Під Слов'янськом загинули італійський журналіст Андреа Роккеллі і його перекладач Андрій Миронов

Війна є війна, а куля чи бомба не вибирає кого вбивати – їм всеодно і це засвідчує смерть двох журналістів, які перебували у Слов'янську


Фото novayagazeta.ru

24.05.2014, 23:50

У суботу ввечері під Слов'янськом були вбиті італійський журналіст Андреа Роккеллі і його перекладач Андрій Миронов. Цю інформацію ИТАР -ТАСС підтвердили в штабі ополчення Донецької народної республіки. За словами ополченців, журналісти були вбиті в результаті мінометного обстрілу селища Андріївка. Осколкове поранення ноги отримав ще один кореспондент – француз Вільям Рогульон, що працює на WordPress. Його стан не викликає побоювань.

Сам Рогульон розповів, що перебував з італійцем і його перекладачем в одному автомобілі. Машина потрапила під обстріл. Останнє, що він бачив – своїх колег, які лежали на землі.

Андреа Роккеллі було 30 років. Він – фотокореспондент і засновник проекту Cesura.it. Роккеллі працював на Кавказі, в Киргизії, в Тунісі і в Лівії під час «арабської весни».

19 травня «Нова газета» опублікувала матеріал Андрія Миронова і Андреа Роккеллі «Ми – не звірі. Не треба нас колючим дротом обтягувати!»


У Донецькій області України під містом Слов'янськ при мінометному обстрілі загинули російський правозахисник і журналіст Андрій Миронов та італійський фоторепортер Андреа Роккеллі. Був поранений французький журналіст Вілльям Рогелон.


Миронов завжди був там, де гаряче

Як розповів Радіо Свобода голова правління "Меморіалу" Олександр Черкасов, Миронов входив до складу товариства "Меморіал", був радянським політичним в'язням, працював у Чечні, розслідував застосування різних видів зброї ; був постійним учасником протестних мітингів :

– Андрій Миколайович Миронов, навряд чи б ви сказали, побачивши його, що йому 60. Між тим він журналістикою займався і поширенням інформації ще тоді, коли це було проблематично, коли Радіо Свобода була одним з небагатьох джерел інформації. Його посадили за самвидав в 1985 році, дали 4 роки таборів, 3 роки заслання. Сидів він в Мордовії. У висновку вивчив італійську мову на додаток до англійської. Далі його доля була зумовлена , він працював журналістом, працював з італійцями всі роки, що я його знаю. Він завжди був там, де жарко. У жовтні 1993 року він був в Останкіно, в 1994-96 роках був у Чечні, причому там, де насправді жарко, під обстрілами. Міна знайшла його під Слов'янськом, могло б бути в Грозному в 94 -му, 96 -му чи 99 -му. Андрій Миронов, як і багато інших колишні політв'язні, входив до " меморіальское " спільнота, він був членом правозахисного центру " Меморіал". Він з нами співпрацював в поїздках на Кавказ в 1990 -і роки. На останній нашій конференції він не був присутній, тому що був на Україні, тому що був там, де гаряче. І він виявився на передньому плані під Слов'янськом.
 
– А що-небудь ви знаєте про обставини його роботи під Слов'янськом ?
 
– Це околиця міста, де, очевидно, розташовані якісь вузли оборони ( сепаратістов. – РС). Українські силовики використовують важке озброєння, коли ведуть вогонь по вузлах оборони. Вони вели вогонь з 122 – міліметрових мінометів – це визначається по осколках. Кілька днів тому там в ніч було знищено, зруйновано 6 будинків, пошкоджена психлікарня, що знаходиться тут же поруч. Зрозуміло, що на це місце їздили і журналісти, і правозахисники. Комусь пощастило. Коли приїхав Андрій зі своїми товаришами, очевидно, по цьому місцю відкрили вогонь. Вогонь вели із закритих позицій, тобто вони не могли прямо бачити, по кому стріляють. Під'їхала машина і по цьому району знову відкрили вогонь з мінометів.

У Роккеллі недавно народилася дочка

Міністерство закордонних справ Італії офіційно підтвердило смерть італійського журналіста – фрілансера, фоторепортера Андреа Роккеллі, що потрапив під обстріл і загинув разом з перекладачем в Україні.
Міністр закордонних справ Італії Федеріка Могеріні оголосила про проведення досконального розслідування інциденту, що призвів до загибелі італійського журналіста.

Андреа Роккеллі, 30 років, уродженець міста П'яченца, був засновником асоціації фотографів – репортерів Чезура ( Cesura ). Неодноразово виїжджав в гарячі точки : працював у Чечні, Лівії, Афганістані, Алжирі, Киргизстані. Протягом декількох місяців висвітлював події на Майдані – його фотографії і тексти публікувалися в режимі реального часу на сайті його асоціації Чезура – Лаб ( Cesura – Lab). Загиблий був внесений до списку виступаючих на Міжнародному фестивалі журналістики, який пройде в Перуджі в 2015 році, де він повинен був поділитися досвідом роботи журналіста в гарячих точках. Журналіст також співпрацював з телепрограмою " Визнання репортера ", що виходить в ефір на телеканалі Італія – 1, що належить медіахолдингу " Медіасет ", яким володіє сім'я Сільвіо Берлусконі. У цій програмі журналіст ділився власним досвідом роботи в гарячих точках.

Зовсім недавно у журналіста народилася дочка.

В офіційному повідомленні прес-служби президента Італії наголошується, що Джорджо Наполітано " з болем у серці сприйняв звістку про загибель співробітника італійських засобів масової інформації при виконанні ним своїх професійних обов'язків – що знову привернуло увагу до близької нам країні, яка переживає трагедію, пов'язану з кровопролиттям ".

Ось, по всій видимості, остання журналістська робота Миронова і Роккеллі.
 
Там сильні обстріли ночами

Співробітниця правозахисної організації "Хьюман Райтс Вотч" Тетяна Локшина працює зараз у складі місії в Донецькій області:

– Я зараз перебуваю в Донецьку, але в районі Слов'янська була за день до того, як туди приїхали італійський журналіст та Андрій Миронов. Ми звідти виїхали швидше, ніж очікували, саме тому, що посилювався обстріл. Звичайно, ситуація там дуже неблагополучна. Вчора ввечері ми дізналися, що машина з журналістами потрапила під вогонь, швидше за все, мінометний вогонь. До сьогоднішнього ранку не було впевненості, але зараз вже зрозуміло, що один з цих журналістів – Андрій Миронов, який перекладав для свого італійського колеги, допомагав йому в роботі і сам робив матеріали.
 
– Яка ситуація там ?
 
– Слов'янськ вже досить довго фігурував у новинах як місце високої концентрації антикиївських, антиукраїнських сил. Там, дійсно, великі загони бойовиків. Коли ми там були, там йшла перестрілка між ними та українськими військовими, які теж там розташовані неподалік.
 
– Мова йде про якісь житлових районах або лісосмузі ?
 
– Окраїна Слов'янська – це села, маленькі села, які приліплені власне до місту, селищу міського типу під назвою Слов'янськ. Типові села, де живуть люди, я хочу це підкреслити – живуть люди і дуже сильно страждають від обстрілів. Ми були в селі Семенівка на околиці Слов'янська, були там саме тому, що ми знали, що село обстрілюють вже третю ніч поспіль. Коли ми туди приїхали, ми оглянули деякі зруйновані будинки, треба сказати, що в ніч до нашого приїзду досить сильно постраждали шість будинків, два будинки були зруйновані дуже сильно, а ще чотири пошкоджені в одну ніч, всього в селі 9 пошкоджених будинків. Ми поговорили з місцевими жителями, вони нам розповідали про інтенсивність обстрілів, про те, що стає гірше, по наростаючій. Наша організація "Хьюман Райтс Вотч " займається порушенням прав людини в усьому світі. І зараз, коли ситуація в Україні напружена, ми, звичайно, дуже багато тут працюємо, збираємо інформацію про те, що відбувається на Україні, зокрема, на південному сході. Але при цьому ми працюємо з порушенням прав людини усіма сторонами. Що стосується того обстрілу, про який я говорю, то будинки жителів постраждали саме від обстрілу з боку українських сил.
 
– Чи не перешкоджають чи українські влади або місцеві сепаратистські влади вашій роботі ?
 
– На даному етапі ми тут працюємо вже тиждень, ми працюємо достатньо гладко. З іншого боку, ми постійно, це теж одна з наших завдань, отримуємо інформацію про те, з якими перешкодами стикаються журналісти у своїй роботі, перешкодами як з боку інсургентів, так і з боку офіційної влади. Зовсім недавно ми опублікували матеріал про затримання і зникнення на певний строк журналістів антикиївських толку, журналістів російських ЗМІ. Вони теж стикаються з проблемами. Тут палітра порушень вкрай різноманітна.
 
– Ви говорите, що ви покинули цей район, тому що посилювалися обстріли.
 
– Там не постійний бій, там не безперервні бойові дії, там сильні обстріли ночами, а вдень бувають окремі удари.
 
– Там загинули два журналісти, чи є у вас дані про загибель мирного населення в цих районах в результаті цих обстрілів ?
 
– Ми знаємо, що кілька днів тому на околиці Слов'янська результаті такого обстрілу було поранено жінку, отримала осколкове поранення і госпіталізована була. Ми розмовляли з 80 – річною бабусею в селі Семенівка, у якої будинок дійсно зруйнований, зруйновано практично повністю. Те, що вона вижила в результаті цього удару, – справжнє диво. Вона встигла сховатися під низеньким столиком у себе на кухні, і це їй врятувало життя. Поруч був ще один будинок дуже сильно зруйнований, наполовину зруйнований. У цьому будинку теж постраждати могли люди з дуже високою ймовірністю, на щастя вони поїхали. Звичайно, потрібно згадати про те, що обстрілюють українські військові не просто так. Обстрілюють, тому що там досить серйозна присутність інсургентів і звідти, з околиці цього села стріляють по військовим. Але це все-таки не такий інтенсивний обстріл, і це село, в якому живуть люди. Ви собі уявіть, як себе почуває людина, яка виявляється вночі під мінометним обстрілом. Люди панічно бояться, вони сидять у підвалах, вони сидять у підвалах всю ніч, закривши голову руками, їм моторошно страшно. Ті, хто може виїхати, ті, кому є куди поїхати, куди евакуюватися, це роблять, але далеко не всі мають таку можливість.

Я додам, що Андрій Миронов дуже багато років працював у Чечні, правозахисна робота абсолютно безстрашна під час першої війни, під час другої війни. Звичайно, будь-яка людина, правозахисник чи журналіст, який займався Чечнею, знає Андрія в обличчя і по імені, знає його роботу. Звичайно, для всіх нас величезне особисте горе. Дуже не хотілося б у це вірити. Стільки років Андрій працював в таких небезпечних умовах, а чому тут загинув. Страшно, абсурдно і важко уявити, що це все відбувається на Україні тут і зараз, – сказала Тетяна Локшина

Підготував за джерелами і переклав з російської Богдна Гордасевич
http://www.novayagazeta.ru/news/1682552.html
http://www.svoboda.org/content/article/25397651.html

Презентація збірника відбулась 22 травня 2014 року о 18 - 20 год. у Львові в книгарні "Книжковий дворик"





РАЙСЬКІ    ВРАЖЕННЯ

Роздуми над новим збірником поезій та авторських малюнків Ірини Токарської «Я ходила до раю»



Хто ще не читав збірника поезій Ірини Токарської «Я ходила до раю» – того прошу мене далі не читати! Спершу нехай прозвучить поезія. Ось хоч би й цей вірш

* * *
І цілувалися квітки
В рожеву ранність,
І сонця сходила в блакить
Червона рана.

І пломеніла на землі
Нова прийдешність
На переліг, на сонний ліс,
На сонну стежку.

На наші стомлені серця,
На звичність свята.
Тобі сьогодні до лиця
Свята посвята.

Святило сонцем нас обох –
В короні сонях.
Зіходив з неба світлий Бог
В земні долоні.

І далі, далі, далі... Перечитайте всі поезії збірника, а тоді і тільки тоді варто поговорити, щоб мати власні щирі враження. [ Читати далі ]

 Олексій Цвєтков:  – Якби я був тут, то вийшов би на Майдан

Народжений в Україні живий класик російської літератури різко спростовує одні стереотипи і охоче підтверджує інші.



Олексій Цвєтков – одна з перших фігур сучасної російської поезії. Учасник легендарної поетичної групи 1970-х «Московський час», лауреат премій Андрія Білого (2007) і «Російської премії» (2011). Навчався на хімічному факультеті Одеського університету, історичному та журналістському факультетах МГУ. У 1975-му був заарештований і висланий з Москви. У тому ж році емігрував до США, закінчив Мічиганський університет, захистив дисертацію з теми «Мова Андрія Платонова», доктор філософії (1983). З 1989 по 2007 роки працював на радіостанції «Голос Америки» у Вашингтоні, на «Радіо Свобода» в Мюнхені та Празі. З 2009-го живе в Нью-Йорку.



Колишній громадянин СРСР і нинішній США, своєю батьківщиною Цвєтков вважає Україну. Поет народився в Станіславі (нині Івано-Франківськ), ріс в Запоріжжі і Євпаторії, навчався в Одесі. З 2006-го щороку приїздив в Україну в якості учасника провідних літературних фестивалів країни – «Київських Лаврів», Форуму видавців у Львові, Волошинського фестивалю в Коктебелі.
Вірші Цвєткова, які він записує без великих літер і розділових знаків, відрізняються епічною міццю, складністю синтаксису, різноманітністю лексики і багатством культурно-історичних алюзій. Він також займається перекладацькою діяльністю, зокрема, його перу належить новітній, вельми неординарний переклад шекспірівського «Гамлета» (2010). Крім того, Цвєтков відомий як публіцист ліберально-атеїстичного напрямку, автор безлічі статей в галузі філософії, політології, культурології та релігієзнавства.
В нинішній непростій політичній ситуації позиція Цвєткова цілком однозначна: він безумовний прихильник Євромайдана і затятий противник політики Путіна. Розмова з беззмінним учасником і першим лауреатом ( 2006 ) «Київських Лаврів» Forbes вирішив побудувати кілька незвичайним чином. Олексію Петровичу було запропоновано ряд стереотипних, іноді відверто безглуздих висловлювань, які слід було або підтвердити, або спростувати.

– Америка – світовий жандарм?

Так, як в позитивному сенсі, так, на жаль, і в негативному. Світ не може бути без жандарма. Є так звані суспільні блага, які великі держави виробляють крім своєї волі – для того, щоб забезпечити можливість торгувати виробленим продуктом. Так, Америка – жандарм, причому поганий жандарм. Але гірше було б, якби жандарма не було.

– Після того, що Штати творили в Югославії, вони не мають права засуджувати Росію за Крим і Донбас?

Вони мають повне право. В Югославії Сполучені Штати були на правій стороні. Насправді, вони втрутилися навіть занадто пізно, після різанини в Сребрениці і стрілянини у Вуковарі, після початку етнічних чисток в Косово, які загрожували перейти в геноцид. Добре це вийшло, погано чи, але самий негативний епізод стався, коли миротворці пішли з Сребрениці. Я думаю, югославські події символічного капіталу Штатам тільки додали.

– Українцям не слід було затівати Майдан – в результаті вони втратили Крим і отримали війну на Сході?

Звичайно, не слід було. В рабстві жити зручніше – тебе годують, одягають, можуть навіть зробити довшим ланцюжок, на якій ти сидиш... Однак у людей є й інші запити, вони чомусь вперто хочуть жити на волі. Для різних людей ціна свободи різна. Ті, хто вийшов на Майдан, згодні були сплатити цю ціну. В Україні таких людей поки що набагато більше, ніж у Росії.

– Владу в Києві захопила хунта фашистів і бандерівців?

Бредні, звичайно. Я не дивлюся телевізор і дізнаюся про подібні твердженнях від тих людей, яких знаходжу в соціальних мережах. Зате я прекрасно знаю багатьох з тих, хто виходив на Майдан, це мої хороші друзі. Якби я був тут, то вийшов би на Майдан разом з ними.

– Українці та росіяни – братські народи?

На жаль, в братстві настала криза. Дитинство у нас було спільне, але тепер ми розійшлися. Це розлучення дивовижний, ми довго жили разом, Україна – про це зараз мало хто пам'ятає – була ядром східнослов'янського світу, з якого культура поширилася на дрімучу Москву, і лише потім Москва перетягнула ковдру на себе. Тепер ці культури розійшлися і якийсь час будуть розвиватися по-різному. Проте, в Україні є російськомовне населення, яке нікуди не дінеться, з ним потрібно знайти якийсь консенсус і здатність жити разом. Це вже буде зовсім не Росія : ми ж бачимо, що англійська мова є і в Америці, і в Індії, і в Австралії, але Лондон при цьому нікому не указ.

– Путін зійшов з розуму?

О, ні, це занадто просте пояснення. І Гітлер, і Сталін не сходили з розуму, влаштована ними масова різанина була зовсім осмислена, кожен домігся саме того, чого хотів, тільки Сталін вчинив менше помилок. Путін робить те, що йому потрібно в нинішніх обставинах, – підвищує свій рейтинг і намагається відродити імперію. Власне, інших завдань крім самовозрожденіе і експансії у імперії немає.

– Росіяни зійшли з розуму?

Країна не особистість, ці терміни ми застосовуємо до неї метафорично. Не те щоб зійшли з розуму, але, грубо кажучи, заблукали. При цьому не можна все звалювати на погану владу – чомусь в Росії вона весь час погана.

– Розумом Росію не зрозуміти?

Це було сказано про певний складі розуму. І взагалі, Тютчев пожартував. Не можна сказати, що ця гірко-іронічна жарт виявилася невдалою – швидше, надто вдалою.

– Росія за своєю природою не може бути демократичною країною?

У тому вигляді, в якому вона залишилася в якості уламка імперії, зберігши в собі імперська свідомість, – так, не може. Демократію можна будувати тільки на місцях, її не можна будувати з Кремля. Спробували – не вийшло.

– «Наклепникам Росії» Пушкіна і Бродського – погані вірші?

«Наклепникам Росії», на жаль, – вірш гарний, воно зроблено цілком на рівні Пушкіна. Правда, воно підле. Типовий приклад генія і лиходійства дав людина, яка придумала це формулювання: вірш присвячений колишньому польському одному, чию батьківщину Росія втопила в крові. А ось «На незалежність України» Бродського просто жахливе, мені страшенно соромно не тільки за його думки, але і за те, як воно написано.

– Коли поети пишуть без великих букв і розділових знаків, вони просто випендрюються?

Для мене це просто автоматичний прийом. Ну що тут сказати – Аполлінер випендрювався? Слава богу, що був Аполлінер. До речі, наприклад, Маяковський взагалі не знав ніяких розділових знаків, йому їх Ліля Брик розставляла. Роль ком і крапок у нього виконувала «драбинка».

– Атеїстові важче жити, ніж віруючому?

Безумовно. У віруючого, грубо кажучи, є пропис, за якою можна жити. У нього є хтось, хто в кінцевому рахунку несе відповідальність за те, що відбувається. Атеїст же змушений брати відповідальність на себе. Це не означає, що, як у Достоєвського, «все дозволено». Навпаки, тобі кожен раз самому потрібно з'ясовувати, що дозволено, а що ні.


Переклав з російської – Богдан Гордасевич

 Chrome навчився видавати слово "Х...йло" замість "Путін"

У браузері Google Chrome з'явився новий додаток, який замінює слово "Путін" на слово "Х...йло".

"Наданий додаток для браузера Chrome відновлює історичну справедливість та замінює в тексті сторінки слово "Путін" і всі його відмінки на слово " X...йлo" - вказано в описі додатку.

Таким способом українські веб-програмісти реалізували електронну версію популярної кричалки футбольних фанатів "Путин — Х...йло! Ла-ла ла-ла ла-ла ла-ла-а...".


І повним текстом! - без крапок замість "у", як тут мушу, бо не вдається як є.

Дрібничка, здавалось, а воно ну дуже приємно

а ще варте уваги:
http://coub.com/view/163mz

Завтра, 18 травня, о 12.00 в Національному історико-меморіальному заповіднику "Биківнянські могили" відбудеться щорічне урочисте вшанування пам'яті жертв політичних репресій 1937-1941 рр, повідомили УНН у прес-службі Мінкульту.



В заході, що має на меті нагадати нам про трагедію, що була спричинена сталінським тоталітарним режимом, візьмуть участь виконуючий обов'язки Президента України та Голови Верховної Ради України О. В. Турчинова, Прем'єр-міністр України А. П. Яценюка, Міністра культури України Є. М. Нищук, голова Київської міської державної адміністрації В. Д. Бондаренка, голова Київської обласної державної адміністрації В. М. Шандри.

Офіційні представники державної влади в знак шани покладуть квіти до могил загиблих, після чого відбудеться Народне віче



ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

30 квітня 1994 року відбулося відкриття Биківнянського меморіального комплексу жертвам комуністичного режиму.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2001 року № 546  поблизу селища Биківня у Биківнянському лісі в місті Києві створено Державний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили», з метою увічнення пам'яті жертв політичних репресій 1937 – 1941 рр.
24 червня 2001 року у рамках офіційного візиту в Україну Биківню відвідав Папа Іван Павло II.
Указом Президента України від 17.05.2006 року № 400/2006 Державному історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили» надано статус національного.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 року № 928 «Про занесення об’єктів культурної спадщини національного значення до державного реєстру нерухомих пам’яток України» Меморіальний комплекс в пам'ять жертв політичних репресій 1930-х років віднесено до об’єктів культурної спадщини національного значення.
Биківнянський ліс став останнім місцем упокоєння для понад 100 тисяч невинно розстріляних осіб, які були заарештовані радянською спецслужбою НКВС.
Стосовно Биковнянських поховань створювалось чотири Державні комісії 1944 р., 1971 р., 1987 р. і 1988-1989 р. р. Остання Державна комісія, яка була створена 08.12. 1988 року розпорядженням Ради Міністрів УРСР за № 534 після розкопок, часткової ексгумації жертв і свідчень більше двохсот свідків встановила, що у 19-му та 20-му кварталах Дарницького лісництва біля селища Биківня поховані жертви сталінських репресій 30-х та початку 40-х років.
ДОВІДКОВО: Листом, до голови Держбуду від 20. 08. 2001 р., звертається секретар Ради охорони боротьби та мучеництва Польщі А. Пшевозьнік. Він, спираючись на якійсь газетні публікації, стверджує що ніби у Биковнянському лісі «спочиває біля 3500 поляків»
Російські офіційні джерела: Головний Державний архів Російської Федерації, головний архівіст Р.Г. Піхоня. Із доповідної Голови Комітету Держбезпеки при Раді Міністрів СРСР А. Шелєпіна до М.С. Хрущова від 03.03. 1959 р. №.Н-632-ш: «В Комитете Государственной безопасности при Совете Министров СССР с 1940 года хранятся учетные дела и другие материалы на расстрелянных в том же году пленных и интернированных офицеров, жандармов, полицейских, осадников, помещиков и т. п. Лиц бывшей буржуазной Польши…. Всего пол решениям специальной тройки НКВД СССР было расстреляно 21857 человек из них: в Котынськом лесу (Смоленская область) 4421 человек, в Старобыльском лагере близ Харькова 3820 человек, в Осташковском лагере (Калининская область 6311 человек и 7305 человек были расстреляны в других лагерях и тюрьмах Западной Украины и Западной Белоруссии.
Вся операция по ликвидации указанных лиц проводилась на основании Постановления ЦК КПСС от 5-го марта 1940 г. Все они были осуждены к высшей мере наказания по учетным делам заведенным на них как на военнопленных и интернированных в 1939 году.»
Українські офіційні джерела: Державний архів м. Києва, директор Б.П. Курінний, повідомлення від 21.09. 2001р. «Повідомляю, що в Державному архіві м. Києва відомостей про місця поховань на території м. Києва поляків-жертв тоталітаризму не виявлено»
1. Судмед-експерт Київского обласного бюро судово-медичної експертизи Юрій Коваленко: «Практически с 1971 г., я принимал участие во всех ексгумациях тисяч жертв репресий в Быковне. И со всей ответственностю заявляю: Да, там захоронены останкы, по крайней мере, несколькых десятков расстреляных в 40-м году польских офицеров''
2. Слідчий по особливо важливих справах Київської міської прокуратури Володимир Ігнатьев: «Так вот, четыре года назад, 89-м году в одном из вскрытых в Быковне ям, мы обнаружили останки не менее 30 польских офицеров''. ''Где расстреливали пленных – в Киеве или в Быковне, – сказать трудно. По всей вероятности, в Быковне. Но содержали их, насколько мне известно, в Лукьяновской тюрьме вместе с женами. Правда, на разных этажах. Кто были эти офицеры, установить тогда не удалось, а затем следствие и вовсе прекратили. Поднимите протоколы правительственной комиссии: там должны быть зафиксированы мои выводы''.
3. Бувший голова Київського міськвиконкому Микола Лаврухін: «Что касается поляков, скажу следующее. Если в Киеве и расстреливали польских военнослужащих, то речь может идти не о тисячах или сотнях, а нескольких десятках человек». «В захороненнях, мы обнаружили и останки восьми расстреляных женщин-полек».
26 листопада 2011 року на території Національно-історичного меморіального заповідника «Биківнянські могили» Президент України Віктор Янукович взяв участь у церемонії вшанування пам’яті жертв тоталітаризму. Президент України Віктор Янукович взяв участь у відкритті наріжного каменя під будівництво Меморіалу пам’яті жертв репресій 1936 – 1941 років.
У Биківнянському лісі знаходиться найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій. Тут був об'єкт спеціального призначення НКВД, де у кінці 30-х – в 40-х роках відбувалися масові захоронення розстріляних та закатованих. Трагедія Биківні стоїть в одному ряді із такими злочинами як Аушвіц, Бухенвальд, Дахау, Бабин Яр та Катинський розстріл.
Біля селища Биківня у 1930-х – початку 1940-х років (до окупації німцями Києва) в таємній обстановці здійснювались масові поховання осіб, репресованих і страчених у Києві органами НКВС. Офіційно будівництво спеціальної зони для таємних поховань розпочалося 1936 року.
В районі селища Биківня закопували приречених до розстрілу в позасудовому порядку, вирок стосовно яких виконано у місті Києві. За даними науковців, у Биківнянському лісі покоїться понад 100 тис. репресованих комуністичною владою. На сьогодні за виявленими і опрацьованими співробітниками СБУ документами встановлено прізвища понад 30000 осіб.
Ці могили було розкрито на огляд громадськості під час окупації німецькою владою з метою викриття злочинів більшовицького режиму. Однак після закінчення війни радянською владою всю інформацію було знову засекречено і проведено «власні розслідування»: три державні комісії 1945, 1971, 1987 років оголосили про те, що у Биківні поховані жертви фашизму. При цьому в ході діяльності останньої з них було виявлено та знищено багато документів. Лише четверта комісія у липні 1989 року оголосила, що у Биківні поховані жертви сталінських репресій.
Меморіал складається з семи об'єктів, розосереджених від головного входу до братської могили. Загальні композицію і філософську концепцію меморіалу складають як суто мистецькі твори монументальної скульптури, камені-присвяти, хрести – сакральні символи православно-християнської віри, так і природне історико-документальне довкілля – ландшафт.
На початку доріжки з гравію, яка веде у глибину лісу, ліворуч споруджено бронзову скульптуру чоловіка на повний зріст
(висота – 3,6 м), встановлену без плінта на ґрунт. Обабіч скульптури розташовані брили з сірого граніту, на одній з яких (праворуч) – лаконічна дата накладними бронзовими цифрами «1937». Скульптор створив психологічно сконцентрований «пам'ятник-стан». Чоловік, одягнений у чоботи, ватник, з речовим мішком в опущених і складених «у замок» руках. Документальна правдивість образу, максимально наближена до життєвої ситуації, є містким символом незчисленних репресованих, особистості яких були штучно уніфіковані, знеособлені, часто морально зламані, перетворені на аморфний натовп. Лише одна деталь натякає на минулий соціальний стан ув'язненого – окуляри, як риса, штрих до портрета колишнього працівника інтелектуальної сфери діяльності. Толерантний психологізм портретної характеристики свідчить про глибоку внутрішню трагедію людини (в широкому значенні – всього радянського народу), репресованої за власні переконання, ідеали, а потім і фізично страченої.
Ліворуч від доріжки з гравію, навпроти скульптури встановлено брилу з сірого граніту з написом: «Тут у 19 кварталі Биківнянського лісу поховані жертви політичних репресій». Неподалік від першої брили у лісі (праворуч від доріжки) – брила з сірого граніту без напису, на якій вибито хрест. Далі в лісі (ліворуч від доріжки) – ще одна брила з сірого граніту без напису, на якій також вибито хрест. У глибині лісу за поворотом, праворуч від доріжки – брила з сірого граніту з написом:«Найдорожче у вас – воля, ми оплатили її життям». У глибині лісу (праворуч від доріжки) – брила з червоного граніту з написом: «Ці сосни є свідками страшного злочину. Тут поховано тисячі невинно Убієнних. Поклонись праху їх. Вічна пам'ять».
У глибині лісу (в кінці траурної доріжки) на майданчику, викладеному брущаткою прямо розташована братська могила жертв репресій, ліворуч Центральний монумент Меморіалу із вічним вогнем, уздовж лівого боку розташовані гранітні плити із іменами українських осіб, які трагічно загинули у 1937 – 1941 роках. Праворуч польська частина Меморіалу із стіною пам’яті, братською могилою у вигляді горизонтально розташованого хреста, обкладено плитами із іменами поляків, що трагічно загинули.
На початку меморіалу – праворуч і ліворуч від скульптурної постаті репресованого (вздовж траси Київ-Бровари), а також у глибині лісу встановлено 87 стилізованих металевих хрестів. Архітектурно-просторове розпланування меморіалу разом з архітектурно-скульптурними об'єктами є вдалим вирішенням художньо-образної структури комплексу.
Щороку у травні місяці в Биківнянському лісі, що під Києвом, на місці поховань більше як 100 тисяч розстріляних більшовицькою владою людей відбувається «День скорботи», в якому, як правило, приймають участь депутати Верховної Ради України, депутати Київради, представники органів виконавчої влади, духовенство традиційних українських церков, представники партій і громадських організацій, а також широка громадськість Києва і гості столиці.
Наразі споруджено першу чергу міжнародного Меморіалу жертвам тоталітаризму 1937 – 1941 рр. на території Національно-історичного меморіального заповідника «Биківнянські могили». Автором проекту є Лариса Павлівна Скорик. В основу проекту покладено тему кам’яної меморіальної Стіни з тисячами відшуканих імен жертв, похованих у Биківнянському лісі. Стіна складається із фрагментів, що дозволяє вільно обходити биковнянські сосни, які самі є промовистими ландшафтними елементами загальної меморіальної аури. Стіна тягнеться через ліс із сходу на захід за напрямком однієї із смертних доріг і оточує територію площею 2,5 га.
21 вересня 2012 року за участю  президентів Польщі Б. Комаровського та України В.Ф. Януковича на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» було урочисто відкрито Міжнародний Меморіал жертв тоталітаризму 1937-41 рр., який включає в себе українську та польську частини меморіалу.
Науково-дослідним інститутом пам’яткоохоронних досліджень розроблено Генеральний план розвитку Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» у м. Києві, яким  передбачено заходами на території Заповідника щодо створення Музейного комплекс, спорудження дзвіниці-пам’ятника, створення ландшафтно-меморіального парку та інші заходи з охорони, використання, музеєфікації об’єктів (пам’яток) Заповідника.

http://ua.bykivnya.org/page/storichniy_oglyad
http://io.ua/26510415p

Церемонія пам’яті 70-ої річниці депортації кримських татар відбулася в ООН



Після анексії Криму Росією понад 7 тисяч кримських татар змушені були залишити півострів "через тиск з боку окупантів"

КИЇВ. 17 травня. УНН. Урочиста церемонія, присвячена пам’яті 70-ої річниці депортації кримських татар з кримського півострова, відбулася у штаб-квартирі ООН, передає УНН з посиланням на медіа-портал української діаспори VIDIA.
Участь у церемонії взяли активісти кримськотатарської громади США та Криму, постійні представники України та Польщі при ООН, артисти та громадські діячі.
На церемонії виступив постпред України при ООН Юрій Сергеєв, який зауважив, що депортація кримських татар з Криму стала для всього світу символом нелюдяності тоталітарної влади.
Він заявив, що українська влада стурбована ситуацією в Криму – "залякуваннями, обшуками та придушенням прав кримськотатарського населення в Криму, тим, що лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву заборонений в’їзд до Криму, тим, що заборонені церемонії в пам’ять про жертви депортації".
За його словами, після анексії Криму Росією понад 7 тисяч кримських татар змушені були залишити півострів "через тиск з боку окупантів".
Представник України заявиви, щонова  влада виступає за солідарність між усіма українцями, але агресори намагаються цю солідарність зруйнувати.
Нагадаємо, напередодні самопроголошений в.о. глави Республіки Крим Сергій Аксьонов заборонив проводити масові заходи на території Кримського півострова до 6 червня, а пізніше все-таки дозволив кримським татарам провести 18 травня мітинг з нагоди 70-ої річниці депортації на мусульманському кладовищі.

Артур Гончаров
http://www.unn.com.ua/uk/news/1343775-tseremoniya-pamyati-70-oyi-richnitsi-deportatsiyi-krimskikh-tatar-vidbulasya-v-oon

Також нагадуємо,  в Києві вшанули жертв депортації кримськотатарського народу

16 травня о 18:00 у Національній опері Україні відбувся вечір-реквієм, присвячений вшануванню жертв 70-й річниці депортації кримських татар та інших депортованих народів з території Криму.
На сцені Національної Опери виступили народні артисти України, відомі українські та кримськотатарські виконавці. Зокрема, народна артистка України Ада Роговцева, народний артист України Олексій Богданович, акторка та режисер Катерина Степанкова, кримськотатарські та українські виконавці – Джамала, дует «Сестри Тельнюк», Арсен Мірзоян, Ленара Османова та Едіп Асанов. Академічне виконання в програмі вечора забезпечували  Національний заслужений академічний український народний хор України ім. Г. Г. Верьовки та Академічна чоловіча хорова капела ім. Л.Ревуцького.
В рамках вечора було презентована самобутня кримськотатарська культура. Серед іншого на сцені продемонстрували знаний автентичний танок – “Хайтарма” (“Повернення”), прочитали поетичні фрагменти літературних творів, зокрема, кримськотатарських, перекладених українською мовою. Протягом усього заходу демонструвалися архівні відео та фото матеріали про депортацію кримськотатарського та інших народів з Криму. Також у стінах Національно Опери було відкрито виставку творів кримськотатарського мистецтва.
Режисером вечора став Ахтем Сейтаблаєв, головний актор та режисер фільму «Хайтарма», першого художнього фільму про депортацію кримськотатарського народу.
Гостями заходу були перші особи держави, лідери кримськотатарського народу, дипломати, культурні діячі, державні діячі різних рівнів та інші запрошені.
Захід відбувся за підтримки Міністерства культури України, Міністерства соціальної політики України, Меджлісу кримськотатарського народу та ГО «Земляцтво кримських татар в місті Києві».
http://mincult.kmu.gov.ua/mincult/uk/publish/article/

Рекордний державний прапор України занесено до Книги рекордів Гіннеса після надзвичайної події в Луцьку



Близько трьох сотень студентів зібралися сьогодні на Замковій площі, щоб розгорнути найбільший у світі прапор України. Його розмір – 40 на 60 метрів. Зауважимо, що цей прапор занесений до Книги рекордів Гіннеса.
Перед початком акції присутні розмальовували свої обличчя у патріотичні кольори і заплітали у волосся синьо-жовті стрічки. Більшість була одягнута у вишиванки.
Фотографи видерлися на Владичу вежу Луцького замку, щоб звідти зафіксувати рекорд.
Із вітальними словами до молоді звернулися очільник Волинського технікуму Національного університету харчових технологій Ігор Корчук, заступник голови Волинської обласної ради Ігор Гузь та голова організації «Батьківщина молода» Іван Крулько. Він розповів, що це прапор рекордно уже розгорнули у Києві та Львові, а далі він помандрує Україною і побуває на Сході та Півдні, щоб довести, що Схід і Захід разом. «Схід і Захід разом!» – підхопили присутні.
Молодь обережно розтягнула прапор на всі боки, співаючи патріотичних пісень. Також лунали крики «Слава Україні - Героям Слава». Присутні виконали і Гімн України.
Під подихи вітру велетенський прапор почав майоріти. Молодь «пірнула» під нього, де охоче пофографувалася на його фоні. Під прапором було дуже гаряче, адже утворився такий собі парниковий ефект. Але люди залазили і залазили під нього, щоб мати світлину на згадку.

http://www.pravda.lutsk.ua/ukr/news/62249/

У львівському виборчому штабі кандидата в Президенти України Петра Порошенка відбулась прес-конференція щодо появи і поширенні в західному регіоні України друкованої продукції з абсолютно брехливою інформацією про їх кандидата, яку, за всіма наявними даними попереднього слідства, продукує виборчий штаб ВО «Батьківщина».
За повідомленням преси справа виглядає наступним чином:

Газета «Високий замок» від 13 травня 2014 року:

У Львові виявлено друкарню, що займалася очорненням одного з кандидатів у президенти

У Львові незаконно друкували газету, спрямовану проти кандидата в президенти Петра Порошенка.
Інформацію про виготовлення видання без будь-яких вихідних даних під назвою «Покращення по-новому» надав невідомий, зателефонувавши у виборчий штаб нардепа. На місце виїхала слідчо-оперативна група, яка провела санкціонований огляд приміщень друкарні. Під час перевірки виявили і вилучили більше п’яти тисяч примірників двох різних газет спрямованих на очорнення репутації кандидата в президенти.
У прес-службі штабу Петра Порошенка заявляють, про те, що власник друкарні, де  виготовляли незаконні газети, є депутатом обласної ради й вважається близьким до оточення Віктора Медведчука. Нагадаємо, минулого тижня газети із дискредитуючими матеріалами без вихідних даних були виявлені і вилучені у одній з друкарень Тернополя.
«Було виявлено дійсно газети. Однак даний зміст зараз вам сказати не можу, поки не буде проведена експертиза. Вісім пакетів поліетиленових опечатано , скріплено печатками, з понятими. Якого змісту газети зараз повідомити не можу. То буде виявлено в ході досудового розслідування», – зазначила Уляна Мудра, слідчий Франківського РВ ГУ МВС України у Львівській області.
Джерело: http://www.wz.lviv.ua/news/64838

Інтернет-видання «galinfo» – 13 травня 2014 р.:

У Львові виборчий штаб Петра Порошенка викрив спробу «чорнухи»

Сьогодні, 13 травня, під час брифінгу в Львові керівник виборчого штабу Петра Порошенка на Львівщині Олег Мандюк та заступник керівника центрального виборчого штабу Роман Зварич розповіли про поширену «чорнуху» проти кандидата в президенти Порошенка. На їхнє переконання, чорні технології проти свого конкурента використовують представники Юлія Тимошенко.
Як розповів Олег Мандюк, йдеться про розповсюдження газет з неправдивою інформацією про Порошенка. За словами керівника виборчого штабу Порошенка на Львівщині, йому зателефонував анонім і повідомив про те, що у Львові в друкарні на вул. Сахарова (за магазином «Фуршет») друкують газети проти їхнього кандидата в президенти. «Він сказав, що має бути мільйонний тираж цієї продукції», – додав Олег Мандюк.
Йдеться про друкарню «Молода Галичина». За словами Олега Мандюка, 12 травня в друкарні виявили такі газети: «Тільки факти» (3 тис. 270 примірників), «Покращення по-новому» (2 тис. 476 примірників).
Олег Мандюк розповів, що до цього видавничого дому має стосунок депутат Львівської
Своєю чергою Роман Зварич зазначив, що цей факт вже внесений до ЄРДР, наразі ведеться слідство.
Джерело: http://galinfo.com.ua/news/162230.html


А в той же день одни з провідних представників партії ВО «Батьківщина» прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк зробив публічну заяву наступного змісту

За повідомленням агентства «interfax» від 18:59 13.05.2014 взнаємо наступне:

Україна робить усе можливе, щоб провести вільні президентські вибори – Яценюк

Українське керівництво робить усе, щоб забезпечити проведення вільних і справедливих президентських виборів у країні 25 травня. Європейський Союз заявляє про свою підтримку таким виборам.
Як передає кореспондент агентства «Інтерфакс-Україна», такі положення прозвучали з боку глави українського уряду Арсенія Яценюка та президента Європейської Комісії Жозе Мануеля Баррозу на прес-конференції, яка відбулася у вівторок у Брюсселі після зустрічі уряду України з Єврокомісією.
«Ми робимо все, що можемо, щоб ці вибори були чесними та прозорими. Ми хочемо стабілізувати ситуацію у Східній Україні, ситуація на півдні України стабільна, хоча Росія робить усе можливе, щоб загострити ситуацію. Ми розуміємо, що будуть певні гарячі точки, де буде складно провести вільні та справедливі вибори, але ЦВК робить усе, щоб усі українці отримали доступ до голосування за легітимного президента України», – сказав український прем'єр.
У свою чергу Ж.М.Баррозу заявив, що ЄС сподівається, що ці вибори «будуть чесними, вільними та відповідатимуть світовим стандартам».
«Ми підтримуємо організацію виборів у цьому руслі. Вони критично важливі для майбутнього України та майбутньої стабільності в цій частині Європи. Ми закликаємо всі сторони не підривати цих виборів. Нічого цим досягнуто не буде. Ті, що намагаються це зробити, мають зрозуміти, що вони не виграють від цього», – сказав президент Єврокомісії.
Джерело: http://ua.interfax.com.ua/news/political/204668.html

Також не можна не згадати про заяву-обіцянку іншого провідного представника партії ВО «Батьківщина», що обіймає зараз аж дві найголовніші посади в державі – виконуючого обов'язки президента України і голови Верховної Ради України Олександра Турчинова, який офіційно приобіцяв українцям чесні і прозорі вибори:
Одне з найавторитетніших інформаційних агенств світу «Бі-Бі-Сі» оприлюднило ще 26 березня, 2014 p. наступну інформацію:

Турчинов пообіцяв забезпечити прозорість виборів президента
 


Виконувач обов'язків президента України, голова Верховної Ради Олександр Турчинов виступив зі зверненням, пообіцявши забезпечити прозорість президентських виборів і закликавши кандидатів відмовитись від образ на адресу один одного.
«Ми зробимо все, щоб ці вибори були чесними, прозорими, демократичними. Я забезпечу, щоб жоден чиновник – ні центрального рівня, ні регіонального рівня – не мав можливості впливати на результати цих виборів або впливати на вашу думку», – заявив пан Турчинов.
Він пообіцяв, що влада заблокує будь-який адміністративний тиск на громадян і попросив кандидатів у президенти утриматися від «бруду» у боротьбі за посаду.
«Я дуже прошу, щоб ні кандидати у Президенти, ні їх політичні кампанії знову не пішли шляхом використання брудних технологій. Не треба принижувати один одного, не треба ображати», – наголосив в. о. президента.
Дострокові вибори президента призначені на 25 травня. До 4 квітня ЦВК має зареєструвати кандидатів та сформувати остаточний перелік учасників перегонів.
Джерело: http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news_in_brief/2014/03/140326_hk_turchynov_elections.shtml

Можна більше не давати коментарів та роз'яснень. Звичайно, що українські виборці вже досить добре знаються і без різних рекламних промоцій хто з політиків чого вартий і в кого слово – не полова, а вартісне зерно. Петро Порошенко протягував руку для об'єднання Юлії Тимошенко, але у відповідь отримав не просто відмову, але ще й ось таку підступно-гадючу засідку в стилі сепаратистів під Краматорськом і Слов'янськом.
Нічого: правда завжди перемагала і цього разу переможе. Не даремно в народі є приказка: багно до заліза не пристає – підсохне і обсиплеться.

Власна інформація – підготував Богдан Гордасевич

Сегодня, 08:39
Подписываем петицию о признании России спонсором терроризма!
Потратьте 5 минут на доброе дело!

переходите на страницу петиции
https://petitions.whitehouse.gov/petition/designate-russia-state-sponsor-terrori
sm/XMjbTltM

нажимаете внизу синюю кнопку CREATE AN ACCOUNT
заполняете форму
E-mail address *
First Name * (имя)
Last Name * (фамилия)
Challenge Question * (тут надо ввести ответ на вопрос, который написан над полем, переводите через google translate если не знаете английский)

далее нажимаете внизу синюю кнопку CREATE AN ACCOUNT

ждете письмо на почту

переходите по ссылке из письма (... to confirm this is a working email address: ...)

попадаете на страницу петиции
нажимаете зеленую кнопку SIGN THIS PETITION

Приглашаем друзей, родственников и знакомых!
Репостим на всех сайтах!
http://uainfo.org/yandex/320391-doneckie-shahtery-trebuyut-usilit-ato-i-otpravit-v-otstavku-mera-donecka.html