Віршик

Дід приїхав із села, ходить по столиці. Має гроші - не мина жодної крамниці. Попросив він: - Покажіть кухлик той, що з краю.- Продавщиця: - Что? Чево? Я нє панімаю. Кухлик люба покажіть, той, що з боку смужка. - Да какой же кухлік здесь, єслі ето кружка.- Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови: - На Вкраїні живете й не знаєте мови.- Продавщиця теж була гостра та бідова. - У меня єсть свой язик, ні к чему мне мова.- І сказав їй мудрий дід: - Цим пишатися не слід, Бо якраз така біда в моєї корови: Має, бідна, язика і не знає мови.

                                                   П. Глазовий

Навіяне ось цим    взято звідси

У трети украинцев действующая власть вызывает раздражение, 20.5% ее презирают, а 14% просто ненавидят.

Треть (32%) граждан Украины отмечает, что
действующая власть вызывает у них раздражение, о чем свидетельствуют
данные опроса компании GFK Ukraine, проведенного 2–19 марта. Об этом
сообщает «Сегодня» со ссылкой на «Интерфакс».
Согласно данным опроса, еще у 31,3% респондентов — безразличное
отношение к руководству страны, а 20,5% презирают украинскую власть.
О ненависти к лидерам государства сообщили 13,9% опрошенных, а чувствуют страх и обеспокоенность 6,7%.
Что касается положительных чувств к украинской власти, то симпатизируют
ей — 3,9%, а уважают — 4% респондентов. Чуть меньше 9% опрошенных
сочувствуют руководству государства, а 8,3% желают ему помочь.
Исследование показало, что негативные чувства к политической верхушке
страны преобладают во всех регионах Украины. При этом страх более
характерен для западного региона, а на востоке и юге страны большинство
респондентов по сравнению с другими регионами испытывают сочувствие
к лидерам страны.
Среди респондентов, которые в первом туре президентских выборов 2010
года отдали свой голос за Виктора Януковича, преобладают чувства
раздраженности (29,8%) и безразличия (24,1%).
«После года работы новой власти она вызывает у большинства граждан
только негативные чувства. Депрессивная смесь раздражительности и апатии
не содействуют экономическому росту и угрожают политической
дестабилизацией», — прокомментировал результаты исследования заместитель
директора компании GFK Ukraine Глеб Вышлинский.
Опрос проводился методом личного интервью в марте, общая выборка составляет 1000 респондентов старше 16 лет.

В Крыму сотрудниками Управления по борьбе
с организованной преступностью Главного управления МВД Украины в АРК
были задержаны три работника СИЗО, подозреваемые в совершении серьезного
должностного преступления.
Как сообщили УНИАН
в Отделе по связям с общественностью Крымского ГУМВД, задержанные
подозреваются в организации вывоза с территории следственного изолятора
осужденного, известного в криминальных кругах под кличкой Ариец.
30-летний криминальный авторитет, осужденный по ч.3 ст.185 (кража)
Уголовного кодекса Украины к четырем годам лишения свободы, был вывезен
сотрудниками следственного изолятора в один из симферопольских
ресторанов для встречи с севастопольским криминальным авторитетом.
«Для вывоза Арийца конвоиры использовали автомобиль «скорой помощи»,
вызванный к СИЗО. Добравшись на «скорой» до одной из симферопольских
больниц, криминальный авторитет и его вооруженные табельным
огнестрельным оружием конвоиры пересели в личный автомобиль одного
из конвойных и приехали к ресторану, где была назначена «стрелка», —
сообщили в милиции.
В настоящее время сотрудники СИЗО задержаны в порядке ст.115
(по подозрению в совершении преступления) Уголовно-процессуального
кодекса Украины.
Возбуждено уголовное дело по признакам состава преступления,
предусмотренного ч.3 ст.364 (злоупотребление властью или должностным
положением) Уголовного кодекса Украины.
Проверку проводит Прокуратура АРК.

Українець молиться у церкві:
— Господи, я так любив Віктора Цоя, і ти його забрав... Господи, я так
любив Ігоря Талькова, і ти його забрав... Я так любив Майкла Джексона,
так ти і його забрав... Господи, як же я люблю Януковича!..

Відома французька журналістка і режисер документального кіно Манон Луазо про війни, розв’язані Росією на Кавказі, та про уроки своєї подруги Анни Політковской.

Вона схожа на сполохану екзотичну пташку. Мініатюрна, яскрава, рухлива. У неї сяючі очі й така сама усмішка. Її важко, майже неможливо уявити в підвалах знищеного Грозного, в роздовбаному автобусі, що втікає від куль російських снайперів, у натовпі демонстрантів, яких розганяє московський спецназ. Проте вже 15 років Манон Луазо фільмує злочини кремлівської влади. До України вона приїхала як член журі 8-го Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA, який нещодавно відбувся в Києві.
На Заході здебільшого воліють не знати правду про Росію. У цьому виявляється і страх перед нею, перед її військовою міццю, що відроджується. Неабияке значення має і величезна пропаганда іміджу РФ, у який вкладають безмежну кількість нафтодоларів. Мене у Франції навіть звинуватили в тому, що я перекручую позитивний образ Росії. А потім були отруєння та смерть Алєксандра Літвінєнка. І телекомпанія, для якої я працюю, запропонувала мені розширити стрічку про Анну, зробивши фільм про путінську систему. Я погодилася, але сказала, що він буде не лише про систему, а й про людей, завдяки яким я люблю Росію, про тих, із ким ця система розправилася. Дуже важко бачити у своєму записнику імена людей, яких уже немає. Тому моїм завданням було показати Заходу, хто такий Путін. Щоб там розуміли, що в Росії нічого не змінилося, що жорстокі й криваві традиції СРСР і КДБ живі. Я це знаю на власному досвіді: коли знімали стрічку «Серійні вбивства в країні Путіна», за нами велося цілодобове стеження.


Читати повністю



http://www.ut.net.ua/World/20638