Нацрада оголосила попередження радіостанції, яка не дотягує до 80% української мови в ефірі

П'ятниця, 16 Червня 2017



16 червня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення оголосила попередження херсонській проводовій радіостанції «Акс» (ТОВ «Телерадіокомпанія “Акс”») за те, що та не дотримується записаної в її ліцензії частки програм українською мовою 80%.
Нацрада оголосила попередження радіостанції, яка не дотягує до 80% української мови в ефірі

Попри те, що мовні квоти на радіо були запроваджені у 2016 році і протягом першого року дії закону обсяги ведення програм українською мовою мають становити 50%, у радіо «Акс» у ліцензії записане зобов’язання про 80% української мови.

Під час позапланової перевірки Нацрада виявила: фактичні обсяги української мовив в ефірі становлять 67%. Крім цього Нацрада зафіксувала незначні відхилення від програмної концепції.

У результаті, члени Нацради вирішили оголосити компанії попередження.

Представників радіостанції, які б могли надати свої пояснення, на засіданні Нацради не було.

Радіо «Акс» мовить 8 годин 11 хвилин на тиждень у проводовій мережі УР-1 у Херсоні. Має позивний «Говорить Херсон. В ефірі радіо “Акс”».

Нагадаємо, 1 червня Нацрада призначила позапланові перевірки трьох радіостанцій – «Бізнес-радіо», Nostalgie та «Буковинська хвиля» – щодо дотримання ними частки пісень українською мовою.

Як писав «Детектор медіа», наприкінці 2016 року Нацрада перевірила 11 радіокомпаній щодо дотримання квот пісень і ведення ефіру українською мовою. У результаті були оштрафовані 9 радіостанцій (Kiss FM, «Шансон», «Радио Вести», MFM, «Європа плюс Дніпро», харківське «106,6», луганське радіо «Ірта» та олександрійське радіо «Маяк» і маріупольське «104 ФМ») а результати ще двох перевірок Нацрада взяла до відома, не підтвердивши порушень («Ретро ФМ» та одеське «Армянське радіо»).

У 2017 році були перевірені та оштрафовані ще три радіостанції. 2 березня Нацрада оштрафувала одеське радіо «Глас», 18 травня були оштрафовані маріупольське Best FM і «Радіо Терра» з міста Лозова Харківської області.

13 червня було оприлюднено ухвалений Верховною Радою 23 травня закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації», який встановлює на українському телебаченні обов’язкові щотижневі квоти передач і фільмів українською мовою. Йдеться про 75% державної мови для загальнонаціональних і регіональних телеканалів, 60% - для місцевих, а також 75% державної мови для програм новин на ТБ. Закон набуде чинності з 13 жовтня.

http://detector.media/rinok/article/127033/2017-06-16-natsrada-ogolosila-poperedzhennya-radiostantsii-yaka-ne-dotyague-do-80-ukrainskoi-movi-v-efiri/

Санкційна політика США, започаткована у відповідь на агресію Росії на Сході України, є одним з найдієвіших заходів у протидії агресії та врегулюванню ситуації на Донбасі. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з колишнім Державним секретарем США, Головою Ради директорів Національного демократичного інституту США Мадлен Олбрайт. 

«Вдячний Вам особисто, пані Олбрайт, за консолідацію міжнародної підтримки України, у тому числі стосовно цільової підтримки в реалізації наших реформ, - зазначив Прем’єр-міністр. - Санкційна політика США є одним з найдієвіших заходів у протидії російській агресії на Сході України».

Глава Уряду закликав американських партнерів продовжити тісну взаємодію із зміцнення боєздатності Збройних Сил України і розглянути можливість надання Україні сучасної оборонної зброї.

У свою чергу Мадлен Олбрайт високо оцінила зусилля та практичні заходи Уряду щодо проведення реформ, відзначила їх помітні позитивні результати, зокрема в боротьбі із корупцією, покращенню інвестиційного та бізнес-клімату, стабілізації основних макроекономічних показників.

«Україна може в повній мірі й надалі  розраховувати на допомогу і підтримку Сполучених Штатів Америки як у проведенні внутрішніх реформ, так і в боротьбі за відновлення суверенітету і територіальної цілісності держави», - наголосила Мадлен Олбрайт.

http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=250076705&cat_id=244274130

Глави Парламентів України та США підписали Меморандум про співпрацю у Вашингтоні

Президент: Нам потрібна прозора і професійна дискусія щодо накопичувальної пенсійної системи

16 червня 2017 року - 19:57




Президент: Нам потрібна прозора і професійна дискусія щодо накопичувальної пенсійної системи

Президент Петро Порошенко переконаний у необхідності ретельного обговорення питання запровадження накопичувальної пенсійної системи.

«Я думаю, що тут нам потрібна прозора і відкрита, чесна і професійна дискусія щодо накопичувальної системи. Така сама дискусія як і щодо добровільної накопичувальної системи. Проаналізувати досвід таких добровільних пенсійних фондів, не зупиняючи абсолютну необхідність запровадження цієї системи – вивчити досвід», - сказав Петро Порошенко під час засідання Національної ради реформ, присвяченого пенсійній реформі.

Президент наголосив на необхідності ретельно проаналізувати досвід інших країн у цьому питанні. При цьому він повідомив, що отримав звернення низки громадських організацій щодо продовження роботи у відповідному напрямку.

Глава держави додав, що нарешті хотілося б почути, коли законопроекти щодо накопичувальної пенсійної системи можуть бути розглянуті. За його словами, потрібно ретельно вивчити це питання і прорахувати, бо, на жаль, ми маємо і негативний досвід роботи накопичувальної пенсійної системи, коли внаслідок девальвації національної валюти та стрибків інфляції, люди залишались без своїх пенсійних накопичень.

Петро Порошенко також висловився за створення фондового ринку, який дасть можливість спрямувати такі накопичення як інвестиції в національну економіку

http://www.president.gov.ua/news/prezident-nam-potribna-prozora-i-profesijna-diskusiya-shodo-41918


Президент доручив Уряду вже восени підвищити пенсії

16 червня 2017 року

Президент доручив Уряду вже восени підвищити пенсії

Президент Петро Порошенко переконаний, що покращення економічної ситуації в країні нині дає можливість здійснити кроки, спрямовані на підвищення забезпечення пенсіонерів, які найбільше потребують підтримки з боку держави. Про це він заявив на засіданні Національної ради реформ, присвяченому пенсійній реформі.

Серед заходів, які можна здійснити вже цього року, Президент назвав осучаснення пенсій.

«Уряд має здійснити швидкі практичні кроки, які вже зараз полегшать страждання пенсіонерів. Це моя вимога, як Президента, і, впевнений, – вимога суспільства», - наголосив він.

«Людина, яка виходить на пенсію у 2016-2017 роках, маючи високу заробітну платню має високу пенсію. Людина, яка вийшла на пенсію у 2009-2010 році має той самий стаж, сплачувала внески із середньої заробітної плати так само, як це робили у 2016-2017 роках, тобто робила все, що може, але пенсію на сьогодні має набагато меншу. В першу чергу, як результат осучаснення, отримають підвищення пенсій найменш захищені – ті, хто на сьогоднішній день отримує несправедливо найнижчі пенсії», - додав Петро Порошенко.

Також на переконання Президента цього року необхідно здійснити підвищення мінімальної пенсії. «Думаю, що можна розглянути можливість перенести це з грудня на листопад, або може навіть на жовтень. Прошу уважно вивчити цю можливість», - зауважив він.

Окрему увагу Петро Порошенко звернув на питання обмеження пенсій для працюючих пенсіонерів та їх оподаткування. «Я наголошую на тому, що на сьогоднішній день ми зацікавлені в тому, щоб пенсіонери продовжували працювати. Не треба їх вичавлювати з робочих місць. Думаю, що не виправдане на сьогоднішній день і обмеження пенсій працюючим пенсіонерам, і оподаткування пенсій», - наголосив Глава держави. Він звернувся з проханням, щоб при доопрацюванні законопроекту ця позиція була врахована.

Глава держави також нагадав, що останні три роки було резонансним питання пенсійного віку. «Можу відкрити таємницю - коли Уряд завершував черговий меморандум з МВФ, я брав на себе ініціативу, і ми робили все можливе, щоб не дати нашим опонентам можливості завалити пенсійну реформу, штучно маніпулюючи з пенсійним віком. Вважаю, основним досягненням, що для більшості пенсіонерів зазначений законопроект не передбачає підвищення пенсійного віку», - резюмував Президент.

http://www.president.gov.ua/news/prezident-doruchiv-uryadu-vzhe-voseni-pidvishiti-pensiyi-41910

 Рік у рік, напередодні дати капітуляції Німеччини в ІІ Світовій війні, українські ЗМІ й користувачі соцмереж відзначають, що реальних ветеранів тієї війни стає дедалі менше. Мовляв, ось-ось уже не залишиться нікого, лише самозванці з фейковими орденами. Однак конкретна кількість учасників WW2 в Україні при цьому залишається невідомою для широкого загалу.

“Новинарня” спробувала заповнити цей пробіл, звернувшись із запитами до Міністерства соціальної політики та Пенсійного фонду України. І офіційні дані нам надали: “старих” ветеранів по всій Україні – понад 811 тисяч осіб. Із них фронтовиків – трохи більше 128 тисяч.

При цьому статистичні дані щодо ветеранів Другої світової війни обраховуються одразу кількома категоріями, серед яких – власне ветерани, учасники бойових дій, інваліди війни, “інші особи” з ветеранськими пільгами пенсійного віку тощо.

Розділити радянських учасників війни 1941-1945 років і пенсіонерів – учасників інших бойових дій фактично неможливо.

Статистика Мінсоцполітики і Пенсійного фонду не є ідентичною, бо не всі військові ветерани – пенсіонери, і навпаки.

У листі з Мінсоцполітики зазначено: “Станом на 01 квітня 2017 року чисельність ветеранів війни становить 1 230 778 осіб, а жертв нацистських переслідувань – 2 381 особа”.

Водночас у Міністерстві підкреслюють, що в їхній статистиці неможливо відділити із загальної кількості ветеранів війни власне ветеранів Другої світової.

“Відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 №302, документом, що підтверджує статус ветеранів війни, є посвідчення, на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.
Вищевказаним Положенням не передбачено проставляння відмітки у посвідченні ветерана війни про пункт статті Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, за яким їм встановлено відповідний статус, що не дає можливості виокремити із загальної кількості ветеранів війни, зокрема ветеранів Другої світової війни”, – ідеться у відповіді Мінсоцполітики.

Більш точними, але не вичерпними, є дані щодо кількості ветеранів Другої світової війни від Пенсійного фонду України.

За даними ПФУ, ветеранами війни, які отримують пенсії, станом на початок року були майже 812 тисяч осіб, із них лише кожний сьомий – учасник бойових дій.

У листі з ПФУ сказано: “Інформація щодо чисельності пенсіонерів в розрізі законів, за якими призначено пенсії, та середніх розмірів призначених місячних пенсій формується за даними річної форми державного статистичного спостереження «Звіт про чисельність пенсіонерів і суми призначених місячних пенсій» щорічно до 10 квітня року, наступного за звітними.

За даними вищезазначеної форми, станом на 01.01.2017 на обліку в органах Пенсійного фонду України перебувало 811 826 пенсіонерів, на яких поширюються положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з них:
– інваліди війни та особи, прирівняні до інвалідів війни, – 117 897 осіб;
– учасників бойових дій та особи, прирівняні до учасників бойових дій,— 128 421 особи;
– особи які мають особливі заслуги перед Батьківщиною – 28 осіб;
– інші особи, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (крім ветеранів війни) – 196 141 осіб.

За даними ПФУ з відкритих джерел, у 2010 році налічувалося 2,084 млн. “старих” ветеранів, у 2013 році – 1,483 млн.

Таким чином, за сім років число ветеранів-пенсіонерів скоротилося майже на 1,2 мільйона осіб.

Для порівняння

З початку АТО статус учасника бойових дій отримали майже 199,5 тисячі військовослужбовців Збройних сил України.
Про це 28 квітня повідомив на брифінгу речник Міноборони Максим Праута.

Відповідно, за логікою, загальна кількість ветеранів війни, про яку говорить Мінсоцполітики – 1,230 млн. – це:

• 811 тис. “старих” ветеранів, серед яких можуть бути не лише ветерани 2СВ, а також пенсіонери – учасники інших бойових дій;
• 200 тис. власників статусу УБД зі Збройних сил 2014-2017 років;
• ветерани-УБД з Нацгвардії, МВС, СБУ, прикордонники, ДСНС тощо;
• “афганці”, ветерани інших воєн.

“Новинарня” також запитувала, яка кількість ветеранів залишається на окупованій територій Криму та в непідконтрольних районах Донецької і Луганської областей. Але Мінсоцполітики і Пенсійний фонд не мають таких даних.

“Оскільки органи державної влади, в тому числі органи Пенсійного фонду України, не здійснюють своєї діяльності на окупованій території Автономної Республіки Криму та м. Севастополя, в окремих районах Луганської та Донецької областей, які непідконтрольні українській владі, запитувана вами інформація відсутня”, – йдеться в листі з ПФУ.

Канцлер з "правого сектора". 10 фактів про Гельмута Коля

У Гельмута Йозефа Міхаель Коля протягом усієї його кар’єри зберігався імідж політичного "важковика" і, без перебільшення, справді монументальної фігури. Він 26 років поспіль очолювала консервативний Християнсько-демократичний союз (ХДС), провідну партію економічного флагмана Європи. Проте в реальності він завжди лишався живою, жвавою і дотепною людиною. Хоча й монументальності, стійкості і витривалості йому теж вистачало.

1. Ловив на продаж раків

Майбутній федеральний канцлер народився 1930 року у багатодітній римо-католицький родини. Йогану Каспару і Цецилії Коль виховання трьох дітей давалося нелегко, тож у них всі змалечку заробляли на хліб і Гельмут теж не становив виключення.

Ще підлітком, наділений неабиякою фізичною силою, він брався за будь-яку роботу, нерідко достатньо не дитячу та відповідальну: вирощував кролів та тутових шовкопрядів, ловив річкових раків, носив мішки з цементом на будовах, влаштовувався штатним водієм при крамницях чи бензоколонках.

2. Мав допомагати Люфтваффе

Як Ганс Коль, так і двоє з трьох його дітей (окрім доньки Хільдегарди), були військовозобов’язаними. Батько (котрий, до речі, вже відслужив у Першу світову) після 1945-го повернувся з фронту живим і в званні капітана Вермахта, тоді як війна забрала старшого з синів, Вольтера.

Гельмута зарахували до Флакхеферу (Flakhelfer), групи юних помічників ППО Люфтваффе, однак, на радість матері, долучитися до бойових дій він так і не встиг.

3. Від наймолодшого депутата до прем’єра за 10 років

Ще за рік до одруження, маючи лише 29 років, Коль обирається до місцевого парламенту (ландтагу) у Людвігсгафена-ам-Райні, столиці федеральної землі Рейнланд-Пфальц. Це місто також називають німецькою "хімічною столицею".

Після війни у Західній Німеччині був величезний запит на освічених та амбітних фахівців з традиційними цінностями. Тому випускник Гейдельберзького університету з докторським ступенем за дисертацію із партійного будівництва, який вдало поєднував посаду референта у Спілці хімічної промисловості з депутатським мандатом, швидко зайняв своє місце у цій соціальній ніші.

В свої 30-ть він очолює фракцію ХДС у міськраді Людвігсгафена, і лишатиметься на цій посаді ще дев’ять років поспіль. Аж до того моменту, доки його не оберуть заступником голови партії загальнонаціонального рівня.

Це призначення співпаде у часі з призначенням Коля на посаду голови регіонального уряду Рейнланд-Пфальцу (1969-1976). Доводилося нелегко, адже тоді ХДС був в опозиції, а федеральну владу контролювала ліво-центристська коаліція соціал-демократів та вільних демократів (СДПН-ВільнДП).

4. Перша дружина наклала на себе руки

2001 року перекладачка Ханнелоре Коль (в дівоцтві Реннер), яка подарувала Гельмуту двох дітей, а їхні відносини описувала не інакше як "любов з другого погляду", вкоротила собі віку через важку невиліковну хворобу - алергію на денне світло.

Вдруге 78-річний Коль одружився на своїй підлеглій, урядовому економісті на ім’я Майка Ріхтер. Різниця між молодятами склала 35 років.

5. «Правий сектор» та презервативи від комуністів

Комуністи, соціалісти та соціал-демократи - постійні політичні суперники Коля.

1976 року він програв лівим на виборах і федеральним канцлером стає есдек Гельмут Шмідт. Колю не лишалося нічого іншого як зосередитися на партійному будівництві, роботі в опозиції й переманюванню на сторону ХДС представників дрібних депутатських фракцій та груп. Минуть роки і в чисельних журналістських розслідуваннях наводитимуть виписки з банківських рахунків, тих самих, з яких промислове лобі християнських демократів щедро віддячувало перебіжчикам.

При цьому політик завжди наголошував, що бути правим, націоналістом і націонал-демократом є органічним як для нього самого, так і для всіх німців. Водночас, наголошував він, права ідея, навіть попри гітлерівські лихоліття, не несе в собі загрози для Німеччини.

"Чому зараз вважається, що вся небезпека походить з правого боку? Якісь моралісти згуртувалися і співають пісні проти правого сектора. Та немає жодної небезпеки! Де їй бути?", - заявляв Коль.

Про "червоних" переважно відгукувався зі зневагою і ледь не з презирством. Ось одна з таких цитат:

"Ми мали багато неприємностей з червоним набродом (...) Протягом року-двох, принаймні чотири рази на тиждень "червоні" кидали нам у сад використані презервативи. Наша велика, красива вівчарка стрімголов кидалася з дому, абиїх підібрати і потрясти, а потім бігати з ними по вулиці. Моя дружина завжди була цим вкрай схвильована".

6. Об’єднав Німеччину

У листопаді 1989 року, коли вже валилася Берлінська стіна, Коль презентував свій присвячений відновленню єдиної Німеччини план з 10 пунктів, чим фактично поставив Радянський Союз й увесь світ перед фактом: створюється нова держава й бути їй чи не бути вирішуватимуть самі німці.

3 жовтня 1990 року ФРН юридично поглинула НДР, поклавши край існуванню передового бастіону "соцтабору", а вже у грудні відбули перші спільні парламентські вибори вессі (західників) та оссі (східняків), на яких партія Гельмута Коля здобуває тріумфальну перемогу. Для перших ХДС тоді була переможцем,  для других – визволителем.  

7. Врятував заощадження оссі обмінним курсом «один до одного»

Під час об’єднання "капіталістичного" Заходу з "соціалістичним" Сходом канцлер-довгожитель пішов на нечуваний з фінансово-економічної точки зору (але, водночас, надзвичайно виграшний у політичному вимірі) популістський крок. Більшості оссі дозволили міняти свої тепер вже офіційно визнані «фантиками» фантики на тверду ФРНівську валюту за курсом 1:1, і це при тому, що обмінний курс для юридичних осіб становив 2:1.

8. Поклав кінець Холодній війні

Відповідаючи на питання, хто ж вкоротив віку "Імперії зла", Коль називав Тетчер, Міттерана, Рейгана, Горбачова, але насамперед він виділяв Міттерана:

"Без німецько-французької дружби і партнерства і німецько-французької рушійної сили в Європі не могло б бути ніякого прогресу".

Баронесу Тетчер згадував під №2, але не без іронії:

"Вона засинала на засіданнях G-7 і тоді майже що падала зі стільця, тримаючись за свою сумочку".

Про себе згадував рідше. Хвалитися не любив.

9. Дружив з усіма, але не з росіянами

Своїми головними чеснотами Коль називав комунікабельність, вміння схиляти співрозмовників на свою сторону і здатність працювати в команді. Казав, що міг домовитися з усіма.

Або майже з усіма. Окрім "червоних", росіян та представників великого капіталу, котрих канцлеру не раз доводилося "ламати через коліно". Усі ці риси, як вважав політик, майже феноменально увібрав у себе його наступник на посаді канлера, великий приятель "Газпрому" Герхард Шрьодер:

"Так з нього і через 100 років нічого путнього не вийде! Він не вміє дружити (...) Він холодний як риба. Його цікавлять лише великі гроші".

10. Навчав Ангелу Меркель

Нове, жіноче обличчя №1 у ХДС монументальний канцлер (точніше екс-канцлер) називав «моя дівчинка», «моє курчатком». Казав, що навчав її усьому, особливо шляхетним манерам, які дівчині зі Східної Німеччини давалися особливо важко.

"Пані Меркель ніколи не могла правильно тримати виделку й ніж, - пригадував Коль. - Під час офіційних банкетів вона вела себе настільки потворно, що я повинен був неодноразово закликати її до порядку".

Минули роки... Але користуватися ножем, казав Коль, "курчатко" так і не навчилася. В такий спосіб її наставник наголошував на тому, що часом їй слід бути жорсткішою. Наприклад, таким як він

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов вважає, що в Україні потрібно завершити антитерористичну операцію і перейти до нового формату захисту країни від гібридної війни, яку веде проти нас РФ.

 

Під час візиту голови Верховної Ради України Андрія Парубія до США між парламентами України і Сполучених Штатів підписано угоду про співпрацю.

“Це важливий документ, який закріпляє і структуризує співпрацю між нашими парламентами”, – заявив журналістам Парубій.

Він підкреслив, що меморандум містить “дуже важливе формулювання” щодо України.

“У тексті Меморандуму зазначається, що Україна є “форпостом” захисту західної демократії на тлі російської агресії. Це важливе розуміння й визнання ролі України, яка захищає не тільки свою державність, але й весь вільний світ”, – зазначив спікер.

Меморандум детально визначає сфери для міжпарламентського діалогу, в тому числі в питаннях міжнародної політики, безпеки, торгівлі, промисловості, інновацій, інфраструктури, космосу. Також документ охоплює питання співпраці в галузях охорони здоров’я, сільського господарства, природних ресурсів, а також інші напрями.

До цього українсько-американська міжпарламентська співпраця базувалася на меморандумі 1999 року, який сприяв розширенню стратегічних відносин між Україною і США.

 

Крім того, під час візиту до Вашингтона голова Верховної Ради України взяв участь в урочистому заході з нагоди 20-річчя Конгресового українського кокусу в рамках “Українських днів в Конгресі США” і зустрівся з членами Українського кокусу Сенату, інформує прес-служба ВР.

http://novynarnia.com/2017/06/16/parubiy-u-vashingtoni-pidpisav-ugodu-pro-spivpratsyu-z-kongresom-ssha/?aid=13P92Y.wghot

 Мораторій на продаж землі можна скасувати тільки після обговорення з аграріями та не раніше 2017 року. Про це сказав прем’єр-міністр Володимир Гройсман у Верховній Раді, відповідаючи на запитання, чи буде продовжено з 1 січня наступного року мораторій на продаж землі, пише “Українська правда“.

“Верховна Рада у 2016 році ухвалила рішення про продовження мораторію на землю до кінця 2016 року. Далі – це буде вже питання Верховної Ради, яке рішення вона буде приймати в 2017 році, – заявив він.

“Але в нас є законопроект зареєстрований про обіг земель. Жодних рішень щодо мораторію не може бути, доки ми не зрозуміємо всі нюанси поводження з землею. Інакше це все буде дуже жахлива ситуація”, – додав Гройсман.

“Тому перше: треба визначити закон про обіг земель, далі буде визначатися Верховна Рада, що робити”, – додав прем’єр.

Він наголосив, що питання землі – надзвичайно чутливе, тому “треба радитися з аграріями, з власниками, розуміти, чого вони хочуть – і далі приймати рішення консолідоване і спільне”.

 

На початку земельної реформи уряд виступає проти продажу землі іноземцям та юридичним особам. Про це заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман в ході обговорення засад земельної реформи за участі народних депутатів, представників профільних комітетів Ради та аграріїв, повідомляє прес-служба Кабміну 29 травня.

Метою зустрічі було обговорення моделі ринку землі.

“Дуже важливо, аби ту модель, яку ми в кінцевому рахунку запропонуємо, якщо дійдемо до спільної думки, мала в основі українські інтереси, інтереси українських фермерів і розвитку сільських територій”, – сказав Гройсман.

Глава уряду підкреслив, що відкриття ринку землі “дозволить змінити тип економіки від сировинної на економіку доданої вартості”.

Водночас прем’єр звернув увагу, що процес має відбуватися поступово і враховувати усі можливі ризики.

За словами Гройсмана, продаж має бути доступний тільки фізособам-українцям і в обсязі не більше 200 гектарів землі на одну особу.

“При цьому, на даному етапі ми категорично проти продажу землі іноземцям, проти відкриття ринку земель для юросіб”, – заявив очільник уряду.

Як повідомляє прес-служба Кабміну, учасники засідання “в цілому погодились з тим, що питання наразі не стоїть в площині скасування чи збереження мораторію на продаж земель”.

“Питання ж полягає в тому, щоб визначити, яка саме модель обігу земель була б найкращою для України, і тоді вже починати обговорення її запровадження”, – сказано в повідомленні.

Результатом наради стала домовленість про створення міжвідомчої робочої групи. Вона повинна представити концепцію першого етапу земельної реформи на основі уже існуючих напрацювань уряду і “з врахуванням думки усіх, хто має відношення до розвитку аграрного сектору України”.

Окрім того, голова уряду доручив підготувати проект постанови уряду, яка унеможливлювала б подальші зловживання на ринку землі вже зараз