Таким є слоган документального фільму "МІФ" про життя і смерть Василя Сліпака. Він володів унікальним тембром голосу (бас-баритон), був солістом Паризької Опери, у 2013-2014 разом з українською общиною у Франції активно допомогав Майдану. А після початку війни зробив вибір на користь захисту Батьківщини і зовсім несподівано для своїх близьких пішов воювати у складі ДУК ПС. Загинув влітку 2016 року.

Режисери Леонід Кантер та Іван Ясній говорять, що намагалися створити фільм не про смерть, а про любов і життя. Бо навіть останні слова, що злетіли з вуст смертельно пораненого Василя, - про вічну любов. І на цій частині фільму до горла підступає найбільше розчулення. До речі, те, що збереглися останні кадри життя Василя - просто диво. Принаймні, так виглядає з боку глядача.

Після перегляду я зловила себе на думці, що досі сприймаю Василя Сліпака, в першу чергу, як талановитого співака, а лише потім - як воїна. Ми бачимо Василя незнаного - яким він був поза сценою. Це кіно більше наштовхує на роздуми, ніж розставляє крапки над "і".

"За що загинув Василь?". І чи має право людина, наділена неповторним голосом, класти його на вівтар? Наприкінці фільму з вуст друзів, побратимів, колег і педагогів лунають абсолютно протилежні оцінки. Деякі з них очікувано викликають гучне невдоволення глядачів. А деякі коментарі допомагають зрозуміти чому Василь не зміг всидіти у далекому від українських подій Парижі і пішов на війну вдруге. Тож цей фільм про те, чи готові ми прийняти чужий вібір. 

Поспішайте, фільм у прокаті лише один тиждень, у деяких містах - лише кілька днів. 

"Особу було повернуто в країну, звідки прибула".

Колишнього голову Одеської ОДА Михайла Саакашвілі видворили в Польщу.

Про це повідомила прес-служба Державної прикордонної служби.

"Дана особа перебувала на території України незаконно, а тому з дотриманням усіх юридичних формальностей була повернута в країну, звідки прибула, порушуючи вітчизняне законодавство", - йдеться в заяві на сайті ДПСУ.

10 вересня 2017 року позбавлений громадянства України Михайло Саакашвілі прорвався на територію держави через польський кордон. 22 вересня Мостиський суд Львівської області визнав Саакашвілі винним у незаконному перетині кордону, а 6 лютого 2017 року Саакашвілі було остаточно відмовлено в оформленні документів про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

У зв'язку з цим вранці 12 лютого військовослужбовці Держприкордонслужби разом з представниками Міграційної служби та Національної поліції повідомили Саакашвілі про його повернення в Польщу. Сталося це в центрі Києва, в ресторані "Сулугуні".

Международный валютный фонд оценил размер теневого сектора в структуре экономики Украины за 1991-2015 гг. в 44,8%. Об этом говорится в докладе экономиста Леандро Медины из африканского департамента МВФ и Фридриха Шнейдера из австрийского Университета Кеплера (Линц).

При этом в 2015 г. показатель составил 42,9% от общенационального ВВП. Для сравнения: в России доля теневой экономики в среднем за 1991-2015 гг. была 38,4% и 33,7% в 2015 г.

В Азербайджане – 52,19% и 43,66% соответственно, Армении – 42,59% и 35,96%, Грузии – 64,87% и 53,07%, в Казахстане 38,88% и 32,82%, Молдове – 43,43% и 39,68%, Таджикистане – 42,99 и 37,73%, Киргизии – 37,92% и 30,78%, Эстонии – 23,8% и 18,49%, Латвии – 22,23% и 16,62%, Литве – 25,15% и 18,65%, Польше – 25,1% и 16,67% ВВП.

Начиная с 1991 г., когда теневая экономика Украины оценивалась в 38,96% ВВП, показатель рос до 1998 г., достигнув пиковой отметки в 57%. Нисходящая тенденция наблюдалась до 2008 г. – показатель снизился до 36,65%. Финансовый кризис стал причиной "отскока" и в 2009-2014 гг. уровень теневой экономики колебался в пределах 39,2-43,5%.

В 2015 году, последнем в исследовании, украинская теневая экономика оценивалась на уровне 42,9%. Для сравнения: в развитых странах показатель находится в пределах от 7% до 15% ВВП. Это США, Нидерланды, Япония, Швейцария, Сингапур.

Как сообщалось ранее, специальный комитет экспертов Совета Европы считает, что Украина стоит перед значительными рисками в вопросе "отмывания" денег через коррупцию и незаконную экономическую деятельность, включая фиктивное предпринимательство, уклонение от уплаты налогов и мошенничество.

МинПром

Австрія є одним із лідерів інвестування в Україну і посідає шосте місце серед держав, що вкладають в розвиток нашої економіки. На цьому Президент України Петро Порошенко наголосив під час спільної прес-конференції з Федеральним Президентом Австрійської Республіки Александером Ван дер Белленом, яка відбулася по завершенні двосторонніх перемовин.

«Хочу наголосити, що є деякі символічні речі: найбільший виробник лиж у Європі – компанія «Фішер» виробляє їх в українському Мукачево, один із найбільших виробників автомобільного прокату «Фестальпіне АГ» виробляє їх з української сировини. Австрія займає шосте місце за обсягами інвестицій серед усіх країн», - констатував Глава Української держави.

Він зазначив, що загалом сьогоднішні перемовини були «дуже плідні і корисні» та повідомив, що серед іншого сторони обговорили і питання розширення економічної співпраці.

З цією метою, зокрема обговорювалося питання проведення українсько-австрійського бізнес-форуму під час візиту Федерального Президента Австрії в Україну, який має відбутися найближчим часом, повідомив Петро Порошенко.

«Ми домовилися про те, що під час візиту ми спробуємо організувати і бізнес-форум для того, щоб австрійські інвестори могли на власні очі переконатися наскільки привабливими зараз є інвестиції в Україну, наскільки покращується інвестклімат і наскільки комфортніше інвестори зараз почуваються і з поверненням ПДВ, і з невтручанням силовиків, і з прозорістю енергетичного ринку, і з багатьма іншими речами, які кардинально змінилися за останні роки і місяці», - підкреслив Президент.

Він також наголосив, що за останній рік товарообіг між двома країнами зріс на 17 %.

Глави двох держав також висловили задоволення динамікою розвитку двосторонніх відносин у економічному, політичному, гуманітарному та інших напрямках.

Президента України Петра Порошенка закликали внести зміни до закону про освіту, а саме заборонити обов'язкове вивчення російської мови у навчальних закладах країни.