Підсумки і напрямки

Богдан Чайківський

“ФАМА” - РЕКЛАМНА ФІРМА РОМАНА ШУХЕВИЧА
(уривок з книги)

***
   З Романом я побачився аж у червні 1941 року, коли вже почалася війна і “Нахтігаль” примарширував до Львова. Роман якраз пережив велику трагедію, бо знайшов свого брата Юрка замордованого в тюрмі НКВД на вул. Лонського. Батьки були схоровані, бідні. Я часто заходив до них, майже щодня, бо жив недалеко, на сусідній вулиці Малаховській. Я сидів з Романом на сходах вечором. Він мені казав, що німці ніколи війни не виграють. Я йому на це: “Ти не бачив совєтської армії?” А він далі говорив що все ж таки війну виграють англійці і совєти.
   [ далі ББ ]

   Мені вже набридло нагадувати кожному "правовірному тимошенківцю" початок розколу помаранчової спільноти: що його розпочала саме Юля Тимошенко і що не Ющенко її вигнав з прем'єрства, а вона сама гучно грюкнула дверима, перейшовши у опозицію до Ющенка, який просто змушений в такій ситуації піти на поклін до Віктора Януковича за голосами на обрання новим прем'єром Єхануова. Підписаний тоді меморандум став початком політичного відродження Віктора Януковича, але я не думаю, що хтось може закинути Ющенку добровільність цього вчинку - мусів.  Цілком справедливим прозвучало нарешті (!) щире зізнання Віктора Ющенка, що найбільшою його помилкою за всі минулі роки це була Юлія Тимошенко. І я так вважаю від часу проголошення т. зв. "корупційного скандалу", який закінчився досить дивно: злочини корупції не були доведені, а головні обвинувачені незабаром опинились в таборі своїх опонентів - БЮТі.  
   Від того часу (2005  - !) в помаранчевому роз'єднанні (!) почалась просто "вялотекуча політична шизофренія", яка цілком логічно призвела до 7 лютого 2010, тобто повного краху! 
   Нижче для бажаючих освіжити память я наводжу статтю по цій темі, а що в ній мене вражає найбільше, коли я скачував з архіву "Української правди" - 0 у коментарях, що і дивно, і символічно!  Дійсно: коментарі зайві.[ далі ББ ]

Літературно– музичний вечір відбувся у відомій львівській кавярні "МУЗІ" у неділю 7 лютого 2010 року.
Прихильники співаної поезії та римованого слова не тільки посиділи, але
й постояли в затишному кафе з філіжанкою кави, представляючи власну
творчість, поринаючи в мелодії пісень та слів.[ далі ББ (багато букв) ]

   Третя за рахунком творча зустріч в ГО «Разом» (http://www.together.lviv.ua/) набула вже того рівня душевної щирості та розкутості, відвертого дружнього спілкування, що навіть не спадало на думку про тільки початок справи, а навпаки здавалось природнім це споріднене товариство, це відчуття, наче ми завжди були разом!
   Назва зустрічі «Український лев» символізувала спорідненість міста Лева з темою вечора, яка була присвячена відзначенню 75-річчя дати народження видатного українського поета Василя Симоненка, що так передчасно пішов на злеті своїх творчих можливостей з життя у віці 28 років, але залишив невмирущу пам'ять своїми геніальними творами. Василь Симоненко коротко перебував у Львові, але полишився у ньому навічно, особливо своїм знаменитим віршем «Український лев» про це славне місто. У 70-80 роки у Львові навіть існував своєрідний напівлегальний культ Василя Симонека, бо на відміну від суворо забороненого Василя Стуса, використання поезій Симонека не вважалась криміналом, але їх зміст був дуже і дуже надихаючим для патріотів України в умовах тоталітарного режиму.[ далі ББ ]

Не перестаю дивуватись з чудес, які постійно продукує світу Україна, але чимало див стається у нас і так би мовити приватного характеру.
Для мене, як і для багатьох в Україні, свято закоханих в День Святого Валентина 14 лютого, було чимось з навіяних нам традицій західної культури, навіть своєрідним бізнес-проектом,  аж раптом я дізнаюсь, що святий Валентин є навправду українським святим, а його нетлінні мощі виставлено у катедральному соборі Юра нашого Львова. Звідки вони там з’явились? А з нашого славного міста Самбора!
Мощі покровителя закоханих - Святого Валентина вже кілька віків зберігалися в церкві Різдва Пресвятої Богородиці у Самборі Львівської області, а автентичність реліквії засвідчує документ за підписом Папи Римського від 1759 р.
Як розповів отець Богдан Добрянський, адміністратор парафії у Самборі, Святий Валентин був покровителем Перемисько-Самбірської єпархії. У 1759 році прах святого вийняли із землі на цвинтарі св. Присцілли у Римі. Тоді ж у Ватикані вирішили передати частину мощів святого у храми тієї землі, якою опікувався Святий Валентин. Фрагмент черепа та кілька кісточок поклали у саркофаг і доправили до храму Самбора. Від того часу реліквію зберігають там, але в радянські часи це замовчували, щоб атеїсти не знищили реліквію. Тепер це стає набутком широкої популярності і навіть паломництва, як ще одне з дивовижних чудес України.

Богдан Гордасевич

Суспільні рухи обов’язково мають у підгрунті певні ідеї або філософські доктрини. Для "Фронту справедливості" як на мене найбільше підходить ідейна спадщина знаменитого українського філософа Григорія Сковороди - ось дещо з того я віднайшов у книзі "З історії української політичної думки" Борис Кухта, Київ, "Генеза", 1994 р.
І ще хочу додати, що я пропагую ідеї анархізму, маючи на увазі саме такі аналогічні ідеї ваги кожної людини, коли мікро співвідностне до макро.

Нас цікавить вчення Сковороди про мікрокосм, малий світ – тобто людину.[ далі ]

Не дуже етична назва статті, яку я збирався зробити на темі: «Плюси і мінуси Юлії Тимошенко», коли раптом вияснилось, що позитивного нема… Дійсно, я не можу знайти чогось такого, що є просто позитивним у діях пані Тимошенко починаючи від 2005 р. «Просто позитивним» я називаю те, що всі: і вороги, і друзі, - визнають як правильний вчинок і гарний результат.
Якщо ніхто не зможе применшити вагу Юлії Тимошенко у боротьбі «Україна без Кучми», а тим більше у Помаранчевій революції, то подальша її діяльність є… Навіть не знаю як це виразити однозначно? Як про мене, це було шикарним блефом. Тобто українською: суцільним обдурюванням! Або давайте посперечаємось і ви мені наведете реальні успіхи пані Тимошенко, окрім виборчих і рейтингових, які і є результатом обдурювання . Мене цікавлять реальні успіхи, матеріалізовані, як ось:  «Тимошенко почала коли газ для України постачали з Росії по 50 дол. за 1тис. куб., а пішла досягнувши 650!» Заслужила звання Героя! Щоправда Росії, а не України, але заслужила! Ну і так далі.  
Одразу зазначу для тих, хто судить інших по собі, що я не був ворогом Тимошенко і тільки недавно ним став. Більше того: я активно захищав її у період арешту і знаходженні у Лук’янівській в’язниці – розсилав за власний кошт телеграми про ганебність цього процесу тощо. Для мене тоді вона була праобразом Жанни д’Арк, яка вийшла на прю в часи повної неволі і «безпредела» Кучми, Медведчука та Януковича в Україні. Але, на превеликий жаль, це була не патріотка, а банальна авантюристка, яку обставини змусили грати роль опозиціонерки. Обставини! Не віра і духовність, а просто іншого вибору не було у Юлії Тимошенко після того, як вона «не пришлась ко двору» татуся Кучми. Точніше, як я догадуюсь, вона їх обшахраювала і то як годиться – геніально, довести неможливо, а грошики тю-тю…
Ти дивись! Несподівано гарно виникло оте «тю-тю…» Чудова думка щодо Тимошенко: Юля – час тю-тю! Прощатись. І на біса в біса розбиратись в її генезі та доробку, як і заодно її команди – геть з пляжу, недоумки! Цього разу не вистачило вам талану обдурити людей!
І для чого тут щось аналізувати? Лікар дошукується діагнозу, щоб вилікувати пацієнта, а в нашому випадку краще відспівати «Со святими упокій» всій політичній формації БЮТ разом з особою, якою його обізвали.  Амінь.
 

До чого ж важко промовчати, коли тебе не запитують!

Якось давненько попалася мені (http://blog.i.ua/community/662/404527/?p=1#comments - оригінал російською, переклад компі сайта) праця Абубакара Самбиева. [ далі ]

 В принципі цього і варто було очікувати – 5 місце у рейтингу виборів цілком відповідає оцінці 3-го Президента України Віктора Ющенка. Припускаю, що його рейтинг ще нижчий, оскільки більшість з тих, хто проголосував за Ющенка, – голосував не за нього особисто, а за ідею: свободу і соборну Україну.
 Якщо пробувати дати оцінку Президенту України Віктору Ющенку, то він є ні поганий, а ні хороший – він НІЯКИЙ. [ далі ]

Який шлях для України ви будете обирати 7 лютого 2010 року?