27 липня Київська міська організація Всеукраїнського об’єднання «Свобода» проведе акцію проти церковної окупації України. Під час акції працюватиме фотовиставка «Сім смертних гріхів московських попів», повідомила прес-служба Всеукраїнського об’єднання «Свобода».

Захід відбудеться на перехресті вулиць Трьохсвятительської і Костьольної.

Президент Росії Дмитро Мєдвєдєв запропонував Україні та Білорусі разом з Росією відзначити в 2012 році 1150-річчя російської державності. Про це він заявив 22 липня в Москві.



"Я вважаю, що ми цілком могли б відзначити цю подію разом з нашими близькими країнами, я маю на увазі, передусім, Україну та Білорусь. У нас спільні історичні та духовні корені", - відзначив Мєдвєдєв.

"І 2012 рік, він є важливим роком не лише для нашої країни, тим більше що державність наша відповідно до канонічної теорії поширювалася, що називається, з півночі - північного заходу на південь, і в цьому сенсі ми зацікавлені, щоб наші партнери прийняли також в усьому цьому участь", - сказав президент РФ.

Між тим, 24 серпня Україна готується відзначити 20-у річницю незалежності. 15 липня президент Віктор Янукович підписав указ, яким скасував парад військ на свято в Києві, а також в інших містах країни.

24.07.1991 - Біля Київської міськради піднято на щоглі синьо-жовтий прапор України!
Друзі, у кого є ДОМА СИНЬО –ЖОВТИЙ, підтримайте!!! Підніміть його СЬОГОДНІ (вивішуйте на балконі, у дворі, з вікон!!! Хай бачать ВСІ… «ЩЕ НЕ ВМЕРЛА Україна» !!!

"Неврожай, що про нього ви читали в основному тексті, не міг би спричинити голодомор, якби більшовики не вивезли з сіл практично все збіжжя та харчі".
Завжди цікаво подивитися на себе очима сусідів. Ось як виглядає згадка про Голодомор в Україні 1932-1933 рр. у чеському підручнику з історії для 9-го класу:
"Голодомор, що стався на Україні в 1932–33 рр., був жахливим лихом. Кількість жертв, за деякими оцінками, сягнула 7 млн. На Україні панує погляд, що голодомор штучно влаштували більшовики, а низка фахівців вимагає визнати його умисним геноцидом.
Адже неврожай, що про нього ви читали в основному тексті, не міг би спричинити голодомор, якби більшовики не вивезли з сіл практично все збіжжя та харчі.

Сторінка підручника >>>>   ТИСНИ

Вони були їм потрібні для постачання до міст, що розросталися у зв'язку з розбудовою промисловості. В обмін на збіжжя вони також купували за кордоном устатковання та не в останню чергу накопичували велетенські резерви на випадок війни.
Однак зерно через недбале зберігання гнило у сховищах під збройною охороною, тоді як по селах мерли люди, яким військо перешкоджало податися деінде. Окрім того, ухвалено закон про розкрадання державної власності, за яким могли стратити й того, хто підібрав на колгоспному полі кілька колосків.
Становище було таке жахливе, що люди від голоду йшли на людожерство. Влада у відповідь розвішувала оголошення "Їсти мертвих дітей — варварство".
Вихідні дані книжки: Djepis 9 pro zkladn koly Nejnovj djiny. Veronika Vlkov. Vydavatel SPN-pedagogick nakladatelstv, 2009

Чи помиляються ГЕНІЇ? Так, але ВІДКРИТО ВИЗНАЮТЬ СВОЇ ПОМИЛКИ! (вибачте, далі іноземною мовою)

Обратимся к труду официального биографа Черчилля, Мартина Гилберта, "Уинстон Черчилль, 1945-1965 «Никогда не отчаивайся»"

**********************************************************************************************

3 ноября 1953 года в выступлении перед Палатой Общин Черчилль сказал:

«...Событием в мире стала смерть Сталина и приход к власти в Кремле другого режима. Я хочу остановиться на минутку на этом ... знаменательном событии. Почти восемь месяцев прошло с тех пор, и везде стоял и сейчас стоит единственный вопрос — приведёт ли окончание эпохи Сталина к смене политики Страны Советов? Намечается ли другой подход?»

25 февраля 1954 года в выступлении перед Палатой Общин, посвящённой Берлинской конференции (13), Черчилль заявил:

«Огромную по территории империю и многообразное количество подданных, которые Советы захватили в своё подчинение в момент союзнической победы и составляет главную причину разделения, существующего на сегодня между цивилизованными нациями.

С другой стороны, то, как Сталин использовал плоды своего триумфа, привело также и к иным результатам, которые будут ещё долго живы и которые, конечно же, не возникли бы в наше время, если бы не давление и угрозы со стороны Советов. Никто кроме Сталина, и ничто кроме действий России под его началом, не способствовали бы такому скорому возникновению прочного союза и братства англоязычных народов, от которого зависит жизнь свободного мира.

Критики обвиняли Черчилля в том, что он меняет своё мнение также часто, как и шляпу. 9 октября 1954 года в своём выступлении на конференции Консервативной партии в Бэкпуле Черчилль уже радикально поменял свой тон и поставил «своего друга Сталина» в одну строку с Гитлером:

«Пусть диктаторы, чьё злонравие породило страшные дела — дела, которые никогда бы не совершились без их деспотичной личной власти — несут свой ужасный список содеянного в историю. Пусть Гитлер заберёт свой позор с собой в ад... Но в этот знаменательный момент мировой истории и может быть судеб всего человечества я имею ввиду не только Германию и Гитлера. 

Сталин был на протяжении многих лет диктатором России, и чем больше я изучал его карьеру, тем больше я был шокирован ужасными ошибками, которые он допустил, и совершенной безжалостностью, которую он проявил к отдельным людям и людским массам, с которыми он действовал. Сталин, когда Россия подверглась нападению, был нашим союзником против Гитлера, но когда Гитлер был уничтожен, Сталин стал для нас главным источником ужаса.

Огляд новин за 19.07 Іноді мені здається, що Юля Володимирівна Тимошенко має усіх нас за недоумкуватих кретинів. Якщо бути точним, то не усіх нас, а лише тих, хто готовий їй вірити. І хоча соціологічні дослідження показують, що таких стає дедалі менше, все ж лінія поведінки ЮВТ досить красномовна. Заради справедливості мушу ще раз сказати, що вважаю абсолютно дебільними ті звинувачення Тимошенко, які нинішня влада намагається нині довести у суді. У справах відсутній мотив матеріальної особистої вигоди Юлі, а за таких умов довести щось путнє без грубого і усім очевидного шахраювання – просто не видається за можливе. Тому за будь-якого фіналу цього дійства Юля виглядатиме д’Артаньяном, а Янукович і його суди – гондурасами. Ще більш дебільним я вважаю спосіб, у який цей суд триває. Усе, починаючи з недосвідченого, безхарактерного, але відверто заангажованого судді і закінчуючи мікроскопічним приміщенням, у якому відбуваються слухання – усе свідчить про бездарність організаторів і тупість виконавців. Попри все, Юліна поведінка у суді – це щось десь приблизно таке ж дебільне, як і суд над нею. Як на мене, досить було б безжального сарказму і полум’яних промов, щоб досягти того самого ефекту, але з меншою кількістю негативної віддачі. Юля чомусь думає, що, відмовляючись вставати, вона демонструє усім свою сміливість та незламність. Фіг там. Насправді вона демонструє, що не має ані найменшого сентименту до суду як конституційно затвердженого правового інституту. Бо якщо відкинути емоції і промови на телекамери – Юля ходить не на суд Кірєєва, а на суд України. А те, що керує судом у цьому конкретному випадку Родіончєг, ще не дає Тимошенко морального права демонструвати зневагу до судової установи в цілому. З іншого боку, чи багато українців можуть собі дозволити вести себе на суді так, як це робить Юля? Думаю, що зовсім мало, мізерно мало. Тому що це тільки Юлі за таке нахабство нічого не буде, а іншим зась. Отож своєю відмовою встати перед суддею, як це зобов’язані робити мільйони простих українців, Юля демонструє зневагу перш за все до цих мільйонів, а не до Кірєєва. А ще дуже красномовним є те, що Юля свідомо не бере собі нормального професійного адвоката, обходячись всіляким навколо політичним мотлохом. І справа навіть не в сумі гонорару – думаю, багато хто з спеціалістів був би готовий захищати Тимошенко безкоштовно, заради професійної гідності, репутації або просто світоглядного резонансу. Справа у тому, що для Юлі її суд – це не суд, а телевистава з нею у головній ролі, і не так важливо, хто зі статистів гратиме другорядну роль адвоката у цій постановці. Думаю, її влаштував би навіть випадковий перехожий, аби лишень не заважав цьому прекрасному шоу. Ще один цікавий момент: захист Тимошенко не вважає за доцільне викликати до суду Путіна та Міллера. Хоча її інтерес тут чітко простежується: якщо викликати Путіна до українського суду, то він буде довго сміятися, а тоді делікатно пошле Україну у пішу еротичну подорож. А між тим – час ітиме. Зараз вже очевидно, що Тимошенко намагатиметься з шумом і помпою затягнути розгляд справи до парламентських виборів і отримання недоторканості, а влада з Кірєєвим на вістрі і Януковичем за спиною – дати Юлі строк до старту парламентської кампанії, а ще краще у її розпал. То чому ж Юля не хоче бачити Путіна і Міллера у суді? При цьому вона планує закликати у якості свідка навіть омбудсмена Ніну Карпачову – давню куч містку, вірну псяку будь-якої, а тим більш нинішньої, влади. Який стосунок має Карпачова до газових угод – ніхто об’яснить не може (с), але її викликають. А зате Путіна – ні. Пояснення може бути лише одне: Юля боїться, що Путін хоч і не приїде, але розповість щось таке, від чого Юлі стане геть зле. Наприклад, уточнить деталі пропозиції Тимошенко обміняти газ на флот, про яку Владімір Владіміровіч уже якось заїкався перед журналістами. Та і взагалі – а раптом таки приїде? Чим чорт не жартує…

Автор: Володимир Йадороб

http://infocorn.org.ua/news/urn:news:2AF5DDD5

Досить гарно викладено, як вам думка?

В Грузії вже немає ніякої потреби в тому, щоб пам'ятати і вивчати російську мову, — заявив в інтерв'ю «Відлунню Москви» і грузинському телеканалу ПІК міністр культури Грузії Николоз Руруа, повідомляє сайт «Новини-Грузія» у вівторок 19 липня.

За словами міністра, це логічний результат тієї політики, яка зараз проводиться Росією відносно Грузії. «Поки цей абсурд, званий «окупацією» продовжуватиметься, відчуження буде тільки зростати», — сказав міністр.

При цьому Руруа підкреслює, що жодних проблем на цьому ґрунті між представниками російського і грузинського народів немає і бути не може. «У Грузії не було жодного конфлікту з російськомовними громадянами», —стверджує Руруа.

---

Як говориться - "Ти їм в очі плюй, а ані раса Божія іже єсі"

Фоторедактор наголосила, що домалювала прихожан свідомо: "Людей на площі на тому фото здавалося мало". Відредаговане фото Редактор "Фотолітопису Української православної церкви" Віолетта Магарит підтвердила, що свідомо відредагувала фото зустрічі харків'ян із патріархом Кирилом, удвічі збільшивши натовп на площі. Про це вона сказала сайту "Релігія в Україні". "Я, і ніхто інший, в тверезому розумі і при пам'яті редагувала це фото", - сказала Магарит. "Людей на площі на тому фото здавалося мало. Могло б зібратися і більше... Було б краще. Взагалі, я люблю красу. Намагаюся вдаліше кадрувати знімок, щоб не було "порубаних" голів, людей, коней", - додала редактор. Вона запевнила, що не може відкрити жодних "цікавих подробиць", і додала, що "маніпуляції на шляху до естетики і досконалості іноді необхідні". Як відомо, 7-8 травня голова Російської православної церкви патріарх Кирило відвідував Харків. Одним із заходів, проведених ним у ці дні, була літургія на центральній площі Свободи, яку й зафіксовано на фотографії. Після того, як фальсифікацію було викрито, фото з сайту видалили, одначе воно розійшлося інтернетом. УПЦ МП ще до проведення заходу анонсувала участь у спільній молитві ста тисяч вірних, а після нього правоохоронці оголосили, що на літургію прийшло сорок тисяч осіб.

http://tsn.ua/ukrayina/u-mp-ziznalis-scho-domalyuvali-prihozhan-partiarha-kirila-u-harkovi.html

Окружний адміністративний суд міста Києва сьогодні підтвердив законність указу Президента Віктора Ющенка про визнання воїнів Організації українських націоналістів (ОУН) і Української повстанської армії (УПА) учасниками боротьби за незалежність України.
Про це повідомив представник Ющенка у суді В’ячеслав Мартинюк, зазначили у прес-службі «Нашої України».
Він розповів, що суд не задовольнив позов Наталії Вітренко про нібито незаконність прийняття цього указу.
«У даній справі позивач Наталія Вітренко намагалася обґрунтувати нібито незаконність прийняття Ющенком указу про вшанування борців за незалежність України. Однак суд виніс законне обґрунтоване рішення і підтвердив абсолютну правомірність цього указу», - зазначивМартинюк.
Нагадаємо, 5 липня Окружний адміністративний суд Києва ухвалив рішення про залучення Ющенка уякості третьої особи на стороні відповідача у справі скасування згаданого указу.
Ющенко видав указ про вшанування борців за незалежність України 28 січня 2010 року.
Крім воїнів ОУН і УПА, борцями за українську незалежність було також визнано членів формувань Української Центральної Ради, Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української держави Гетьманату, Української військової організації, Організації народної оборони "Карпатська Січ", Української головної визвольної ради й інших військових формувань, які боролися за незалежність України