Рік у рік, напередодні дати капітуляції Німеччини в ІІ Світовій війні, українські ЗМІ й користувачі соцмереж відзначають, що реальних ветеранів тієї війни стає дедалі менше. Мовляв, ось-ось уже не залишиться нікого, лише самозванці з фейковими орденами. Однак конкретна кількість учасників WW2 в Україні при цьому залишається невідомою для широкого загалу.

“Новинарня” спробувала заповнити цей пробіл, звернувшись із запитами до Міністерства соціальної політики та Пенсійного фонду України. І офіційні дані нам надали: “старих” ветеранів по всій Україні – понад 811 тисяч осіб. Із них фронтовиків – трохи більше 128 тисяч.

При цьому статистичні дані щодо ветеранів Другої світової війни обраховуються одразу кількома категоріями, серед яких – власне ветерани, учасники бойових дій, інваліди війни, “інші особи” з ветеранськими пільгами пенсійного віку тощо.

Розділити радянських учасників війни 1941-1945 років і пенсіонерів – учасників інших бойових дій фактично неможливо.

Статистика Мінсоцполітики і Пенсійного фонду не є ідентичною, бо не всі військові ветерани – пенсіонери, і навпаки.

У листі з Мінсоцполітики зазначено: “Станом на 01 квітня 2017 року чисельність ветеранів війни становить 1 230 778 осіб, а жертв нацистських переслідувань – 2 381 особа”.

Водночас у Міністерстві підкреслюють, що в їхній статистиці неможливо відділити із загальної кількості ветеранів війни власне ветеранів Другої світової.

“Відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 №302, документом, що підтверджує статус ветеранів війни, є посвідчення, на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.
Вищевказаним Положенням не передбачено проставляння відмітки у посвідченні ветерана війни про пункт статті Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, за яким їм встановлено відповідний статус, що не дає можливості виокремити із загальної кількості ветеранів війни, зокрема ветеранів Другої світової війни”, – ідеться у відповіді Мінсоцполітики.

Більш точними, але не вичерпними, є дані щодо кількості ветеранів Другої світової війни від Пенсійного фонду України.

За даними ПФУ, ветеранами війни, які отримують пенсії, станом на початок року були майже 812 тисяч осіб, із них лише кожний сьомий – учасник бойових дій.

У листі з ПФУ сказано: “Інформація щодо чисельності пенсіонерів в розрізі законів, за якими призначено пенсії, та середніх розмірів призначених місячних пенсій формується за даними річної форми державного статистичного спостереження «Звіт про чисельність пенсіонерів і суми призначених місячних пенсій» щорічно до 10 квітня року, наступного за звітними.

За даними вищезазначеної форми, станом на 01.01.2017 на обліку в органах Пенсійного фонду України перебувало 811 826 пенсіонерів, на яких поширюються положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з них:
– інваліди війни та особи, прирівняні до інвалідів війни, – 117 897 осіб;
– учасників бойових дій та особи, прирівняні до учасників бойових дій,— 128 421 особи;
– особи які мають особливі заслуги перед Батьківщиною – 28 осіб;
– інші особи, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (крім ветеранів війни) – 196 141 осіб.

За даними ПФУ з відкритих джерел, у 2010 році налічувалося 2,084 млн. “старих” ветеранів, у 2013 році – 1,483 млн.

Таким чином, за сім років число ветеранів-пенсіонерів скоротилося майже на 1,2 мільйона осіб.

Для порівняння

З початку АТО статус учасника бойових дій отримали майже 199,5 тисячі військовослужбовців Збройних сил України.
Про це 28 квітня повідомив на брифінгу речник Міноборони Максим Праута.

Відповідно, за логікою, загальна кількість ветеранів війни, про яку говорить Мінсоцполітики – 1,230 млн. – це:

• 811 тис. “старих” ветеранів, серед яких можуть бути не лише ветерани 2СВ, а також пенсіонери – учасники інших бойових дій;
• 200 тис. власників статусу УБД зі Збройних сил 2014-2017 років;
• ветерани-УБД з Нацгвардії, МВС, СБУ, прикордонники, ДСНС тощо;
• “афганці”, ветерани інших воєн.

“Новинарня” також запитувала, яка кількість ветеранів залишається на окупованій територій Криму та в непідконтрольних районах Донецької і Луганської областей. Але Мінсоцполітики і Пенсійний фонд не мають таких даних.

“Оскільки органи державної влади, в тому числі органи Пенсійного фонду України, не здійснюють своєї діяльності на окупованій території Автономної Республіки Криму та м. Севастополя, в окремих районах Луганської та Донецької областей, які непідконтрольні українській владі, запитувана вами інформація відсутня”, – йдеться в листі з ПФУ.

Канцлер з "правого сектора". 10 фактів про Гельмута Коля

У Гельмута Йозефа Міхаель Коля протягом усієї його кар’єри зберігався імідж політичного "важковика" і, без перебільшення, справді монументальної фігури. Він 26 років поспіль очолювала консервативний Християнсько-демократичний союз (ХДС), провідну партію економічного флагмана Європи. Проте в реальності він завжди лишався живою, жвавою і дотепною людиною. Хоча й монументальності, стійкості і витривалості йому теж вистачало.

1. Ловив на продаж раків

Майбутній федеральний канцлер народився 1930 року у багатодітній римо-католицький родини. Йогану Каспару і Цецилії Коль виховання трьох дітей давалося нелегко, тож у них всі змалечку заробляли на хліб і Гельмут теж не становив виключення.

Ще підлітком, наділений неабиякою фізичною силою, він брався за будь-яку роботу, нерідко достатньо не дитячу та відповідальну: вирощував кролів та тутових шовкопрядів, ловив річкових раків, носив мішки з цементом на будовах, влаштовувався штатним водієм при крамницях чи бензоколонках.

2. Мав допомагати Люфтваффе

Як Ганс Коль, так і двоє з трьох його дітей (окрім доньки Хільдегарди), були військовозобов’язаними. Батько (котрий, до речі, вже відслужив у Першу світову) після 1945-го повернувся з фронту живим і в званні капітана Вермахта, тоді як війна забрала старшого з синів, Вольтера.

Гельмута зарахували до Флакхеферу (Flakhelfer), групи юних помічників ППО Люфтваффе, однак, на радість матері, долучитися до бойових дій він так і не встиг.

3. Від наймолодшого депутата до прем’єра за 10 років

Ще за рік до одруження, маючи лише 29 років, Коль обирається до місцевого парламенту (ландтагу) у Людвігсгафена-ам-Райні, столиці федеральної землі Рейнланд-Пфальц. Це місто також називають німецькою "хімічною столицею".

Після війни у Західній Німеччині був величезний запит на освічених та амбітних фахівців з традиційними цінностями. Тому випускник Гейдельберзького університету з докторським ступенем за дисертацію із партійного будівництва, який вдало поєднував посаду референта у Спілці хімічної промисловості з депутатським мандатом, швидко зайняв своє місце у цій соціальній ніші.

В свої 30-ть він очолює фракцію ХДС у міськраді Людвігсгафена, і лишатиметься на цій посаді ще дев’ять років поспіль. Аж до того моменту, доки його не оберуть заступником голови партії загальнонаціонального рівня.

Це призначення співпаде у часі з призначенням Коля на посаду голови регіонального уряду Рейнланд-Пфальцу (1969-1976). Доводилося нелегко, адже тоді ХДС був в опозиції, а федеральну владу контролювала ліво-центристська коаліція соціал-демократів та вільних демократів (СДПН-ВільнДП).

4. Перша дружина наклала на себе руки

2001 року перекладачка Ханнелоре Коль (в дівоцтві Реннер), яка подарувала Гельмуту двох дітей, а їхні відносини описувала не інакше як "любов з другого погляду", вкоротила собі віку через важку невиліковну хворобу - алергію на денне світло.

Вдруге 78-річний Коль одружився на своїй підлеглій, урядовому економісті на ім’я Майка Ріхтер. Різниця між молодятами склала 35 років.

5. «Правий сектор» та презервативи від комуністів

Комуністи, соціалісти та соціал-демократи - постійні політичні суперники Коля.

1976 року він програв лівим на виборах і федеральним канцлером стає есдек Гельмут Шмідт. Колю не лишалося нічого іншого як зосередитися на партійному будівництві, роботі в опозиції й переманюванню на сторону ХДС представників дрібних депутатських фракцій та груп. Минуть роки і в чисельних журналістських розслідуваннях наводитимуть виписки з банківських рахунків, тих самих, з яких промислове лобі християнських демократів щедро віддячувало перебіжчикам.

При цьому політик завжди наголошував, що бути правим, націоналістом і націонал-демократом є органічним як для нього самого, так і для всіх німців. Водночас, наголошував він, права ідея, навіть попри гітлерівські лихоліття, не несе в собі загрози для Німеччини.

"Чому зараз вважається, що вся небезпека походить з правого боку? Якісь моралісти згуртувалися і співають пісні проти правого сектора. Та немає жодної небезпеки! Де їй бути?", - заявляв Коль.

Про "червоних" переважно відгукувався зі зневагою і ледь не з презирством. Ось одна з таких цитат:

"Ми мали багато неприємностей з червоним набродом (...) Протягом року-двох, принаймні чотири рази на тиждень "червоні" кидали нам у сад використані презервативи. Наша велика, красива вівчарка стрімголов кидалася з дому, абиїх підібрати і потрясти, а потім бігати з ними по вулиці. Моя дружина завжди була цим вкрай схвильована".

6. Об’єднав Німеччину

У листопаді 1989 року, коли вже валилася Берлінська стіна, Коль презентував свій присвячений відновленню єдиної Німеччини план з 10 пунктів, чим фактично поставив Радянський Союз й увесь світ перед фактом: створюється нова держава й бути їй чи не бути вирішуватимуть самі німці.

3 жовтня 1990 року ФРН юридично поглинула НДР, поклавши край існуванню передового бастіону "соцтабору", а вже у грудні відбули перші спільні парламентські вибори вессі (західників) та оссі (східняків), на яких партія Гельмута Коля здобуває тріумфальну перемогу. Для перших ХДС тоді була переможцем,  для других – визволителем.  

7. Врятував заощадження оссі обмінним курсом «один до одного»

Під час об’єднання "капіталістичного" Заходу з "соціалістичним" Сходом канцлер-довгожитель пішов на нечуваний з фінансово-економічної точки зору (але, водночас, надзвичайно виграшний у політичному вимірі) популістський крок. Більшості оссі дозволили міняти свої тепер вже офіційно визнані «фантиками» фантики на тверду ФРНівську валюту за курсом 1:1, і це при тому, що обмінний курс для юридичних осіб становив 2:1.

8. Поклав кінець Холодній війні

Відповідаючи на питання, хто ж вкоротив віку "Імперії зла", Коль називав Тетчер, Міттерана, Рейгана, Горбачова, але насамперед він виділяв Міттерана:

"Без німецько-французької дружби і партнерства і німецько-французької рушійної сили в Європі не могло б бути ніякого прогресу".

Баронесу Тетчер згадував під №2, але не без іронії:

"Вона засинала на засіданнях G-7 і тоді майже що падала зі стільця, тримаючись за свою сумочку".

Про себе згадував рідше. Хвалитися не любив.

9. Дружив з усіма, але не з росіянами

Своїми головними чеснотами Коль називав комунікабельність, вміння схиляти співрозмовників на свою сторону і здатність працювати в команді. Казав, що міг домовитися з усіма.

Або майже з усіма. Окрім "червоних", росіян та представників великого капіталу, котрих канцлеру не раз доводилося "ламати через коліно". Усі ці риси, як вважав політик, майже феноменально увібрав у себе його наступник на посаді канлера, великий приятель "Газпрому" Герхард Шрьодер:

"Так з нього і через 100 років нічого путнього не вийде! Він не вміє дружити (...) Він холодний як риба. Його цікавлять лише великі гроші".

10. Навчав Ангелу Меркель

Нове, жіноче обличчя №1 у ХДС монументальний канцлер (точніше екс-канцлер) називав «моя дівчинка», «моє курчатком». Казав, що навчав її усьому, особливо шляхетним манерам, які дівчині зі Східної Німеччини давалися особливо важко.

"Пані Меркель ніколи не могла правильно тримати виделку й ніж, - пригадував Коль. - Під час офіційних банкетів вона вела себе настільки потворно, що я повинен був неодноразово закликати її до порядку".

Минули роки... Але користуватися ножем, казав Коль, "курчатко" так і не навчилася. В такий спосіб її наставник наголошував на тому, що часом їй слід бути жорсткішою. Наприклад, таким як він

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов вважає, що в Україні потрібно завершити антитерористичну операцію і перейти до нового формату захисту країни від гібридної війни, яку веде проти нас РФ.

 

Під час візиту голови Верховної Ради України Андрія Парубія до США між парламентами України і Сполучених Штатів підписано угоду про співпрацю.

“Це важливий документ, який закріпляє і структуризує співпрацю між нашими парламентами”, – заявив журналістам Парубій.

Він підкреслив, що меморандум містить “дуже важливе формулювання” щодо України.

“У тексті Меморандуму зазначається, що Україна є “форпостом” захисту західної демократії на тлі російської агресії. Це важливе розуміння й визнання ролі України, яка захищає не тільки свою державність, але й весь вільний світ”, – зазначив спікер.

Меморандум детально визначає сфери для міжпарламентського діалогу, в тому числі в питаннях міжнародної політики, безпеки, торгівлі, промисловості, інновацій, інфраструктури, космосу. Також документ охоплює питання співпраці в галузях охорони здоров’я, сільського господарства, природних ресурсів, а також інші напрями.

До цього українсько-американська міжпарламентська співпраця базувалася на меморандумі 1999 року, який сприяв розширенню стратегічних відносин між Україною і США.

 

Крім того, під час візиту до Вашингтона голова Верховної Ради України взяв участь в урочистому заході з нагоди 20-річчя Конгресового українського кокусу в рамках “Українських днів в Конгресі США” і зустрівся з членами Українського кокусу Сенату, інформує прес-служба ВР.

http://novynarnia.com/2017/06/16/parubiy-u-vashingtoni-pidpisav-ugodu-pro-spivpratsyu-z-kongresom-ssha/?aid=13P92Y.wghot

 Мораторій на продаж землі можна скасувати тільки після обговорення з аграріями та не раніше 2017 року. Про це сказав прем’єр-міністр Володимир Гройсман у Верховній Раді, відповідаючи на запитання, чи буде продовжено з 1 січня наступного року мораторій на продаж землі, пише “Українська правда“.

“Верховна Рада у 2016 році ухвалила рішення про продовження мораторію на землю до кінця 2016 року. Далі – це буде вже питання Верховної Ради, яке рішення вона буде приймати в 2017 році, – заявив він.

“Але в нас є законопроект зареєстрований про обіг земель. Жодних рішень щодо мораторію не може бути, доки ми не зрозуміємо всі нюанси поводження з землею. Інакше це все буде дуже жахлива ситуація”, – додав Гройсман.

“Тому перше: треба визначити закон про обіг земель, далі буде визначатися Верховна Рада, що робити”, – додав прем’єр.

Він наголосив, що питання землі – надзвичайно чутливе, тому “треба радитися з аграріями, з власниками, розуміти, чого вони хочуть – і далі приймати рішення консолідоване і спільне”.

 

На початку земельної реформи уряд виступає проти продажу землі іноземцям та юридичним особам. Про це заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман в ході обговорення засад земельної реформи за участі народних депутатів, представників профільних комітетів Ради та аграріїв, повідомляє прес-служба Кабміну 29 травня.

Метою зустрічі було обговорення моделі ринку землі.

“Дуже важливо, аби ту модель, яку ми в кінцевому рахунку запропонуємо, якщо дійдемо до спільної думки, мала в основі українські інтереси, інтереси українських фермерів і розвитку сільських територій”, – сказав Гройсман.

Глава уряду підкреслив, що відкриття ринку землі “дозволить змінити тип економіки від сировинної на економіку доданої вартості”.

Водночас прем’єр звернув увагу, що процес має відбуватися поступово і враховувати усі можливі ризики.

За словами Гройсмана, продаж має бути доступний тільки фізособам-українцям і в обсязі не більше 200 гектарів землі на одну особу.

“При цьому, на даному етапі ми категорично проти продажу землі іноземцям, проти відкриття ринку земель для юросіб”, – заявив очільник уряду.

Як повідомляє прес-служба Кабміну, учасники засідання “в цілому погодились з тим, що питання наразі не стоїть в площині скасування чи збереження мораторію на продаж земель”.

“Питання ж полягає в тому, щоб визначити, яка саме модель обігу земель була б найкращою для України, і тоді вже починати обговорення її запровадження”, – сказано в повідомленні.

Результатом наради стала домовленість про створення міжвідомчої робочої групи. Вона повинна представити концепцію першого етапу земельної реформи на основі уже існуючих напрацювань уряду і “з врахуванням думки усіх, хто має відношення до розвитку аграрного сектору України”.

Окрім того, голова уряду доручив підготувати проект постанови уряду, яка унеможливлювала б подальші зловживання на ринку землі вже зараз

 Індонезійська державна компанія “Peruri” планує налагодити співпрацю з Національним банком України задля виготовлення грошей. Про це йшлося під час зустрічі в.о. голови НБУ Якова Смолія з делегацією “Peruri”, передає прес-служба регулятора.

Під час зустрічі йшлося про можливість встановлення стратегічних партнерських відносин між Національним банком та компанією “Peruri” у галузі виготовлення високозахищеного паперу, банкнот та монет.

Голова делегації, технічний директор “Peruri” Харджо Сумарто Субандріо повідомив, що індонезійці зацікавлені в постійному та надійному партнері, що зможе підтримати активну діяльність компанії на міжнародному ринку виробництва грошей.

“Нас приваблює можливість співпраці з Україною, оскільки рівень виробничих потужностей Банкнотно-монетного двору НБУ повністю відповідає найсучаснішим світовим стандартам”, – сказав він.

“Ми абсолютно вражені ефективною роботою персоналу, високим рівнем автоматизації, інноваційними технологіями та якістю української паперової, банкнотної та монетної продукції,” – зауважив Субандріо.

Яків Смолій висловив сподівання, що візит представників компанії до України дасть плідні результати та стане початком майбутнього співробітництва.

Наразі меморандум про домовленості узгоджується сторонами.

Компанія “Peruri” є 100% державною компанією Республіки Індонезії, що виробляє гроші для потреб власної країни та міжнародного ринку.

Як писала “Новинарня“, Яків Смолій став в.о. голови НБУ з 11 травня.

 

У першому кварталі 2017 року порівняно з відповідним періодом минулого року валовий внутрішній продукт України зріс на 2,4%. Про це свідчать дані Держстату.

“ВВП у першому кварталі 2017 року порівняно з попереднім кварталом (з урахуванням сезонного фактору) зменшився на 0,3%, а порівняно з першим кварталом 2016 року – збільшився на 2,4%”, – йдеться у повідомленні.

Як відомо, Світовий банк, Європейський банк реконструкції й розвитку та український уряд очікують зростання економіки в 2017 році на 2%.

http://novynarnia.com/2017/05/15/vvp-ukrayini-i-kvartalu-zris-na-2-4/?aid=13P92Y.wghot

Торік ВВП зріс найбільше з 2011 року, – Держстат
21/03/2017

Внутрішній валовий продукт України в 2016 році зріс на 2,3% порівняно з 2015-м (у постійних цінах 2010 року). Про це свідчать підрахунки Державної служби статистики, оприлюднені у вівторок, 21 березня.

Це найкращий показник з 2011 року, коли зростання ВВП становило 5,5%.

Номінальний ВВП України в 2016 році становив 2,38 трлн. гривень, у розрахунку на одну людину – 55,8 тис. гривень.

Перед тим у 2015 році економіка України скоротилася на 9,8%.

Нагадаємо, після через блокаду ОРДЛО Нацбанк понизив прогноз економічного зростання до 1,9%.

http://novynarnia.com/2017/03/21/torik-vvp-zris-naybilshe-z-2011-roku-derzhstat/?aid=13P92Y.wghot

 Вищий адміністративний суд України відмовив у задоволенні позову студента Києво-Могилянської академії Микити Євстіфєєва про визнання неправомочним указу президента про заборону в Україні російських соціальних мереж.
Про це повідомляє “Інтерфакс-Україна”.

Таке рішення суд прийняв на засіданні в середу, 14 червня, заслухавши позиції сторін.

Зокрема, колегія суддів ВАСУ відмовила у визнанні протиправними та нечинними низки пунктів указу президента від 15 травня про введення в дію рішення РНБО від 28 квітня 2017 року “Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)” 31 травня.

Це рішення суду може бути оскаржене у Верховному суді України.

Позивач Євстіфєєв після засідання суду заявив, що вирішить, чи подавати апеляцію на рішення ВАСУ, після вивчення повного тексту судовогорішення.

Читайте також:
Молодь вийшла на пікет під АП, вимагаючи зняти бан “Вконтакте”

Замаскований “Пошукач”. Стало відомо, як Mail.ru обходить заборону в Україні

Як відомо, 15 травня 2017 року президент Петро Порошенко підписав указ, яким ввів в дію рішення РНБО про оновлення списку санкцій проти низки російських компаній, серед яких «Аерофлот», соцмережі «Вконтакте» і «Одноклассники», компанія «Яндекс» тощо.
Президент Порошенко заявив, що санкції щодо Росії, зокрема їх останнє розширення, можуть бути переглянуті після виходу російських військ з території України.
Після застосування санкцій аудиторія російських соцмереж в Україні значно скоротилас

http://novynarnia.com/2017/06/14/student-naukma-nevdalo-pozivavsya-proti-poroshenka-cherez-zaboronu-vkontakte/?aid=13P92Y.wghot


Богдан Гордасевич
Ще один прикрий показник, чим переймається сучасне студенство одного з начебто най-провідного і про-європейського вишу в Україні - Могилянки (НаУКМА): зняти заборону з соцмереж ФСБ РФ. І жодного альтернативного руху серед студентів за свою соцмережу в Україні та в підтримку її розвитку. 

 

Члени Київської обласної організації Національної спілки журналістів України нагородили грамотою “За особливі заслуги” івано-франківського блогера Руслана Коцабу, який називає війну на сході “громадянською” та є обвинуваченим у судовому процесі про перешкоджання діяльності Збройних сил.
Як передає “Новинарня“, про це розповіло видання “Детектор медіа”.

Першим про отримання грамоти повідомив сам Коцаба, заявивши, що його нагородили від імені НСЖУ.

Голова НСЖУ Сергій Томіленко на своїй сторінці у “Фейсбуці” зазначив, що від загальноукраїнської Спілки Коцаба не отримував ніяких офіційних нагород.

“Рішення про відзначення Руслана Коцаби прийняла Київська регіональна організація Спілки журналістів“, – пояснив він.

“Таким чином столична організація підтримала колегу перед засіданням суду, який мав розглядати питання оскарження вироку блогеру та робив реальним його нове ув’язнення”, – зазначив Томіленко.

Секретар Київської обласної організації НСЖУ Алла Малієнко пояснила: “…В День журналіста, коли ми святкували (були присутні наші члени правління), звернулися колеги, щоб підтримати Руслана Коцабу. Наш член спілки Василь Семенович Анісімов приніс свою нагороду (почесний знак), яку йому вручали три чи чотири роки тому, і вирішив йому передати у нашому приміщенні. Взяли з собою грамоту не нашого зразка. Наша київська організація має свій зразок. І ми, колеги, порозписувалися на тій грамоті”.

“Що тут такого? Ми підтримали колегу. Грамота за мужність і стійкість. Він майже два роки просидів у тюрмі. Я і ми всі вважаємо, що він ні за що просидів“, – заявила Малієнко.

Як писала “Новинарня“, Руслана Коцабу затримали 8 лютого 2015 року за підозрою в державній зраді та перешкоджанні діяльності Збройних сил України. Перед цим він активно виступав проти проведення мобілізації до ЗСУ, записував відеозвернення. Журналіста взяли під арешт.
12 травня 2016 року Івано-Франківський міський суд засудив Коцабу до 3,5 років позбавлення волі, визнавши винним у перешкоджанні Збройним силам України, проте виправдав за звинуваченням у державній зраді.
14 липня 2016 року Апеляційний суд Івано-Франківської області повністю виправдав Коцабу, і він вийшов на волю.

Під час перебування за ґратами івано-франківський журналіст став прапором так званих “антивоєнних”, а також проросійських сил в Україні, які на прикладі його справи обвинувачували владу в політичних репресіях.

Після звільнення Руслан Коцаба неодноразово брав участь в акціях проросійських, заходах колишніх “регіоналів”, записував відеозвернення тощо.
Нардепи-“опоблоківці” Рабинович і Мураєв створили нову партію з Коцабою.

Вищий спеціалізований суд України 7 червня скасував виправдувальний вирок Коцабі, ухвалений раніше апеляційним судом Івано-Франківщини, та призначив нове провадження в суді апеляційної інстанції.
На суді Коцаба знову заявив, що війна на сході є громадянською.

http://novynarnia.com/2017/06/15/kiyivska-spilka-zhurnalistiv-pidtrimala-y-nagorodila-kotsabu-yakiy-sidiv-ni-za-shho/?aid=13P92Y.wghot

Богдан Гордасевич

Класика жанру і не тільки для Київської області, де журналісти совкової генерації воістину ЗМІ-їсти з отрутою комуно-радянщини, тому і підтримують цілком щиро КОЛЕГУ ! Зрадник, що активно працював агітаційно на ворога, для них - колега, отже ясно і їх світоглядні позиції суто антиукраїнські. Ганьба! На жаль, такі, як Роман Кацаба, спричинили до ганебної втечі добробату "Прикарпаття" з фронту на Донбасі 2014 року та значних втрат через це ЗСУ під Іловайськом, але в ЗМІ про то не говорять, замовчують тему і дезертирів - спитатись: - А чому? Тепер ясно чому.