Чи помиляються ГЕНІЇ? Так, але ВІДКРИТО ВИЗНАЮТЬ СВОЇ ПОМИЛКИ! (вибачте, далі іноземною мовою)

Обратимся к труду официального биографа Черчилля, Мартина Гилберта, "Уинстон Черчилль, 1945-1965 «Никогда не отчаивайся»"

**********************************************************************************************

3 ноября 1953 года в выступлении перед Палатой Общин Черчилль сказал:

«...Событием в мире стала смерть Сталина и приход к власти в Кремле другого режима. Я хочу остановиться на минутку на этом ... знаменательном событии. Почти восемь месяцев прошло с тех пор, и везде стоял и сейчас стоит единственный вопрос — приведёт ли окончание эпохи Сталина к смене политики Страны Советов? Намечается ли другой подход?»

25 февраля 1954 года в выступлении перед Палатой Общин, посвящённой Берлинской конференции (13), Черчилль заявил:

«Огромную по территории империю и многообразное количество подданных, которые Советы захватили в своё подчинение в момент союзнической победы и составляет главную причину разделения, существующего на сегодня между цивилизованными нациями.

С другой стороны, то, как Сталин использовал плоды своего триумфа, привело также и к иным результатам, которые будут ещё долго живы и которые, конечно же, не возникли бы в наше время, если бы не давление и угрозы со стороны Советов. Никто кроме Сталина, и ничто кроме действий России под его началом, не способствовали бы такому скорому возникновению прочного союза и братства англоязычных народов, от которого зависит жизнь свободного мира.

Критики обвиняли Черчилля в том, что он меняет своё мнение также часто, как и шляпу. 9 октября 1954 года в своём выступлении на конференции Консервативной партии в Бэкпуле Черчилль уже радикально поменял свой тон и поставил «своего друга Сталина» в одну строку с Гитлером:

«Пусть диктаторы, чьё злонравие породило страшные дела — дела, которые никогда бы не совершились без их деспотичной личной власти — несут свой ужасный список содеянного в историю. Пусть Гитлер заберёт свой позор с собой в ад... Но в этот знаменательный момент мировой истории и может быть судеб всего человечества я имею ввиду не только Германию и Гитлера. 

Сталин был на протяжении многих лет диктатором России, и чем больше я изучал его карьеру, тем больше я был шокирован ужасными ошибками, которые он допустил, и совершенной безжалостностью, которую он проявил к отдельным людям и людским массам, с которыми он действовал. Сталин, когда Россия подверглась нападению, был нашим союзником против Гитлера, но когда Гитлер был уничтожен, Сталин стал для нас главным источником ужаса.

Огляд новин за 19.07 Іноді мені здається, що Юля Володимирівна Тимошенко має усіх нас за недоумкуватих кретинів. Якщо бути точним, то не усіх нас, а лише тих, хто готовий їй вірити. І хоча соціологічні дослідження показують, що таких стає дедалі менше, все ж лінія поведінки ЮВТ досить красномовна. Заради справедливості мушу ще раз сказати, що вважаю абсолютно дебільними ті звинувачення Тимошенко, які нинішня влада намагається нині довести у суді. У справах відсутній мотив матеріальної особистої вигоди Юлі, а за таких умов довести щось путнє без грубого і усім очевидного шахраювання – просто не видається за можливе. Тому за будь-якого фіналу цього дійства Юля виглядатиме д’Артаньяном, а Янукович і його суди – гондурасами. Ще більш дебільним я вважаю спосіб, у який цей суд триває. Усе, починаючи з недосвідченого, безхарактерного, але відверто заангажованого судді і закінчуючи мікроскопічним приміщенням, у якому відбуваються слухання – усе свідчить про бездарність організаторів і тупість виконавців. Попри все, Юліна поведінка у суді – це щось десь приблизно таке ж дебільне, як і суд над нею. Як на мене, досить було б безжального сарказму і полум’яних промов, щоб досягти того самого ефекту, але з меншою кількістю негативної віддачі. Юля чомусь думає, що, відмовляючись вставати, вона демонструє усім свою сміливість та незламність. Фіг там. Насправді вона демонструє, що не має ані найменшого сентименту до суду як конституційно затвердженого правового інституту. Бо якщо відкинути емоції і промови на телекамери – Юля ходить не на суд Кірєєва, а на суд України. А те, що керує судом у цьому конкретному випадку Родіончєг, ще не дає Тимошенко морального права демонструвати зневагу до судової установи в цілому. З іншого боку, чи багато українців можуть собі дозволити вести себе на суді так, як це робить Юля? Думаю, що зовсім мало, мізерно мало. Тому що це тільки Юлі за таке нахабство нічого не буде, а іншим зась. Отож своєю відмовою встати перед суддею, як це зобов’язані робити мільйони простих українців, Юля демонструє зневагу перш за все до цих мільйонів, а не до Кірєєва. А ще дуже красномовним є те, що Юля свідомо не бере собі нормального професійного адвоката, обходячись всіляким навколо політичним мотлохом. І справа навіть не в сумі гонорару – думаю, багато хто з спеціалістів був би готовий захищати Тимошенко безкоштовно, заради професійної гідності, репутації або просто світоглядного резонансу. Справа у тому, що для Юлі її суд – це не суд, а телевистава з нею у головній ролі, і не так важливо, хто зі статистів гратиме другорядну роль адвоката у цій постановці. Думаю, її влаштував би навіть випадковий перехожий, аби лишень не заважав цьому прекрасному шоу. Ще один цікавий момент: захист Тимошенко не вважає за доцільне викликати до суду Путіна та Міллера. Хоча її інтерес тут чітко простежується: якщо викликати Путіна до українського суду, то він буде довго сміятися, а тоді делікатно пошле Україну у пішу еротичну подорож. А між тим – час ітиме. Зараз вже очевидно, що Тимошенко намагатиметься з шумом і помпою затягнути розгляд справи до парламентських виборів і отримання недоторканості, а влада з Кірєєвим на вістрі і Януковичем за спиною – дати Юлі строк до старту парламентської кампанії, а ще краще у її розпал. То чому ж Юля не хоче бачити Путіна і Міллера у суді? При цьому вона планує закликати у якості свідка навіть омбудсмена Ніну Карпачову – давню куч містку, вірну псяку будь-якої, а тим більш нинішньої, влади. Який стосунок має Карпачова до газових угод – ніхто об’яснить не може (с), але її викликають. А зате Путіна – ні. Пояснення може бути лише одне: Юля боїться, що Путін хоч і не приїде, але розповість щось таке, від чого Юлі стане геть зле. Наприклад, уточнить деталі пропозиції Тимошенко обміняти газ на флот, про яку Владімір Владіміровіч уже якось заїкався перед журналістами. Та і взагалі – а раптом таки приїде? Чим чорт не жартує…

Автор: Володимир Йадороб

http://infocorn.org.ua/news/urn:news:2AF5DDD5

Досить гарно викладено, як вам думка?

В Грузії вже немає ніякої потреби в тому, щоб пам'ятати і вивчати російську мову, — заявив в інтерв'ю «Відлунню Москви» і грузинському телеканалу ПІК міністр культури Грузії Николоз Руруа, повідомляє сайт «Новини-Грузія» у вівторок 19 липня.

За словами міністра, це логічний результат тієї політики, яка зараз проводиться Росією відносно Грузії. «Поки цей абсурд, званий «окупацією» продовжуватиметься, відчуження буде тільки зростати», — сказав міністр.

При цьому Руруа підкреслює, що жодних проблем на цьому ґрунті між представниками російського і грузинського народів немає і бути не може. «У Грузії не було жодного конфлікту з російськомовними громадянами», —стверджує Руруа.

---

Як говориться - "Ти їм в очі плюй, а ані раса Божія іже єсі"

Фоторедактор наголосила, що домалювала прихожан свідомо: "Людей на площі на тому фото здавалося мало". Відредаговане фото Редактор "Фотолітопису Української православної церкви" Віолетта Магарит підтвердила, що свідомо відредагувала фото зустрічі харків'ян із патріархом Кирилом, удвічі збільшивши натовп на площі. Про це вона сказала сайту "Релігія в Україні". "Я, і ніхто інший, в тверезому розумі і при пам'яті редагувала це фото", - сказала Магарит. "Людей на площі на тому фото здавалося мало. Могло б зібратися і більше... Було б краще. Взагалі, я люблю красу. Намагаюся вдаліше кадрувати знімок, щоб не було "порубаних" голів, людей, коней", - додала редактор. Вона запевнила, що не може відкрити жодних "цікавих подробиць", і додала, що "маніпуляції на шляху до естетики і досконалості іноді необхідні". Як відомо, 7-8 травня голова Російської православної церкви патріарх Кирило відвідував Харків. Одним із заходів, проведених ним у ці дні, була літургія на центральній площі Свободи, яку й зафіксовано на фотографії. Після того, як фальсифікацію було викрито, фото з сайту видалили, одначе воно розійшлося інтернетом. УПЦ МП ще до проведення заходу анонсувала участь у спільній молитві ста тисяч вірних, а після нього правоохоронці оголосили, що на літургію прийшло сорок тисяч осіб.

http://tsn.ua/ukrayina/u-mp-ziznalis-scho-domalyuvali-prihozhan-partiarha-kirila-u-harkovi.html

Окружний адміністративний суд міста Києва сьогодні підтвердив законність указу Президента Віктора Ющенка про визнання воїнів Організації українських націоналістів (ОУН) і Української повстанської армії (УПА) учасниками боротьби за незалежність України.
Про це повідомив представник Ющенка у суді В’ячеслав Мартинюк, зазначили у прес-службі «Нашої України».
Він розповів, що суд не задовольнив позов Наталії Вітренко про нібито незаконність прийняття цього указу.
«У даній справі позивач Наталія Вітренко намагалася обґрунтувати нібито незаконність прийняття Ющенком указу про вшанування борців за незалежність України. Однак суд виніс законне обґрунтоване рішення і підтвердив абсолютну правомірність цього указу», - зазначивМартинюк.
Нагадаємо, 5 липня Окружний адміністративний суд Києва ухвалив рішення про залучення Ющенка уякості третьої особи на стороні відповідача у справі скасування згаданого указу.
Ющенко видав указ про вшанування борців за незалежність України 28 січня 2010 року.
Крім воїнів ОУН і УПА, борцями за українську незалежність було також визнано членів формувань Української Центральної Ради, Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української держави Гетьманату, Української військової організації, Організації народної оборони "Карпатська Січ", Української головної визвольної ради й інших військових формувань, які боролися за незалежність України

ДРУЗІ! Пропоную Вашій увазі одну публікацію. 

Ми маємо сьогодні  ЗЛОЧУННУ ВЛАДУ і це безумовно!!! Але що нам МОЖЕ ВТЮХАТИ ЗАВТРА КРЕМЛЬ на заміну цій владі? Люди, думайте головою, а не емоціями.

Зачем Медведчуку Министерство обороны?

Очевидно, что в Москве опять сделана ставка на давних лоббистов Кремля. И в частности, на Виктора Медведчука. Последний, как известно,  имеет весьма тесные взаимоотношения с Владимиром Путиным, которого большинство политологов видит следующим «четырнадцатилетним» президентом Российской Федерации. Правда, после дрейфа Медведчука в сторону Тимошенко, прямое его возвращение в большую украинскую политику времен Януковича  маловероятно. В то же время, судя по той медиаактивности, которую Медвудчук демонстрирует в последнее время, не исключено что он  готовится пройти в парламент по мажоритарному округу, где попытается сформировать свою группу влияния. А публичные отрицания этих планов, сделанные в одном из последних его интервью, являются лишним тому подтверждением. В любом случае, Москва пока делает ставку на продвижение сильных креатур Медведчука на ключевые государственные посты.

В любом случае, приходится признать, что Кремль избрал новую тактику обеспечения собственного влияния на политическую ситуацию в Украине. Несколько разочаровавшись в жесткой позиции президента Януковича, Москва возобновила свой бесконечный проект по внедрению в окружение президента прямых лоббистов, чья компрометирующая зависимость  не вызывает у нее сомнения. В данном конкретном случае речь идет о Билоконе и Олейнике, которые, судя по всему, подконтрольны Медведчуку. И возможное назначение которых существенно подрывает влияние иных групп. Одновременно с этими назначениями следует ожидать, как минимум, ослабления влияния группы того же главы АП.

И последнее. Пророссийская группа Медведчука, как это ни парадоксально, до сих пор завуалировано, но, тем не менее, лоббирует интересы Тимошенко. Вне зависимости от перспектив Юлии Владимировны попасть в тюрьму, политический потенциал у данной фигуры огромен. При удачных кадровых манипуляциях в силовых структурах, Медведчук сможет не только ослабить давление на лидера оппозиции, но и полностью (изнутри) разрушить всю систему обвинения Тимошенко. Учитывая особые отношения Тимошенко с Кремлем, лоббисты Медведчука смогут получить всестороннюю поддержку, в том числе и из Москвы.

Провідний німецький енергетичний концерн Eon веде переговори з "Газпромом" про зниження цін на газ.

Про це в інтерв'ю газеті Westdeutsche Allgemeine Zeitung його глава Йоханнес Тайссен.

У той же час він не виключив, що дане питання буде вирішуватися в суді.

"Поки ми продовжимо переговори. Однак можуть виникнути ситуації, коли доведеться вирішувати спірні питання", - сказав Тайссен, передає Deutsche Welle.

При цьому він додав, що Eon не залежить тільки від поставок "Газпрому". Також глава Eon зазначив, що концерн не веде пошуки нових партнерів.

"Ми не шукаємо стратегічних партнерів, проте співпраця в реалізації окремих проектів цілком допустимо", - сказав Тайессен.

За його словами, така взаємодія можливо, наприклад, у сферах видобутку газу і використання сили вітру для виробництва електроенергії.

Раніше конкурент Eon німецький концерн RWE уклав угоду про тісну співпрацю з "Газпромом".

Останнім часом "Газпром" наполегливо пропонує компанії "Нафтогаз України" створити єдину структуру. В обмін на це російський монополіст обіцяє знизити ціни на газ

Нагадаю, Україна закупає газ за вищою ціною ніж Німеччина, хоча відстань до України значно меньша. А ще, "МИ БРАТСЬКІ НАРОДИ". А ще, ми транспортуємо газ у Європу.

АФІГЄЗНИЙ КОНТРАКТ ТАЛАНОВИТОЇ ТИМОШЕНКО (ДИРЕКТИВИ ОРИГІНАЛ)

ЧОМУ ВИСОКА ЦІНА?

Як пише російське інтернетвидання  "lenta.ru"  посилаючись на німецьку газету Frankfurter Allgemeine:

"Оргкомитет немецкой политической премии "Квадрига" отменил свое решение о присуждении награды премьер-министру России Владимиру Путину. Поводом для отзыва премии стала критика как со стороны ряда членов оргкомитета, так и средств массовой информации, сообщает Agence France-Presse. Как пишет газета Frankfurter Allgemeine, в 2011 году, таким образом, премия присуждаться не будет.

Организатором премии "Квадрига" является частное объединение Werkstatt Deutschland. Награда присуждается общественным и политическим деятелям, признанным экспертами объединения "образцом в деле распространения просвещения, приверженности общественному благу, ответственности и самоотдачи". После присуждения награды за 2011 год Путину оргкомитет покинули сразу трое членов жюри - лидер "Зеленых" Джем Оздемир, основатель "Википедии" Джимми Уэйлс и историк Гейдельбергского университета Эдгар Вольфрум.


Присуждение премии Путину подверглось жесткой критике и вне Werkstatt Deutschland. Так, уполномоченный правительства ФРГ по правам человека Маркус Ленинг выразил недоумение по поводу выбора жюри и обвинил Путина в разрушении демократии, ограничениии свобод и росту коррупции в России.

На отзыв "Квадриги" уже отреагировали в Белом доме. Пресс-секретарь премьер-министра Дмитрий Песков заявил, что решение Werkstatt Deutschland не повлияет на отношения Москвы и Берлина.

До Путина лишь двоим выходцам из стран бывшего СССР удавалось стать лауреатами "Квадриги. В разные годы обладателями премии становились Виктор Ющенко и Михаил Горбачев."

ОРИГІНАЛ ЧИТАТИ ТУТ>>>>>>>>>>>>

ПЕРЕДАЮ ВСІМ ВЕЛИКИЙ ПРИВІТ ВІД ПРОТИВСІХІВ. НАС УЖЕ 24%.
ЩЕ + 1% ... і хай наші "чудові ДЄЄПУТАНТИ" збирають ВАЛІЗИ (якщо встигнуть) 


Про це свідчать результати опитування компанії GfK Ukraine, яке проводилося у червні 2011 року.
Також 67% населення України не довіряють президенту Віктору Януковичу.
Крім того, результати засвідчили, що якби вибори до Верховної Ради відбулися у наступну неділю, то лише 38% знали б, за яку партію проголосувати. 16% українців не брали би участі у виборах,
24% проголосували би проти всіх та ще 22% не знали б, за яку партію проголосувати.
В червні одночасно зазнала зниження готовність голосувати і за Партію регіонів (11,7% від усіх опитаних проти 14,2% у травні), і за партію "Батьківщина" (9% проти 11,3% у травні), повідомляє прес-служба компанії.
Якщо б у наступну неділю українці обирали президента, то знали, за кого б проголосувати, теж лише 38%. 26% українців не брали би участі у виборах, 22% проголосували би проти всіх та ще 14% не знали б, за якого кандидата проголосувати.
"В червні впав рівень підтримки обох ключових політиків: Віктора Януковича - до найнижчих з листопада 2008 року 13,4% (з 16,1% в травні), Юлії Тимошенко – до 9,6% (з 11,1% в травні)", - йдеться у повідомленні.
"Водночас, у Юлії Тимошенко показники довіри й далі залишаються ще гіршими: у червні 2011 року на 52% більше громадян не довіряли їй, аніж довіряли. 70% українців не довіряють Тимошенко", - наголосили у компанії.
Заступник директора GfK Ukraine Гліб Вишлінський заявив: "Розчарування українців політиками досягло багаторічного піку. Розрив між тією якістю політичного представництва, яку можуть запропонувати наявні політичні гравці, та вимогами виборців стає дедалі більшим".
Опитування проводилося протягом 02-16 червня 2011 року. Загальна вибірка опитування складає 1000 респондентів у віці від 16 років. Вибірка є репрезентативною для населення України за статтю, віком, регіоном проживання та розміром населеного пункту.
Опитування проводилось методом особистого інтерв'ю.

Українська правда