Ілюстративне фото (РБК-Україна)

Набуває чинності заборона на внутрішні пасажирські перевезення

З 18 березня в Україні скасовуються залізничні та автобусні перевезення. Відповідне рішення прийняв Кабмін, у зв'язку із загрозою поширення коронавірусу. Детальніше про обмеження в роботі громадського транспорту на час карантину - в матеріалі РБК-Україна.

Скасування залізничного сполучення

"Укрзалізниця" призупиняє перевезення пасажирів в поїздах внутрішнього сполучення з 12:00 18 березня.

Обмеження стосуються всіх напрямків - приміського, міського, міжміського та дальнього. Останні залізничні рейси за графіками курсування завершилися 17 березня.

Ініціативу про обмеження роботи з/д транспорту висунув президент Володимир Зеленський під час свого звернення 16 березня. Кабмін підтримав дане рішення в рамках посилення карантинних заходів через загрозу коронавірусу.

У Міністерстві інфраструктури опублікували перелік усіх скасованих поїздів в країні з 18 березня. Попередньо, залізничне сполучення в Україні буде відновлено 3 квітня.

Разом з цим, "Укрзалізниця" зможе здійснювати окремі внутрішні рейси за попереднім погодженням з Міністерством інфраструктури та Міністерством охорони здоров'я.

Українцям компенсують вартість квитків

Пасажири зможуть повернути квитки на скасовані поїзди протягом одного місяця від дати запланованої поїздки. Передбачена повна компенсація вартості куплених квитків без стягнення додаткової вартості.

Повернення проїзних документів можна оформити в касі вокзалів. Квитки, куплені через додаток або в інтернеті, повертаються через онлайн сервіси.

Залізничні вокзали закривають для відвідувачів

З 12:00 18 березня вхід до будівель залізничних вокзалів обмежується. В "Укрзалізниці" повідомили, що під час карантину будуть працювати тільки каси, в яких можна оформити повернення квитків.

Для недопущення черг відкриють максимальну кількість кас, а також в приміщення пускатимуть не більше 10 осіб одночасно.

Внутрішні автобусні перевезення скасовуються через коронавірус

З 18 березня по 3 квітня в Україні діє заборона на пасажирські перевезення між містами, у внутрішньообласних та міжобласних напрямках. Обмеження стосуються регулярних і нерегулярних автомобільних і автобусних перевезень пасажирів.

При цьому міський громадський транспорт продовжить працювати. У зв'язку з карантином, 18 березня вводиться обмеження на кількість пасажирів в автобусах, маршрутках, тролейбусах, трамваях (в одному вагоні) - до 10 осіб. У Києві всі пасажири в салоні транспортного засобу повинні бути в масках.

Стежити за дотриманням вимог карантинного режиму в громадському транспорті будуть співробітники Нацполіціі. Правоохоронці мають повноваження перевіряти документи і встановлювати маршрут прямування пасажирів.

Раніше через посилення карантинних заходів була припинена робота метрополітену в містах України. З 23:00 17 березня закрилися всі станції метро в Києві. Також до 3 квітня припинено перевезення пасажирів в метро Дніпра і Харкова.

Варто відзначити, що міжнародне пасажирське сполучення було скасовано у зв'язку з пандемією коронавірусу в ніч з 16 на 17 березня 2020. Обмежень проїзду на особистому транспорті у громадян України немає.

Зазвичай, коли говорять про фільм, приділяють увагу роботі режисера, акторів, зрідка сценариста, і тільки мимохідь згадують про оператора. Хоч, якщо вдуматися, то саме оператор несе відповідальність за відеоряд картини, який і визначає її успіх на екрані.

У зв’язку з цим хотілося б відзначити серіал «Сьогодні і завжди» кіностудії МВС України (режисер Олександр Колесников), який демонстрував Перший Національний канал. Сюжет картини досить простий. Чотири товариші закінчили міліцейське училище. Розкидала їх доля у різці сторони. Двоє залишилися служити в київському карному розшуку, один вирушив на далекі океанські острови з місією ООН, а четвертий, Олег Кравчина (головний герой фільму), — до Косова. Спілкуються тепер старі друзі електронною поштою. Фільм пожвавлює лінія кохання Олега Кравчини і журналістки Оксани.

Власне кажучи, нічого особливого в картині немає. І, мабуть, залишилася б вона непоміченою в загальному потоці схожих міліцейських серіалів, якби не її образотворче рішення. Велика заслуга в цьому оператора Володимира Вернигора. Завдяки методам його зйомки у фільмі стало можливим пластичне поєднання ігрових і документальних кадрів, створених немов в органічній єдності. Винахідлива техніка строго підпорядкована хронікальному відображенню дійсності. Ігрові епізоди знято лаконічно, чітко окреслено, в стилі документа. Особливо вражають зйомки безпосередніх подій. Таких, як миротворчі операції в Косово з обеззброєння банд, які тероризують мирне населення. Камера Вернигора повністю віддана реальності, вона неупереджено фіксує гірську місцевість, спокій якої порушують бої.

Багато військових операцій, зображених у фільмі, знято взимку. Сніг — головний компонент кадрів, він визначає колірне рішення цих епізодів, нібито вказуючи кольори війни — чорний і білий. Жодного нюансу. Це тільки життя і смерть, добро і зло. Символічно постає епізод, де грають діти на цьому природному білому фоні. Рішення цього епізоду емоційно підкреслює завдання миротворчих місій.

А ось коли з’являється тема кохання лейтенанта Кравчини і журналістки Оксани, камера намагається показати почуття. Емоції персонажа і зовнішній простір трактовано в єдиному ритмі. На вулицях Косова панує передноворічна атмосфера; прикрашенні ялинки, різнокольорові іграшки, блискуча мішура створюють ліричний настрій. На цьому тлі більш контрастно і протверезливо виглядає чорно-білий епізод бою, коли Олег рятує Оксані життя. Взагалі, найбільше у цій роботі Вернигора вражає пристрасть камери до правди в зображенні «гарячих» точок. Безумовно, це наслідок копіткої роботи оператора в документальному й ігровому кіно, де він удосконалював свою майстерність. Нагадаємо, що Володимир був оператором багатьох стрічок. Таких, як документальні фільми «Сон» режисера В. Сперкача про творчість Т. Г. Шевченка (Державна премія ім. Т. Г. Шевченка); «Катерина Білокур», режисера М. Саченка про творчість відомої народної художниці; художній фільм «Голос трави» режисера М. Мотузки, знятий за однойменним циклом оповідань В. Шевчука. І коли сьогодні говорять про кризу в українському кіно, хочеться пригадати фільми молодих кінематографістів, таких, як оператор Володимир Вернигор, котрий шукає нові шляхи для розкриття авторського задуму.

• Україна невідома

• Видатні українці