів, зокрема Нідерландів, з приводу загибелі багатьох громадян у катастрофі літака, збитого російською ракетою запущеною з пересувного зенітно-ракетного комплексу "Бук" російського виробництва під управлінням російських військових спеціалістів, у своєму виступі публічно заявив, що військові кораблі класу "Містраль" будуть поставлені РФ згідно контракту. Не знаю, як прореагують на такий цинізм інші держави і їх народи, але для України це звучить зверх злочинно. На кого розраховані ті дипломатичні бздури щодо штрафних санкцій в разі невиконання контракту? Підступна брехня! Коли контракт про поставку "Містралей" було укладено, тоді РФ не була країною-агресором, яка брутально захопила і анексувала територію сусідньої держави, а саме - Крим. Також тоді РФ числилась в партнерах НАТО, а не потенційним противником, як є зараз. Припиніть брехати, мсьє Олланд! Який суд, окрім РФ, визнає контракт чинним за таких обставин так званого "фарс мажору", які прописані скрізь і завжди?! Коли нарешті з прекрасної Франції прозвучить горде і правдиве слово: - Ні світовим агресорам, бандитам і розповсюдникам тероризму! Не віддамо "Містралі" до РФ! Ніколи! Честь Франції понад усе!

Змовчу про "Південний потік" і ще інших державних лідерів Європи, які так напрошуються на риму у слові стосовно сексуальних меншин: лідери - ..., але не змовчу про безподібну Латвію, яка зробила персонами "нон грата" відомих артистів естради РФ, як Кобзона, Валерію та Газманова за їх пропаганду і підтримку путінської агресії щодо України. Молодці! Красиво і гордо! І розумно, щоб не спровокувати злобні санкції: за образу цих клоунів війну починати навіть економічну ніхто не стане, а ляпас РФ таки достатньо відчутний. Вже в Москві викликали посла Латвії на "розборки".

На завершення теми "повернемось до наших баранів", як каже латинське прислів'я, тобто до депутатів Верховної Ради України і дотичних до тої братії. Про комуністі чи регіоналів говорити зайве - тут все давно ясно. Якби мали хоч трохи розуму, то де б вони дали руйнувати територію свого електорату і що ще важливіше - головний ареал свого бізнесу. Ідіоти повні! Водночас і наші патріоти не пасуть задніх в прояві аналогічних якостей. Прикладів чимало, але я зупинюсь на найголовнішому - на війні.

Я давно чекаю одної простої фрази: - Україна оголошує війну Російській Федерації! Чекаю, хто її з політиків озвучить привселюдно і поки що не почув ні від кого. І правильно: страшно! Дуже страшно з вилами на ведмедя йти полювати! Ще й ядерного ведмедя, від якого всього можна очікувати, бо тут про якийсь розум не йдеться.

Якщо називати речі своїми іменами, то за всіма міжнародними правилами раптове військове захоплення одною державою території іншої держави без її згоди є актом оголошення війни за фактом дії. Юридично Російська Федерація не оголосила стан війни щодо України, але від 1 березня 2014 р. війна почалась і так звані "зелені чоловічки" полізли в Крим, що є суверенною територією України. І допоки ЗС РФ не відійдуть за кордони їх держави і не звільнять всю загарбану територію України - доти триватиме війна. "Холодна", "гаряча" чи "гібридна" - немає різниці, але війна є. Вже є і вона йде.

Розуміють це всі! Від Яроша до Симоненка і навпаки, але всім вистачає розуму змовчати. Я не буду деталізувати, чому і навіщо нам потрібно триматись максимально довше в стані "гри в "мовчанку" з РФ стосовно оголошення війни, а спробую прямо і чітко натякнути деяким словесним популістам-патріотам, чому і проголошення "військового стану" в межах України є справою досить загрозливою для нас. То є чималою дипломатичною проблемною, бо може дати різні міжнародні юридичні обгрунтування включно як і санкцію на самочинне введення "миротворців" зі ЗС РФ на Донбас, а що це означає - ясно кожному: це нова втрата нашої території. Тому нападки на Порошенка за його зволікання щодо проголошення військового стану досить підступні, незалежно чи вони просто щирі від наївності або зумисні від розуму.

Подаю цитату і цілу сторінку, щоб спершу ясно було ідею, а тоді вже її контекст.
Книжка: "История дипломатии", Том 1, ст.397
І далі без коментарів, бо як каже інше латинське прислів'я: для розумного сказано досить.



Богдан Гордасевич
м. Львів

Додаток



* Інтервенція (лат. interventio – втручання) – у міжнародному праві насильницьке втручання однієї чи кількох держав у внутрішні справи іншої держави, спрямоване проти її територіальної цілісності або політичної незалежності. У наш час такі цілі означають несумісність з цілями і принципами Статуту ООН.

Розрізняють збройну, економічну, дипломатичну інтервенцію. Найнебезпечнішою формою для миру і незалежності країни, що стала об'єктом посягання, є збройна інтервенція, тобто збройне втручання, яке розглядається як агресія. Держава, що піддалася інтервенції, має право боротися проти неї всіма доступними їй засобами, а також вимагати покладання відповідальності на державу, котра здійснює інтервенцію.

Також розрізняють інтервенції

    індивідуальну та колективну – залежно від кількості держав-інтервентів,

    відкриту, при якій відбувається вторгнення збройних сил на територію іноземної держави, і приховану (замасковану). Прихована інтервенція може виявлятися у різних формах: фінансування антиурядових груп, організація громадянської війни всередині країни, засилання збройних банд або найманців тощо, прийняття різноманітних заходів, спрямованих на підрив економіки країни.

Міжнародним правом інтервенція у всіх її видах і формах заборонена, що знайшло своє відображення в Статуті ООН і в інших міжнародних документах і договорах.

Понад сто років тому Ред"ярд Кіплінг видавав книжки одного вірша.
Письменник це робив для того, щоб підтримати родини вояків.
Сьогодні видавництво  "Навчальна книга- Богдан" відновила цю традицію.
Опубліковано дві книги  Р.Кіплінґа "Діти" й "Хлопчина незухвалий".
Ці книжечки коштують усього по 5 гривень. Кошти, що будуть зароблені продажем цих книг, підуть родині військового, котрий загинув, захищаючи Україну!

http://todtrk.com.ua/visti_ttb